Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Людям Церкви найбільше бракує Духу Христового, смирення, самозречення, безкорисливого підходу, здатності бачити в іншому краще. Ми боїмося; хочемо зберегти те, що застаріло, тому що звикли до цього; ми хочемо бути правими перед іншими. Під стереотипними формулами умовного смирення ми ховаємо дух гордості і владолюбства. Ми залишаємося осторонь життя».
Вселенський Патріарх Афінагор (+1972)
«Людям Церкви найбільше бракує Духу Христового, смирення, самозречення, безкорисливого підходу, здатності бачити в іншому краще. Ми боїмося; хочемо зберегти те, що застаріло, тому що звикли до цього; ми хочемо бути правими перед іншими. Під стереотипними формулами умовного смирення ми ховаємо дух гордості і владолюбства. Ми залишаємося осторонь життя».
Вселенський Патріарх Афінагор (+1972)
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Серед українського громадянства панує легкість та мілкий погляд на відродження Української Церкви, – запровадити Богослуження українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої Церкви. Але, як ми бачили зо всього вищеподаного, Українська Церква мала повне свое власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене, і в ньому богослужбова мова – тільки частина цього життя… (Потрібно піклуватись) про її (Церкви) повне розмосковлення, цебто про привернення їй всього того, що Церква наша давніше вже мала, але що їй забрали, особливо за синодальної доби. І не тільки розмосковлюватись нам треба, – нам повинно привернути цілу й повну ту нашу Церкву, що була в нас майже тисячу літ».
Митрополит Іларіон Огієнко, «Українська Церква», 1942
«Серед українського громадянства панує легкість та мілкий погляд на відродження Української Церкви, – запровадити Богослуження українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої Церкви. Але, як ми бачили зо всього вищеподаного, Українська Церква мала повне свое власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене, і в ньому богослужбова мова – тільки частина цього життя… (Потрібно піклуватись) про її (Церкви) повне розмосковлення, цебто про привернення їй всього того, що Церква наша давніше вже мала, але що їй забрали, особливо за синодальної доби. І не тільки розмосковлюватись нам треба, – нам повинно привернути цілу й повну ту нашу Церкву, що була в нас майже тисячу літ».
Митрополит Іларіон Огієнко, «Українська Церква», 1942
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«У безпомічному консерватизмі відкривається весь трагізм, вся глибина московської відірваності від живої православної культури. Спасінням стало дотримання уставу, виконання обряду. Обряд через його нерозуміння людьми став самоціллю настільки, що навіть явні помилки у тексті, освячені давниною, ставали недоторканими, а їхнє виправлення вважалося небезпечним для душі. Зрештою, розвинувся звичайний страх книги та знання…»
Протопресвітер Олександр Шмеман
«У безпомічному консерватизмі відкривається весь трагізм, вся глибина московської відірваності від живої православної культури. Спасінням стало дотримання уставу, виконання обряду. Обряд через його нерозуміння людьми став самоціллю настільки, що навіть явні помилки у тексті, освячені давниною, ставали недоторканими, а їхнє виправлення вважалося небезпечним для душі. Зрештою, розвинувся звичайний страх книги та знання…»
Протопресвітер Олександр Шмеман
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
– Ви бачите якісь конкретні тривожні симптоми останнім часом?
– Ну, якщо не вважати зародження російського фашизму тривожним, то що тоді тривожне? Звичайно! І його дуже активно підтримують багато церковних діячів. Відбулося злиття російського фашизму з російським клерикалізмом та церковною ностальгією. Це, звісно, ганьба для нас, для віруючих, тому що суспільство очікувало знайти в нас якусь підтримку, а в результаті це підтримка фашистів.
Протоієрей Олександр Мень, інтерв'ю 1990 року
– Ви бачите якісь конкретні тривожні симптоми останнім часом?
– Ну, якщо не вважати зародження російського фашизму тривожним, то що тоді тривожне? Звичайно! І його дуже активно підтримують багато церковних діячів. Відбулося злиття російського фашизму з російським клерикалізмом та церковною ностальгією. Це, звісно, ганьба для нас, для віруючих, тому що суспільство очікувало знайти в нас якусь підтримку, а в результаті це підтримка фашистів.
Протоієрей Олександр Мень, інтерв'ю 1990 року
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Монголо-татарщиною, безпринципністю, поєднанням низькопоклонства перед сильними з пригніченням всього слабкого від самого початку позначене зростання Москви і московської свідомості. І незрозуміло, завдяки якій жахливій аберації релігійного націоналізму саме Московський період надовго зачарував свідомість російських "церковників", ставши для них мірилом "Святої Русі"».
Протопресвітер Олександр Шмеман, «Історичний шлях Православʼя»
«Монголо-татарщиною, безпринципністю, поєднанням низькопоклонства перед сильними з пригніченням всього слабкого від самого початку позначене зростання Москви і московської свідомості. І незрозуміло, завдяки якій жахливій аберації релігійного націоналізму саме Московський період надовго зачарував свідомість російських "церковників", ставши для них мірилом "Святої Русі"».
Протопресвітер Олександр Шмеман, «Історичний шлях Православʼя»
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Оскільки Бог за природою нескінченний та неосяжний, бажання святих з’єднатися з Богом ніколи не буває цілком сповненим. Той, хто шукає Бога завжди перебуває у безперервному русі, зростанні, повсякчас возноситься на небеса. Таке прагнення до Бога було притаманне апостолу Павлу, котрий писав: «…забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. Прагну до мети, до почесті вишнього покликання Божого в Христi Iсусi» (Фил. 3:13-14)».
Святитель Нектарій Егінський
«Оскільки Бог за природою нескінченний та неосяжний, бажання святих з’єднатися з Богом ніколи не буває цілком сповненим. Той, хто шукає Бога завжди перебуває у безперервному русі, зростанні, повсякчас возноситься на небеса. Таке прагнення до Бога було притаманне апостолу Павлу, котрий писав: «…забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. Прагну до мети, до почесті вишнього покликання Божого в Христi Iсусi» (Фил. 3:13-14)».
Святитель Нектарій Егінський
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня #друга_навігація
«Коли моряк перебуває в океані, коли все навколо змінюється, коли хвилі народжуються й зникають, він не дивиться вниз, у хвилі, бо вони мінливі. Він дивиться на зірки. Чому? Тому що вони вірні; вони мають те саме розташування, яке мали для наших предків і матимуть для майбутніх поколінь».
К'єркегор, «Очікування віри»
«Коли моряк перебуває в океані, коли все навколо змінюється, коли хвилі народжуються й зникають, він не дивиться вниз, у хвилі, бо вони мінливі. Він дивиться на зірки. Чому? Тому що вони вірні; вони мають те саме розташування, яке мали для наших предків і матимуть для майбутніх поколінь».
К'єркегор, «Очікування віри»