У зв’язку з поширеною у мережі інформацією про нібито завершену процедуру дослідження на предмет встановлення ознак афілійованості або їх відсутності Київської митрополії УПЦ із забороненою в Україні релігійною організацією, пресслужба ДЕСС уповноважена заявити таке:
Вказане дослідження розпочато 20 травня 2025 року. Воно триває у суворій відповідності до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації " та Постанови Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 р. № 543 «Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена» і наразі не є завершеним.
Тому поширена інформація щодо висновку, якого нібито дійшла дослідницька група, не відповідає дійсності.
Інформація про завершення дослідження та його результати буде оприлюднена на офіційному сайті ДЕСС.
Вказане дослідження розпочато 20 травня 2025 року. Воно триває у суворій відповідності до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації " та Постанови Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 р. № 543 «Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена» і наразі не є завершеним.
Тому поширена інформація щодо висновку, якого нібито дійшла дослідницька група, не відповідає дійсності.
Інформація про завершення дослідження та його результати буде оприлюднена на офіційному сайті ДЕСС.
Митрополит УПЦ у Сумах Євлогій любить гойдалки:
«Чи вийшла УПЦ з МП?
Дехто нібито дивується: А чому Собор УПЦ 2022 р. не заявив про вихід із МП? Як зазвичай, відповідаю: А як Україна заявила про свій вихід із СРСР? Відповідь, як правило, така: прийняттям Акта про проголошення незалежності України. Відкриваємо цей документ, читаємо. І де тут написано, що Україна виходить зі складу СРСР? Там сказано, що Україна проголошує себе незалежною і самостійною державою. Усе! Це і є документ про вихід зі складу Радянського Союзу. Чи знайдуться розумники, які після цього стверджуватимуть, що Україна і далі перебуває у складі іншої держави?
Наш Собор 2022 р. по суті повторив Акт про проголошення незалежності України тільки в Церковному плані. І цим Собором ми вийшли зі складу МП, що підтвердив і наш новий статут. Собор засвідчив «повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви» (з Постанови Собору УПЦ 2022р.).
Саме на основі рішень Собору и Блаженіший Предстоятель заявив: «Ми більше не є частиною Московського Патріархату».
А феодосіюшка вийде і знову скаже, що не можна розривати зв'язки з кіріархальною церквою-матірю- з РПЦ.
Крилатиє качелі
Замиліть всьо хотєлі
«Чи вийшла УПЦ з МП?
Дехто нібито дивується: А чому Собор УПЦ 2022 р. не заявив про вихід із МП? Як зазвичай, відповідаю: А як Україна заявила про свій вихід із СРСР? Відповідь, як правило, така: прийняттям Акта про проголошення незалежності України. Відкриваємо цей документ, читаємо. І де тут написано, що Україна виходить зі складу СРСР? Там сказано, що Україна проголошує себе незалежною і самостійною державою. Усе! Це і є документ про вихід зі складу Радянського Союзу. Чи знайдуться розумники, які після цього стверджуватимуть, що Україна і далі перебуває у складі іншої держави?
Наш Собор 2022 р. по суті повторив Акт про проголошення незалежності України тільки в Церковному плані. І цим Собором ми вийшли зі складу МП, що підтвердив і наш новий статут. Собор засвідчив «повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви» (з Постанови Собору УПЦ 2022р.).
Саме на основі рішень Собору и Блаженіший Предстоятель заявив: «Ми більше не є частиною Московського Патріархату».
А феодосіюшка вийде і знову скаже, що не можна розривати зв'язки з кіріархальною церквою-матірю- з РПЦ.
Крилатиє качелі
Замиліть всьо хотєлі
Відровідаємо митропооиту Євлогію і ігуменії Серафимі:
«Україна НЕ виходила зі складу СРСР. Немає такого акту і бути не може. З Союзу вийшли лише країни Балтії. А сам СРСР припинив своє існування, тобто, розпався. Достатньо подивитися в Інтернеті "Біловезьку угоду". Там усе сказано: Біловезька угода, підписана представниками держав-засновниць СРСР (Республіки Білорусь, РРФСР та України — в подальшому Сторони), констатувала, «що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування», а функціонування органів колишнього СРСР на територіях держав СНД припиняється.
Угоду ратифіковано 10.12.1991 парламентами Білорусі та України, 12.12.1991 — Росії.»
Історію треба читати і аналізувати. А не висмоктувати із пальця і підлаштовувати під своє боягузство.
«Україна НЕ виходила зі складу СРСР. Немає такого акту і бути не може. З Союзу вийшли лише країни Балтії. А сам СРСР припинив своє існування, тобто, розпався. Достатньо подивитися в Інтернеті "Біловезьку угоду". Там усе сказано: Біловезька угода, підписана представниками держав-засновниць СРСР (Республіки Білорусь, РРФСР та України — в подальшому Сторони), констатувала, «що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування», а функціонування органів колишнього СРСР на територіях держав СНД припиняється.
Угоду ратифіковано 10.12.1991 парламентами Білорусі та України, 12.12.1991 — Росії.»
Історію треба читати і аналізувати. А не висмоктувати із пальця і підлаштовувати під своє боягузство.
Звернення митрополита Рівненського і Острозького Іларіона до духовенства і вірян Рівненщини, які досі перебувають у юрисдикції московського патріархату, з нагоди третьої річниці Собору УПЦ (МП) у Феофанії
Христос Воскрес!
У дні, коли ще відлунює пасхальна радість, а Церква Христова прославляє силу Життя, що перемогло смерть, я з любов’ю і болем звертаюся до вас, дорогі брати і сестри — до тих, хто досі з різних причин залишається у юрисдикції московського патріархату.
Минуло вже три роки від Собору у Феофанії, який декларував нібито «відмежування» УПЦ від москви. Але чи принесло це справжню свободу? Чи справді змінило духовну суть? Ні. Замість справжньої незалежності — невизначеність. Замість єдності з повнотою світового Православ’я — канонічна ізоляція. Замість братерської єдності українського православ’я — нові розділення. Замість чіткого осуду агресії росії — мовчазне схвалення, прикрите красивими словами.
Сьогодні, коли на нашій землі триває війна, коли гинуть захисники, коли матері ховають синів, а священники — відспівують дітей, не може бути «наполовину правди» і «наполовину свободи». Бо наполовину вільний — значить досі в полоні. Наполовину свій — значить ще чужий.
Дорогі у Христі! Справжній відхід від москви — це не косметичні зміни у статуті. Це — глибоке, цілісне, канонічне, духовне розмежування з релігійною системою, яка благословляє війну, виправдовує насильство, поширює ідеологію «русского міра», що є анти євангельською і анти християнською за своєю суттю.
Саме тому сьогодні я знову, як брат, як архіпастир, закликаю вас: об’єднайтесь із Помісною Православною Церквою України — єдиною канонічною Церквою українського народу, визнаною Вселенським Патріархом та іншими Помісними Церквами. Церквою, яка молиться рідною мовою, яка стоїть поруч з воїнами і волонтерами, яка благословляє правду, а не тиранію.
Православна Церква України — не політичний проект, як дехто намагається переконати. Це — плід столітньої боротьби за духовну свободу. Це — відповідь на мільйони молитов, пролиту кров, терпіння і жертовність нашого народу. Це Церква, яка народжувалася не в кабінетах, а в підпіллі радянських гонінь, у наметах Майдану, в окопах на Сході, в госпіталях і шелтерах — там, де Бог завжди поруч із стражденним.
Чи не до цієї Церкви сьогодні кличе вас Христос? Чи не тут — місце пастиря, який хоче бути зі своїм народом, а не в затінку колоніального минулого?
Знаю, що вам непросто. Знаю про страх, нерозуміння, тиск середовища. Але послухайте голос Євангелія:
«Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той
недостойний Мене. І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене» (Мф. 10:37–38).
Єдність із Автокефальною Православною Церквою України — це не зрада, це — вірність Христу. Це — повернення до правди. Це — духовне визволення.
Ми чекаємо вас — не з образою, а з розпростертими обіймами. Як батько — сина. Як брат — брата. Бо ми не вороги. Ми — одна родина. Один народ. Одна Церква.
У нашій єпархії вже десятки громад зробили цей вибір. І всі вони говорять одне: «Ми знову відчули, що стоїмо перед Богом, а не перед чиновником. Ми знову молимося нашою мовою. Ми знову — вдома.
Не бійтеся. Повертайтеся. Бо Церква — це не стіни. Це Христос, Який посеред нас. І сьогодні Він знову говорить: «Щоб усі були єдині…» (Ін. 17:21)
У єдності — наша сила. У правді — наша свобода. У Христі — наше майбутнє.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Нехай благословення Воскреслого Спасителя зійде на кожного, хто прагне йти дорогою правди, любові й вірності. І нехай серце кожного з вас почує голос Божий і насмілиться відповісти на нього з довірою та мужністю.
Христос Воскрес!
У дні, коли ще відлунює пасхальна радість, а Церква Христова прославляє силу Життя, що перемогло смерть, я з любов’ю і болем звертаюся до вас, дорогі брати і сестри — до тих, хто досі з різних причин залишається у юрисдикції московського патріархату.
Минуло вже три роки від Собору у Феофанії, який декларував нібито «відмежування» УПЦ від москви. Але чи принесло це справжню свободу? Чи справді змінило духовну суть? Ні. Замість справжньої незалежності — невизначеність. Замість єдності з повнотою світового Православ’я — канонічна ізоляція. Замість братерської єдності українського православ’я — нові розділення. Замість чіткого осуду агресії росії — мовчазне схвалення, прикрите красивими словами.
Сьогодні, коли на нашій землі триває війна, коли гинуть захисники, коли матері ховають синів, а священники — відспівують дітей, не може бути «наполовину правди» і «наполовину свободи». Бо наполовину вільний — значить досі в полоні. Наполовину свій — значить ще чужий.
Дорогі у Христі! Справжній відхід від москви — це не косметичні зміни у статуті. Це — глибоке, цілісне, канонічне, духовне розмежування з релігійною системою, яка благословляє війну, виправдовує насильство, поширює ідеологію «русского міра», що є анти євангельською і анти християнською за своєю суттю.
Саме тому сьогодні я знову, як брат, як архіпастир, закликаю вас: об’єднайтесь із Помісною Православною Церквою України — єдиною канонічною Церквою українського народу, визнаною Вселенським Патріархом та іншими Помісними Церквами. Церквою, яка молиться рідною мовою, яка стоїть поруч з воїнами і волонтерами, яка благословляє правду, а не тиранію.
Православна Церква України — не політичний проект, як дехто намагається переконати. Це — плід столітньої боротьби за духовну свободу. Це — відповідь на мільйони молитов, пролиту кров, терпіння і жертовність нашого народу. Це Церква, яка народжувалася не в кабінетах, а в підпіллі радянських гонінь, у наметах Майдану, в окопах на Сході, в госпіталях і шелтерах — там, де Бог завжди поруч із стражденним.
Чи не до цієї Церкви сьогодні кличе вас Христос? Чи не тут — місце пастиря, який хоче бути зі своїм народом, а не в затінку колоніального минулого?
Знаю, що вам непросто. Знаю про страх, нерозуміння, тиск середовища. Але послухайте голос Євангелія:
«Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той
недостойний Мене. І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене» (Мф. 10:37–38).
Єдність із Автокефальною Православною Церквою України — це не зрада, це — вірність Христу. Це — повернення до правди. Це — духовне визволення.
Ми чекаємо вас — не з образою, а з розпростертими обіймами. Як батько — сина. Як брат — брата. Бо ми не вороги. Ми — одна родина. Один народ. Одна Церква.
У нашій єпархії вже десятки громад зробили цей вибір. І всі вони говорять одне: «Ми знову відчули, що стоїмо перед Богом, а не перед чиновником. Ми знову молимося нашою мовою. Ми знову — вдома.
Не бійтеся. Повертайтеся. Бо Церква — це не стіни. Це Христос, Який посеред нас. І сьогодні Він знову говорить: «Щоб усі були єдині…» (Ін. 17:21)
У єдності — наша сила. У правді — наша свобода. У Христі — наше майбутнє.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Нехай благословення Воскреслого Спасителя зійде на кожного, хто прагне йти дорогою правди, любові й вірності. І нехай серце кожного з вас почує голос Божий і насмілиться відповісти на нього з довірою та мужністю.
Один російськомовний ТГ-канал який ми рекламувати не будемо називаючи, але на кшталт інших відомих російськоправославноорієнтованих пише про вчорашню Феофанію таке:
Митрополит Феодосій синовнє просив Блаженнішого не робити кроки які розділять єдність Церкви. Просив пожаліти тих єпископів і тисячі, а може й десятки тисяч священиків, монашествуючих та вірян які проти цього. Які всі ці тридцять років на собі тягнули нашу церкву, які мають інший погляд на події що відбуваються зараз.
Звучали ще купки голосів по оголошенню автокефалії, чи відновленню євхаристійного єдинства з чотирма Помісними Церквами.
Так ось...
Промосковське крило УПЦ досить впевнено розправило плечі і досить потужно та успішно контратакує весь час після Феофанії, поки говорящі голови як митрополії, так і КДАіС намагаються досі продавати соціуму прострочку. Тобто ті половинчасті рішення трьохрічної давності як небувалий прорив і майже автокефалію, або й краще неї. Чому ж ви всі такі розумні, цьому московиту фактами не затулили рота? Владика Климент, слабО розказати про те, що вішаєте людям на телебаченні? Чи то для плєбса який Вам аплодує стоячи після ефіру з митрополитом Олександром вважаючи що Ви його переспорили? Владика Сильвестре, також слабО потенційні докази привести і присадити цього доктора богослов'я із сплагіаченою роботою? Чи це для думаючого, проавтокефального духовенства УПЦ така пігулка заспокійлива від академії? Поки москвороті сміливо виборюють своє на своєму фронті, ви ж потім буде як собаки сутулі виправдовуватися приблизно так: ми ж хороші, а нас за що? А може ви всі для соціума просто граєте роль хорошого і поганого поліцейських, а по суті за одне і те саме?
Завжди бралася і береться до уваги тільки промосковська частина, яку треба пожаліти бо вони ж терплять за кіріла і єдність з ним в такі нелегкі для цього часи. І головне ж сказати дивіться, нас тисячі якщо не десятки тисячім'я їм легіон? ущємльонних за правую вєру. А оті що? Он купка за автокефалію, а друга купка за відновлення євхаристійної єдності. Не те що ми, не те що десятки тисяч нас. Тут хіба що до повноти не вистачило у митрополита Феодосія великої бульки з носа.
Блаженніший надівши маску мудреця всіх вислухав і оцінивши старання доповідача сказав, хватить хлопці теревеняти. Цуйка готова, обід вистигає. Лишайте ту свою автокефалію вже.
Їжте, пийте, веселіться... Сіль обуявша🤬
Митрополит Феодосій синовнє просив Блаженнішого не робити кроки які розділять єдність Церкви. Просив пожаліти тих єпископів і тисячі, а може й десятки тисяч священиків, монашествуючих та вірян які проти цього. Які всі ці тридцять років на собі тягнули нашу церкву, які мають інший погляд на події що відбуваються зараз.
Звучали ще купки голосів по оголошенню автокефалії, чи відновленню євхаристійного єдинства з чотирма Помісними Церквами.
Так ось...
Промосковське крило УПЦ досить впевнено розправило плечі і досить потужно та успішно контратакує весь час після Феофанії, поки говорящі голови як митрополії, так і КДАіС намагаються досі продавати соціуму прострочку. Тобто ті половинчасті рішення трьохрічної давності як небувалий прорив і майже автокефалію, або й краще неї. Чому ж ви всі такі розумні, цьому московиту фактами не затулили рота? Владика Климент, слабО розказати про те, що вішаєте людям на телебаченні? Чи то для плєбса який Вам аплодує стоячи після ефіру з митрополитом Олександром вважаючи що Ви його переспорили? Владика Сильвестре, також слабО потенційні докази привести і присадити цього доктора богослов'я із сплагіаченою роботою? Чи це для думаючого, проавтокефального духовенства УПЦ така пігулка заспокійлива від академії? Поки москвороті сміливо виборюють своє на своєму фронті, ви ж потім буде як собаки сутулі виправдовуватися приблизно так: ми ж хороші, а нас за що? А може ви всі для соціума просто граєте роль хорошого і поганого поліцейських, а по суті за одне і те саме?
Завжди бралася і береться до уваги тільки промосковська частина, яку треба пожаліти бо вони ж терплять за кіріла і єдність з ним в такі нелегкі для цього часи. І головне ж сказати дивіться, нас тисячі якщо не десятки тисяч
Блаженніший надівши маску мудреця всіх вислухав і оцінивши старання доповідача сказав, хватить хлопці теревеняти. Цуйка готова, обід вистигає. Лишайте ту свою автокефалію вже.
Їжте, пийте, веселіться... Сіль обуявша🤬
Доспівалися, до поминалися...
УПЦ МП більше не має жодної земельної ділянки в Черкасах — громади, які перейшли до ПЦУ, офіційно отримали землю
Під час сесії Черкаської міської ради було ухвалено принципове рішення: жодна земельна ділянка в місті більше не перебуває у користуванні УПЦ Московського патріархату.
Відтепер земля передана у постійну власність громадам, які вийшли з підпорядкування Москви та приєдналися до Православної Церкви України.
Землю офіційно передано трьом парафіям ПЦУ:
• парафії святого апостола Андрія Первозванного (вул. Героїв Дніпра, 30),
• парафії Різдва Христового (вул. Сумгаїтська, 39/1),
• парафії святителя Софронія, митрополита Київського (вул. Вікентія Хвойки, 18).
Раніше права на ці ділянки були скасовані для громад УПЦ МП. Тепер, після всіх юридичних процедур, вони закріплені за громадами, які обрали шлях єдності з Православна Церква України.
Це не просто технічне рішення — це історичний крок. Тепер жоден клаптик черкаської землі не служить впливу Московського патріархату.
Дякуємо всім, хто підтримує духовну незалежність України та стоїть на захисті віри, правди й справедливості.
Разом — будуємо вільну Церкву на своїй, Богом даній землі! 🇺🇦🙏
УПЦ МП більше не має жодної земельної ділянки в Черкасах — громади, які перейшли до ПЦУ, офіційно отримали землю
Під час сесії Черкаської міської ради було ухвалено принципове рішення: жодна земельна ділянка в місті більше не перебуває у користуванні УПЦ Московського патріархату.
Відтепер земля передана у постійну власність громадам, які вийшли з підпорядкування Москви та приєдналися до Православної Церкви України.
Землю офіційно передано трьом парафіям ПЦУ:
• парафії святого апостола Андрія Первозванного (вул. Героїв Дніпра, 30),
• парафії Різдва Христового (вул. Сумгаїтська, 39/1),
• парафії святителя Софронія, митрополита Київського (вул. Вікентія Хвойки, 18).
Раніше права на ці ділянки були скасовані для громад УПЦ МП. Тепер, після всіх юридичних процедур, вони закріплені за громадами, які обрали шлях єдності з Православна Церква України.
Це не просто технічне рішення — це історичний крок. Тепер жоден клаптик черкаської землі не служить впливу Московського патріархату.
Дякуємо всім, хто підтримує духовну незалежність України та стоїть на захисті віри, правди й справедливості.
Разом — будуємо вільну Церкву на своїй, Богом даній землі! 🇺🇦🙏
Напишу і я кілька слів. Як архієрей, був я на цьому ювілейному зібранні у Феофанії.
Після емоцій щодо вчорашніх подій оце думаю, що Феодосій це alter ego Кірілла , бо його слова майже буквально повторюють риторику Гундяєва. Онуфрій з Феофанією втратив довіру москалів, тому роль смотрящого довірена цій сволоті. Думаю також, що Онуфрію в розірванні звязків реально не вистачає підтримки серед моїх братів-архієреїв, тому що ніхто не закриває рот цій шавці москви. Бо всі чогось бояться, нас всіх по такому критерію і підбирали. Відкриває рот лише той, кому вказав Гундяєв. Онуфрій ментально є пасивний інтроверт, який не вміє працювати з біскупами, він чекає зовнішньої підтримки.
Після емоцій щодо вчорашніх подій оце думаю, що Феодосій це alter ego Кірілла , бо його слова майже буквально повторюють риторику Гундяєва. Онуфрій з Феофанією втратив довіру москалів, тому роль смотрящого довірена цій сволоті. Думаю також, що Онуфрію в розірванні звязків реально не вистачає підтримки серед моїх братів-архієреїв, тому що ніхто не закриває рот цій шавці москви. Бо всі чогось бояться, нас всіх по такому критерію і підбирали. Відкриває рот лише той, кому вказав Гундяєв. Онуфрій ментально є пасивний інтроверт, який не вміє працювати з біскупами, він чекає зовнішньої підтримки.
Трошки історії
Лише через рік після рішення вселенського патріарха офіційно проголошено автокефалію Православної церкви в Польщі. Митрополит Діонисій та православна ієрархія зволікали з публікацією Томосу. Вони остерігались негативної реакції значної частини кліриків та активних груп вірних, що сповідували російську православно-монархічну ідеологію.
Володимир Борщевич, професор Рівненської духовної семінарії
Лише через рік після рішення вселенського патріарха офіційно проголошено автокефалію Православної церкви в Польщі. Митрополит Діонисій та православна ієрархія зволікали з публікацією Томосу. Вони остерігались негативної реакції значної частини кліриків та активних груп вірних, що сповідували російську православно-монархічну ідеологію.
Володимир Борщевич, професор Рівненської духовної семінарії
⚡️⚡️⚡️Черкаські підписники повідомляють.
В Черкасах завтра митр. Феодосій збирає все своє воїнство, щоб не допустити митрополита Іоанна на святкову службу в Анріївський храм на Митниці що перейшов до ПЦУ.
Хоче зайти туди із своїми адептами, зірвати Богослужіння і служити сам. Він досі вважає, що Храм належить йому.
Покидьок московський.
Буде бійка.
Не допусти Господи дурням восторжествувати, да не проллється кров людська заради картинок для парашаТВ
В Черкасах завтра митр. Феодосій збирає все своє воїнство, щоб не допустити митрополита Іоанна на святкову службу в Анріївський храм на Митниці що перейшов до ПЦУ.
Хоче зайти туди із своїми адептами, зірвати Богослужіння і служити сам. Він досі вважає, що Храм належить йому.
Покидьок московський.
Буде бійка.
Не допусти Господи дурням восторжествувати, да не проллється кров людська заради картинок для парашаТВ
Почаївський монах інкогніто пише на фб свої думки з приводу заборони УПЦ і подальшого майбутнього Лаври.
Каков поп, таков и приход. Який намісник, такі і монахи.
Владика Владімір настільки довго керує Лаврою, що багато з нас вже й не вірять, що життя в монастирях може бути якимсь інакшим, ніж у нас. Здається, що якби замість владики Владіміра обрали намісником когось з його лизоблюдів, які вже давно у снах і мріях бачать себе єпископами, то в Лаврі нічого б і не змінилося. Бо їх усе влаштовує.
Чернівецька молдово-гагаузька братва окупувала Лавру. Поки кріпаки кріпачать, вони у вседозволеності ходять по Лаврі як королі, і землі під собою не відчувають. Ніфонт організував собі усадьбу в лісі біля Дунаєва. Коли захоче без проблем їздить собі додому на Буковину. Власна машина з окремим гаражем під пекарнею. Євлогій з Гавриїлом також непогано прилаштувалися, водою і вином приторговують, на хату їздять коли захочуть. Філумену Бог послав звідкись-то нового джипа.
Святії безсрібники. Все має свій початок і свій кінець. Скільки років ви тратили мільйони на свої прихоті і на своїх родичів? Їздили на крутих машинах з блатними номерами, які в спішці потім переписували на Пітіріма. А хто з вас пачками крав гроші з шостого номера і записного столу? Хто за вкрадені пожертви купував-будував собі будинки, відкривав бізнеси? Хто приторговує вином, водою і літературою? Хто плазує перед багатими благодєтєлями, організовуючи соборування і спуск ікони хоч посеред ночі?
Великі травники і знахарі. Скільки з вас, не маючи жодної медичної освіти, радять людям як лікуватися, приписують людям чаї-трави? Як ви йдете на угоду з совістю, ризикуєте людським здоров’ям, користуєтесь людським горем, щоб потім витягувати пожертву?
Аскети і целібати. Хто з вас роками живе подвійним життям, називає себе монахом, а потайки зустрічається зі своєю Ірою, Ларісою, Олею і т.д.? Хто будучи у постригу наплодив дітей? А скільки з вас валялися в п’яному угарі по закутках коридорів братського корпусу?
А потім дивуються, за що нам таке попущєніє. Коли наступного разу будете причитати, що монахів виганяють з Лаври, запитайте себе, а що у вас є монашеського? Борода?
Монахи. Сіль землі. 100%
Каков поп, таков и приход. Який намісник, такі і монахи.
Владика Владімір настільки довго керує Лаврою, що багато з нас вже й не вірять, що життя в монастирях може бути якимсь інакшим, ніж у нас. Здається, що якби замість владики Владіміра обрали намісником когось з його лизоблюдів, які вже давно у снах і мріях бачать себе єпископами, то в Лаврі нічого б і не змінилося. Бо їх усе влаштовує.
Чернівецька молдово-гагаузька братва окупувала Лавру. Поки кріпаки кріпачать, вони у вседозволеності ходять по Лаврі як королі, і землі під собою не відчувають. Ніфонт організував собі усадьбу в лісі біля Дунаєва. Коли захоче без проблем їздить собі додому на Буковину. Власна машина з окремим гаражем під пекарнею. Євлогій з Гавриїлом також непогано прилаштувалися, водою і вином приторговують, на хату їздять коли захочуть. Філумену Бог послав звідкись-то нового джипа.
Святії безсрібники. Все має свій початок і свій кінець. Скільки років ви тратили мільйони на свої прихоті і на своїх родичів? Їздили на крутих машинах з блатними номерами, які в спішці потім переписували на Пітіріма. А хто з вас пачками крав гроші з шостого номера і записного столу? Хто за вкрадені пожертви купував-будував собі будинки, відкривав бізнеси? Хто приторговує вином, водою і літературою? Хто плазує перед багатими благодєтєлями, організовуючи соборування і спуск ікони хоч посеред ночі?
Великі травники і знахарі. Скільки з вас, не маючи жодної медичної освіти, радять людям як лікуватися, приписують людям чаї-трави? Як ви йдете на угоду з совістю, ризикуєте людським здоров’ям, користуєтесь людським горем, щоб потім витягувати пожертву?
Аскети і целібати. Хто з вас роками живе подвійним життям, називає себе монахом, а потайки зустрічається зі своєю Ірою, Ларісою, Олею і т.д.? Хто будучи у постригу наплодив дітей? А скільки з вас валялися в п’яному угарі по закутках коридорів братського корпусу?
А потім дивуються, за що нам таке попущєніє. Коли наступного разу будете причитати, що монахів виганяють з Лаври, запитайте себе, а що у вас є монашеського? Борода?
Монахи. Сіль землі. 100%
Повідомляють, що 28 травня єгипетська влада згідно рішення суду закриває монастир Святої Катерини на Синаї.
Богослужіння тут проходитимуть декілька разів на рік, а в інший час комплекс функціонуватиме як музей. Монахам наказано звільнити територію.
Навіть мусульмани за всю історію цієї обителі не наважувались її закрити, адже монастир має охоронну грамоту підписану пророком Мухамедом.
Цей світ уже вкрай з'їжджає з катушок.
Богослужіння тут проходитимуть декілька разів на рік, а в інший час комплекс функціонуватиме як музей. Монахам наказано звільнити територію.
Навіть мусульмани за всю історію цієї обителі не наважувались її закрити, адже монастир має охоронну грамоту підписану пророком Мухамедом.
Цей світ уже вкрай з'їжджає з катушок.
Отець Сергій Прокопчук про крах соборності в УПЦ і останню Феофанію
https://sofiyske-bratstvo.org/sobornist-pid-zaboronoyu/
https://sofiyske-bratstvo.org/sobornist-pid-zaboronoyu/
Софійське Братство - громадська організація
Соборність під забороною
Зазвичай прийнято захищати корпоративні інтереси спільноти, до якої ти належиш: це називають "корпоративна солідарність". А ще кажуть: "Зі своєї хати бруд не винось назовні".
Протоієрей Ермінінгельд Нетудихата з УПЦ ділиться гірким усвідомленням:
В що перетворив УПЦ за роки свого понтифікату митрополит Київський Онуфрій?
1. Укріпився культ особистості предстоятеля на всеукраїнському рівні. Цей культ розпочався з протидії автокефалії в 1991 році і розганявся далі на буковині. Притягнувши і обклавши земляками Київську митрополію а також по можливості єпархії цей культ захопив усю УПЦ.
2. Вибір на синодальному, соборному й інших рівнях в прийнятті на користь самих гірших рішень із усіх можливих.
3. Провальна кадрова політика в єпископаті.
Рукоположення скандальних і скрито або відкрито пришелепкуватих кандидатів, недоцільне примноженнятрутнів вікаріїв утримання яких лягає на парафії і монастирі.
Висновок: Ваша і саме Ваша байдужість митрополите Онуфрію помножена на інфантильність і підкріплена відданості москві довела УПЦ до цього плачевного стану.
Ваше Блаженство! Звільніть УПЦ від себе і від Вашої банди мунцаїв яких Ви приволокли за собою. Йдіть на спокій, тягніть чотки і відступіться чесно визнавши що воно Вам не по силах. Тому що брешучи ось так і живучи щодня подвійними стандартами Ви гірші за відкритих українофобів Паканича, Снєгірьова та інших. У Вас був великий кредит довіри, а після Феофанії особливо. Тепер Ви повністю впали в очах багатьох з простого духовенства. Замість предстоятеля звичайний пристаркуватий балабол, слова якого дешевше води в дощовий день.
Тридцять і три роки УПЦ ростила дракона, якого тепер сама боїться і якого не дає вбити тим, хто це може зробити.
В що перетворив УПЦ за роки свого понтифікату митрополит Київський Онуфрій?
1. Укріпився культ особистості предстоятеля на всеукраїнському рівні. Цей культ розпочався з протидії автокефалії в 1991 році і розганявся далі на буковині. Притягнувши і обклавши земляками Київську митрополію а також по можливості єпархії цей культ захопив усю УПЦ.
2. Вибір на синодальному, соборному й інших рівнях в прийнятті на користь самих гірших рішень із усіх можливих.
3. Провальна кадрова політика в єпископаті.
Рукоположення скандальних і скрито або відкрито пришелепкуватих кандидатів, недоцільне примноження
Висновок: Ваша і саме Ваша байдужість митрополите Онуфрію помножена на інфантильність і підкріплена відданості москві довела УПЦ до цього плачевного стану.
Ваше Блаженство! Звільніть УПЦ від себе і від Вашої банди мунцаїв яких Ви приволокли за собою. Йдіть на спокій, тягніть чотки і відступіться чесно визнавши що воно Вам не по силах. Тому що брешучи ось так і живучи щодня подвійними стандартами Ви гірші за відкритих українофобів Паканича, Снєгірьова та інших. У Вас був великий кредит довіри, а після Феофанії особливо. Тепер Ви повністю впали в очах багатьох з простого духовенства. Замість предстоятеля звичайний пристаркуватий балабол, слова якого дешевше води в дощовий день.
Тридцять і три роки УПЦ ростила дракона, якого тепер сама боїться і якого не дає вбити тим, хто це може зробити.
Якщо ваш ефір на церковну тематику не схожий на щось подібне, то навіть не кличте нас до себе в студію😂