Українська галицька газета "Дѣло" про свято 1 травня (30 квітня 1890 року)

Треба признати, що справа робітнича затревожила цїлу Европу а рух робітничій обняв єї найдальші закутини, де лиш трохи серед сеї кляси людей єсть більша просвіта і відчуваєсь достоїньство чоловіка і дух свободи одиницї ще не зовсїм прибитий чи то кастовостію, чи формою правленя. Чи день 1 май станесь дїйстно святом робітничим, чи єго будуть святкувати всї робітники, чи лиш якась часть або чи і нїхто не буде святкувати, то вже нинї може бути рівнодушним. Робітники майже осягнули свою цїль. Они заманіфестували вже доси достаточно свою межинародну єдність, свою цїль і свої стремленя і заставили всї правительства і всї верховодячі верстви суспільности призадуматись над сим зявищем новочасного житя суспільного та предприняти відповідні міри, доки ще пора до того.

З дотеперішного руху робітничого видко вже досить ясно, о що властиво ходить: не о якійсь такій переворот суспільний, котрий би мав все поставити до гори ногами, але о таке унормованє відношеня працї до капіталу, щоби між обома сими чинниками теперішного житя суспільного настала якась рівновага, о виборенє робітничій клясї достойного становища суспільного і горожаньского або иншими словами о поставленє єї на рівни з другими клясами так під взглядом суспільним як і законним. Чого домагають ся робітники всеї Европи? Головно 8-годинної працї, підвисшеня і унормованї платнї та загального права голосованя. Всї прочі жаданя суть лиш побічні і опирають ся на повисших трох точках. Робітники домагають ся забезпеченя своєї долї і права самим дбати і рішати о собі.

В цїлім теперішнім руху робітничім замітні суть два моменти. Так як цїлий теперішний рух за святкованєм дня 1 мая вийшов первістно з Франції, так також з-відтам же несе ся тепер гадка за законним ухваленєм 8-годинної працї. Многі товариства робітничі в Парижи, робітники з Ліону і Діжону, ба — і то єсть вельми важна поява — і многі ради департаментальні домагають ся від правительства француского, щоби оно предложило парляментови як найскорше проєкт закона о установленю 8-годинної працї. Другій замітний момент теперішного руху робітничого єсть той, що рух той в тих краях, де єсть загальне право голосованя, не єсть так грізний, як там, де нема такого права. Порівнаймо під тим взглядом Нїмеччину з Австро-Угорщиною, а найлїпше то побачимо. В Нїмеччинї виходить иніціятива від самих робітників, щоби в день 1 мая не робити нїяких демонстрацій, а в Австрії заявляють робітники, що они змушені робити демонстрацію, бо не мають своїх репрезентантів в парляментї. Сі два моменти характеризують достаточно теперішний рух робітничій і вказують ясно, в якім напрямі повинні пійти реформи, щоби в недалекім вже може часї не дійшло до чого грізнїйшого і що-би з загального невдоволеня густих мас чорного робітника не скористали ті елементи, котрих засадою єсть передовсїм руйнувати, не оглядаючись на то, що з тої их роботи опісля вийде.

Пригляньмо-ж ся тепер, як представляєсь рух робітничій в передодень робітничого свята і зачнїм від Австрії.

З того всего, що дїєсь у Відни, видко, що там панує не малий страх перед першим мая і що правительство не зовсїм так спокійно виглядає того дня, як то доносить віденьска ґазета урядова. То хиба лиш одно правда, що правительство не постановило порозставляти по містї сильні войскові патрулї, але що в касарнях буде від нинї стояти войско сконсиґноване, то річ певна. Ба, що більше; всї приналежні до Відня резервісти одержали приказ, щоби нинї зголосили ся до маґістрату а там дадуть им инструкцію, що мають робити. В містї говорять голосно, що резервістам має бути наказано, що на случай, наколи-б треба установити воєнний суд, они мають ставити ся до войска і скріпити залогу.
...
#Украина #Львов #1Мая #Австрия #Франция #Галичина #Вена
https://zbruc.eu/node/35635?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1gVyZHP1vS48uGNiSl7cWcUfss3MqmVt8XePK0tqBnlIiqHzLzVmvxNa0_aem_ATwcf54tSwv5Csvi7AoS0B-uvdza04PiaPRdddmwWXGBh6Y3qNs_wcc3nBSWpTtHU66g0pyZLlW7iCt4vrBj-Ifq