Джерела, наближені до митрополії УПЦ, повідомляють, що митрополит Онуфрій готовий остаточно розірвати стосунки з московською патріархією та відновити євхаристійне спілкування з Константинополем.

Але на діалог з ПЦУ в УПЦ не готові. В першу чергу, із-за того, що не припиняються силові переходи парафій УПЦ в ПЦУ.

Митрополит Онуфрій продовжує свято вірити, що все розсосеться і так. Без примирення і діалогу.

Митрополит УПЦ у Сумах Євлогій роздумує:

«Щодо новоозвучених вимог від ДЕСС

Собор УПЦ від 27 травня 2022 року прийняттям статуту у новій редакції вивів Предстоятеля УПЦ зі складу Синоду РПЦ, а архієреїв УПЦ – зі складу Архієрейського і Помісного Соборів РПЦ, про що Блаженіший Митрополит Онуфрій офіційно повідомив ДЕСС листом від 28 вересня 2022 р.

Новий статут УПЦ не передбачає будь-якого підпорядкування (у тому числі й Москві), а зазначає, що адміністративний центр УПЦ знаходиться у Києві. Зміст нового статуту УПЦ свідчить про новий статус УПЦ як канонічно незалежної та самостійної Православної Церкви. УПЦ тепер діє в межах своєї канонічної незалежності й самостійності. Нині УПЦ не підпорядковується жодному зарубіжному релігійному центру, є самостійною і незалежною. У подальшому повинна відбутися рецепція такого статусу з боку Помісних Православних Церков. Зважаючи на втручання Константинопольського Патріарха у внутрішні справи УПЦ, церковна ситуація значно ускладнилася (в Україні та у світі). Рецепція не може відбутися миттєво, потрібен час. На мою думку, прийняття рішення про новий незалежний статус УПЦ (рецепція рішення Собору УПЦ від 27 травня 2022 року) може відбутися або на Всеправославному Соборі, або на соборі усіх Предстоятелів Помісних Православних Церков (як сталося, наприклад, в Болгарії у кінці ХХ ст..).

Заявивши про свій новий незалежний статус, УПЦ не пішла шляхом розколу, а залишилась у складі Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, у чому немає жодних сумнівів у жодної з Помісних Православних Церков.»

Один зі священників УПЦ відповідає поважному митрополитові УПЦ Євлогію:

«Завжди бентежило питання: вони справді вважають, що навколо усі дУрні, а вони увібрали у себе всю мудрість світу, чи самі щиро вірять у ту ахінею, що несуть із трибуни?
"Залишилась у складі Єдиної Святої Соборної" і далі по тексту у якості кого чи чого?

І ще. А хто ще знає про цей "новий незалежний статус"? Проте, приблизна відповідь колись уже звучала: достатньо того, що МИ знаємо!»

Сьогодні на зустрічі керівництва УПЦ з представниками Вселенського патріархату був присутній в тому числі і митрополит Антоній Паканіч.

На жаль, це дуже поганий знак.

Коли митрополит Онуфрій готував собор у Феофанії, то він усунув Антонія від інформації та прийняття будь-яких рішень. І те, що Антоній Паканіч зараз не усунений від перемовин, свідчить лише про одне- ніяких поступок з боку московського лобі в УПЦ не буде.

Ніяких перемовин.

Ніякого діалогу.

Ніякого примирення.

Ні з ПЦУ, ні з Константинопольською Матірʼю- Церквою.

#цікаве #історія

Що ви знаєте про українські православні братства? Майже нічого? Тоді тримайте 12 цікавих історичних фактів про найперше відоме в Україні – Львівське Успенське братство!

⬇️

⬆️

#цікаве #історія

Факт №1: Братство утворене у 1460 році при храмі Успіння Богородиці міста Львова.

Факт №2: Члени братства перебували в тісних взаємовідносинах: у разі потреби вони допомагали один одному, слідкували за мораллю у громаді, забезпечували храми та церкви усім необхідним церковним начинням, а також організовували релігійні свята й різноманітні церковні урочистості.

Факт №3: Братство здійснювало нагляд за мораллю єпископату. Також у сферу інтересів братства входила боротьба проти необмеженої влади церковних феодалів, їхнього збагачення й свавілля.

Факт №4: У 1573 році в Львівському Успенському братстві було відкрито власну друкарню, де в 1574 році Іван Федоров видав «Апостол» і «Буквар». У друкарні друкували та розповсюджували чималу кількість літургійної, навчальної, богословської літератури староукраїнською, церковнослов’янською, латинською, польською й грецькою мовами з навчально-просвітницькою метою.

Факт №5: Братство широко займалося просвітницькою діяльністю: утримувало школу, бурсу та друкарню, готувало вчителів-дидаскалів, друкувало підручники та церковні богослужбові книги.

Факт №6: За зразком Львівського братства, розпочали організовуватися подібні братства і в інших містах, зокрема Перемишлі, Луцьку, Києві. Збільшилася чисельність братських шкіл, які сприяли розвитку та поширенню освіти.

Факт №7: У 1586 році братство отримало ставропігію та стало поважною інституцією, яка визнавалася Константинопольським патріаршим престолом, польською короною, а з часу унії (з 1709 року) і Римським апостольським престолом.

Факт №8: Згідно зі своїм статутом братство вело купецьку та банківську діяльність.

Факт №9: З кінця XVI століття Братство бере на себе функцію юридичної охорони прав українського народу в Польській державі, перш за все за зрівняння прав українських і польських міщан, звільнення українського населення від контрибуцій. Братство вибороло собі два постійні місця у Львівському магістраті, і його представники захищали українське населення у Львові.

Факт №10: Активна громадська позиція братства привертала увагу й високе довір'я багатьох визначних діячів, які вважали за честь бути членами Братства, таких як: київський воєвода Адам Кисіль, гетьман України Іван Виговський, князь Андрій Вишневецький, сини і дочки молдавського господаря Єремії Могили, суддя Григір Лісницький, митрополити Іов Борецький та Петро Могила, заможні міщани українського, волоського та грецького походження, а також представники різних станових верств.

Факт №11: Після входження Галичини до складу Австрійської монархії Ставропігійське братство під тиском влади припинило своє існування, і в 1793 році на його місці на засадах правонаступника було створено Ставропігійський Інститут, який діяв до 1939 року.

Факт №12: Михайло Грушевський високо оцінював Львівське братство, відзначаючи, що воно стало «контрольним органом церкви й суспільства, трибуналом - на перший погляд - у справах релігії й моральності тільки, але в основі своїй трибуналом національним взагалі, певного роду «українським урядом».

Роздуми розумної людини:

«а що УПЦ повинна б // могла б зробити?»

Вона могла б чесно і прозоро звернутися до РПЦ, з якою має прямий канонічний зв’язок, а також до інших помісних церков із заявою про набуття нового канонічного статусу з метою врегулювати цей статус. Пояснити фізичну неможливість служити в Україні через формальну канонічно-адміністративну підлеглість РПЦ, обґрунтувати необхідність зміни канонічного статусу тим, що належність до певної церковної юрисдикції не є пріоритетним у християнстві. Пріоритет - це нести євангельську місію без якихось формально-юрисдикційних перешкод, обираючи ту форму своєї організації, яка адекватно підходить для даного часу. Вказати на те, що сама РПЦ так само вчинила, коли вийшла з-під канонічної юрисдикції Константинополя. Зазначити, що російська церква через її байдужість до інтересів українського народу, благословення війни проти України зазнала в цій країні історичне фіаско без можливості відновити свої позиції. Тому подальша місія УПЦ має відбуватися або самостійно (автокефально), або принаймні в іншій формальній церковній юрисдикції (Константинопольської, Болгарської, Єрусалимської або іншої помісної церкви).

Така б заява зняла з УПЦ всі підозри у нещирості та половинчастості. А зараз виходить, що своїм вірянам, державі і суспільству вона показує статут без згадок РПЦ, при цьому продовжує перебувати в її складі і навіть лояльно ставитись до анексії своїх єпархій.

«Релігійна правда» про перемовини Константинополя і УПЦ:

«Зустріч делегації Вселенського Патріархату, яка прибула в Україну, з очільником УПЦ МП митрополитом Онуфрієм була безрезультатною.
Про це Релігійній правді повідомило поінформоване джерело.

Делегація Вселенського Патріархату, яка перебуває з візитом в Україні, зустрілася з главою УПЦ МП митрополитом Онуфрієм Березовським, а також із членами його синоду – митрополитами Антонієм Паканичем, Мелетієм Єгоренком та Климентом Вечерею. Про це з посиланням на власні джерела повідомляє близьке до кола Паканича і Новінського видання «Расколам.нет».  За даними джерела, розмова завершилася без практичних наслідків, звівшись до обміну загальними позиціями сторін.

За даними з джерела в делегації Вселенського Патріархату початковий намір такої зустрічі був обумовлений знаками і сигналами, які митрополит Онуфрій нібито передавав протягом останнього часу представникам Патріарха Варфоломія щодо своєї нібито готовності відійти від підлеглості РПЦ. В обмін він нібито чекав на якісь гарантії, які зможе надати йому і його послідовникам Константинополь. Одним із посередників у такому заочному спілкуванні виступив митрополит з Америки Тихон Моллард, який нещодавно відвідував Чернівці, а потім попрямував до Стамбулу, де зустрічався зі Вселенським Патріархом.

«Расколам.нет» повідомляє, що делегації не сподобався склад учасників, які прийняли їх із боку УПЦ МП. Присутність на зустрічі відвертого прибічника єдності з РПЦ за будь-яку ціну Паканича, який представляє біля Онуфрія інтереси як Гундяєва, так і Новінського, була для гостей негативним знаком. Вони зрозуміли, що ніяких серйозних пропозицій в дусі тих натяків, які нібито були раніше, Онуфрій не зробить і до діалогу насправді не схильний.

Згадана публікація також певною мірою пояснює мотивацію дій Онуфрія. Можливо, він та інші промосковські сили сподівалися, що з допомогою гри з Фанаром вони зможуть зупинити ухвалення закону про заборону РПЦ в Україні. В обмін на обіцянки зближення та діалогу вони мали намір просити Патріарха Варфоломія вплинути на позицію української влади, щоби закон було відкладено чи пом’якшено. А після того, як закон був проголосований за підтримки особисто президента, Онуфрій втратив мотив вести подальший діалог.

Натомість цілком реальною є загроза розколу в самій структурі Онуфрія, на яку натякає і публікація. Якби навіть глава УПЦ МП справді бажав відійти від РПЦ, велика частина цієї структури на чолі з Паканичем оголосили би його зрадником, і Москва та її вірні підтримала би саме цю групу.
Тож нині делегація, яка приїхала з місією налагодження діалогу, опинилася у складній ситуації, коли і держава, і ПЦУ в особі митрополита Епіфанія готові підтримати діалог, але саме ті, на кого Константинополь розраховував з іншого боку, цей діалог відкидають.»

Джерело: https://religionpravda.com.ua/?p=93599&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3Ac7YlFGUJFBZXdM6jidW6-bkzDXoqVJcws45FitKq442SBWRmGA-1Ijc_aem_laVH3nuplVTIZYtanoD_dQ

«Я люблю патріарха Кирила».

Блювотний гімн z-просунутих.

Творчість, від якої нудить.

⚡️Всі питають, що робить офіційна делегація представників Вселенського Патріарха в Києві, які результати зустрічі?!!

Редакція ділиться першими інсадерськими деталями про беззаперечний успіх роботи делегації у питаннях єдності: всі медійні зливні бачки, як ПЦУ так і УПЦ, які зазвичай адмініструються радикальними і деструктивними персонажами співають в унісон про «безуспішність» роботи делегації у питанні єдності!

Наступний етап, зрозуміти хто той «диригент» хору аматорів?😉

Духовний Фронт

Як повідомив настоятель Свято-Покровської парафії села Стрільськ Сарненсько-Поліської єпархії УПЦ протоієрей Олег Гаврильчик, сьогодні, о 2-й годині ночі, був звершений не просто акт вандалізму, а спроба фізичного знищення молитовної будівлі Свято-Покровської церковної громади.
Невідомі зловмисники, кинули гранату в молитовне приміщення, що призвело до вибуху та його часткового руйнування.
Віряни УПЦ розцінюють цей вибух не тільки як знищення будівлі, в якому вони моляться після рейдерського захоплення храму прихільниками ПЦУ, але і як фізичне знищення громадян України та віруючих Української Православної Церкви.
Духовенство та віруючий люд занепокоєні, що після голосування депутатами Верховної Ради за прийняття ними закону 8371 тепер вибухівкою буде йти знищення громадян України, які сповідують віру в Іісуса Христа та підпорядковуються Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Онуфрію.
Будемо надіятися, що слідча група Сарненського РВ національної поліції, яка прибула на місце скоєння злочину, внесе його у єдиний реєстр досудових розслідувань.
Слід зазначити, що це не перший прояв зла та ненавісті до церковної громади села Стрільськ. Так, у липні 2019 року було звершено акт вандалізму по відношенню до даної громади.
На жаль ні один акт насилля, захоплення храмів, заволодіння майном та вандалізму Храмів Поліської єпархії УПЦ не був розкритий.
Церковна громада села не втрачає надію, що замовники, організатори та виконавці будуть знайдені та покарані згідно чинного законодавства.

Вітаємо всіх підписників з Днем незалежності України!

Хай Україна перемагає і процвітає!

Грецьке видання спочатку переклало та опублікувало на різні мови інформацію з публікації «Релігійної правди», а потім вибачилось і повідомила, що то фейк....

Бо перемовини проходять нібито добре...

«Від Doxologia Infonews повідомляємо нашим читачам, що перевидана нами новина, поширена по всіх українських ЗМІ, а потім грецьких та англійських ЗМІ, виявилася фейком. З нами зв'язалися високопоставлені джерела з Вселенського Патріархату, що заслуговують на довіру, щоб повідомити нам, що ця новина є ХИБНОЮ.

Від «Doxologia Infonews» ми вибачаємося перед всіма читачами і сторонами за те, що ввели в оману, передрукувавши цю новину.»

Джерело: https://www.doxologiainfonews.com/2024/08/fake-news-%d1%81%d1%80%d0%b5%d1%89%d0%b0%d1%82%d0%b0-%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%b3%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f%d1%82%d0%b0-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%81%d0%ba/

#актуальне

У мережі зʼявилось звернення вірян Української Православної Церкви до митрополита Онуфрія з проханням оприлюднити листа про вихід з РПЦ та повідомити про це помісні Церкви.

Ваше Блаженство, просимо Вас відгукнутися на вимогу керівника ДЕСС від 22 серпня 2024 р. та оприлюднити лист до РПЦ про вихiд з її складу, а також повідомити про це Помісні Церкви.

УПЦ заявила про те, що відділяється від РПЦ, ще навесні 2022 року. Але влада та українське суспільство закликають УПЦ продекларувати це рішення через офіційні листи, тому просимо Вас це зробити.

Згідно з заявою керівника ДЕСС, цей крок допоможе уникнути заборони парафій і відбирання приміщень храмів Української Православної Церкви. Ваше Блаженство, просимо не залишати нас сам на сам у цій складній ситуації. Усі ми молимося Богу за збереження нашої Церкви, але потрібні і конкретні дії для її захисту.

З любовʼю у Христі вірні чада Української Православної Церкви

Коротка форма для заповнення: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd_h0_VNwACTcICswJX2f6SwLJO5m_LcGKSFbqsPyuJODnyTw/viewform?usp=sf_link

Переглянути зібрані підписи можна за посиланням:
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1rEpTVEp2c1krtsr4xqoB1g65l_Yq81KzOWEgStemvvg/edit?usp=sharing