Веселий піп

⬆️ В о. Йосипа є два сини: Назар і Рафаїл.

Єпископ Іоанн зіграв певну роль у житті Назара Засанського. Саме Іоанн допоміг йому вивчитися в Полтавській семінарії УПЦ. Згодом єпископ Іоанн повінчав Назара з його дівчиною. Після цього Назар перейшов в ПЦУ, висвятився там у священники і був призначений на парафію в Черкасах.

Єпископ Іоанн зіграв певну роль і у житті молодшого сина Йосипа Засанського - Рафаїла. Саме єпископ Іоанн постригав його в іночество, згодом - постригав в монашество, ще згодом - рукопокладав в ієродіякона. Через певний час Рафаїл, як і його брат, перейшов в ПЦУ, став священником і викладачем Львівської семінарії ПЦУ. У серпні цього року о. Рафаїла перевели на Черкащину і призначили капеланом. Для чого? Читайте далі.

16 листопада єпископ Іоанн разом з о. Йосипом зранку відслужили літургію та причастились з однієї Чаші. Пішли на трапезу, де з однієї каструлі разом їли борщ. Розмовляли, посміхались, о. Йосип взяв благословіння у єпископа Іоанна.

А вже о 15.00 до чернечої громадочки вірвались сини Засанські разом з якимось військовими. Почалося те, що Ви бачили на відео. Засанські-сини зʼявились з новими замками і намагалися захватити храм. Весь цей час їх батько- священник УПЦ о. Йосип Засанський сидів, тремтячи, у вівтарі. Бо приймав участь у підготовці всього цього «дійства».

Як виявилося, черкаський архієрей ПЦУ вже призначив Йосипа Засанського настоятелем цієї парафії. При цьому сини Засанського розмахували протоколом якихось парафіяльних зборів, про які ніхто не знав, на яких ніхто не був і які проходили в якомусь офісі «Рога і копита».

- Забирайтесь звідсіля - кричали Засанські-сини, розмахуя цією фількіною грамотою.

Засанських -синів супроводжували доволі агресивні особи, які представилися військовими.

- Нам нікуди йти на ротацію. Тож ми приїдемо і заселимося в цей корпус,- погрожували вони старим монашкам.

- Куди їм йти?! У трьох сестер взагалі немає ніякого житла,- відповів їм єпископ Іоанн. - Будете зі старими монашками разом в келіях жити?

Колотнеча продовжувалася. І, врешті решт, єпископ Іоанн промовив:

- Куди ми в зиму підемо зі старими сестрами? Не гнівіть Бога!

- Ми даємо вам 5 днів. Через 5 днів ми прийдемо і викинемо вас всіх просто на вулицю, - відповів єпископу Іоанну о. Назар Засанський.

Храм та монашу громадочку вдалося відстояти. Після інциденту розпочалася служба. Але Засанські повернуться.

І старший Йосип, який 12 років причащався з Іоанном з однієї Чаші і разом з ним ділив їжу. І йде, як той, хто їв разом з Христом, але виношував план зради, як написано: «хто вмочить зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене» (Мф. 26, 23).

І його сини.

І той Назар, якому Іоанн допоміг вивчитися на священника і повінчав.

Щоб тепер прийняти від нього знущання, цькування та погрози розправи, як написано: «Плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках.» (Мф. 26, 67)

І той Рафаїл, який прийняв від руки Іоанна постриги в іночєство та монашество та дияконську хіротонію. Щоб через 5 днів той Рафаїл міг виволокти Іоанна із храму, як написано: «І, схопивши Павла, потягли його геть з храму, i негайно було зачинено дверi.» (Деян. 21, 30).

Що ж…

Колись перед своїм вигнанням святитель Іоанн Златоуст сказав на проповіді влучне пророцтво про самого себе: «Іродіада знову біснується, знову лютує, знову витанцьовує, знову вимагає від Ірода голову Іоанна Хрестителя! Знову Єзавель хоче захопити виноградник Набутея і вигнати святого Іллю в гори.» (На усікновіння, 1).

Тепер єпископ Золотоніський Іоанн питиме чашу Златоуста: «Засанські знову біснуватимуться, знову лютуватимуть, знову витанцьовуватимуть, знову вимагатимуть голову Іоанна! Знову зло хоче захопити виноградник Божий і вигнати Іоанна геть.»

Помолимось за єпископа Іоанна і його маленьку чернечу громадочку.

І за напоумлення Засанських. Може ж, прокинуться від свого чорного сну…

4.4K viewsedited 11:31