Монастир Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ в Черкасах.
Спроба «переводу»…
Спроба «переводу»…
Сьогодні розповім вам про дитячі інституції в Польщі, тобто, простою мовою, дитячі будинки.
Так, вони тут теж є.
20% польських дітей, вилучених із родини, перебувають в інституціях, 77% - у фостерній системі (тобто у прийомних родинах різного типу).
Є «взірцеві» повіти, як Конінський, де ми були, в яких взагалі немає дитячих інституцій – усіх дітей влаштовують у родини.
А ось, наприклад, у Варшаві ситуація гірша: там є 55 інституцій, у яких 710 дітей. Це третина всіх варшавських дітей, вилучених з родин.
У людини, знайомої з українською системою дитбудинків, виникне подив: хм, в Україні 710 дітей могли б поміститися у 3-5 дитбудинках, а не у 55-и…
Так, у цьому основна різниця.
Польські інституції – це малі групові будиночки, в яких живе до 14 дітей. Є також інституції, «наближені до сімейних»: в них до 8 дітей.
Тут нема батьків, є директор і персонал, фінансування здійснюється за рахунок держави.
В чому відмінність малого групового будиночка від дитбудинку?
Діти в ньому з допомогою вихователів самі обслуговують себе в побуті, перуть, прасують, складають меню, роблять покупки, вчаться готувати. Вони ходять самостійно до звичайної місцевої школи.
Таким чином між їхнім життям та життям «сімейних» дітей мінімум відмінностей у побуті.
Чому це кращий варіант, ніж у дит будинку? Чому це погано, якщо пере техперсонал у пральні, а готують кухарі?
Бо не можна у 18 років раптом навчитися всьому, чому звичайні люди вчаться все дитинство. Не можна знайти своє місце в суспільстві, багато років просидівши в резервації за парканом.
Потрапляють у польскі малі групові будинки лише діти, старші 10 років.
Якщо дитина потрапила в інституцію, її сімейним влаштуванням уже не займаються спеціально. Тільки якщо знайдуться, наприклад, родичі й самі захочуть прийняти дитину, вона може потрапити до родини.
З 2024 р. за новим законом створення нових інституцій чи збільшення старих буде неможливе. Тільки закриття, зменшення, реорганізація однієї великої на дві маленьких.
І тут ми переходимо до наступної теми: що робить держава та місцеві адміністрації для деінституціалізації, тобто для того, щоб якомога більше дітей виховувалися в родинах.
Так, вони тут теж є.
20% польських дітей, вилучених із родини, перебувають в інституціях, 77% - у фостерній системі (тобто у прийомних родинах різного типу).
Є «взірцеві» повіти, як Конінський, де ми були, в яких взагалі немає дитячих інституцій – усіх дітей влаштовують у родини.
А ось, наприклад, у Варшаві ситуація гірша: там є 55 інституцій, у яких 710 дітей. Це третина всіх варшавських дітей, вилучених з родин.
У людини, знайомої з українською системою дитбудинків, виникне подив: хм, в Україні 710 дітей могли б поміститися у 3-5 дитбудинках, а не у 55-и…
Так, у цьому основна різниця.
Польські інституції – це малі групові будиночки, в яких живе до 14 дітей. Є також інституції, «наближені до сімейних»: в них до 8 дітей.
Тут нема батьків, є директор і персонал, фінансування здійснюється за рахунок держави.
В чому відмінність малого групового будиночка від дитбудинку?
Діти в ньому з допомогою вихователів самі обслуговують себе в побуті, перуть, прасують, складають меню, роблять покупки, вчаться готувати. Вони ходять самостійно до звичайної місцевої школи.
Таким чином між їхнім життям та життям «сімейних» дітей мінімум відмінностей у побуті.
Чому це кращий варіант, ніж у дит будинку? Чому це погано, якщо пере техперсонал у пральні, а готують кухарі?
Бо не можна у 18 років раптом навчитися всьому, чому звичайні люди вчаться все дитинство. Не можна знайти своє місце в суспільстві, багато років просидівши в резервації за парканом.
Потрапляють у польскі малі групові будинки лише діти, старші 10 років.
Якщо дитина потрапила в інституцію, її сімейним влаштуванням уже не займаються спеціально. Тільки якщо знайдуться, наприклад, родичі й самі захочуть прийняти дитину, вона може потрапити до родини.
З 2024 р. за новим законом створення нових інституцій чи збільшення старих буде неможливе. Тільки закриття, зменшення, реорганізація однієї великої на дві маленьких.
І тут ми переходимо до наступної теми: що робить держава та місцеві адміністрації для деінституціалізації, тобто для того, щоб якомога більше дітей виховувалися в родинах.
Це буде третє засідання Радбезу, скликане
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Наталя Гуляєва робить неймовірні різдвяні подарунки. Втіште і порадуйте своїх близьких різдвяними 🥮 🥮 🥮.
Замовлення приймаються тут:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100009163904792
На фото- о. Георгій Гуляєв обирає 🥮 , щоб поласувати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Який же він неосвічений, зазомбований та ненавидящий Христа та людей "митрополит".
Сіяти ненависть, погрожувати, принижувати, привласнювати собі Божу владу, вирішувати замість Духа Святого, коли є дійсними таїнства, а коли - ні...
Митрополит Феодосій - один з головних руйнарів релігійного миру в Україні і трунарь УПЦ. Колись ефект від його псевдодуховних вичавлювань буде вивчений. Бо своєю мовою ненависті Феодосій не тільки руйнує довіру до УПЦ з боку суспільства. Ця мова ненависті заставляє вірних покидати УПЦ.
Ні. Більшість із них не переходять в ПЦУ. Вони просто стають "віруючими в душі" та назавжди перестають відвідувати будь-яку Церкву.
І про головного архісекулярізатора.
Сіяти ненависть, погрожувати, принижувати, привласнювати собі Божу владу, вирішувати замість Духа Святого, коли є дійсними таїнства, а коли - ні...
Митрополит Феодосій - один з головних руйнарів релігійного миру в Україні і трунарь УПЦ. Колись ефект від його псевдодуховних вичавлювань буде вивчений. Бо своєю мовою ненависті Феодосій не тільки руйнує довіру до УПЦ з боку суспільства. Ця мова ненависті заставляє вірних покидати УПЦ.
Ні. Більшість із них не переходять в ПЦУ. Вони просто стають "віруючими в душі" та назавжди перестають відвідувати будь-яку Церкву.
І про головного архісекулярізатора.
Cьогодні активно обговорюється ідея відібрати монастир у УПЦ (МП?). Так, усі ми знаємо, що керівництво юрисдикції зробило для цього все, що було в їх силах. І все ж, як свідчить Сергій, здавна знайомий із цією громадою, насельниці обителі не дотичні до жодних мутних історій із колаборацією; тож чому вони мають розплачуватись за чужі гріхи? Не буду називати імен, але знаю, що місцеве чернецтво ПЦУ теж дивиться на цей кейс подібним чином.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Постпред рф в ООН Нєбєнзя про найканонічнішу УПЦ яка не мп.
Уявіть собі, як виглядають соковиті золотисті деруни на тарілці, як спокусливо пахне засмажена картопелька. А гарячий сир, який тягнеться за шматочком деруна!
Спочатку, усі маленькі кулінарі, з одягнутими у жовтенькі фартушки та шапочки, вивчали рецепт американських хашбраун. Вони слухали про цю смачну страву та дивилися, як її готувати.
Діти ретельно готували картоплю, вичавлювали з неї сік, додаючи солі та спецій, а потім рівномірно розкладали картоплю на листі для запікання, додавали сир і виливали сире яйце. Все це потім відправлялося в духовку для запікання.
Протягом процесу приготування, діти розвивали свої кулінарні навички та вчилися спільній роботі, яка є надзвичайно важливою у процесі реабілітації.
Але це ще не все! Керівниця кулінарної студії, пані Світлана, приготувала для них ще одну особливу страву - карамелізований бекон. Ця страва неймовірно смачна і надає стравам вишуканого смаку.
У кожної дитини у кулінарній студії є свої кулінарні інструменти, і вони навчилися готувати та прикрашати страви. Вони прикрашали готові хашбрауни ніжними перами цибулі та насінням, роблячи страву справжнім шедевром.
Готуючи ці смачні страви, діти отримали не тільки задоволення від смаку, а й важливі навички, які допомагають їм стати більш самостійними та соціально активними. Реабілітаційний процес в Іоанновому центрі не тільки поліпшує фізичний стан дітей, але й заповнює їхні життя смачними моментами та навичками.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Якщо Вас не нудить від синодальних рішень і мовчання, то Ви - не котик.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Google Play
Військовий Требник - Apps on Google Play
Military Trebnyk of the Ukrainian Orthodox Church
😱😱😱😱😱😱😱
І ПРО ЧОРНУ НЕВДЯЧНІСТЬ І БЕЗУМСТВО НЕНАВИСТІ
Ви бачили 16 листопада відео з Черкаської єпархії про намагання силою перевести монастир Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ у ПЦУ.
Тепер до подробиць.
По документам там не монастир, а звичайна парафія. Просто при парафії функціонує маленька чернеча громадочка з 8-ми сестер. Їм всім за 60-70 років. Мешкають вони в корпусі при храмі. Настоятелем парафії, як не дивно, є єпископ. Це вікарний єпископ Черкаської єпархії Іоанн. Всі, з ким я спілкувався, говорять про те, що Іоанн - дуже простий у спілкуванні єпископ, україномовний, патріотичний і від всього серця люблячий Україну і людей. Його рід походить з тієї ж Черкащини, де він і служить.
З сестрами вони харчуються від того, що самі вирощують на городині і консервують. Живуть дуже простим і справжнім чернечим життям. На жаль, ніколи не бачив єпископа Іоанна. В таких людей треба вчитися смиренню та любові. Допомагають Іоанну в чернечій громаді ієромонах і троє послушників- чоловіків, які пораються з важкою чоловічою роботою.
Єпископ Іоанн гарно дбає про храм. Кілька років вже триває його розпис.
о. Йосип Засанський також священствує в цьому храмі. Разом з єпископом Іоанном вони служать в цьому храмі вже більше 12-ти років. о. Йосип Засанський вже був героєм нашого каналу із-за однієї своєї незграбної проповіді: https://yangx.top/veseliy_pip/3582
⬇️
І ПРО ЧОРНУ НЕВДЯЧНІСТЬ І БЕЗУМСТВО НЕНАВИСТІ
Ви бачили 16 листопада відео з Черкаської єпархії про намагання силою перевести монастир Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ у ПЦУ.
Тепер до подробиць.
По документам там не монастир, а звичайна парафія. Просто при парафії функціонує маленька чернеча громадочка з 8-ми сестер. Їм всім за 60-70 років. Мешкають вони в корпусі при храмі. Настоятелем парафії, як не дивно, є єпископ. Це вікарний єпископ Черкаської єпархії Іоанн. Всі, з ким я спілкувався, говорять про те, що Іоанн - дуже простий у спілкуванні єпископ, україномовний, патріотичний і від всього серця люблячий Україну і людей. Його рід походить з тієї ж Черкащини, де він і служить.
З сестрами вони харчуються від того, що самі вирощують на городині і консервують. Живуть дуже простим і справжнім чернечим життям. На жаль, ніколи не бачив єпископа Іоанна. В таких людей треба вчитися смиренню та любові. Допомагають Іоанну в чернечій громаді ієромонах і троє послушників- чоловіків, які пораються з важкою чоловічою роботою.
Єпископ Іоанн гарно дбає про храм. Кілька років вже триває його розпис.
о. Йосип Засанський також священствує в цьому храмі. Разом з єпископом Іоанном вони служать в цьому храмі вже більше 12-ти років. о. Йосип Засанський вже був героєм нашого каналу із-за однієї своєї незграбної проповіді: https://yangx.top/veseliy_pip/3582
⬇️