За підтримки GIZ фонд «Помагаєм» продовжує організовувати і проводити групові та індивідуальні заняття з психологами, тренінги, екскурсії для дітей і батьків та чисельні арт-терапевтичні заняття.
Допомога надається у співпраці з БФ «Помагаєм» в рамках проєкту «Розбудова структур надання послуг та освітнього потенціалу для психосоціального забезпечення в Україні», який впроваджується GIZ Ukraine за дорученням Уряду Німеччини, який профінансував проекти психо-соціальної підтримки переселенців, людей з інвалідністю та родин, що виховують прийомних дітей.
Загальний бюджет проекту 1,8 млн грн.
Нагадую, що обʼяви про реєстрацію на участь у проектах фонду викладаються в тг-каналі нашого фонду. Тож підписуйтеся:
https://yangx.top/pomagaem_fond
Дякуємо нашим німецьким партнерам за підтримку!
Допомога надається у співпраці з БФ «Помагаєм» в рамках проєкту «Розбудова структур надання послуг та освітнього потенціалу для психосоціального забезпечення в Україні», який впроваджується GIZ Ukraine за дорученням Уряду Німеччини, який профінансував проекти психо-соціальної підтримки переселенців, людей з інвалідністю та родин, що виховують прийомних дітей.
Загальний бюджет проекту 1,8 млн грн.
Нагадую, що обʼяви про реєстрацію на участь у проектах фонду викладаються в тг-каналі нашого фонду. Тож підписуйтеся:
https://yangx.top/pomagaem_fond
Дякуємо нашим німецьким партнерам за підтримку!
❤77👍14❤🔥1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
880 ДІТЕЙ ВИХОВУЮТЬ,
або виховали ці прийомні батькі, які зібралися на дводенну конференцію для прийомних батьків, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, патронатних батьків та опікунів на тему: «Захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під час війни».
Приєднатися до конференції можна тут:
👨👩👦👦 https://meet.google.com/zba-izoq-jtv
або виховали ці прийомні батькі, які зібралися на дводенну конференцію для прийомних батьків, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, патронатних батьків та опікунів на тему: «Захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під час війни».
Приєднатися до конференції можна тут:
👨👩👦👦 https://meet.google.com/zba-izoq-jtv
👍90❤32❤🔥3👎3
Виступаючи на генасамблеї Конференції Європейських Церков у Таллінні, проф. А. Смирнов наголосив, що відсутність офіційного діалогу й порозуміння між православними Церквами в Україні значно ускладнює релігійну ситуацію й провокує суспільні конфлікти. Також він розповів про діяльність ініціативної групи духовенства і мирян УПЦ і ПЦУ, яка закликала «без будь-яких попередніх умов розпочати прямий діалог для розробки моделей, які б дали можливість у перспективі об’єднати УПЦ та ПЦУ в єдину Помісну Церкву». За його словами, християнські спільноти мають бути пророчим голосом під час війни й можуть відіграти основну роль у суспільному порозумінні на шляху до сталого миру в Україні.
https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2023/18-06-01
https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2023/18-06-01
👍114💩9👏8🤡4💯4❤1
⚠️⚠️⚠️ Увага! На каналі "Веселий піп" спостерігаються магнітні бурі та аномальна погода з блискавкою 🌩⚡️💨 Пишіть менше коментарів та пийте більше води!
Джерело: https://yangx.top/monologue_here
Джерело: https://yangx.top/monologue_here
😁86🤣30❤8🤡3😢1
Своєму другові о. Олександру Клименко відповім.
А заодно ця відповідь - для о. Миколи Данилевича, Діалог.Тут і прочая, прочая, прочая.
Емоційно, яскраво, неочікуванно написав о. Олександр свій останній пост.
Трохи Вас занесло, отче. І занесло не туди. І ось чого.
Ви пишите, що інформацію проти злочинів УПЦ не приховують тільки СПЖ і Перший Козацький. Що ж, є ще ресурси, які не приховують, як ви написали, «злочини» проти УПЦ.
Це російські ТАСС, RT, Первый канал і інші російські помийки.
Давайте тоді будемо цитувати їх.
А, взагалі-то, притомних вірних ображає цитування СПЖ і Першого Козацького не того, що вони білі, пухнасті і правдиві. А того, що вони ЗАВЖДИ дають однобоку інформацію, пересмикують її, підбрехують, коли незручно казати правду та мовчать, коли нічого сказати. Тому що їх завдання - не чесна журналістика, не пошук правди, не діалог, не допомога в роботі над помилками, а збереження системи управління УПЦ в рамках московсько-тайожної духовності під проводом митрополита Антонія Паканіча і його z-митрополитбюро.
Того Антонія Паканіча, який на сьогодні є одним з головних винуватців тотальної кризи УПЦ, лобістом інтересів москви в Україні, замовником та кінцевим бенефіціаром матеріалів СПЖ, Першого Козацького і всяких різних Кохановських.
І коли поважний о. Клименко починає цитувати ці сміттєзбірники, він своїм бездоганним авторитетом відбілює і ці антиукраїнські ресурси, і їхніх бенефіціарів і замовників, і тих людей, які стоять за ними і душать Україну в своїх смертельних «братніх» обіймах, благословляючи російську орду на знищення нашої Неньки.
Про будь-яку новину можна написати, спираючись на різні чесні ресурси, православних блогерів і очевидців подій, а не на СПЖ і Перший Козацький.
Нагадаю о. Олександру чудову настанову Господа Нашого Іісуса Христа:
«Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?» (Мф. 7, 16).
З братською повагою, Веселий піп.
А заодно ця відповідь - для о. Миколи Данилевича, Діалог.Тут і прочая, прочая, прочая.
Емоційно, яскраво, неочікуванно написав о. Олександр свій останній пост.
Трохи Вас занесло, отче. І занесло не туди. І ось чого.
Ви пишите, що інформацію проти злочинів УПЦ не приховують тільки СПЖ і Перший Козацький. Що ж, є ще ресурси, які не приховують, як ви написали, «злочини» проти УПЦ.
Це російські ТАСС, RT, Первый канал і інші російські помийки.
Давайте тоді будемо цитувати їх.
А, взагалі-то, притомних вірних ображає цитування СПЖ і Першого Козацького не того, що вони білі, пухнасті і правдиві. А того, що вони ЗАВЖДИ дають однобоку інформацію, пересмикують її, підбрехують, коли незручно казати правду та мовчать, коли нічого сказати. Тому що їх завдання - не чесна журналістика, не пошук правди, не діалог, не допомога в роботі над помилками, а збереження системи управління УПЦ в рамках московсько-тайожної духовності під проводом митрополита Антонія Паканіча і його z-митрополитбюро.
Того Антонія Паканіча, який на сьогодні є одним з головних винуватців тотальної кризи УПЦ, лобістом інтересів москви в Україні, замовником та кінцевим бенефіціаром матеріалів СПЖ, Першого Козацького і всяких різних Кохановських.
І коли поважний о. Клименко починає цитувати ці сміттєзбірники, він своїм бездоганним авторитетом відбілює і ці антиукраїнські ресурси, і їхніх бенефіціарів і замовників, і тих людей, які стоять за ними і душать Україну в своїх смертельних «братніх» обіймах, благословляючи російську орду на знищення нашої Неньки.
Про будь-яку новину можна написати, спираючись на різні чесні ресурси, православних блогерів і очевидців подій, а не на СПЖ і Перший Козацький.
Нагадаю о. Олександру чудову настанову Господа Нашого Іісуса Христа:
«Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?» (Мф. 7, 16).
З братською повагою, Веселий піп.
💯165👍53👎25❤13🤮7👏4🤔2💩2🤡2😁1🍌1
о. Олександр Клименко бідкається, що ніхто не пише про гоніння та утиски проти УПЦ.
Це точно камінь в город інформаційно-просвітницького відділу УПЦ і митрополита Климента Вечері.
Це ж його пряма робота, яку йому благословив синод.
То, може, це питання треба задати Клименту?
То, може, о. Олександр саме це і хотів написати, але не наважився?
Тож зробимо це за о. Клименко:
митрополите Клименте, скажіть, будь-ласка, чому ваш синодальний відділ чесно і відверто не висвітлює події щодо злочинів проти УПЦ?
Питаннячко без відповіді…
Це точно камінь в город інформаційно-просвітницького відділу УПЦ і митрополита Климента Вечері.
Це ж його пряма робота, яку йому благословив синод.
То, може, це питання треба задати Клименту?
То, може, о. Олександр саме це і хотів написати, але не наважився?
Тож зробимо це за о. Клименко:
митрополите Клименте, скажіть, будь-ласка, чому ваш синодальний відділ чесно і відверто не висвітлює події щодо злочинів проти УПЦ?
Питаннячко без відповіді…
👏89😁19👍17👎9🔥3🤮3🥴2😢1🤡1🤨1
«Духовний фронт» пише:
«Становище УПЦ (МП): потопаючий корабель, де екіпаж і пасажири не рятуються
Становище УПЦ(що в єдності з МП) в Україні стає дедалі гіршим і все частіше нагадує трагікомедію, де головні герої власноруч топлять корабель, на якому пливуть, але роблять це із посмішкою на обличчі, переконуючи при цьому інших пасажирів, що все йде по плану, підстав для хвилювання немає, а в тому, що вони потопають винні усі довкола, окрім безпорадного керівництва. Від усілякої сторонньої, але дієвої допомоги, такий горе-екіпаж свідомо відмовляється, а навпаки готовий повірити ворожим піратам, які силою і обманом утримують у своїй владі цей потопаючий пароплав, який, до речі, потопає і по їх вині також.
Хоча такий сюжет виглядає доволі безглуздо, проте він найяскравіше описує нинішню ситуацію, в якій опинилась УПЦ (МП). У ролі керманичів тут виступає митрополит Онуфрій Березовський зі своїм Синодом, піратів – Гундяєв із верхівкою рпц, а прості пасажири – це сотні і тисячі пастирів і мирян, які хоч і намагаються достукатись до сердець і голів свого священноначалія, проте такі спроби є марними. Адже їх голос або лишається непочутим, або просто його банально не сприймають.
Натомість, священноначаліє цієї релігійної спільноти змушує їх жити в самообмані, в якому, до слова, живуть і самі. Для цього створюються ілюзії, як то із минулорічним собором у Феофанії, які ж насправді, є простим окозамилюванням, які не те що не вирішують проблему, а навпаки погіршують її і все більше заводять у глухий кут.
Що може чекати наших героїв у майбутньому? Тріумфальне сходження на дно, що неодмінно призведе до багатьох невинних жертв. Та чи полишена ця епопея свого «Happy End»? За класикою жанру – так, а за реаліями життя – не завжди. І як би це не здавалось дивним, але навіть і у випадку із УПЦ (МП) є можливість свого «Happy End».
Такий «Happy End» має два варіанти. Перший, це той, яким уже скористались тисячі громад по всій Україні, які послідували Патріаршому і Синодальному Томосу про автокефалію і доєднались до Православної Церкви України.
Проте, такий варіант підходить не всім, адже дехто ще вагається, дехто бажає для себе певних гарантій, а дехто хоче отримати найоптимальніші умови. Мотиви і причини у кожного різні. Проте, усі вони апріорі мають право на життя. Єдине, що має бути – чітке усвідомлення необхідності єднання в Помісній Українській Церкві, яка вже є, немає ж лише порозуміння.
Як цього досягти? Поки найбільш оптимальним варіантом було б звернутись до Церкви-Матері, але до справжньої матері, а не злої північної мачухи. Константинополь безсумнівно зміг би допомогти знайти той вірний шлях єднання і порозуміння. Так само, як він вже це зробив у 2018 році. Окремо варто відзначити, що тоді ситуація була більш спірною, аніж тепер.
Адже тоді перешкодою були безпідставні політичні анафеми, нині ж перешкоджають об’єднанню лише односторонні образи і звинувачення, які так само в односторонньому порядку можна і анулювати. Проте, чи буде на це свобідна воля і непримушене бажання екіпажу потопаючого корабля? Відповідь на питання доволі очевидна. На жаль, все більше стає зрозуміло, що корабель і його керівництво приречені. Усім же іншим пасажирам чим швидше потрібно скористатись рятувальними човнами…»
«Становище УПЦ (МП): потопаючий корабель, де екіпаж і пасажири не рятуються
Становище УПЦ(що в єдності з МП) в Україні стає дедалі гіршим і все частіше нагадує трагікомедію, де головні герої власноруч топлять корабель, на якому пливуть, але роблять це із посмішкою на обличчі, переконуючи при цьому інших пасажирів, що все йде по плану, підстав для хвилювання немає, а в тому, що вони потопають винні усі довкола, окрім безпорадного керівництва. Від усілякої сторонньої, але дієвої допомоги, такий горе-екіпаж свідомо відмовляється, а навпаки готовий повірити ворожим піратам, які силою і обманом утримують у своїй владі цей потопаючий пароплав, який, до речі, потопає і по їх вині також.
Хоча такий сюжет виглядає доволі безглуздо, проте він найяскравіше описує нинішню ситуацію, в якій опинилась УПЦ (МП). У ролі керманичів тут виступає митрополит Онуфрій Березовський зі своїм Синодом, піратів – Гундяєв із верхівкою рпц, а прості пасажири – це сотні і тисячі пастирів і мирян, які хоч і намагаються достукатись до сердець і голів свого священноначалія, проте такі спроби є марними. Адже їх голос або лишається непочутим, або просто його банально не сприймають.
Натомість, священноначаліє цієї релігійної спільноти змушує їх жити в самообмані, в якому, до слова, живуть і самі. Для цього створюються ілюзії, як то із минулорічним собором у Феофанії, які ж насправді, є простим окозамилюванням, які не те що не вирішують проблему, а навпаки погіршують її і все більше заводять у глухий кут.
Що може чекати наших героїв у майбутньому? Тріумфальне сходження на дно, що неодмінно призведе до багатьох невинних жертв. Та чи полишена ця епопея свого «Happy End»? За класикою жанру – так, а за реаліями життя – не завжди. І як би це не здавалось дивним, але навіть і у випадку із УПЦ (МП) є можливість свого «Happy End».
Такий «Happy End» має два варіанти. Перший, це той, яким уже скористались тисячі громад по всій Україні, які послідували Патріаршому і Синодальному Томосу про автокефалію і доєднались до Православної Церкви України.
Проте, такий варіант підходить не всім, адже дехто ще вагається, дехто бажає для себе певних гарантій, а дехто хоче отримати найоптимальніші умови. Мотиви і причини у кожного різні. Проте, усі вони апріорі мають право на життя. Єдине, що має бути – чітке усвідомлення необхідності єднання в Помісній Українській Церкві, яка вже є, немає ж лише порозуміння.
Як цього досягти? Поки найбільш оптимальним варіантом було б звернутись до Церкви-Матері, але до справжньої матері, а не злої північної мачухи. Константинополь безсумнівно зміг би допомогти знайти той вірний шлях єднання і порозуміння. Так само, як він вже це зробив у 2018 році. Окремо варто відзначити, що тоді ситуація була більш спірною, аніж тепер.
Адже тоді перешкодою були безпідставні політичні анафеми, нині ж перешкоджають об’єднанню лише односторонні образи і звинувачення, які так само в односторонньому порядку можна і анулювати. Проте, чи буде на це свобідна воля і непримушене бажання екіпажу потопаючого корабля? Відповідь на питання доволі очевидна. На жаль, все більше стає зрозуміло, що корабель і його керівництво приречені. Усім же іншим пасажирам чим швидше потрібно скористатись рятувальними човнами…»
👍88👎26❤5🤯2🤮2🤡2