Відкрите звернення Євгена Шаповалова, депутата Вінницької обласної ради (джерело: сторінка фб):
Я ГОЛОСУВАТИМУ «ЗА» ПО ПИТАННЮ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ЗАБОРОНИ ДІЯЛЬНОСТІ УПЦ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НА ТЕРИТОРІЇ ВІННИЧЧИНИ
ДИСКЛЕЙМЕР
Станом на час написання посту засідання фракції «СЛУГА НАРОДУ» у Вінницькій обласній Раді не відбулось, тому дана позиція є виключно особистою. Наразі дата та час засідання фракції мені невідомі.
Дане питання аналізуватиму з правової точки зору.
КОНТЕКСТ
1. 2 листопада 2022 року постійною комісією з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту під головуванням депутатки Наталі Замкової та за участі заступника голови облради Ігоря Івасюка підтримано проект рішення «Про звернення Вінницької обласної Ради 8 скликання до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо заборони діяльності Української православної церкви в єдності з московським патріархатом, релігійних організацій з центром в країні-агресорі на території України».
2. Даний проект рішення винесено на розгляд найближчої сесії Вінницької обласної ради.
3. Керуючим Вінницької єпархії УПЦ, Митрополитом Варсонофієм було надіслано звернення до депутатів обласної ради у якому закликалось «не розпалювати релігійне протистояння на Вінниччинні» та тезово наголошувалось на патріотичній позиції священослужителей та парафіян Вінницької парафії УПЦ. Публічно на сайті єпархії даний лист не висвітлено.
Після вивчення питання та консультацій мушу констатувати деякі неточності у зверненні Варсонофія.
1. У публічному доступі нова редакція Статуту про управління Української Православної Церкви відсутня. Чи справді у ньому вилучені згадки про москву чи росію із впевненість 100% сказати неможливо.
2. Не всі ієрархи підписались під рішенням Собору від 27 травня 2022 року, на якому було засуджено агресію росії, а також прийнято новий Статут.
Також Київська Митрополія УПЦ не відреагувала на вручення підозри Митрополиту Тульчинському та Брацлавському Іонафану та не відмежувалась від даної особи. Ієрархи УПЦ висловили Іонафану підтримку. Київська Митрополія не відправила Іонафана в заборону.
Крім того, засідання Синоду УПЦ, яке пройшло 23 листопада, взагалі оминуло проблему колабораціонізму Іонафана, тим самим надавши йому підтримку.
ПОЗИЦІЯ
Вищезазначених фактів для мене достатньо щоб схилятись до підтримки звернення.
Також як депутат я представляю інтереси виборців Вінниччини. Очевидно, що суспільна думка зараз не толерує наявність будь-яких організацій, представники яких можуть підтримувати ідеї «руского міра».
При цьому розумію, що серед священників УПЦ наспраді є патріотичні та сучасні люди котрі допомагають ЗСУ.
Водночас вважаю, що УПЦ, зокрема Вінницькій єпархії варто визначитись із чіткою позицією щодо осіб які своїми діями можуть дискредитувати її як інституцію.
Також вважаю невідворотнім створення у майбутньому єдиної православної церкви на території України. Це є надзвичайно важливим для державотворення. Але це має відбутись виключно за доброю волею парафіян та керівництва УПЦ та ПЦУ.
ВИСНОВКИ
Дане питання набуло суспільного розголосу, тому вважаю за доцільним зазначити свою позицію публічно.
Для мене депутатство - це не привілей, а лідерство та відповідальність. Уникати гострих та важливих тем - шлях боягузів та не впевненних у собі людей.
Також звертаюсь до колег-депутатів - ви маєте чітко розуміти, що питання вже включене у порядок денний. По самій формі та тексту звернення можна дискутувати.
Водночас у разі провалення голосування по ньому Вінницька облрада здобуде «славу»по всій Україні. У контексті суспільних настроїв не рекомендую намагатись «пропетляти». Відстоювання державницької позиції - наша колективна відповідальність.
Я ГОЛОСУВАТИМУ «ЗА» ПО ПИТАННЮ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ЗАБОРОНИ ДІЯЛЬНОСТІ УПЦ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НА ТЕРИТОРІЇ ВІННИЧЧИНИ
ДИСКЛЕЙМЕР
Станом на час написання посту засідання фракції «СЛУГА НАРОДУ» у Вінницькій обласній Раді не відбулось, тому дана позиція є виключно особистою. Наразі дата та час засідання фракції мені невідомі.
Дане питання аналізуватиму з правової точки зору.
КОНТЕКСТ
1. 2 листопада 2022 року постійною комісією з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту під головуванням депутатки Наталі Замкової та за участі заступника голови облради Ігоря Івасюка підтримано проект рішення «Про звернення Вінницької обласної Ради 8 скликання до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо заборони діяльності Української православної церкви в єдності з московським патріархатом, релігійних організацій з центром в країні-агресорі на території України».
2. Даний проект рішення винесено на розгляд найближчої сесії Вінницької обласної ради.
3. Керуючим Вінницької єпархії УПЦ, Митрополитом Варсонофієм було надіслано звернення до депутатів обласної ради у якому закликалось «не розпалювати релігійне протистояння на Вінниччинні» та тезово наголошувалось на патріотичній позиції священослужителей та парафіян Вінницької парафії УПЦ. Публічно на сайті єпархії даний лист не висвітлено.
Після вивчення питання та консультацій мушу констатувати деякі неточності у зверненні Варсонофія.
1. У публічному доступі нова редакція Статуту про управління Української Православної Церкви відсутня. Чи справді у ньому вилучені згадки про москву чи росію із впевненість 100% сказати неможливо.
2. Не всі ієрархи підписались під рішенням Собору від 27 травня 2022 року, на якому було засуджено агресію росії, а також прийнято новий Статут.
Також Київська Митрополія УПЦ не відреагувала на вручення підозри Митрополиту Тульчинському та Брацлавському Іонафану та не відмежувалась від даної особи. Ієрархи УПЦ висловили Іонафану підтримку. Київська Митрополія не відправила Іонафана в заборону.
Крім того, засідання Синоду УПЦ, яке пройшло 23 листопада, взагалі оминуло проблему колабораціонізму Іонафана, тим самим надавши йому підтримку.
ПОЗИЦІЯ
Вищезазначених фактів для мене достатньо щоб схилятись до підтримки звернення.
Також як депутат я представляю інтереси виборців Вінниччини. Очевидно, що суспільна думка зараз не толерує наявність будь-яких організацій, представники яких можуть підтримувати ідеї «руского міра».
При цьому розумію, що серед священників УПЦ наспраді є патріотичні та сучасні люди котрі допомагають ЗСУ.
Водночас вважаю, що УПЦ, зокрема Вінницькій єпархії варто визначитись із чіткою позицією щодо осіб які своїми діями можуть дискредитувати її як інституцію.
Також вважаю невідворотнім створення у майбутньому єдиної православної церкви на території України. Це є надзвичайно важливим для державотворення. Але це має відбутись виключно за доброю волею парафіян та керівництва УПЦ та ПЦУ.
ВИСНОВКИ
Дане питання набуло суспільного розголосу, тому вважаю за доцільним зазначити свою позицію публічно.
Для мене депутатство - це не привілей, а лідерство та відповідальність. Уникати гострих та важливих тем - шлях боягузів та не впевненних у собі людей.
Також звертаюсь до колег-депутатів - ви маєте чітко розуміти, що питання вже включене у порядок денний. По самій формі та тексту звернення можна дискутувати.
Водночас у разі провалення голосування по ньому Вінницька облрада здобуде «славу»по всій Україні. У контексті суспільних настроїв не рекомендую намагатись «пропетляти». Відстоювання державницької позиції - наша колективна відповідальність.
Я не встигаю слідкувати: Кохановську митрополія вже спустила з повідку? Ну, щоб покусати СБУ та депутатів Вінницької обласної ради та захистити невинно прєтерпєвающєго гоненія архімандріта Нікіту Сторожука?
Вже опубліковані якісь погрози Кохановської пересаджати все керівництво СБУ і всіх депутатів у Вінниці?
Де головний та правдивий голос УПЦ?
Розбудіть Кохановську!
Вже опубліковані якісь погрози Кохановської пересаджати все керівництво СБУ і всіх депутатів у Вінниці?
Де головний та правдивий голос УПЦ?
Розбудіть Кохановську!
Виправляюся:
Мені пишуть, що митрополит Івано-Франківський УПЦ Серафім виїхав з України до росії не підчас війни, а десь за два тижні до повномасштабного вторгнення. Подекують, що, скоріш за все, був попереджений. Він зібрав усі свої речі і зі всією свитою виїхав на москву.
Останній синод УПЦ відправив його «на спокій». Ви пам‘ятаєте, що у лексиконі синоду це - синонім «зрадити Церкві».
На його місце призначений архімандрит Нікіта Сторожук з Чернівців. Він сьогодні superstar. Але його зовсім скоро неодмінно висвятять в єпископи.
Мені пишуть, що митрополит Івано-Франківський УПЦ Серафім виїхав з України до росії не підчас війни, а десь за два тижні до повномасштабного вторгнення. Подекують, що, скоріш за все, був попереджений. Він зібрав усі свої речі і зі всією свитою виїхав на москву.
Останній синод УПЦ відправив його «на спокій». Ви пам‘ятаєте, що у лексиконі синоду це - синонім «зрадити Церкві».
На його місце призначений архімандрит Нікіта Сторожук з Чернівців. Він сьогодні superstar. Але його зовсім скоро неодмінно висвятять в єпископи.
«Сатана бьет по УПЦ, потому что это истинная церковь Христова».
Джерело- СПЖ
Та сатана нервово-тихо в сторонці палить цигарку, дивіться в шоці на синодалів та присмокчує:
- Я б так не смог!
Джерело- СПЖ
Та сатана нервово-тихо в сторонці палить цигарку, дивіться в шоці на синодалів та присмокчує:
- Я б так не смог!
«ПОЗОРНИЙ СИНОД»
Таким його запам‘ятають в історії. І це правда. Багатьом найганебнішим соборам та синодам дають власні назви. Щоб зразу було зрозуміло, про що йдеться в підручниках церковної історії.
Один з найвідоміших прикладів - «Собор під дубом» 403 року в Руфініані. Там колись дубок ріс. Зараз це - Джаддебостан, округ в районі Кадикйой у Стамбулі.
«Собор під дубом» засудив Іоанна Златоуста. Доречі, єпископи жадали його страти. Але імператор Аркадій відправив святого у вигнання, де він з часом і помер від страждань і хвороб. Єпископів, які підтримали Іоанна Златоуста, учасники собору (теж єпископи) відправили на смерть: когось в каменоломні, когось зв’язали ціпками і викинули у човнах в море, когось катували. Багатьох били і катували прямо на соборному засіданні.
Давайте всі разом подякуємо синодалам за те, що вписали 2022 рік у всесвітню церковну історію тим, що провели найганебніший за історію української Церкви «ПОЗОРНИЙ СИНОД», результати якого ще десятиріччями будуть всім нам аукатися.
Таким його запам‘ятають в історії. І це правда. Багатьом найганебнішим соборам та синодам дають власні назви. Щоб зразу було зрозуміло, про що йдеться в підручниках церковної історії.
Один з найвідоміших прикладів - «Собор під дубом» 403 року в Руфініані. Там колись дубок ріс. Зараз це - Джаддебостан, округ в районі Кадикйой у Стамбулі.
«Собор під дубом» засудив Іоанна Златоуста. Доречі, єпископи жадали його страти. Але імператор Аркадій відправив святого у вигнання, де він з часом і помер від страждань і хвороб. Єпископів, які підтримали Іоанна Златоуста, учасники собору (теж єпископи) відправили на смерть: когось в каменоломні, когось зв’язали ціпками і викинули у човнах в море, когось катували. Багатьох били і катували прямо на соборному засіданні.
Давайте всі разом подякуємо синодалам за те, що вписали 2022 рік у всесвітню церковну історію тим, що провели найганебніший за історію української Церкви «ПОЗОРНИЙ СИНОД», результати якого ще десятиріччями будуть всім нам аукатися.
Отже, друкую цей лист зі скринів після обшуку в Чернівецькій єпархії (дивіться скрін нижче)
***
…помочь нам с помещениями ОВЦС УПЦ не играется в «экуменизм» и уклоняется от межконфессиональной дипломатии или неуместных контактов с католиками и протестантами, которые так любы ОВЦС МП. Это наша позиция и установка Блаженнейшего, которой мы придерживаемся в нашей работе.
Поверьте мы не игнорируем епархии РПЦЗ или МП в Европе. Мы знаем и помним про нашу тесную духовную связь. Мы не хотим чтобы наша работа на Христовой ниве была помехой кому-либо. Наша задача не мешать тем, кто несёт своё церковное служение в инославных странах, не разбивать устоявшиеся приходы, не переманивать людей… Наша цель утешить и собрать верующих с Украины, которые в результате последних событий в страхе рассеялись по Европе.
Обособленность наша в такой работе определяется не недоверием или подозрительностью к РПЦ (частью которой остаёмся и мы_, а общее настроение неприятие России в мире после «24 февраля». Уверен и вам приходится иметь дело с проявлениями русофобии и нового политиканства в Церкви. Наши беженцы и с запада, и с востока Украины, и украиноязычные, и русскоязычные переживают шок от противоестественности начавшейся войны, в результате которого всякое упоминание «русского» вызывает отторжение и отвращение. Это обидная и горькая правда!
Движение внутри УПЦ теперь обусловлены этим неприятным фактом. Пропаганда и злонамеренность делают своё дело.
Если мы не станем учитывать действия злых сил, то лишим людей источника благодати, оттолкнём их от Церкви, разгоним наших верующих. Отстаивая «единство» в московском понимании, борясь за сохранение статус-кво, мы в Украине очень быстро превратимся в собрание маргиналов и общества пастырей без паствы. Это чувствовали мы на соборе в Феофании, это понимают и наши люди.
Не секрет, что в постсоветском пространстве паства наша очень расслоена. Есть сознательные и крепкие в вере люди (и их немало), также есть люди неокрепшие, отравленные мирскими страстями, но ещё не потерянные для Христа (их большинство). Не о первых теперь переживаем (они были и остаются в Церкви), а о вторых. Это, наверное, боль каждого священника у нас теперь.
Говоря о «единстве в понимании московском», нужно осознать, что это единство (так желаемое Москвой) административное, оно к единству духовному имеет относительное отношение. Обстоятельства обязывает нас всё сделать для сохранения единства со Христом, даже…
***
Скоріш за все, це уривок листа митрополита Чернівецького Мелетія, який є керівником синодального відділу зовнішніх церковних зв‘язків УПЦ (по світські він - міністр іноземних справ).
Скоріш за все, лист адресований до такого ж синодального відділу РПZ у москву.
Головні думки з цього листа:
1. УПЦ ЗНАЄ І ПАМ‘ЯТАЄ ПРО ТІСНИЙ ДУХОВНИЙ ЗВ‘ЯЗОК З РПZ.
2. УПЦ БУЛА, Є І БУДЕ ЧАСТИНОЮ МОСКОВСЬКОЇ ПАТРІАРХІЇ.
3. ФЕОФАНІЯ, ПРОВЕДЕНА ПІД ВПЛИВОМ ПРОУКРАЇНСЬКИХ СИЛ В УПЦ - ЦЕ ВСЕ НАСЛІДКИ ПРОПАГАНДИ, ЗЛОНАМЄРЄННОСТІ, ЗЛИХ СИЛ, ЯКІ ПОТРІБНО ВРАХОВУВАТИ.
P.S. Мене виправляють. Лист по суті адресований митрополиту РПЦЗ Марку у Німеччину.
***
…помочь нам с помещениями ОВЦС УПЦ не играется в «экуменизм» и уклоняется от межконфессиональной дипломатии или неуместных контактов с католиками и протестантами, которые так любы ОВЦС МП. Это наша позиция и установка Блаженнейшего, которой мы придерживаемся в нашей работе.
Поверьте мы не игнорируем епархии РПЦЗ или МП в Европе. Мы знаем и помним про нашу тесную духовную связь. Мы не хотим чтобы наша работа на Христовой ниве была помехой кому-либо. Наша задача не мешать тем, кто несёт своё церковное служение в инославных странах, не разбивать устоявшиеся приходы, не переманивать людей… Наша цель утешить и собрать верующих с Украины, которые в результате последних событий в страхе рассеялись по Европе.
Обособленность наша в такой работе определяется не недоверием или подозрительностью к РПЦ (частью которой остаёмся и мы_, а общее настроение неприятие России в мире после «24 февраля». Уверен и вам приходится иметь дело с проявлениями русофобии и нового политиканства в Церкви. Наши беженцы и с запада, и с востока Украины, и украиноязычные, и русскоязычные переживают шок от противоестественности начавшейся войны, в результате которого всякое упоминание «русского» вызывает отторжение и отвращение. Это обидная и горькая правда!
Движение внутри УПЦ теперь обусловлены этим неприятным фактом. Пропаганда и злонамеренность делают своё дело.
Если мы не станем учитывать действия злых сил, то лишим людей источника благодати, оттолкнём их от Церкви, разгоним наших верующих. Отстаивая «единство» в московском понимании, борясь за сохранение статус-кво, мы в Украине очень быстро превратимся в собрание маргиналов и общества пастырей без паствы. Это чувствовали мы на соборе в Феофании, это понимают и наши люди.
Не секрет, что в постсоветском пространстве паства наша очень расслоена. Есть сознательные и крепкие в вере люди (и их немало), также есть люди неокрепшие, отравленные мирскими страстями, но ещё не потерянные для Христа (их большинство). Не о первых теперь переживаем (они были и остаются в Церкви), а о вторых. Это, наверное, боль каждого священника у нас теперь.
Говоря о «единстве в понимании московском», нужно осознать, что это единство (так желаемое Москвой) административное, оно к единству духовному имеет относительное отношение. Обстоятельства обязывает нас всё сделать для сохранения единства со Христом, даже…
***
Скоріш за все, це уривок листа митрополита Чернівецького Мелетія, який є керівником синодального відділу зовнішніх церковних зв‘язків УПЦ (по світські він - міністр іноземних справ).
Скоріш за все, лист адресований до такого ж синодального відділу РПZ у москву.
Головні думки з цього листа:
1. УПЦ ЗНАЄ І ПАМ‘ЯТАЄ ПРО ТІСНИЙ ДУХОВНИЙ ЗВ‘ЯЗОК З РПZ.
2. УПЦ БУЛА, Є І БУДЕ ЧАСТИНОЮ МОСКОВСЬКОЇ ПАТРІАРХІЇ.
3. ФЕОФАНІЯ, ПРОВЕДЕНА ПІД ВПЛИВОМ ПРОУКРАЇНСЬКИХ СИЛ В УПЦ - ЦЕ ВСЕ НАСЛІДКИ ПРОПАГАНДИ, ЗЛОНАМЄРЄННОСТІ, ЗЛИХ СИЛ, ЯКІ ПОТРІБНО ВРАХОВУВАТИ.
P.S. Мене виправляють. Лист по суті адресований митрополиту РПЦЗ Марку у Німеччину.
Подекують, що архітектором останнього синоду УПЦ МП був не хто інший, як митрополит Антоній Паканіч - головний куратор і «смотрящій»УПЦ МП від москви.
Вже за два тижні до проведення синоду він перестав проводити прийом. Головним його завданням було - підготовка синоду.
До речі, до підготовки собору в Феофанії митрополита Паканіча не допустили. От і вийшов прорив на соборі 27 травня.
Зараз Паканіч все отмотує назад. Тут тобі і не друкується новий статут УПЦ, і не засуджуються колаборанти, і не знімаються митрополити після обшуків і карних справ, і не засуджуються ті архієреї, які, порушивши присягу, покинули свої кафедри і виїхали на росію.
Крім того, спостерігачі подекують, що підготовка до синоду почалася невдовзі після історичної мюнхенської зустрічі (на фото).
«Дайте дурню мотузку, і він рано чи пізно зробить собі пітлю» (англійське прислів‘я)
Вже за два тижні до проведення синоду він перестав проводити прийом. Головним його завданням було - підготовка синоду.
До речі, до підготовки собору в Феофанії митрополита Паканіча не допустили. От і вийшов прорив на соборі 27 травня.
Зараз Паканіч все отмотує назад. Тут тобі і не друкується новий статут УПЦ, і не засуджуються колаборанти, і не знімаються митрополити після обшуків і карних справ, і не засуджуються ті архієреї, які, порушивши присягу, покинули свої кафедри і виїхали на росію.
Крім того, спостерігачі подекують, що підготовка до синоду почалася невдовзі після історичної мюнхенської зустрічі (на фото).
«Дайте дурню мотузку, і він рано чи пізно зробить собі пітлю» (англійське прислів‘я)
Колишнього Ізюмського митрополита Єлісея (той, щой вже на покої) місцеві ізюмські депутати хочуть позбавити звання «Почесного громадянина» міста.
Буде тепер «непочесним» громадянином.
Буде тепер «непочесним» громадянином.
В Пантелеймоновському монастирі пройшло наречення архімандритів Іларія Гаврилець в єпископа Свалявського, а Іакова Галандзовського в єпископа Дрогобичського.
Відсутність в Сваляві і Дрогобичі своїх єпископів - це сама велика проблема сучасної УПЦ.
Відсутність в Сваляві і Дрогобичі своїх єпископів - це сама велика проблема сучасної УПЦ.