Церква не може вчиняти гірше, ніж держава.

Церковні закони (канони) не можуть бути менш справедливими, ніж державні.

Інакше, навіщо суспільству така Церква? Звісно, що суспільство очікує від Церкви не тільки того, щоб раз на рік кропити яблука та яйця.

Церква має подавати державі приклад своєю відкритистю, мораллю, євангельськими чеснотами.

В Україні існує дуже важливий закон для державних службовців: якщо ти порушив законодавство за будь-якою статтею, то ти можеш залишатися на своїй роботі. Навіть якщо йде досудове розслідування.

Але є одне але.

Якщо тобі вручили підозру, то твій керівник одразу відсторонить тебе від роботи. І буде чекати закінчення судового процесу, після якого тебе, якщо визнають невинним, поновлять на посаді. Або, якщо ти отримаєш вирок, на роботу в державні органи ти вже не повернешся.

Так саме вчиняють в єпархіях, де діючому священику оголошують підозру. Останнього на час слідства відсторонюють від служіння. І це правильно.

У зв‘язку з Синодом УПЦ, що призначений на 23 листопада, напишу отаку думку: не може залишатися правлячим архієреєм особа, якій офіційно вручили підозру. Це дуже ганьбить Церкву Божу і показує всім вірним, що рівень внутрішньої корупції і покривання зла в УПЦ зашкалює.

Нагадаю слова апостола Павла (Тим. 3, 7): «Треба, щоб [єпископ] мав… і добре засвідчення від зовнішніх, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.»

Тож, в мене питання: чи наважиться наш Синод зробити певний крок, який би засвідчив вірність Божому Слову та прихільність до основ справедливості? Чи у діяннях Синоду ми побачимо жалюгідний акт корпоративної єпископської солідарності та подальшого паплюження Євангелія та канонів?

Чи відсторонить Синод митрополита Іонафана Єлецьких, чи залишить це питання таким, ніби нічого не сталося?

https://www.dialogtut.org/nashego-nastoyatelya-ochen-sylno-yzbyvaly-on-v-plenu-uzhe-80-dnej/?fb_ref=27CbKZ0mCd-Telegram&utm_source=Telegram&utm_medium=ShareButton&utm_campaign=GetSocial

«Нашего настоятеля очень сильно избивали. Он в плену уже 80 дней»

Дуже раджу почитати цей матеріал, щоб зрозуміти, в якому аду жили херсонці всі ці місяці.

Київська Митрополія Константинопольського патріархату XV-XVI ст.

І про масло.

Президент Зеленський обговорював з журналістами майбутнє УПЦ

І це не може не визивати тривогу у керівництва Української Православної Церкви. З одного боку, президент дав зрозуміти, що архієреї УПЦ більше не є кастою непрікасаємих. Але вони після обшук і підозр і самі це вже зрозуміли.

Давно пора. Бо вся Церква стогне і плаче Богові від безкарності частини своїх архієреїв, які вже давно перетворилися на вовків в овечих шкірах.

З іншого боку, президент замислюється над церковним майбутнім та став радитися «з людиною, яка глибоко розбирається в питанні»… - ні, не зі мною. Він став радитися з Віктором Єлєнським, якому належить наступна цитата:

«УПЦ не повинна існувати і мати місця на українській землі, а її структури мають бути ліквідовані».

Цитата взята звідси https://www.ukr.net/news/details/society/90520776.html

Welcome в новій реальності, вельмишановні митрополити! В реальності, створеній вашим мовчанням, всеядністю та жадібністю.

Віддуватися, звісно, будуть прості священники. Але вся відповідальність за руйнівний циклон, який починається, лежить на вас, Ваші Високопреосвященства!

Що ж, 23 листопада пройде Синод, який може стати ледь не останньою можливістю засвідчити перед вірними і суспільством про свою відданість Христу, Євангелію та Україні.

Неужели и Саул во пророцех?

Справка (а то не всем понятно):
«Еда (неужели) и Саул во пророцех?» Это библейский афоризм. Так говорится о том, кто неожиданно, на удивление окружающим, примкнул к какому-то движению; о человеке явно не на своём месте.

«Я… присланий спасати Полісся»

Амбітно.
Цікаво.
Імпульсивно.
Захоплююче.
Ридав вголос.

На адресу працівників СБУ прилетіло від митрополита УПЦ Поліського і Сарненського Анатолія (Гладкий) за якісь їх провини стосовно одного з отців. Принаймні так зрозуміло зі слов Його Високопреосвященства.

Тепер пожалкують ті есбеушники: за версією митрополита вони будуть нещасні, а їх діти і онуки будуть тяжко страждати.

Християнська проповідь любові від православного архіпастиря:

Бійтеся!
Всі бійтеся!
Всі бійтеся і трепещіть!

Десь в кутку тихо плаче керівник театру ім. Леся Курбаса.

Порада митрополитам: вам як спаде на думку написати або сказати якусь ахінею, то ви на хвилиночку представте, що ваш отой словєсний понос хтось знімає на камеру телефона і викладає в мережу. Гарантую - вас попустить, а проповідь знову увійде у своє звичайне християнське русло.

Не дякуйте!

НОВИЙ ІУДА

25 кілограмів срібла. От за що Іонафан був позбавлений ігуменства в Києво-Печерській лаврі. Добрі люди пожертвували цю купу срібла на монастир для подальшого оздоблення цим сріблом начиння лаврських церков.

Срібло за допомогою Іонафана зробило ноги.

Іонафана зняли.

Цю версію підтверджують всі церковні сановники УПЦ, з ким я спілкувався.

Все інше в справі зняття його з намісництва, наприклад, героїзація Іонафана та його боротьба з розколом, притягнуто за вуха.

САМОДУР

Тим, хто досі виправдовує вчинок митрополита Сарненського УПЦ Анатолія Гладкий, раджу знайти в Євангелії чи в житттях святих приклади таких розмов.

Ні? Не знайшли? Я так і думав.

І на додаток з Сарненської єпархії відома історія про того ж митрополита Анатолія:

***
Закінчилась на парафії свята літургія, священик подякував Митрополиту і передав йому у дарунок 12000 грн.

Митрополит Анатолій подивився на ті немаленькі для парафії кошти і голосно вигукнув у своїй надривній манері:

- За те що ти мені не віддав всі церковні гроші, ти маєш повіситися, а діти твої вимруть!

***
Ну, і як до таких людей треба відноситися, питаю я вас?

593 парафії перейшли від УПЦ до ПЦУ

з початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Це - ціна, яку заплатила УПЦ за певні дії або бездіяльність своїх архієреїв та сановників.

За мовчання і за промосковську політику (привіт керуючому справами м. Антонію Паканічу), за намагання не чіпати гострі теми (привіт речнику УПЦ о. Миколі Данілевичу), за аморфні і недолугі коментарі (привіт інформаційному відділу та м. Клименту Вечері), за незасудження священиків і митрополитів-колаборантів (привіт церковному суду і Синоду), за відсутність євхарістичного спілкування з Константинопольською Церквою (спільне фото всіх вищеназваних).

Хлопці, не зупиняйтеся, продовжуйте. Я так дивлюся, що ви мрієте на своїх могилках побачити таку епітафію: «Він зруйнував УПЦ».

Я б на місті керівництва ПЦУ всім вам медальки і ордени повидав. І зарплату ще немаленьку приплачував би. Бо, взагалі, незрозуміло, на чиєму ви боці?

Бо, як казала моя бабуся, майже все, за що беретеся - до гори раком.

І майже всі в УПЦ це бачать.
І майже всі в УПЦ вами незадоволені.
І майже всі в УПЦ з вас глузують.
І інших новин у мене для вас немає.

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8E_%D0%B7_%D0%A3%D0%9F%D0%A6_(%D0%9C%D0%9F)_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%A6%D0%A3_(2022)

І ПРО ЖАДІБНІСТЬ

Терпіння духовенства та вірних УПЦ стосовно поведінки митрополита Павла (Лебідя) вже давно вичерпалося. До початку повномасштабного вторгнення і, навіть, під час нього, м. Павло вів себе як цар: зневажливо і вільно.

Бо не Бога не боявся, ні людей не соромився. Бо завжди у кишені мав тузів: гроші, зв‘язки та нахабство.

Мій добрий друг, не останній працівник одного з центральних синодальних відділів УПЦ, не переставав мені жалітися на Павла стосовно його жадібності. Бо жодного заходу, конференції, православного з‘їзду, круглого столу неможливо були провести в Лаврі, якщо не сплатити Павлу.

Здавалося б, Лавра - перлина УПЦ і надбання всього українського народу. Це єдине місце в УПЦ, яке має і великі святині, і зали засідань, і готельні потужності, і можливість нагодувати велику кількість людей. І Лавра має, як і в давні часи, слугувати Церкві і народу. Але навіть надважливі для Церкви заходи Павло забороняв проводити в Лаврі без грошей. І я не про обіди та відшкодування прямих витрат. Тут все зрозуміло - потрібно оплачувати прямі витрати. За це ніхто б нічого і не казав. Я про «ринкові ціни» проведення заходів з найвижливіших для Церкви питань.

Про намагання витягти послідні копійки з синодальних відділів, які і так ніхто не фінансує.

Дійшло до того, що більшість заходів синодальні відділи, офіси яких, до речі, розташовані у Лаврі, проводили де завгодно, але не в самому серці Церкви - Києво-Печерській Лаврі.

Проста аріфметика.

НЕ ДЕНЬ, А СВЯТО ЯКЕСЬ!

Піду відслужу благодарствєнний молебень до Господа нашого. У митрополита Іонафана добігають останні дні його руйнівної для православної Церкви кар‘єри.

Скоріш за все, вже 23 листопада Тульчин отримає нового архієрея.

***

СБУ повідомила про нові підозри митрополиту на Вінниччині, який виправдовував російську агресію

Служба безпеки продовжує викривати нові факти підривної діяльності керуючого однією з єпархій УПЦ МП у Вінницькій області.

Встановлено, що очільник єпархії підготував пропагандистські листівки, в яких виправдовував збройну агресію рф і тимчасову окупацію східних та південних районів України.

Крім того, у своїх «агітках» він закликав до захоплення державної влади і порушення меж кордону нашої країни.

Надруковані серійним накладом прокремлівські матеріали зберігав у підсобних приміщеннях церкви. В подальшому планував організувати їх роздачу місцевим жителям через канцелярію єпархії.

Ініційована СБУ незалежна експертиза підтвердила наявність незаконної діяльності проти державної безпеки України.

Таким чином, слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за:

▪️ ч. 3 ст.436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України),
▪️ ч. 2 ст. 109 (розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу),
▪️ ч. 1 ст. 110 (розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території та державного кордону України) Кримінального кодексу України.

Нагадаємо, що раніше, за матеріалами української спецслужби, митрополиту вручили підозру за ч 2 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України.

Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх обставин викритих правопорушень.

Заходи з документування незаконних дій проводили співробітники СБУ Вінницької області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Примітка: відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.