Forwarded from 😇Андрій ✙ ГАВ😈
Що б сьогодні не розповідали російські новини — подивіться на докази прямого влучання ракети в дитячу лікарню «Охматдит». Це злочин, якому немає жодних виправдань!
Поки русняві кінчені виродки гатять ракетами по дитячим лікарням та житловим будинкам, інші підари прожовжують штурми на сході.
В черговий раз звертаюся до Вас про допомогу з придбанням дронів, для МОГО підрозділу. Для тих, хто постійно кожен день стикається з ось цим руснявим залізяччам, чоб його спалити нахуй і знищити вщент.
На фото результати роботи тих дронів, на які Ви донатили. Надія на Вас, бо від зеленої влади, окрім коррупції, розпилів, дегенеративних обіцянок, приправлених дешевим популізмом немає нічого.
На Дрони Розвідники
На дрони для Розвідників
Щиро дякуємо.
20:20 - 367000 Ви найкращі!
22:55 - 400000 Це вже 2/3 збору. Дякуємо! 🇺🇦
16:20 - 500000 Майже зібрали необхідну сумму! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🤗
00:25 - 535000 Лишилось 105000.
17:55 - 632000 Майже все. Залишилось всього 8000 грн.
ЗБІР ЗАКРИТО! ВИ НАЙКРАЩІ!
Американський піхотинець
В черговий раз звертаюся до Вас про допомогу з придбанням дронів, для МОГО підрозділу. Для тих, хто постійно кожен день стикається з ось цим руснявим залізяччам, чоб його спалити нахуй і знищити вщент.
На фото результати роботи тих дронів, на які Ви донатили. Надія на Вас, бо від зеленої влади, окрім коррупції, розпилів, дегенеративних обіцянок, приправлених дешевим популізмом немає нічого.
На Дрони Розвідники
На дрони для Розвідників
Щиро дякуємо.
20:20 - 367000 Ви найкращі!
22:55 - 400000 Це вже 2/3 збору. Дякуємо! 🇺🇦
16:20 - 500000 Майже зібрали необхідну сумму! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🤗
00:25 - 535000 Лишилось 105000.
17:55 - 632000 Майже все. Залишилось всього 8000 грн.
ЗБІР ЗАКРИТО! ВИ НАЙКРАЩІ!
Американський піхотинець
Черговий жахливий злочин їбаної рашки: підари після своєї терористичної атаки на цивільні об'єкти України та дитячу лікарню, вже почали розганяти брехню, що по Охмадиту стріляли не вони і ракета не їх...
На другому фото підарська ракета КР Х-55/555, з додатковими паливними баками...
Дивіться на хвостову частину цього лайна, на обох фото чітко видно турбореактивний двигун.
Тобто, це що завгодно але не ракета ППО, як пиздять підари.
Американський піхотинець
На другому фото підарська ракета КР Х-55/555, з додатковими паливними баками...
Дивіться на хвостову частину цього лайна, на обох фото чітко видно турбореактивний двигун.
Тобто, це що завгодно але не ракета ППО, як пиздять підари.
Американський піхотинець
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ось вам відео, як лаптєногий підар їхав на мотоциклі і приїхав... на зустріч з FPV.
До речі, ця йобань була в шортах, жарко їй було, тепер буде ще жарче, в пеклі.
Для того, щоб виявляти та нищити підарів нам потрібна допомога, подробиці ось тут ⬇️
https://yangx.top/usinfantryman1/17363
Американський піхотинець
До речі, ця йобань була в шортах, жарко їй було, тепер буде ще жарче, в пеклі.
Для того, щоб виявляти та нищити підарів нам потрібна допомога, подробиці ось тут ⬇️
https://yangx.top/usinfantryman1/17363
Американський піхотинець
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
На відео результати роботи Ваших донатів - знищені та палаючі підарські танки.
Для того, щоб своєчасно виявляти, супроводжувати, коригувати та нищити підарів нам потрібні дрони, подробиці в посту нижче:⬇️
https://yangx.top/usinfantryman1/17363
Американський піхотинець
Для того, щоб своєчасно виявляти, супроводжувати, коригувати та нищити підарів нам потрібні дрони, подробиці в посту нижче:⬇️
https://yangx.top/usinfantryman1/17363
Американський піхотинець
Чому інструктори йдуть з інструкторських посад.
Не раз, не три і вже не десять, бачу приклади, коли гарні, навчені, фахові інструктори (або фахівці з якоїйсь військової дисципліни) переводяться аби куди, тільки б більше не інструкторствовать. Загалом давно хотів написати про це, але от збиралися ми на нічне тренування і щось прям не так хотілося… тож якраз самий час.
Є об’єктивно-практичні причини і суб’єктивно-психологічні. До перших, наприклад, відноситься інструкторське ГЗ - умовні 20к, без бойових і резервних, на які треба жити, сім’ю годувати і ще заправляти свій бусік, щоб їхати кудись у сектор когось вчити. Бо “інструкторскі” сильно не всюди в очі бачили. Коротше ряд побутово-фінансово-діловодських чинників.
А от суб’єктивно-психологічним сьогодні приділимо більше уваги.
Доволі часто інструктор працює револьверно, тож йому завжди є кого тренувати. Тому, коли всі їдуть на якісь навчання, чи корисні\цікаві курси, то інструктор туди не потрапляє, бо йому треба готувати нове надходження. Це призводить до відчуття стагнації як фахівця. Якщо він ще й хоче на бойових бувати, то з цим ще гірше. В деяких місцях відверто так і кажуть - гарний інструктор занадто цінний, щоб ризикувати ним у посадці.
Іноді обіцяють ротаційну систему для інструкторських груп, типу поки одні на бойових інші вчать, але, наскільки мені відомо, реалізується це дуже рідко.
Деяким інструкторам щастить і вони регулярно отримують живий фідбек від своїх курсантів, але більшості ні. Це призводить до того, що фахівець, працюючи багато і важко (проведіть зараз у +35 хоча б два заняття на день по вогневій) втрачає відчуття своєї участі у війні. Казармений уклад життя, десь затяги, журнали, зустрічі із сім’єю раз на кілька місяців. Все це у нього може бути, а відчуття своєї причетності до наближення перемоги - ні.
Наступне. Це почалося доволі давно вже, але із Великою Війною не сильно змінилося - сприйняття інструкторської посади як синекури* куди традиційно набирали дружочків яких треба було пристроїти. Тому у відділі бойової підготовки на одного інструктора може приходитися два страйкболіста\однокласника комбата\сховавшогося від участі у БД кума НШ і так далі. Це прирівнює фахівця, який ще й вміє передати свої знання, до оцих додіків. Потім по цим додікам судять про весь відділ, а значить і про інструктора.
А раз такий у нас відділ, то і займається він не підготовкою людей до ведення війни, а “займає вільний час о\с”. Тоді інструктору ставляться задачі просто розважати людей, щоб вони не бухали, не скучали, не нили, чи ще чомусь там. “Не їбе! Іди шось їм проведи”.
Ну і останній, але дуже вагомий чинник. Як це називає один мій друг - криві єбала.
Інструктор дуже часто має справу мало того що з невмотивованими курсантами, а курсантами які активно показують як їм все це не потрібно, не цікаво і взагалі душно.
Ліричний відступ. У 22ому році я був на тижневому курсі лідерства для сержантів і молодших офіцерів (TLP по верхам) який вів американський морпіх. На початку він попередив, що спати на його заняттях не можна, що він буде кидатися маркерами. Ну і десь через 10 хвилин приходить групка військових (мабуть проривалися з боями тому і запізнилися) і один із них ОДРАЗУ вкладає руки на стіл, ховає в них обличчя і типу готується заснути. Морпіх кидається в нього маркерами. Ми сидимо палаючи від сорому.
Якщо ви проводите вогневу, то почуєте, що влучно стріляти не треба бо “на боячці стріляєш приблизно туди, ніхто не цілиться”.
Якщо ви проводите заняття з радіозв’язку, то дізнаєтеся, що ніде на ЛБЗ зв’язку немає, а таблиці радіосигналів не роблять, бо ніхто не вчить.
Маскування? Вам розкажуть, що фарбувати зброю не треба, бо дрон і так бачить, а на позицію треба заїзжати на пікапі, а будеш занадто маскуватися, то тебе приймуть за ссошника і втулять 152им.
Продовження в наступному пості, нижче.
Американський піхотинець
Не раз, не три і вже не десять, бачу приклади, коли гарні, навчені, фахові інструктори (або фахівці з якоїйсь військової дисципліни) переводяться аби куди, тільки б більше не інструкторствовать. Загалом давно хотів написати про це, але от збиралися ми на нічне тренування і щось прям не так хотілося… тож якраз самий час.
Є об’єктивно-практичні причини і суб’єктивно-психологічні. До перших, наприклад, відноситься інструкторське ГЗ - умовні 20к, без бойових і резервних, на які треба жити, сім’ю годувати і ще заправляти свій бусік, щоб їхати кудись у сектор когось вчити. Бо “інструкторскі” сильно не всюди в очі бачили. Коротше ряд побутово-фінансово-діловодських чинників.
А от суб’єктивно-психологічним сьогодні приділимо більше уваги.
Доволі часто інструктор працює револьверно, тож йому завжди є кого тренувати. Тому, коли всі їдуть на якісь навчання, чи корисні\цікаві курси, то інструктор туди не потрапляє, бо йому треба готувати нове надходження. Це призводить до відчуття стагнації як фахівця. Якщо він ще й хоче на бойових бувати, то з цим ще гірше. В деяких місцях відверто так і кажуть - гарний інструктор занадто цінний, щоб ризикувати ним у посадці.
Іноді обіцяють ротаційну систему для інструкторських груп, типу поки одні на бойових інші вчать, але, наскільки мені відомо, реалізується це дуже рідко.
Деяким інструкторам щастить і вони регулярно отримують живий фідбек від своїх курсантів, але більшості ні. Це призводить до того, що фахівець, працюючи багато і важко (проведіть зараз у +35 хоча б два заняття на день по вогневій) втрачає відчуття своєї участі у війні. Казармений уклад життя, десь затяги, журнали, зустрічі із сім’єю раз на кілька місяців. Все це у нього може бути, а відчуття своєї причетності до наближення перемоги - ні.
Наступне. Це почалося доволі давно вже, але із Великою Війною не сильно змінилося - сприйняття інструкторської посади як синекури* куди традиційно набирали дружочків яких треба було пристроїти. Тому у відділі бойової підготовки на одного інструктора може приходитися два страйкболіста\однокласника комбата\сховавшогося від участі у БД кума НШ і так далі. Це прирівнює фахівця, який ще й вміє передати свої знання, до оцих додіків. Потім по цим додікам судять про весь відділ, а значить і про інструктора.
А раз такий у нас відділ, то і займається він не підготовкою людей до ведення війни, а “займає вільний час о\с”. Тоді інструктору ставляться задачі просто розважати людей, щоб вони не бухали, не скучали, не нили, чи ще чомусь там. “Не їбе! Іди шось їм проведи”.
Ну і останній, але дуже вагомий чинник. Як це називає один мій друг - криві єбала.
Інструктор дуже часто має справу мало того що з невмотивованими курсантами, а курсантами які активно показують як їм все це не потрібно, не цікаво і взагалі душно.
Ліричний відступ. У 22ому році я був на тижневому курсі лідерства для сержантів і молодших офіцерів (TLP по верхам) який вів американський морпіх. На початку він попередив, що спати на його заняттях не можна, що він буде кидатися маркерами. Ну і десь через 10 хвилин приходить групка військових (мабуть проривалися з боями тому і запізнилися) і один із них ОДРАЗУ вкладає руки на стіл, ховає в них обличчя і типу готується заснути. Морпіх кидається в нього маркерами. Ми сидимо палаючи від сорому.
Якщо ви проводите вогневу, то почуєте, що влучно стріляти не треба бо “на боячці стріляєш приблизно туди, ніхто не цілиться”.
Якщо ви проводите заняття з радіозв’язку, то дізнаєтеся, що ніде на ЛБЗ зв’язку немає, а таблиці радіосигналів не роблять, бо ніхто не вчить.
Маскування? Вам розкажуть, що фарбувати зброю не треба, бо дрон і так бачить, а на позицію треба заїзжати на пікапі, а будеш занадто маскуватися, то тебе приймуть за ссошника і втулять 152им.
Продовження в наступному пості, нижче.
Американський піхотинець
Топографія не потрібна, бо у всіх кропива. Медицина не потрібна, бо ракета прилетіть і нема на шо той турнікет накладати (заняття з евакуації поранених взагалі сприймається як покарання). Фізо не треба - FPV і так дожене.
Будь чому можна протиставити свій “бойовий досвід”. Пам’ятаю мені доводили, що зі 120го міномета можна легко на 7 км у траншею контрольовано влучати. На мою ремарку про еліпс розсіювання на 7км, відповіли “я не знаю где вьі єто читаете, но наш боевой опьіт говорит…”
Але гірше за всіх тим, хто навчає плануванню. Кривизна їбал на TLP може бути така, наче на екрані не презентація з МЕТТ-ТС а зоокопропорно в 4к. І бідних сонечок вчать не як спланувати медичний супровід майбутніх дій, а облучають гей-промінями, та так сильно, що нащадки вікінгів не можуть ото знести.
Це все вбиває мотивацію інструктора вчити. Бути інстурктором. Бо бути ним, це не раз на тиждень походити у штанях УФ ПРО перед захопленими очима неофітів. Тому окремі інструктори, а буває і цілі відділи прагнуть перевестися кудись, де будуть просто робити те, що вміють, відчуваючи свій внесок у війну і не дивлячись на криві єбала тих, хто не хоче нічому вчитися.
*Синекура - добре оплачувана посада, що не вимагає особливо напруженої роботи, значних зусиль попри видимість діяльності.
(с) Valde Khan
Про наболіле, так би мовити...
Американський піхотинець
Будь чому можна протиставити свій “бойовий досвід”. Пам’ятаю мені доводили, що зі 120го міномета можна легко на 7 км у траншею контрольовано влучати. На мою ремарку про еліпс розсіювання на 7км, відповіли “я не знаю где вьі єто читаете, но наш боевой опьіт говорит…”
Але гірше за всіх тим, хто навчає плануванню. Кривизна їбал на TLP може бути така, наче на екрані не презентація з МЕТТ-ТС а зоокопропорно в 4к. І бідних сонечок вчать не як спланувати медичний супровід майбутніх дій, а облучають гей-промінями, та так сильно, що нащадки вікінгів не можуть ото знести.
Це все вбиває мотивацію інструктора вчити. Бути інстурктором. Бо бути ним, це не раз на тиждень походити у штанях УФ ПРО перед захопленими очима неофітів. Тому окремі інструктори, а буває і цілі відділи прагнуть перевестися кудись, де будуть просто робити те, що вміють, відчуваючи свій внесок у війну і не дивлячись на криві єбала тих, хто не хоче нічому вчитися.
*Синекура - добре оплачувана посада, що не вимагає особливо напруженої роботи, значних зусиль попри видимість діяльності.
(с) Valde Khan
Про наболіле, так би мовити...
Американський піхотинець
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Чергова спроба підарів штурманути наші позиції закінчилась для них знищеною технікою, зйобами в посадку і... намаганням вижити там... спойлер, вижити русні не вдалося.
На жаль, навіть у кращих пілотів дрони не живуть так довго, як хотілося б.
Через РЕБ, через кулі, через погодні умови. Але можете бути певними на 100%, що за кожен борт йде боротьба до останньої секунди польту, до останнього відсотка батареї.
Ми знаємо як непросто даються Вам ті кошти, які ми втрачаємо на дрони. Ми безкінечно вдячні за Вашу допомогу, бо без неї, будемо відверті, все було б максимально погано.
Завдяки всім небайдужим людям, нашзбір майже закрито ЗБІР ЗАКРИТО. Це надзвичайно цінно для нас, бо мати ТАКУ опору, як Ви - це мати можливість максимально берегти життя особового складу та мати змогу нищи окупантів.
Дякуємо всім Вам!
ЗБІР ЗАКРИТО! 🫡🇺🇦🇺🇲
Американський піхотинець
На жаль, навіть у кращих пілотів дрони не живуть так довго, як хотілося б.
Через РЕБ, через кулі, через погодні умови. Але можете бути певними на 100%, що за кожен борт йде боротьба до останньої секунди польту, до останнього відсотка батареї.
Ми знаємо як непросто даються Вам ті кошти, які ми втрачаємо на дрони. Ми безкінечно вдячні за Вашу допомогу, бо без неї, будемо відверті, все було б максимально погано.
Завдяки всім небайдужим людям, наш
Дякуємо всім Вам!
ЗБІР ЗАКРИТО! 🫡🇺🇦🇺🇲
Американський піхотинець
Текст та відео від підписника:
"В наш важкий час, попри всі проблеми, які є в нашому особистому житті та житті нашої Батьківщини, ми повинні не забувати про тих, хто 24/7 боронить нашу землю, проливає кров та піт, віддає найцінніше - своє здоров'я та служить українському народові!
Наша сила в єдності!
Допомагайте своїм близьким та всім тим військовим, яких ви знаєте і, якщо є можливість то навіть тим, кого не знаєте.
Можливо, саме ваша допомога врятує комусь життя!
Ми стоїмо, але пам'ятайте, якою ціною!
Ми переможемо!!!
P.S. Я створив цю музику та відео для того, щоб нагадати всім, що відбувається та нагадати, за ціну, яку ми платимо за свободу. Не тільки нашу, а ще й всього світу. (Як мінімум Європи)
Честь🫡"
https://youtu.be/VRQV3oOW9Dc?si=zCergFE2VbOzzaki
Американський піхотинець
"В наш важкий час, попри всі проблеми, які є в нашому особистому житті та житті нашої Батьківщини, ми повинні не забувати про тих, хто 24/7 боронить нашу землю, проливає кров та піт, віддає найцінніше - своє здоров'я та служить українському народові!
Наша сила в єдності!
Допомагайте своїм близьким та всім тим військовим, яких ви знаєте і, якщо є можливість то навіть тим, кого не знаєте.
Можливо, саме ваша допомога врятує комусь життя!
Ми стоїмо, але пам'ятайте, якою ціною!
Ми переможемо!!!
P.S. Я створив цю музику та відео для того, щоб нагадати всім, що відбувається та нагадати, за ціну, яку ми платимо за свободу. Не тільки нашу, а ще й всього світу. (Як мінімум Європи)
Честь🫡"
https://youtu.be/VRQV3oOW9Dc?si=zCergFE2VbOzzaki
Американський піхотинець
YouTube
War
В наш важкий час, попри всі проблеми, які є в нашому особистому житті та житті нашої батьківщини ми повинні не забувати про тих, хто 24/7 боронить нашу землю, проливає кров та піт, віддає найцінніше, своє здоров'я і служить українському народові.
Наша сила…
Наша сила…
Поговоримо про годинники для військових. Я можу порадити декілька варіацій, з якими стикався.
1. Годинки Casio. G-Shock, Pro-Track, Pathfinder тощо. Величезною перевагою цих годинників є співвідношення ціна-якість, і ціна тут доволі невисока за прекрасну якість. Абсолютно легендарна надійність та дурнезахищеність також стянуть у нагоді. Багато цікавих функцій окрім годинника та підсвітки: цифрові компаси, будильники з вібрацією, барометри, альтиметри.
2. Годинники Garmin. Це може бути щось на кшталт Garmin Instinct Solar 1 чи 2. Чудові екземпляри, працюють як треба. Безліч класних функцій, як то координати та тренування. Відносно довго живе акумулятор. Помірна ціна.
Garmin Fenix та Tactics. Все те саме, тільки дорожче та з більшим кольоровим екраном. Це вже повноцінний тактично-спортивний інструмент, який за великим рахунком не потрібен 70% військовослужбовців. Як аксесуар для тренувань, визначення координат та інших речей, це дуже класна штука і помічник. Мінус – це велика ціна.
3. Годинники Suunto. Ситуация як і Garmin. Є прекрасні моделі для військових, з великим набором додаткових функцій, основні з яких - GPS та різні сенсори. Ціна відносно помірна.
Я не буду рекомендувати і не рекомендую смарт-годинники по типу Apple Watch, Samsung тощо. Дуже крихті, дорогі, сильно залежні від джерела живлення.
Також я не буду рекомендувати різні китайські ноунейм смарт-годинники, тому що я їх не використовував і не довіряю їм. Можливо є фірми, які роблять гарні речі - але я не стикався.
Не буду також я рекомендувати механічні та кварцові годинники. На мою думку їм не місце "в секторі" та в зоні бойових дій.
В підсумку: не важливо який годинник у вас на руці, важливо щоб він: правильно показував час, мав будильник, підсвітку та був надійним. Усе інше - доповнення, які не є критично важливими, але інколи можуть спростити та урізноманітнити життя.
Американський піхотинець
1. Годинки Casio. G-Shock, Pro-Track, Pathfinder тощо. Величезною перевагою цих годинників є співвідношення ціна-якість, і ціна тут доволі невисока за прекрасну якість. Абсолютно легендарна надійність та дурнезахищеність також стянуть у нагоді. Багато цікавих функцій окрім годинника та підсвітки: цифрові компаси, будильники з вібрацією, барометри, альтиметри.
2. Годинники Garmin. Це може бути щось на кшталт Garmin Instinct Solar 1 чи 2. Чудові екземпляри, працюють як треба. Безліч класних функцій, як то координати та тренування. Відносно довго живе акумулятор. Помірна ціна.
Garmin Fenix та Tactics. Все те саме, тільки дорожче та з більшим кольоровим екраном. Це вже повноцінний тактично-спортивний інструмент, який за великим рахунком не потрібен 70% військовослужбовців. Як аксесуар для тренувань, визначення координат та інших речей, це дуже класна штука і помічник. Мінус – це велика ціна.
3. Годинники Suunto. Ситуация як і Garmin. Є прекрасні моделі для військових, з великим набором додаткових функцій, основні з яких - GPS та різні сенсори. Ціна відносно помірна.
Я не буду рекомендувати і не рекомендую смарт-годинники по типу Apple Watch, Samsung тощо. Дуже крихті, дорогі, сильно залежні від джерела живлення.
Також я не буду рекомендувати різні китайські ноунейм смарт-годинники, тому що я їх не використовував і не довіряю їм. Можливо є фірми, які роблять гарні речі - але я не стикався.
Не буду також я рекомендувати механічні та кварцові годинники. На мою думку їм не місце "в секторі" та в зоні бойових дій.
В підсумку: не важливо який годинник у вас на руці, важливо щоб він: правильно показував час, мав будильник, підсвітку та був надійним. Усе інше - доповнення, які не є критично важливими, але інколи можуть спростити та урізноманітнити життя.
Американський піхотинець
Прем'єр міністр Італії, Джорджа Мелоні, дивиться на підарського хуєсоса орбана.
Американський піхотинець
Американський піхотинець