#ПроповідьПредстоятеля Немає іншої зброї проти зла, як бути добрим та незлобливим.

Чеснота смирення робить людину здатною правильно розуміти Бога. Про це Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій сказав у своїй проповіді у Неділю 15-ту після П’ятидесятниці, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

За словами Предстоятеля, смирення веде людину до Бога, наближає її до розуміння створеної природи, дозволяє їй завжди пам’ятати, що вона є творінням Божим, а також правильно розуміти свого Творця.

Його Блаженство звернув увагу, що Господь створив людину із землі. Знання цього, за його словами, є дуже повчальним для людини, адже воно спонукає дбати про смирення і доброчинність.

«Властивістю землі є те, що вона постійно нам робить добро: ми вкладаємо в землю одне зерно пшениці, а з нього виростає цілий колос; ми вкладаємо в землю насіння якогось овоча, а з нього виростає цілий овоч; вкладаємо насіння дерева, а з нього виростає ціле дерево, яке приносить багато плодів. Тобто земля постійно примножує добро і дарує його нам», — зауважив Первосвятитель.

Блаженніший владика підкреслив, що і ми, маючи походження від землі, повинні робити добро навіть тим людям, які не люблять нас, тому що земля робить добро і дає те, що потрібно для життя, і тим, хто топче її та навіть полює на неї.

«І так людина повинна — як би з нею не поводилися інші, але іншим вона повинна робити добро, бути доброю, незлобивою. А добротою і незлобивістю перемагається всяке зло, яке існує у світі. Немає іншої зброї, якою можна перемогти зло, окрім лише добра», — сказав Архіпастир.

Насамкінець Блаженніший Митрополит Онуфрій побажав усім віруючим, щоб, творячи добро і цим перемагаючи зло, кожен з нас став здатним успадкувати життя вічне у Христі Іісусі, Господі нашому.
На сайті.
Відео: https://youtu.be/2-3bFl1TrtU

Доки існуватиме світ? - #ПроповідьПредстоятеля.

У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій наголосив на необхідності для християн робити добро іншим людям, не чекаючи нічого взамін, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

За словами Первосвятителя, такий характер вчинків віруючих людей можна описати словом «жертва».

«Цим і відрізняється християнство від інших релігій. У християнстві є жертовна любов. Це Божественна любов — Бог нас так полюбив. Він дає нам все, а ми Йому нічого не даємо. Єдине, що ми можемо, це подякувати Богові. Але повернути те, що нам Бог дає, ми не можемо. Ми не спроможні це зробити. Тобто Господь постійно нам жертвує: Він нам подарував життя, Він нам дарує всі благодіяння, відомі й невідомі, явленні й неявленні, завдяки яким ми живемо, рухаємося та існуємо. І ми нічого не віддаємо Богові. Але, ще раз нагадую, єдине чим ми можемо і чим ми повинні відплачувати Богу, це подяка», — наголосив Архіпастир.

Предстоятель підкреслив, що доки існуватиме жертовна любов і прощення, доти існуватиме світ, а коли люди почнуть дотримуватися принципу «око за око», то хоча це і справедливий принцип із земної точки зору, втім «така справедливість знищить світ», адже без жертовного ставлення до ближнього та здатності прощати люди накопичуватимуть у собі образи на інших людей та намагатимуться мститися і відплачувати злом.

«А коли є жертовна любов, прощення людей, ближнього, то це дає світу перспективу. Це розвиває світ, це вдосконалює світ», — пояснив Первосвятитель та додав, що саме через це Господь дав нам заповідь любити ворогів.

Блаженніший Митрополит Онуфрій також нагадав слова молитви із вечірнього правила: «Тих, хто ненавидить і ображає нас, прости, Господи людинолюбний».

«Це молитва за тих, хто нам робить зло. І ця молитва нищить зло. Якщо ми мстимо, то ми зло примножуємо. Якщо ми прощаємо, то ми зло нищимо. Такий духовний закон. І поки цей закон буде існувати між нами, доти буде життя. Якщо люди стануть жорстокішими і будуть мстити, караючи один одного, то це приведе до загальної загибелі всього людства», — сказав Його Блаженство.

Насамкінець Архіпастир побажав віруючим ніколи не вчиняти ближньому того, чого ми самі собі не бажаємо, адже «це такий золотий закон, який в будь-яких ситуаціях, в будь-яких життєвих випадках, складнощах допомагає нам прийняти правильне рішення».

«Якщо я з кимось маю якісь неприємності і не знаю, як з ним вчинити, то я повинен себе поставити на його місце, а його на своє місце. От як би я хотів, щоб він зі мною вчинив, так і я повинен вчинити з ним. Оце є той золотий закон, який навчає нас правильно жити один з одним», — зазначив Предстоятель.

Про правильне ставлення до земних багатств та найвищу цінність — #ПроповідьПредстоятеля.

У своїй проповіді у Неділю 23-тю після Пʼятидесятниці Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів, чого навчає нас притча Спасителя про нерозумного багача (Лк. 12: 16-21), повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зауважив Його Блаженство, дана притча розповідає нам про багатство і його значення для людини.

«У світі є такі речі, як хліб, вода, одяг, різні злаки, фрукти, трави, які Бог створив для людини, щоб вона ними користувалася. Але у житті так складається, що ці земні скарби розподіляються між людьми нерівномірно. Через різні обставини одні володіють більшими багатствами, інші — меншими. Проте Бог створив усе це для нас, щоб ми користувалися цим, щоб ми були господарями над цими речами, але не перетворювали їх на ідолів, — наголосив Предстоятель та додав: — Багатство повинно служити людині, а не людина — багатству».

Також Блаженніший владика зазначив: «Ми часто думаємо, що коли б ми мали багато багатства, то жили б краще. Але багатство несе із собою і труднощі, які можуть бути навіть важчими, ніж ті, що є у бідності чи скромності».

За його словами, якщо багатство використовується неправильно, воно шкодить людині.

«Господь навчає, що ми повинні дбати не про те, щоб збирати земні скарби, а щоб багатіти в Бога. Що означає багатіти в Бога? Це означає шукати Бога, мати Його як найбільшу цінність у своєму житті», — зазначив Первосвятитель.

Також Блаженніший Митрополит Онуфрій звернув увагу, що святі отці говорять про те, що головна мета життя людини — це стяжання благодаті Святого Духа, а дехто з них за мету для нас ставлять набуття смирення. Втім, тут між святими отцями немає протиріччя, адже «смирення і благодать Святого Духа неподільно пов’язані» і благодать дається саме смиренним людям.

«Смирення — це підкорення себе волі Божій. Людина, яка слухає Бога і виконує Його заповіді, є смиренною. Часом земне життя пропонує речі, які суперечать Божому закону, але виглядають привабливо. Однак корисним може бути тільки те, що відповідає волі Божій, бо Бог є любов, і Його закони завжди добрі», — пояснив Архіпастир.

Підсумовуючи сказане, Блаженніший владика закликав усіх пам’ятати, що земні речі — це лише необхідні для існування засоби, але з них не можна робити ідолів. Головне ж Багатство, про Яке ми повинні дбати, — це Господь, Його закон і благодать, котра допомагає долати труднощі та готуватися до вічного Небесного Царства.
Відео: https://youtu.be/-PgXaQz-xlw
На сайті.

#ПроповідьПредстоятеля Ми повинні старатися розчиняти своє життя молитвою – Блаженніший Митрополит Онуфрій.

У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про духовне значення притчі про зцілення згорбленної жінки.

«Жінка скорчена, вона, як тлумачать святі отці, є образом людини, яка прив’язана до землі й думає тільки про земне, а не про небесне. Її очі направлені в землю і не можуть піднятися до неба», – зазначив Першосвятитель.

За словом Архіпастиря, Господь часто зцілюючи хвороби, відриває людину від землі і допомагає їй подивитись на небо.

«Це буває різними шляхами: через скорботи, через серйозні хвороби, через великі випробування. І тоді людина згадує, що є ще інше життя, крім земного. Є життя вічне і блаженне, для якого людина створена Богом і до якого вона повинна себе приготувати під час земного життя», – сказав він.

Його Блаженство нагадав, що ми часто занурюємося в земні турботи і забуваємо, що все це залишиться на землі, а найголовніше — шукати Небесного.

«Господь сказав, що та людина, яка шукає правду Божу і Царства Божого, отримає все, що потрібно для земного життя. Але це не означає, що людина має бути пасивною і тільки молитися, нічого не роблячи. Ми не здатні до цього. Ми не такої міри духовності, щоб стояти тільки на молитві і щоб усе необхідне само собою з’являлось. Якщо людина досягає високої духовної міри, тоді весь світ служить їй. Але до цього треба прагнути, і це не буває одразу», – пояснив він.

Як зауважив Блаженніший владика, християни повинні прагнути розчиняти все своє життя молитвою й намагатися часто думати про вічне, про те, куди ми йдемо.

«Як людина, яка збирається в далеку подорож, постійно про це думає: як туди дістатися, що робити на місці. Так і ми маємо дбати про Небесне Царство, яке є нашим справжнім домом, де ми залишимося назавжди», – додав він.

Митрополит Онуфрій розповів, що святі отці, які є прикладом, як влаштовувати життя, показують, що навіть у пустелях, де вони жили, вони молилися і працювали.

«Вони щось плели, шили, щоб заробити на їжу. І при цьому їхній розум перебував у молитві. Вони навчають нас: працювати руками, але серце і розум тримати з Богом. Якщо ми зайняті якоюсь фізичною справою, то можемо повторювати короткі молитви: «Господи, помилуй», «Пресвята Богородице, спаси нас». Але якщо людина займається розумовою працею, вона повинна віддаватись їй повністю. Тоді треба робити перерви, хоча б на хвилину, згадати про Бога, помолитися і знову повернутися до праці», – підкреслив він.

За словом Його Блаженства, «коли наше життя буде наповнене молитвою і добрими справами, воно стане радісним і блаженним».

«Ми будемо щасливі незалежно від того, чи ми здорові, чи хворі, багаті чи бідні. Бо той, хто перебуває з Богом, уже на землі відчуває Царство Небесне, а після смерті переходить у вічність. Нехай Господь допоможе нам, дорогі браття і сестри, трудитися, молитися і проживати життя так, щоб бути гідними вічного спасіння», – побажав він.

#ПроповідьПредстоятеля Усе земне дається нам для досягнення вічного.

Якщо людина є господарем багатства, а не багатство володіє нею, то така людина може за допомогою земних благ здобути собі вічні скарби на Небі. Про це Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій сказав у своїй проповіді у Неділю 25-ту після Пʼятидесятниці, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зауважив Первосвятитель, у прочитаному сьогодні за Літургією євангельському уривку про багатого юнака (Лк. 18: 18-27) йдеться про те, що багатство повинно допомагати людині досягати вічного спасіння.

«Люди до багатства відносяться по-різному. Одні приймають його як дар Божий і ним розпоряджаються, тобто використовують його для себе відповідно до потреби, а також жертвують тим, хто потребує, роздають милостиню. Інші багатства рахують для себе ідолом. Такі люди і себе мучать, і інших. Вони вклоняються перед ним, хочуть його збільшити, скупляться його роздавати, бо для них це ідол, вони служать багатству. Таке відношення до земних благ — це негідне відношення. В такому випадку багатство стає перепоною для спасіння людини», — зауважив Його Блаженство.

За словами Архіпастиря, якщо людина є господарем багатства, користується ним так, як потрібно, жертвує для нужденних, то така людина завдяки добрим ділам, які вона робить за допомогою земних благ, збирає собі вічні скарби на Небі.

Разом із тим, як зауважив Блаженніший владика, є такі ступені духовної доскональності, коли багатство вже заважає, стає баластом для духовного росту людини. До прикладу, святі апостоли залишили усе і пішли за Христом. Втім, наша міра є скромнішою — нам просто слід розумно розпоряджатися тим, що нам дає Господь.

«Людина може бути багатою і не прив’язаною до багатства, а може бути скромною або бідною, але прив’язаною до чогось земного. І така людина схожа до птаха, який заплутався в сітці і не може літати. У людини не повинно бути пристрасті до земного. Земні речі даються нам для того, щоб за допомогою них ми здобули собі вічне, але вони не можуть бути для нас предметом поклоніння», — наголосив Предстоятель.

Також Блаженніший Митрополит Онуфрій звернув увагу на останню частину цієї історії, а саме на відповідь Спасителя людям, котрі запитали Його, хто може спастися. Господь тоді сказав: «Неможливе людям, можливе Богові» (Лк. 18: 27).

«Тут Господь говорить про те, що дар спасіння, дар вічного життя не можна заслужити собі у Бога. Не можна зробити Бога своїм боржником», — підкреслив Первосвятитель.

За словами Блаженнішого владики, навіть ті люди, які досягали високих ступенів духовної доскональності, молилися, кажучи: «Господи, помилуй мене, подаруй мені вічне життя».

«Є такий святий отець, який досягнув такої міри досконалості, що він був прозорливий, мав дар зцілення, і він молився Богу: “Господи, я дякую Тобі за ці дари, але якщо Ти мені не даси спасіння, то що мені з цих дарів? Вони мені не принесуть ніякої користі. Подаруй мені ще і дар спасіння”.

Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб ми в своєму житті жили так, щоб виконували все, що Бог нам повеліває, щоб ми намагалися боротися з собою, щоб намагалися не приліплятися ні до чого земного, щоб нічого на землі не було вищим для нас, ніж Бог і щоб ми, звершуючи своє служіння по заповідях Божих, просили у Бога того великого дару вічного спасіння, заради якого Господь створив людину», — сказав Архіпастир.
Відео: https://youtu.be/B3DiLPQFA5Q
На сайті.

#ПроповідьПредстоятеля Вдячність дає людині сили ставати кращою і отримувати від Бога ще більше дарів – Блаженніший Митрополит Онуфрій.

У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, що вдячність потрібна людям, а не Богові.

Першосвятитель на прикладі притчі про зцілення десяти прокажених пояснив, чому люди мають дякувати Богові за отримані дари.

«Виникає таке запитання, а чому вони мали повернутися і дякувати Богу? Бог дав їм здоров’я, і все, не обов’язково повертатися і дякувати, – зазначив він і додав: – Богові не потрібна наша подяка. Наша подяка потрібна нам самим».

За словом Архіпастиря, все, що ми маємо, – це Божий дар.

«Вдячність робить людину спроможною вміщати в собі нові Божественні дари. Коли людина вдячна Богу, то вона стає спроможною отримувати від Бога ще більше дарувань. Однак невдячна людина стає недостойною і того, що вона має», – сказав Блаженніший владика.

Як зауважив Митрополит Онуфрій, вдячність робить людей вмістилищем нової благодаті Божої. І саме тому Бог хоче, щоб ми були вдячними, – це можливість ставати кращими, сильними, благородними.

«Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, бути в своєму житті вдячними Богові за все – за життя, за всі дарування, якими ми живемо, про які ми знаємо і про які не знаємо. Ми повинні дякувати Богові за кожен день, за те, що ми щодня маємо можливість вкусити блаженство Божественних Таїн. Життя прекрасне, коли воно з Богом», – підсумував Блаженніший Митрополит Онуфрій.

#ПроповідьПредстоятеля Святитель Василій Великий допомагає грішникам покаятись, а скривдженим не впасти у відчай.

У своїй проповіді в день пам’яті святителя Василія Великого Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів віруючим про життя цього святого та його внесок у збереження чистоти Православної віри, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зауважив Предстоятель, святитель Василій Великий походив із благочестивої родини, яка має багатьох прославлених Церквою угодників Божих. Зокрема, прославленими святими є бабця святителя Василія Макрина, його матір Емілія, брати — єпископи Петро Севастійський та Григорій Ніський, а також інші члени його сім’ї.

За словами Блаженнішого владики, майбутній ієрарх здобув блискучу освіту, але справжню Мудрість він пізнав через молитву, піст та Слово Боже.

Прожив святий Василій відносно невеликий відрізок часу — 49 років, втім за період свого життя він встиг принести для Церкви стільки плодів своєї праці, що «інші люди, живучи й 100 років, не змогли б так потрудитися».

Блаженніший Митрополит Онуфрій звернув увагу, що твори цього вселенського Учителя є актуальними у наші дні. Святитель писав на догматичні, аскетичні, моральні теми та тлумачив Святе Письмо.

Також Його Блаженство розповів про боротьбу святого Василія із єретичними вченнями, особливо — з аріанством, яке було досить поширеним, зокрема, серед вельмож та правителів.

«Звичайно, що він багато терпів, багато страждав за сповідання чистої віри, але залишився непохитним, а тому у Церкві його іменують Великим ієрархом», — зазначив Архіпастир.

Святий також проявляв особливе милосердя до всіх людей. Грішникам, як зауважив Предстоятель, цей угодник Божий допомагав каятися, а скривдженим — не впадати у відчай.

Блаженніший владика закликав віруючих наслідувати ревність і благочестя святого Василія у своєму житті, а також побажав, щоб Господь сподобив усіх нас бути разом із Великим ієрархом та всіма спасенними на Небі, де святі стоять перед Престолом Божим і безперестанно славословлять Безначального Отця, Його Єдинородного Сина і Святого й Животворчого Духа.
Відео: https://youtu.be/nG7vELLi8yQ

#ПроповідьПредстоятеля Всяке творіння потребує благодаті Духа Святого.

У своїй проповіді за Літургією у Навечірʼя Богоявлення Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів пастві, у чому полягала суть проповіді св. Іоанна Хрестителя на берегах річки Йордан та яку силу має вода, котра освячується у Церкві. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зауважив Предстоятель, св. Іоанн Хреститель — це великий пророк, який почав нести своє служіння напередодні явлення Господа нашого Іісуса Христа. Він проповідував людям покаяння і цим готував їх до прийняття Месії. У знак покаяння люди приймали від св. Іоанна Предтечі обряд хрещення у річці Йордан.

«До Іоанна Хрестителя йшло багато різних людей. Приходили фарисеї, книжники… Приходили хреститися і прості люди, а також воїни. І вони питали, що означає “покаяння”. А він сказав, що воїнам нікого не можна обмовляти і необхідно бути задоволеними своєю платнею. Також пророк говорив, що коли хто має дві одежі, то одну слід віддати убогим, і якщо хто має багато їжі, той нехай зробить те саме. Так він навчав, що таке покаяння. Покаяння — це не є просто слова, а це є справи. Коли людина робила щось недобре і замість цього вона починає робити добре — ось що є плодом покаяння», — наголосив Блаженніший владика.

Архіпастир розповів, що згідно із Переданням, перед самим зануренням у воду люди називали Хрестителю свої гріхи. Але коли прийшов час і у води Йордану увійшов Господь Іісус Христос, то Предтеча занурив Його у воду одразу, тому що у Спасителя не було гріхів, Він прийшов хреститися не для покаяння, а щоб «виконати усяку правду».

Також у своєму слові Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про значення Святої води для віруючих.
Докладніше.
Відео: https://youtu.be/2m7_ua79x0c

#ПроповідьПредстоятеля «Не соромтеся каятися і просити прощення у Бога», — Блаженніший Митрополит Онуфрій.

У своїй проповіді в день свята Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про подію, яку згадує Церква в цей день, а також про очистительне значення таїнства Хрещення і живительну силу благодаті Божої. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Блаженніший владика нагадав вірянам про земний шлях Спасителя і Його Хрещення від Іоанна у водах Йордану. «Господь наш Іісус Христос, Друга Іпостась Святої Живоначальної Трійці, приходить на землю як людина, щоб спасти нас, людей, спасти Адама і всіх його нащадків. […] Тридцять років Господь прожив переважно в Назареті. І ось, коли тридцять років виповнилося, Господь приходить на Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб звершити Хрещення», — зазначив Архіпастир.

Говорячи про Хрещення Господнє, Предстоятель звернув увагу на смирення Іоанна Предтечі. Хреститель Господній знав, хто він і Хто Спаситель, і «він навчав, що за мною іде Той, Хто став переді мною, Якому я, нагнувшись, недостойний розв’язати ремінь взуття Його. Я вас хрещу водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем».

Митрополит Онуфрій також зауважив, що «Спасителю не треба було хреститися, не треба було обрізуватися, не треба було вводити Його в храм, нічого не треба, тому що Він Святий і непорочний. Він це зробив для того, щоб дати нам приклад, як ми повинні виконувати Божественний закон, щоб бути достойними вічного спасіння на Небі».

Також Предстоятель зазначив, що, прийшовши на землю, Господь не лише спас людину, а й зцілив весь світ. Людський гріх вразив все творіння, але Господь все освятив, зокрема землю і повітря. Окрім того, «коли Господь зійшов в воду Йордану, то освятив все водне єство».

Первосвятитель розповів і про важливість Хрещення для кожного християнина, на яку вказав Спаситель. «Господь Сам Своїм прикладом показав, що треба кожній людині охреститися і в купелі Хрещення залишити свої гріхи, свої всі слабкості, немочі і свій моральний бруд».

Однак ми часто спотикаємося, падаємо і согрішаємо. Тому Господь подарував нам відновлення Хрещення через покаяння. Як зауважив Блаженніший владика, саме так називають покаяння святі отці.

Потім Архіпастир нагадав вірянам про користь хрещенської води, закликавши кожного взяти її собі і випити. За можливості, добре зануритися в освячене джерело або просто облити себе цією святою водою. «Свята хрещенська вода має велику силу. Силу зцілювати людські недуги і проганяти демонську силу від людини», — сказав Блаженніший владика.

Як і у проповіді в навечір’я Богоявлення, він закликав вірян запросити священника для освячення своєї домівки. Якщо це неможливо, то слід взяти гілочку та святу воду, прочитати тропар Богоявлення або іншу молитву, котру людина знає, і окропити всю оселю та навіть тварин, «тому що все живиться Святим Духом, Духом життя».

Наостанок Блаженніший Митрополит Онуфрій побажав пастві зберігати чистоту, одержану в Хрещенні, і не соромитися каятися й просити у Бога прощення, якщо десь забруднимося. «І ми будемо чадами вічного спасіння у Христі Іісусі Господі нашому, Якому від нас слава, честь і поклоніння нині і в безконечні віки. Амінь».
Відео: https://youtu.be/FEZWWmA8ARU.