📌 Переклад словосполук із прийменником при

• при случае — як буде нагода
• при опасности — у разі небезпеки
• при одной мысли — на саму згадку
• при таких условиях — за таких умов
• при первом зове — на перший поклик

#Вислови

📚 Козацькі полки стрімливо вдарили на королівський табір, польська кіннота затримала козаків. А ханське військо стояло непорушно, приглядаючися до битви.
Хмельницький послав гінця до хана з наказом негайно почати битву і чекав на відповідь.
Гонець не забарився. На змиленому коні прискакав до гетьманського куреня і крикнув, подаючи листа:
— Хан відмовився йти!

– Роман Іваничук. «Мальви»

#Вислови

📚 Радюк був колись дуже гарний з себе! Високий на зріст, рівний станом, з чорними кучерями, чорними бровами, блискучими веселими очима й повним лицем, він був гарний, як чорнобривець.

– Іван Нечуй-Левицький. «Хмари»

#Вислови

📚 Віддалені, глухі, безжиттєві села правили за орієнтир. Час від часу звірявся по карті. І ніде ні живої душі, тільки ти полями бредеш, до моторошності самотній.

– Олесь Гончар. «Циклон»

#Вислови

📚 Хоч Зінько наймав наймичку, та наймичка не господиня, і треба Зінькові женитися. А він не хотів. Бо не знаходив собі пари. Відколи парубкував, тільки одна дівчина й припала йому була трохи до вподоби…

– Борис Грінченко. «Під тихими вербами»

#Вислови

📚 Загін у мене так собі, ні великий, ні малий — 350 кінних та 1600 піших... Посилаю зв'язків до всіх отаманів. Думаю — збереться більша сила, можна буде дати будьоновцям прочухана, щоб пам'ятали Україну.

– Юрій Горліс-Горський. «Холодний Яр»

#Вислови

📚 Діти з радісним вереском рвонули виконувати повелене, на смерть бідних птахів перелякавши — вони з пронизливим ґелґотом почали мотатися двором, і в обійсті учинилася неймовірна варвітня.

– Валерій Шевчук. «Око прірви»

#Вислови

📚 З надбрамної вежі гримнула гармата. Кошовий і старшини у святковому одязі, з клейнодами зустріли посольство на майдані перед фортецею і провели його в посольський дім.

– Володимир Малик. «Чорний вершник»

#Вислови

📚 Він належить до людей, котрі віднаходять добрі наміри щось добре у світі вчинити, живуть тим наміром, але ніколи справи не здійснюють — це і стає причиною їхніх душевних гризот.

– Валерій Шевчук. «Око прірви»

#Вислови

📚 Після цього можна було сподіватися урагану оплесків, але такого не сталося. Слухачі були досить зрівноважені й індиферентні. З виразу їхніх облич можна було цілком певно сказати, що багато з них просто нічого не зрозуміли.

– Улас Самчук. «Чого не гоїть вогонь»

#Вислови

📚 Доньку любив найбільше, гордився нею.
— Не гадайте, — мовив, — що вона вдалася в мою жінку! Вона вдалася в мене, і хто її візьме за жінку, буде мені вічно дякувати!

– Ольга Кобилянська. «Земля»

#Вислови

— Від вас залежатиме — загинути по-дурному, ні за цапову душу, чи видряпатися й повернутися до життя. А для цього ви повинні…

— «Признатися у всьому щиро»… — продовжив Андрій меланхолійно в тон.

– Іван Багряний. «Сад Гетсиманський»

#Вислови

📚 Я пірнув за найближчий стовп. Приміщення, мов створене, щоб ставити «Ромео і Джульєтту», а ґалерея правила б за італійський балкон. Проте замість любовних зітхань там у найкращому разі шелестіли газети — сухо, як восени листя.

– Тимофій Гаврилів. «Червнева злива»

#Вислови

📚 — Ти мені, старій, очі не замилюй, — підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли. — Бачу, куди ведеш, куди й завертаєш…

– Олесь Гончар. «Таврія»

#Вислови

📚 — Добрий вечір! — вітається дядько Яків, неслухняною правицею розстібає кожух і ставить на стіл дві зелені пляшки з пивом, що стало льодом. — Ну й мороз узявся на ніч — аж шкварчить.

– Михайло Стельмах. «Щедрий вечір»

#Вислови

📚 Саме серед тієї душевної борні, що її відбувала дівчина, надійшов один випадок і тільки поскорив справу. Одного дня приїхав до Городинських убраний урочисто Голубов і... освідчився Катерині.

– Борис Грінченко. «Сонячний промінь»

#Вислови

📚 Спливло до біса років, і я побачив її на протилежному боці вулиці. Вона, чоловік, а посередині дівчинка — з двома кісками, на кожній по банту, наче моя однокласниця тримала саму себе, якою я її пам’ятав.

– Тимофій Гаврилів. «Червнева злива»

#Вислови

Це ж тільки Микола має звичку о такій порі розлягтися горічерева на чужій лавці, щоби знічев'я помугикати до зірок...
— Ловко ж ти вмостився, — подає Вірунька голос із вікна. — І співаєш гарно, тільки якби замовк, було б ще краще.

– Олесь Гончар. «Собор»

#Вислови