А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.

Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш - на промінь багатша
стала раптом твоя земля.

– Ліна Костенко
Ілюстрація Олександр Демиденко

📚 Побачив козак, як простягають вони до нього свої руки, і скував його такий жах, що не зміг він і поворухнутися, — аж коли торкнулися до нього почвари кінчиками пальців.

– Леонід Кононович

#Словниковий_запас

Я усвідомила одну катастрофічно жахливу річ. У цьому світі дуже багато хороших, світлих людей.
Людей, готових прийти на допомогу, бути поруч, підтримувати.
Людей, які щиро радіють чужим перемогам. Людей, які щиро співчувають чужому горю. Але про них говорять набагато рідше і набагато тихіше, ніж про тих, хто зраджує, завдає болю і творить зло.
Люди перед сном прокручують у голові історії з негідниками, брехунами, зрадниками. Набагато частіше говорять про них у колі друзів. Але ж від цього теж залежить якість життя. Хочете її підвищити — для початку змістіть фокус уваги з лайна на гідне.
Навчіться заповнювати своє життя хорошим. І, якщо з десяти людей у вашому житті, дев'ять зрадників і лише один друг, віддайте всю увагу йому — цій малій частці із загального числа.
І вона, немов магніт, притягне більше. Тому що ви навчитеся цінувати, любити і берегти...

Ще трішки - і розпустяться тюльпани,
Зігріє землю лагідне тепло,
Заграє день пташиними піснями…
Все оживе, що спало так давно.

Ще зовсім трішки й зійдуть чисті роси
І світ вдихне весняний аромат,
Розпустять верби довгі, пишні коси
І білим цвітом знов розквітне сад.

Ще трішки - і в обіймах тих світанків
Запахне медом радісна весна.
А може, десь в один з прекрасних ранків
Нам скажуть, що закінчилась війна…

– Катерина Рабчун-Мосійчук

З першим днем весни, друзі 🤗❤️

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

— Леся Українка

📚 Рясна стрілянина знялась зовсім близько. Весело дзенькнула шибка, і забряжчало на лутці розбите шкло. Натовп сахнувся від вікон і буруном одхлинув до дверей.

– Борис Антоненко-Давидович

#Словниковий_запас

Є люди, які навіть не усвідомлюючи цього, несуть у собі світло, яке лікує, підтримує і зігріває душу. Їх присутність нагадує про важливість простих, але таких необхідних речей — щирості, доброти та турботи.

Вони не прагнуть вражати чи виділятися, їхня сила — в природності та справжності. Їх слова і дії часто прості, але завжди влучні, як тепле слово в потрібний момент чи міцне плече, на яке можна спертися.

Такі люди — це наче живий доказ того, що любов і затишок живуть у дрібницях: у теплій чашці чаю, в легкому дотику, в щирій посмішці. Вони нагадують, що справжня краса — це не зовнішність, а серце, яке дарує світло іншим.

І навіть якщо доля розводить вас у різні боки, спогади про таких людей залишаються з вами назавжди, наче полум’я вогнища, яке завжди можна уявити в холодні дні, щоб зігрітися.

– Ігумен Саватій Собко