ПАРАФІЮ #УПЦ В БЕРЛІНІ ВІДВІДАВ ГОЛОВА ПІВНІЧНОГО ОКРУГУ БЕРЛІНУ
«На нашому богослужінні був присутній й молився з нами Уве Брокхаузен - голова північного району Берліну - Райникендорфа. Саме в цьому районі розташована церква Всіх Святих Української Православної Церкви в м. #Берлін.
Після богослужіння настоятель храму протоієрей Димитрій Дзядевич привітав зі святом Різдва Пресвятої Богородиці й подякував за увагу до української парафії й проблеми українських біженців. Також настоятель подарував гостю пам'ятну ікону, а мер, в свою чергу, подякував парафії за запрошення, побажав найскорішого миру для України, а також висловив радість з приводу створення в Берліні такої багаточисленної парафії Української Православної Церкви».
Cторінка громади УПЦ - Berlin. Розташована за адресою: Zabel-Krüger-Damm 219, Berlin. Контакт священика: +49 1512 8404606; +380 95 305 6810 (WhatsApp, Viber).
👉 Підписуйтесь на Козацький телеграм
«На нашому богослужінні був присутній й молився з нами Уве Брокхаузен - голова північного району Берліну - Райникендорфа. Саме в цьому районі розташована церква Всіх Святих Української Православної Церкви в м. #Берлін.
Після богослужіння настоятель храму протоієрей Димитрій Дзядевич привітав зі святом Різдва Пресвятої Богородиці й подякував за увагу до української парафії й проблеми українських біженців. Також настоятель подарував гостю пам'ятну ікону, а мер, в свою чергу, подякував парафії за запрошення, побажав найскорішого миру для України, а також висловив радість з приводу створення в Берліні такої багаточисленної парафії Української Православної Церкви».
Cторінка громади УПЦ - Berlin. Розташована за адресою: Zabel-Krüger-Damm 219, Berlin. Контакт священика: +49 1512 8404606; +380 95 305 6810 (WhatsApp, Viber).
👉 Підписуйтесь на Козацький телеграм
❤11🤡1
НАША СПІЛЬНОТА – КОВТОК СВІЖОГО ПОВІТРЯ #НА_ЧУЖИНІ, – НАСТОЯТЕЛЬ ПАРАФІЇ #УПЦ В БЕРЛІНІ
Настоятель парафії Української Православної Церкви на честь Усіх святих в м. #Берлін протоієрей Димитрій Дзядевич розповів про особливості життя православних українських біженців та діаспори в Німеччині під час війни.
«Серед наших парафіян є біженці фактично з усієї України — це Київська, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області. Багато з них розповідали, як вони під обстрілами вже прощалися з життям, але на все воля Божа, і вони змогли виїхати – і з Бучі, і з Херсонської та з Луганської областей. Деякі біженці з Донбасу залишили рідні домівки ще в 2014 році. Вони самі себе називають «біженці 2.0», тобто подвійні. Таких історій дуже багато, вони чимось схожі одна на одну, але всі переповнені болем, плачем і печаллю.
Є серед парафіян і ті, хто вже давно живе у Німеччині, а є ті, хто працюють тут, але не на постійній основі. Мабуть, найбільш численними є прихожани із Чернівецької області, які тут на заробітках, і більшість з них були в Берліні ще до початку війни.
Є російськомовні парафіяни, є україномовні, є і росіяни, які не можуть ходити до Руської Церкви після початку війни. Берлін – багатомільйонне місто, і є люди, які більше ніж дві години добираються до храму.
І у цьому була певна складність. Коли я був настоятелем храму в Херсоні, то практично всіх знав чи бачив ще з дитинства, всі ми жили в одному районі. Але тут, як ніде, відчувається, що саме священник має бути тим, хто сіє любов — немає значення з якої ти частини України, якою мовою спілкуєшся, тільки одне важливе — це віра у Господа Іісуса Христа. А ще постійне нагадування про те, що Церква – це не є суспільство однодумців, Церква – це Тіло Христове, до Якого може приєднатися кожна людина. Як казав апостол Павел, у Христі немає ані іудея, ані еліна, а всі єдині (Гал. 3:28)».
Інтерв’ю повністю: https://bit.ly/3RHdaQj
Настоятель парафії Української Православної Церкви на честь Усіх святих в м. #Берлін протоієрей Димитрій Дзядевич розповів про особливості життя православних українських біженців та діаспори в Німеччині під час війни.
«Серед наших парафіян є біженці фактично з усієї України — це Київська, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області. Багато з них розповідали, як вони під обстрілами вже прощалися з життям, але на все воля Божа, і вони змогли виїхати – і з Бучі, і з Херсонської та з Луганської областей. Деякі біженці з Донбасу залишили рідні домівки ще в 2014 році. Вони самі себе називають «біженці 2.0», тобто подвійні. Таких історій дуже багато, вони чимось схожі одна на одну, але всі переповнені болем, плачем і печаллю.
Є серед парафіян і ті, хто вже давно живе у Німеччині, а є ті, хто працюють тут, але не на постійній основі. Мабуть, найбільш численними є прихожани із Чернівецької області, які тут на заробітках, і більшість з них були в Берліні ще до початку війни.
Є російськомовні парафіяни, є україномовні, є і росіяни, які не можуть ходити до Руської Церкви після початку війни. Берлін – багатомільйонне місто, і є люди, які більше ніж дві години добираються до храму.
І у цьому була певна складність. Коли я був настоятелем храму в Херсоні, то практично всіх знав чи бачив ще з дитинства, всі ми жили в одному районі. Але тут, як ніде, відчувається, що саме священник має бути тим, хто сіє любов — немає значення з якої ти частини України, якою мовою спілкуєшся, тільки одне важливе — це віра у Господа Іісуса Христа. А ще постійне нагадування про те, що Церква – це не є суспільство однодумців, Церква – це Тіло Христове, до Якого може приєднатися кожна людина. Як казав апостол Павел, у Христі немає ані іудея, ані еліна, а всі єдині (Гал. 3:28)».
Інтерв’ю повністю: https://bit.ly/3RHdaQj
❤12🤡2👏1