🕊 Преподобносповідник Антоній (Ноздрін) народився 17 березня 1876 року в с. Хохлівка Чернігівської губернії у заможній родині селян. У хрещенні був названий Олексієм. Закінчив три класи школи та займався хліборобством.

У 30 років вступив до Покровського Балтсько-Феодосіївського чоловічого монастиря, який тільки відкрився. Маючи прекрасний слух і голос, ніс послух на криласі.

У 1909 році прийняв чернечий постриг з нареченням імені преподобного Антонія Печерського, рукопокладений у ієродиякона. Через три роки хіротонізований на ієромонаха.

У жовтні 1921 року був призначений настоятелем Хрестовоздвиженського скиту Балтського монастиря в селі Луполове, де ревно протистояв #оновленцям.

У 1925 році зведений у сан архімандрита.

10 травня 1927 року був #заарештований і без суду відправлений на три роки «на вільну висилку» на Північний Урал, в Обдорський район Тобольського округу. Потім ще три роки відбував «на мінусі» (з поразкою у цивільних правах) у Білгороді.

15 травня 1933 року був звільнений, повернувся на територію сучасної України й оселився у м. Хмільник (Вінницька область). Заробляв на життя теслярським ремеслом, і так пережив лихоліття нових гонінь, війну та окупацію. З 1941 року служив у Богородиці-Різдвяній церкві с. Царинівка.

У червні 1946 року 70-річний старець-схимник повернувся до рідного Балтського Феодосіївського монастиря, де був пострижений у велику схиму. З того часу і до самої смерті був духовником братії. З 1949 року також опікував черниць Одеського Михайло-Архангельського монастиря.

Старець поєднував у собі невпинне розумне молитовне діяння, любов до храму та богослужіння, турботу про братію та вірян, розчинені скромністю, розважливістю, смиренномудрістю та лагідністю. Його не тільки шанували православні, але й поважали невіруючі.

Помер 22 серпня 1960 року, був похований на міському кладовищі.

Зарахований до лику місцевошановних святих Балтської єпархії рішенням Священного Синоду #УПЦ від 17 серпня 2021 року зі встановленням пам'яті 9/22 серпня.