МИТРОПОЛИТ #ОНУФРІЙ БЛАГОСЛОВИВ ОСОБЛИВЕ МОЛИТОВНЕ ПРАВИЛО НА #ВЕЛИКИЙ_ПІСТ ЗАДЛЯ ПРИПИНЕННЯ ВІЙНИ
За словом Архіпастиря, «блага перспектива Великого посту — навчитися жити в мирі з Богом і в злагоді один з одним».
«Тому благословляю всім чадам Української Православної Церкви протягом Великого посту щодня прочитувати по одній главі Святого Євангелія і робити три земні поклони задля припинення війни, подолання ворожнечі на нашій багатостраждальній українській землі та збереження миру у світі», — йдеться у Посланні Предстоятеля #УПЦ.
«Давайте потрудимося в міру своїх сил, щоб наша душа наповнилася радістю задля мирного життя на землі та вічного спасіння у Христі Іісусі Господі нашому».
За словом Архіпастиря, «блага перспектива Великого посту — навчитися жити в мирі з Богом і в злагоді один з одним».
«Тому благословляю всім чадам Української Православної Церкви протягом Великого посту щодня прочитувати по одній главі Святого Євангелія і робити три земні поклони задля припинення війни, подолання ворожнечі на нашій багатостраждальній українській землі та збереження миру у світі», — йдеться у Посланні Предстоятеля #УПЦ.
«Давайте потрудимося в міру своїх сил, щоб наша душа наповнилася радістю задля мирного життя на землі та вічного спасіння у Христі Іісусі Господі нашому».
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#Православна_молодь Рівненщини зустрічає #Великий_Піст
Перший Козацький
Photo
"ЦЕ ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ ДО ХРИСТА": РЕКТОР #КДАіС ПОЯСНИВ, ЯК #ПІСТ ДОПОМАГАЄ ЗМІНИТИ СЕБЕ
#Великий_піст — це нагадування про те, що треба змінюватися на краще та боротися з гріхами. Про це розповів ректор Київських духовних шкіл архієпископ Сильвестр (Стойчев).
«Ми завжди хочемо всього й одразу: хочемо одразу позбавитись гріхів, досягти досконалості в чеснотах, але такого не буває! Потім буває зневіра, розчарування і навіть відчай, якщо людина не досягає бажаного в короткий термін. Але якщо ми зрозуміємо, що будь-яка чеснота досягається маленькими кроками, тоді зможемо йти вірним шляхом.
Великий піст – це великий шлях до Христа, пройдений маленькими кроками, через те й цінний, що християнин розуміє всю силу гріха».
Владика Сильвестр пояснив, що змінити себе — це найважча праця, тому рухатися маленькими кроками й уміти дивитися на себе правильно — ось «основа на шляху до преображення і спасіння».
«Потрібно змінити насамперед себе, а ті, хто нас оточують, також почнуть змінюватися.
Якщо ми зможемо змінитись хоч трохи, ми зможемо змінити побут, який навколо нас, нашу сім’ю, друзів, колег по роботі, людей з якими ми зустрічаємося щодня або проводимо час.
Воцерковлення світу — це природний та обов’язковий прояв нашої зміни. Якщо ми змінюємося, то ми можемо змінити або прагнути того, щоб хтось близький нам змінився і воцерковився.
Якщо ми не змінюємося і весь час говоримо, що навколо мене ніхто не повірив, не покаявся, ніхто не став ходити в храми і приступати до таїнств, не став читати Євангеліє, на жаль, означає лише одне — у нас самих не побачили зміни. Сила покаяння така, що, якби ми преобразились, ніхто б не зміг встояти».
Архієпископ Сильвестр підкреслив, що людина тільки тоді виконає своє покликання і стане справжнім християнином, коли йтиме шляхом покаяння та побажав бути твердими та послідовними у бажанні звільнитися від гріхів.
#Великий_піст — це нагадування про те, що треба змінюватися на краще та боротися з гріхами. Про це розповів ректор Київських духовних шкіл архієпископ Сильвестр (Стойчев).
«Ми завжди хочемо всього й одразу: хочемо одразу позбавитись гріхів, досягти досконалості в чеснотах, але такого не буває! Потім буває зневіра, розчарування і навіть відчай, якщо людина не досягає бажаного в короткий термін. Але якщо ми зрозуміємо, що будь-яка чеснота досягається маленькими кроками, тоді зможемо йти вірним шляхом.
Великий піст – це великий шлях до Христа, пройдений маленькими кроками, через те й цінний, що християнин розуміє всю силу гріха».
Владика Сильвестр пояснив, що змінити себе — це найважча праця, тому рухатися маленькими кроками й уміти дивитися на себе правильно — ось «основа на шляху до преображення і спасіння».
«Потрібно змінити насамперед себе, а ті, хто нас оточують, також почнуть змінюватися.
Якщо ми зможемо змінитись хоч трохи, ми зможемо змінити побут, який навколо нас, нашу сім’ю, друзів, колег по роботі, людей з якими ми зустрічаємося щодня або проводимо час.
Воцерковлення світу — це природний та обов’язковий прояв нашої зміни. Якщо ми змінюємося, то ми можемо змінити або прагнути того, щоб хтось близький нам змінився і воцерковився.
Якщо ми не змінюємося і весь час говоримо, що навколо мене ніхто не повірив, не покаявся, ніхто не став ходити в храми і приступати до таїнств, не став читати Євангеліє, на жаль, означає лише одне — у нас самих не побачили зміни. Сила покаяння така, що, якби ми преобразились, ніхто б не зміг встояти».
Архієпископ Сильвестр підкреслив, що людина тільки тоді виконає своє покликання і стане справжнім християнином, коли йтиме шляхом покаяння та побажав бути твердими та послідовними у бажанні звільнитися від гріхів.