#РІЗДВЯНЕ_ПОСЛАННЯ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ #УПЦ МИТРОПОЛИТА #ОНУФРІЯ
Христос рождається, славте!
Сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати та сестри, — з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
В ці священні дні Свята Православна Церква з любов’ю згадує і молитовно прославляє велику благочестя тайну явління Бога во плоті (1 Тим. 3, 16), через яку сумна подія втрати людиною Раю перетворилась на радісну подію повернення людині Раю.
Божественна Любов Своєю дивною, таємничою силою створила людину із землі. Господь виділив Адама зі всіх створінь, прикрасивши його Своїм Божественним образом. Адам став носієм прекрасного образу Вічного Бога. Яка велика честь для людини! Господь подарував Адаму Рай, в якому Адам перебував і насолоджувався його красотами. Але, як нам сповіщає священна історія, людина згрішила і загубила своє достоїнство. Що було далі, про це священна історія говорить небагато:
Христос рождається, славте!
Сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати та сестри, — з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
В ці священні дні Свята Православна Церква з любов’ю згадує і молитовно прославляє велику благочестя тайну явління Бога во плоті (1 Тим. 3, 16), через яку сумна подія втрати людиною Раю перетворилась на радісну подію повернення людині Раю.
Божественна Любов Своєю дивною, таємничою силою створила людину із землі. Господь виділив Адама зі всіх створінь, прикрасивши його Своїм Божественним образом. Адам став носієм прекрасного образу Вічного Бога. Яка велика честь для людини! Господь подарував Адаму Рай, в якому Адам перебував і насолоджувався його красотами. Але, як нам сповіщає священна історія, людина згрішила і загубила своє достоїнство. Що було далі, про це священна історія говорить небагато:
#РІЗДВЯНЕ_ПОСЛАННЯ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ #УПЦ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА #ОНУФРІЯ
“Сердечно вітаю всіх Вас, боголюбні архіпастирі та пастирі, благочестиві ченці та чернечі, дорогі брати та сестри, з великим святом Різдва за тілом Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа.
Різдво Христове — це велике Свято, сповнене тихої радості, яку принесла на землю велика Божественна любов. «Бог є любов» (1 Ін. 4. 8), яка наповнена миром, радістю та блаженством. Однією з властивостей Божественної любові є те, що любов не може замикатися сама в собі, любов завжди відкрита, вона хоче, щоб інші були причетниками її блаженства. Саме задля цього Божественна любов створила людину: Бог, наш Творець і Творець, захотів, щоб ми, люди, стали причасниками того блаженства, радості та світу, якими сповнена Божественна природа.
Великий захід Божественної любові був дарований людині при його творінні, адже Господь не тільки створив людину і вдмухнув в особі її подих життя, Господь прикрасив людину Своїм Божественним чином. Але ще більша міра Божественної любові дарована людині при її викупленні, адже для цього Бог, Всемогутній Творець і Творець світу, приходить на землю і приймає на Себе образ людини.
Коротко кажучи, можна сказати, що Божественна любов при викупленні людини є більшою від Божественної любові при творенні людини тому, що при творенні людини земля стає людиною, а при викупленні — людина стає Богом.
Здійснилася «велика благочестя Таємниця: Бог з'явився в тілі» (1 Тим. 3, 16). Якою красивою та світлою є сторінка священної історії Христового Різдва. Світ жив своїм звичайним життям, в якому неправди було більше, ніж правди, зла більше, ніж добра, в якій ненависть була більшою пошаною, ніж любов. У такий порочний світ скромно і тихо приходить Предвічний Бог. Предвічний Син Предвічного Бога Отця народжується від Пречистої Діви Марії. Як Творець і Владика всього світу, Господь міг би народитися в найрозкішніших царських палатах, в оточенні найбільших і найсильніших цього світу, але Син Божий прийшов не для того, щоб скористатися досягненнями земного прогресу, створеного занепалим людським розумом, а для того, щоб загиблої людини повернути до Раю. Господь народився в убогій печері, яка була образом спустошеної гріхом людської душі і яка перетворилася на світлий палац Небесного Царя. Святі Ангели літали над благословенною печерою і співали чудову пісню: «Слава у вишних Богові і землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14).
Першими, хто отримав звістку про пришестя у світ Бога, були Вефлеємські пастушки. Ним явився Ангел Божий і сказав: «Не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, що Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, що лежить у яслах» (Лк. 2, 10–12). Пастушки перші із земнородних прийшли в печеру і вклонилися Богонемовля Христові, розповівши все, що сповістив їм Ангел.
Цього ж дня в благословенну печеру прийшли три царі зі сходу, які були Волхвами, тобто мудрецями. Волхви прийшли з різних країн, незалежно один від одного. Любов до Істини звела їх через чудову зірку і привела їх до Вефлеємської печери. Волхви з благоговінням вклонилися новонародженому Царю Неба та землі і принесли Йому свої «дарунки: золото, ладан та смирну» (Мф. 2, 11). Золото, як знак того, що у світ прийшов «Цар царів» (Об'явл. 17, 14), ладан, як знак того, що у світ прийшов «Першосвященик майбутніх благ» (Євр. 9, 11), і смирну, як символ того, що новонароджений Месія-Христос врятує людство через Свою жваву смерть.
Цар Ірод, дізнавшись, що у світ народився Цар Юдейський, як Його називали Волхви, стривожився і підняв меч, щоб убити Божественне Дитя. І загинуло від руки злого Ірода чотирнадцять тисяч невинних немовлят, що стали першими мучениками за Христа.
“Сердечно вітаю всіх Вас, боголюбні архіпастирі та пастирі, благочестиві ченці та чернечі, дорогі брати та сестри, з великим святом Різдва за тілом Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа.
Різдво Христове — це велике Свято, сповнене тихої радості, яку принесла на землю велика Божественна любов. «Бог є любов» (1 Ін. 4. 8), яка наповнена миром, радістю та блаженством. Однією з властивостей Божественної любові є те, що любов не може замикатися сама в собі, любов завжди відкрита, вона хоче, щоб інші були причетниками її блаженства. Саме задля цього Божественна любов створила людину: Бог, наш Творець і Творець, захотів, щоб ми, люди, стали причасниками того блаженства, радості та світу, якими сповнена Божественна природа.
Великий захід Божественної любові був дарований людині при його творінні, адже Господь не тільки створив людину і вдмухнув в особі її подих життя, Господь прикрасив людину Своїм Божественним чином. Але ще більша міра Божественної любові дарована людині при її викупленні, адже для цього Бог, Всемогутній Творець і Творець світу, приходить на землю і приймає на Себе образ людини.
Коротко кажучи, можна сказати, що Божественна любов при викупленні людини є більшою від Божественної любові при творенні людини тому, що при творенні людини земля стає людиною, а при викупленні — людина стає Богом.
Здійснилася «велика благочестя Таємниця: Бог з'явився в тілі» (1 Тим. 3, 16). Якою красивою та світлою є сторінка священної історії Христового Різдва. Світ жив своїм звичайним життям, в якому неправди було більше, ніж правди, зла більше, ніж добра, в якій ненависть була більшою пошаною, ніж любов. У такий порочний світ скромно і тихо приходить Предвічний Бог. Предвічний Син Предвічного Бога Отця народжується від Пречистої Діви Марії. Як Творець і Владика всього світу, Господь міг би народитися в найрозкішніших царських палатах, в оточенні найбільших і найсильніших цього світу, але Син Божий прийшов не для того, щоб скористатися досягненнями земного прогресу, створеного занепалим людським розумом, а для того, щоб загиблої людини повернути до Раю. Господь народився в убогій печері, яка була образом спустошеної гріхом людської душі і яка перетворилася на світлий палац Небесного Царя. Святі Ангели літали над благословенною печерою і співали чудову пісню: «Слава у вишних Богові і землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14).
Першими, хто отримав звістку про пришестя у світ Бога, були Вефлеємські пастушки. Ним явився Ангел Божий і сказав: «Не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, що Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, що лежить у яслах» (Лк. 2, 10–12). Пастушки перші із земнородних прийшли в печеру і вклонилися Богонемовля Христові, розповівши все, що сповістив їм Ангел.
Цього ж дня в благословенну печеру прийшли три царі зі сходу, які були Волхвами, тобто мудрецями. Волхви прийшли з різних країн, незалежно один від одного. Любов до Істини звела їх через чудову зірку і привела їх до Вефлеємської печери. Волхви з благоговінням вклонилися новонародженому Царю Неба та землі і принесли Йому свої «дарунки: золото, ладан та смирну» (Мф. 2, 11). Золото, як знак того, що у світ прийшов «Цар царів» (Об'явл. 17, 14), ладан, як знак того, що у світ прийшов «Першосвященик майбутніх благ» (Євр. 9, 11), і смирну, як символ того, що новонароджений Месія-Христос врятує людство через Свою жваву смерть.
Цар Ірод, дізнавшись, що у світ народився Цар Юдейський, як Його називали Волхви, стривожився і підняв меч, щоб убити Божественне Дитя. І загинуло від руки злого Ірода чотирнадцять тисяч невинних немовлят, що стали першими мучениками за Христа.
#РІЗДВЯНЕ_ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ВІННИЦЬКОГО І БАРСЬКОГО ВАРСОНОФІЯ духовенству, чернецтву і всім вірним Вінницької єпархії
Всечесні отці, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри! З сердечною радістю вітаю вас зі святом Різдва Христового!
«Велике та дивне таїнство бачимо нині ми». Пастирі з радісними окликами являються вісниками до синів людських. Вгорі співають ангели, проголошують гімни архангели; небесні херувими і серафими оспівують хвалу на славу Бога. Усі разом звершують радісне свято, бачачи Бога на землі та людину, що береться на небеса», — писав свт. Григорій Неокесарійський.
Про пришестя у світ Спасителя було сповіщено ангелами: «Сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:11). Водночас, ангельське благовістя було благовістям миру: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля»! (Лк. 2:14) Отже, сповіщаючи про прихід у світ Спасителя, ангели благовіствують мир і їх благовістя співзвучне із пророцтвом Ісаії: «І мечі свої перекують вони на плуги, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» (Іс. 2:4). Вустами пророка Бог відкриває нам Своє бачення світу, дає зрозуміти Свій творчій задум стосовно світу і людини в ньому.
Від самого початку втіленню цього задуму завадив гріх наших прабатьків і, власне, для того, аби виправити трагічну помилку Адама, у світ приходить Христос. І завдяки Його пришестю ця віддавна втрачена можливість знову стає доступною людині. Втім, незмінним залишається головне: аби бути у мирі з Богом, аби жити у світі де панує мир і Божа правда, людина повинна не лише хотіти чи прагнути цього, вона мусить підкорити правді Божій всю себе і стати носієм миру для близьких та оточуючих, власним життям виконуючи євангельський заклик: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мф. 5:9).
На жаль, нині ми спостерігаємо навколо себе зовсім протилежне: ворогу роду людського мало було розв’язати кровопролитну війну, від якої Україна потерпає вже майже два роки, тепер він сіє розбрат вже всередині країни, підбурюючи наших же співбратів та співвітчизників на значно страшнішу та згубнішу війну – війну проти Церкви Христової.
Втім, немає сумніву, що усі ми, незалежно від віри, від поглядів, від уподобань, у першу чергу прагнемо миру. Наші постійні молитви звернені до Господа за усіх українських військових, які захищають країну, перебуваючи в надскладних умовах, а також і за весь багатостраждальний український народ.
Поки що лукавому вдається розділити нас, навіюючи найбільш слабким та вразливим ненависть до Церкви та віри християнської. Але нам добре відомо, що війну, яку диявол веде проти вірних Христових, він програв вже дві тисячі років тому. Христос переміг ворога Своїм Хрестом и Воскресінням, а початок цієї перемоги було покладено в день Різдва у Вифлеємській печері.
Звернімося ж сьогодні до новонародженого Христа з молитвою про те, аби спільне для всіх прагнення миру об’єднало нас у спільному зусиллі для його здобуття. Ось як про це пише преподобний Єфрем Сирін: «Ця ніч доставляє мир та тишу всесвіту. Ця ніч належить Всемилостевиму, тому нехай кожен відкладе лють та суворість; належить Смиренному, нехай кожен приборкає свою гордість та смирить свою зверхність. Нині засяяв день милості, то ж не переслідує ніхто помстою нанесеної йому образи; настав день радості, то ж не буде ніхто провиною журби і скорботи для іншого».
+ Варсонофій
митрополит Вінницький і Барський
м. Вінниця, Різдво Христове 2023/24 р.
Всечесні отці, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри! З сердечною радістю вітаю вас зі святом Різдва Христового!
«Велике та дивне таїнство бачимо нині ми». Пастирі з радісними окликами являються вісниками до синів людських. Вгорі співають ангели, проголошують гімни архангели; небесні херувими і серафими оспівують хвалу на славу Бога. Усі разом звершують радісне свято, бачачи Бога на землі та людину, що береться на небеса», — писав свт. Григорій Неокесарійський.
Про пришестя у світ Спасителя було сповіщено ангелами: «Сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:11). Водночас, ангельське благовістя було благовістям миру: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля»! (Лк. 2:14) Отже, сповіщаючи про прихід у світ Спасителя, ангели благовіствують мир і їх благовістя співзвучне із пророцтвом Ісаії: «І мечі свої перекують вони на плуги, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» (Іс. 2:4). Вустами пророка Бог відкриває нам Своє бачення світу, дає зрозуміти Свій творчій задум стосовно світу і людини в ньому.
Від самого початку втіленню цього задуму завадив гріх наших прабатьків і, власне, для того, аби виправити трагічну помилку Адама, у світ приходить Христос. І завдяки Його пришестю ця віддавна втрачена можливість знову стає доступною людині. Втім, незмінним залишається головне: аби бути у мирі з Богом, аби жити у світі де панує мир і Божа правда, людина повинна не лише хотіти чи прагнути цього, вона мусить підкорити правді Божій всю себе і стати носієм миру для близьких та оточуючих, власним життям виконуючи євангельський заклик: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мф. 5:9).
На жаль, нині ми спостерігаємо навколо себе зовсім протилежне: ворогу роду людського мало було розв’язати кровопролитну війну, від якої Україна потерпає вже майже два роки, тепер він сіє розбрат вже всередині країни, підбурюючи наших же співбратів та співвітчизників на значно страшнішу та згубнішу війну – війну проти Церкви Христової.
Втім, немає сумніву, що усі ми, незалежно від віри, від поглядів, від уподобань, у першу чергу прагнемо миру. Наші постійні молитви звернені до Господа за усіх українських військових, які захищають країну, перебуваючи в надскладних умовах, а також і за весь багатостраждальний український народ.
Поки що лукавому вдається розділити нас, навіюючи найбільш слабким та вразливим ненависть до Церкви та віри християнської. Але нам добре відомо, що війну, яку диявол веде проти вірних Христових, він програв вже дві тисячі років тому. Христос переміг ворога Своїм Хрестом и Воскресінням, а початок цієї перемоги було покладено в день Різдва у Вифлеємській печері.
Звернімося ж сьогодні до новонародженого Христа з молитвою про те, аби спільне для всіх прагнення миру об’єднало нас у спільному зусиллі для його здобуття. Ось як про це пише преподобний Єфрем Сирін: «Ця ніч доставляє мир та тишу всесвіту. Ця ніч належить Всемилостевиму, тому нехай кожен відкладе лють та суворість; належить Смиренному, нехай кожен приборкає свою гордість та смирить свою зверхність. Нині засяяв день милості, то ж не переслідує ніхто помстою нанесеної йому образи; настав день радості, то ж не буде ніхто провиною журби і скорботи для іншого».
+ Варсонофій
митрополит Вінницький і Барський
м. Вінниця, Різдво Христове 2023/24 р.
Вінницька Єпархія УПЦ
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ митрополита Вінницького і Барського Варсонофія духовенству, чернецтву і всім вірним Вінницької єпархії
Всечесні отці, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри! З сердечною радістю вітаю вас зі святом Різдва Христового! «Велике та дивне таїнство бачимо нині ми». Пастирі з радісними окликами являються вісниками до синів людських. Вгорі співають ангели…