"МИ ЙОГО БЕЗБОЖНО ПИ₴#ИЛИ, А ВІН СТАВ ЗРАДНИКОМ". ЯК ЖЕ Ж ТАК ВИЙШЛО? ХТО Ж ВИНЕН?

Дуже показова історія. Коли когось принижуєш та б'єш усе життя всією зграєю, а суспільство не стає на його захист, то існує ймовірність, що ця людина врешті НЕ буде відчувати себе своєю ані стосовно цієї зграї, ані цього міста, ані країни. Просто не буде рахувати себе їх частиною.

Бо вони виховали його так, що вони - чужаки і вороги, від яких можна чекати тільки принижень. Вона не буде асоціювати себе з цим оточенням. І у мить кризи така людина відчує спорідненість з тими, хто кине виклик цій системі і оголосить війну цьому суспільству, цій країні. Це буде надією на реванш за знущання.

Чи це не закономірно? Хто в тому винен, відповідь однозначна і очевидна.

Але давайте подивимося на проблему ширше. Адже наше суспільство хворе дискримінацією та булінгом - мовним, політичним, релігійним.

Ті, хто підхопив тему мови, віри, політичних поглядів і знущається над своїми ж співгромадянами - чинять так само, як автор цього допису. І що можна отримати свого часу? Кому вигідно стравлювати людей та влаштовувати такі протистояння, під час війни особливо?

Той, хто зробив радикалізм, нетерпимість та закон сили – нормою, пожинає роздробленість суспільства та тисячі і тисячі випадків переходу на бік супротивника та колаборації.

Рецепт від цього давно дала Біблія, і вірні УПЦ його добре знають. Любіть ближнього.

Чиніть з ближніми так, як хотіли б відчувати відношення до себе. Повага і справедливість. З цього починається громада, цивілізація, держава і нація.

І ми наразі добре знаємо, хто є внутрішнім ворогом, який вже більше 10 років все це руйнує. А хтось, як бачимо, руйнував тканину суспільства ще у школі.