🕊️Предстоятель очолив всенічне бдіння Вербної неділі у Києво-Печерській Лаврі.
Святкове богослужіння відбулось у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського.
Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський #Антоній, митрополит Львівський і Галицький #Філарет, архієпископ Білогородський #Сильвестр, єпископ Бородянський #Марк, духовенство обителі та гості у священному сані.
Після читання святкового зачала Євангелія на утрені, Предстоятель за традицією #освятив вербу та пальмові гілки.
❗Завтра Блаженніший Митрополит #Онуфрій очолить літургію на площі перед Хрестовоздвиженським храмом, Києво-Печерська #Лавра. Початок о 8:30.
Святкове богослужіння відбулось у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського.
Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський #Антоній, митрополит Львівський і Галицький #Філарет, архієпископ Білогородський #Сильвестр, єпископ Бородянський #Марк, духовенство обителі та гості у священному сані.
Після читання святкового зачала Євангелія на утрені, Предстоятель за традицією #освятив вербу та пальмові гілки.
❗Завтра Блаженніший Митрополит #Онуфрій очолить літургію на площі перед Хрестовоздвиженським храмом, Києво-Печерська #Лавра. Початок о 8:30.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ВЛАДА, ПІД ЧАС ВІЙНИ, ОГОЛОШУЄ ВІЙНУ ВЛАСНОМУ НАРОДУ! Митрополит #Антоній
Резиденцію Предстоятеля #УПЦ ОПЕЧАТАНО. Керуючий справами Церкви митрополит Антоній Паканич дав свій коментар.
Дії Заповідника – це захопленя Резиденції, за підтримки силових структур. Жодного судового рішення, яке б дозволяло чинити таке – не має!
«Те, що відбувається, свідчить, що влада ігнорує права найбільшої конфесії. Зневажає права людини, які декларує. А найстрашніше – влада під час війни всередині країни оголошує війну власному народу! Воює з власними громадянами»
#Лавра #УПЦ #УПЦ_ЦЕ_МИ #freedomforUOC #наше_серце_Лавра❤️ #Lavra_SOS #truth_about_Ukraine #ти_повинен_знати_правду
Підпишись на Козацький
Резиденцію Предстоятеля #УПЦ ОПЕЧАТАНО. Керуючий справами Церкви митрополит Антоній Паканич дав свій коментар.
Дії Заповідника – це захопленя Резиденції, за підтримки силових структур. Жодного судового рішення, яке б дозволяло чинити таке – не має!
«Те, що відбувається, свідчить, що влада ігнорує права найбільшої конфесії. Зневажає права людини, які декларує. А найстрашніше – влада під час війни всередині країни оголошує війну власному народу! Воює з власними громадянами»
#Лавра #УПЦ #УПЦ_ЦЕ_МИ #freedomforUOC #наше_серце_Лавра❤️ #Lavra_SOS #truth_about_Ukraine #ти_повинен_знати_правду
Підпишись на Козацький
МИТРОПОЛИТ АНТОНІЙ ДАВ #НАСТАНОВИ, ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ГОНІНЬ
Керуючий справами #УПЦ митрополит #Антоній сказав, що перш за все потрібно взяти себе в руки, заспокоїтися, помолитися Господу, надати себе повністю Його святій волі і лише тоді приймати будь-яке рішення.
Його слова цитує «Православная жизнь»:
«Щодня багато людей страждає від військових дій. Але для віруючих ситуація складніша подвійно: вони зазнають усіх тягот воєнного часу, їхні будинки та храми потрапляють під обстріли, водночас в тилу у наших парафіян відбирають храми, а духовенство зазнає репресій. У цих умовах все більш тривожні чутки вражають уяву людей, - сказав митрополит Антоній. - Багато хто перебуває в розгубленості та зневірі: як бути і що робити?
НЕ ПАНІКУВАТИ ТА НЕ БОЯТИСЯ.
Панікер неспроможний міркувати здорово, оскільки його думки підпорядковані низинним тваринним інстинктам.
Недаремно Господь на сторінках Святого Письма постійно навчає віруючих: «Не бійтеся!». Ось, наприклад, як Бог каже пророку Ісаї: «…Не бійся, бо Я з тобою; не бентежся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї. Ось, у соромі залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що суперечать тобі. Шукатимеш їх, і не знайдеш їх, тих що ворогують проти тебе; що борються з тобою будуть як ніщо, зовсім ніщо; бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, кажу тобі: “Не бійся, Я тобі допомагаю“» (Іс. 41:10–13).
«Ці слова звернені не лише до пророка, а й до всіх віруючих усіх часів, у тому числі й до нас із вами. Справді, як можна панікувати і виявляти боягузтво, якщо Сам Бог із нами? Тому при кожному тривожному, неспокійному, лякаючому повідомленні потрібно, перш за все, взяти себе в руки, заспокоїтися, помолитися Господу, надати себе повністю Його святій волі і лише тоді приймати будь-яке рішення. Дії під впливом сильних емоцій не призводять до добра.
ВИКОНУВАТИ ЗАПОВІДІ.
Хоч би які відбувалися події навколо нас, ніщо не позбавляє нас від наших християнських обов'язків. Навіть навпаки: найжорсткіші випробування – це перевірка, наскільки ми є християнами на справах, а не на словах. І чим більше ці випробування, тим старанніше нам варто подвизатися у справах благочестя. Якщо ми виконуємо заповіді, жодні земні біди не зможуть здолати нас.
ПІДТРИМУВАТИ ТИХ, КОМУ СКЛАДНІШЕ.
Як би нам часом не здавалося, що випробування надто важкі, завжди знайдеться хтось із наших братів, кому важче, ніж нам. І в цьому випадку ми зобов'язані надати посильну допомогу стражденному. Чим тільки можливо: комусь допомогти грошима, комусь притулком, комусь добрим словом чи розумною порадою. Головне не залишати наших братів по вірі безпорадними. Тоді Господь не залишить й нас самих».
Керуючий справами #УПЦ митрополит #Антоній сказав, що перш за все потрібно взяти себе в руки, заспокоїтися, помолитися Господу, надати себе повністю Його святій волі і лише тоді приймати будь-яке рішення.
Його слова цитує «Православная жизнь»:
«Щодня багато людей страждає від військових дій. Але для віруючих ситуація складніша подвійно: вони зазнають усіх тягот воєнного часу, їхні будинки та храми потрапляють під обстріли, водночас в тилу у наших парафіян відбирають храми, а духовенство зазнає репресій. У цих умовах все більш тривожні чутки вражають уяву людей, - сказав митрополит Антоній. - Багато хто перебуває в розгубленості та зневірі: як бути і що робити?
НЕ ПАНІКУВАТИ ТА НЕ БОЯТИСЯ.
Панікер неспроможний міркувати здорово, оскільки його думки підпорядковані низинним тваринним інстинктам.
Недаремно Господь на сторінках Святого Письма постійно навчає віруючих: «Не бійтеся!». Ось, наприклад, як Бог каже пророку Ісаї: «…Не бійся, бо Я з тобою; не бентежся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї. Ось, у соромі залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що суперечать тобі. Шукатимеш їх, і не знайдеш їх, тих що ворогують проти тебе; що борються з тобою будуть як ніщо, зовсім ніщо; бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, кажу тобі: “Не бійся, Я тобі допомагаю“» (Іс. 41:10–13).
«Ці слова звернені не лише до пророка, а й до всіх віруючих усіх часів, у тому числі й до нас із вами. Справді, як можна панікувати і виявляти боягузтво, якщо Сам Бог із нами? Тому при кожному тривожному, неспокійному, лякаючому повідомленні потрібно, перш за все, взяти себе в руки, заспокоїтися, помолитися Господу, надати себе повністю Його святій волі і лише тоді приймати будь-яке рішення. Дії під впливом сильних емоцій не призводять до добра.
ВИКОНУВАТИ ЗАПОВІДІ.
Хоч би які відбувалися події навколо нас, ніщо не позбавляє нас від наших християнських обов'язків. Навіть навпаки: найжорсткіші випробування – це перевірка, наскільки ми є християнами на справах, а не на словах. І чим більше ці випробування, тим старанніше нам варто подвизатися у справах благочестя. Якщо ми виконуємо заповіді, жодні земні біди не зможуть здолати нас.
ПІДТРИМУВАТИ ТИХ, КОМУ СКЛАДНІШЕ.
Як би нам часом не здавалося, що випробування надто важкі, завжди знайдеться хтось із наших братів, кому важче, ніж нам. І в цьому випадку ми зобов'язані надати посильну допомогу стражденному. Чим тільки можливо: комусь допомогти грошима, комусь притулком, комусь добрим словом чи розумною порадою. Головне не залишати наших братів по вірі безпорадними. Тоді Господь не залишить й нас самих».
Православная Жизнь
Митр. Антоній (Паканич): Що робити під час воєн та гонінь?
Духовні бесіди
“ОГОЛОШЕНО СПРАВЖНІ РЕЛІГІЙНІ #ПЕРЕСЛІДУВАННЯ”. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ #УПЦ
Митрополит #Антоній пише: «7 серпня 2023 року відбулася подія, яка втішила всіх вірних Української Православної Церкви: незважаючи на протидію, вдалося звільнити під заставу, зібрану віруючими, митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.
Але майже одночасно з цією новиною прийшла й інша – митрополит Тульчинський та Брацлавський Іонафан був засуджений до позбавлення волі на 5 років із конфіскацією майна.
Сам хід цього судилища вкотре продемонстрував, що проти священноначалія Української Православної Церкви оголошено справжні релігійні переслідування. Як ще можна назвати абсолютно надумані, політично мотивовані рішення, далекі від реальної юридичної площини?
Тим не менш, ми не повинні впадати у відчай і кожну подібну подію приймати, як випробування, послане нам від Господа.
Ми молимося, щоб Господь зміцнив владику Іонафана та всіх віруючих Української Православної Церкви, які нині зазнають несправедливих переслідувань».
Митрополит #Антоній пише: «7 серпня 2023 року відбулася подія, яка втішила всіх вірних Української Православної Церкви: незважаючи на протидію, вдалося звільнити під заставу, зібрану віруючими, митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.
Але майже одночасно з цією новиною прийшла й інша – митрополит Тульчинський та Брацлавський Іонафан був засуджений до позбавлення волі на 5 років із конфіскацією майна.
Сам хід цього судилища вкотре продемонстрував, що проти священноначалія Української Православної Церкви оголошено справжні релігійні переслідування. Як ще можна назвати абсолютно надумані, політично мотивовані рішення, далекі від реальної юридичної площини?
Тим не менш, ми не повинні впадати у відчай і кожну подібну подію приймати, як випробування, послане нам від Господа.
Ми молимося, щоб Господь зміцнив владику Іонафана та всіх віруючих Української Православної Церкви, які нині зазнають несправедливих переслідувань».
БОГОСЛУЖІННЯ В ПОКРОВСЬКОМУ МОНАСТИРІ КИЄВА ПЕРЕД МОЩАМИ ПРП. АНАСТАСІЇ
2 листопада, в день пам’яті преподобної Анастасії Києво-Покровської, Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський #Антоній звершив літургію у Покровському жіночому монастирі столиці.
Під час літургії були піднесені прохання про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
Після відпусту був звершений чин славління перед мощами преподобної Анастасії.
Наприкінці богослужіння, владика Антоній привітав ігуменю монастиря Калісфенію (Шамайло) з сестрами, а також парафіян і паломників з днем пам’яті засновниці обителі – святої Анастасії та передав благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.
2 листопада, в день пам’яті преподобної Анастасії Києво-Покровської, Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський #Антоній звершив літургію у Покровському жіночому монастирі столиці.
Під час літургії були піднесені прохання про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.
Після відпусту був звершений чин славління перед мощами преподобної Анастасії.
Наприкінці богослужіння, владика Антоній привітав ігуменю монастиря Калісфенію (Шамайло) з сестрами, а також парафіян і паломників з днем пам’яті засновниці обителі – святої Анастасії та передав благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.
🌿#ВСЕНІЧНЕ_БДІННЯ НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА СОБОРУ АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА ТА ІНШИХ НЕБЕСНИХ СИЛ БЕЗПЛОТНИХ
Києво-Печерська #Лавра. Фото - митрополит #Антоній
#УПЦ #УПЦ_це_МИ
Києво-Печерська #Лавра. Фото - митрополит #Антоній
#УПЦ #УПЦ_це_МИ
#ВАТИКАН БЛАГОСЛОВЛЯЄ ОДНОСТАТЕВІ ПАРИ. КОМЕНТАР КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ #УПЦ
Декларація з латинською назвою Fiducia supplicans («Благаюча довіра») формально не затверджує одностатеві «шлюби». В тексті йдеться, що запропоновані документом «благословення» не є формою літургійного обряду, але на прикладі подібних документів можна бачити, як саме здійснюється відступ від основ християнського віровчення на користь духу світу цього.
Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит #Антоній (Паканич) сказав у коментарі порталу «Православне життя».
Владика наводить тези з документу: «з’являється можливість благословення пар у неврегульованих стосунках і одностатевих пар, але церковна влада не повинна вводити якийсь ритуал такого благословення, щоб не викликати плутанину з благословенням, властивим для Таїнства подружжя. У цих випадках уділяється благословення, яке має не тільки висхідну цінність, але також є інвокацією низхідного благословення від самого Бога на тих, які, визнаючи себе безпорадними і потребуючими Божої допомоги, не претендують на легітимність власного status (стану), а благають, щоб усе справжнє, добре і по-людському значуще у їхньому житті та стосунках було огорнуте, освячене та ушляхетнене Святим Духом. Такі форми благословень виражають благання до Бога надати допомогу, яку просять, спонукані імпульсами Його Духа, які класичне богослов’я називає «актуальною благодаттю», щоби людські стосунки могли дозрівати й розвиватися у вірності Євангелію, звільнятися від недосконалостей та крихкості й виражатися у вимірі щораз більшої божественної любові».
Тобто, згідно з документом, люди, які живуть у «неврегульованих стосунках», і одностатеві пари можуть отримувати від католицького духовенства «благословення».
«Таким чином, люди, які живуть у блуді (як природному, так і протиприродному), можуть отримати #благословення, якщо визнають, що потребують Божої допомоги.
Саме це благословення має означати прохання допомоги від Господа через «дійсну благодать» Святого Духа. І начебто все правильно.
Але тут варто нагадати, що отримати благодать грішник може лише у разі щирого #покаяння та рішучої відмови від явного гріховного способу життя», - наголосив владика.
Митрополит Антоній нагадав, що для того, щоб «зростати у вірності Євангелію», потрібно для початку покаятися і розірвати гріховні стосунки.
«Не можуть стосунки в гріху «зростати у вірності Євангелію»,
як не можуть і «виражати себе у зростаючому вимірі божественної любові»
саме тому, що ці відносини гріховні і порушують заповіді Господні…
Ми знаємо святоотцівську фразу: «Люби грішників, але ненавидь справи їх». Однак тут ми бачимо не #любов до грішника, а потурання його гріху.
Тим більше що пари, які живуть у гріху, цілком можуть сприйняти таке «благословення» якщо і не як аналог церковного #вінчання, то точно як пряме схвалення і заохочення їх незаконного співжиття».
На думку владики, якщо є готовність благословляти «одностатеві шлюби», то після цього всі заяви, що #шлюб – це виключно союз чоловіка та жінки, втрачають своє значення.
«Головна причина того, що відбувається, – поступовий, крок за кроком, відступ від Істини заради потурання занепалій «громадській думці», далеким від релігії мирським властям або відверто антихристиянським впливовим групам.
Починається завжди з малого, але закінчується вже очевидним ухиленням у #єресь і фактичним зреченням Христа.
Здійснюючи постійні поступки духу цього світу, можна не помітити, як сам своїми думками, словами і серцем зрадив Христа. Це завжди потрібно пам'ятати, йдучи на різні поступки та компроміси із сильними світу цього».
Декларація з латинською назвою Fiducia supplicans («Благаюча довіра») формально не затверджує одностатеві «шлюби». В тексті йдеться, що запропоновані документом «благословення» не є формою літургійного обряду, але на прикладі подібних документів можна бачити, як саме здійснюється відступ від основ християнського віровчення на користь духу світу цього.
Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит #Антоній (Паканич) сказав у коментарі порталу «Православне життя».
Владика наводить тези з документу: «з’являється можливість благословення пар у неврегульованих стосунках і одностатевих пар, але церковна влада не повинна вводити якийсь ритуал такого благословення, щоб не викликати плутанину з благословенням, властивим для Таїнства подружжя. У цих випадках уділяється благословення, яке має не тільки висхідну цінність, але також є інвокацією низхідного благословення від самого Бога на тих, які, визнаючи себе безпорадними і потребуючими Божої допомоги, не претендують на легітимність власного status (стану), а благають, щоб усе справжнє, добре і по-людському значуще у їхньому житті та стосунках було огорнуте, освячене та ушляхетнене Святим Духом. Такі форми благословень виражають благання до Бога надати допомогу, яку просять, спонукані імпульсами Його Духа, які класичне богослов’я називає «актуальною благодаттю», щоби людські стосунки могли дозрівати й розвиватися у вірності Євангелію, звільнятися від недосконалостей та крихкості й виражатися у вимірі щораз більшої божественної любові».
Тобто, згідно з документом, люди, які живуть у «неврегульованих стосунках», і одностатеві пари можуть отримувати від католицького духовенства «благословення».
«Таким чином, люди, які живуть у блуді (як природному, так і протиприродному), можуть отримати #благословення, якщо визнають, що потребують Божої допомоги.
Саме це благословення має означати прохання допомоги від Господа через «дійсну благодать» Святого Духа. І начебто все правильно.
Але тут варто нагадати, що отримати благодать грішник може лише у разі щирого #покаяння та рішучої відмови від явного гріховного способу життя», - наголосив владика.
Митрополит Антоній нагадав, що для того, щоб «зростати у вірності Євангелію», потрібно для початку покаятися і розірвати гріховні стосунки.
«Не можуть стосунки в гріху «зростати у вірності Євангелію»,
як не можуть і «виражати себе у зростаючому вимірі божественної любові»
саме тому, що ці відносини гріховні і порушують заповіді Господні…
Ми знаємо святоотцівську фразу: «Люби грішників, але ненавидь справи їх». Однак тут ми бачимо не #любов до грішника, а потурання його гріху.
Тим більше що пари, які живуть у гріху, цілком можуть сприйняти таке «благословення» якщо і не як аналог церковного #вінчання, то точно як пряме схвалення і заохочення їх незаконного співжиття».
На думку владики, якщо є готовність благословляти «одностатеві шлюби», то після цього всі заяви, що #шлюб – це виключно союз чоловіка та жінки, втрачають своє значення.
«Головна причина того, що відбувається, – поступовий, крок за кроком, відступ від Істини заради потурання занепалій «громадській думці», далеким від релігії мирським властям або відверто антихристиянським впливовим групам.
Починається завжди з малого, але закінчується вже очевидним ухиленням у #єресь і фактичним зреченням Христа.
Здійснюючи постійні поступки духу цього світу, можна не помітити, як сам своїми думками, словами і серцем зрадив Христа. Це завжди потрібно пам'ятати, йдучи на різні поступки та компроміси із сильними світу цього».
Православная Жизнь
Митрополит Антоний (Паканич) о благословении однополых пар
Духовные беседы
"ФАКТ, ЩО САМЕ #ГОНІННЯ ЗА ВІРУ В ХРИСТА СТАВАЛО ПРИЧИНОЮ ПРИМНОЖЕННЯ ПОСЛІДОВНИКІВ ХРИСТОВИХ"
Ті, хто виконує дев'яту заповідь Блаженства «Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів`я та наклепи – Мене ради» будуть блаженні не в майбутньому житті, але вже в той самий момент, коли зазнають гоніння за Христа.
Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит #Антоній сказав у коментарі pravlife.org.
https://pravlife.org/ru/content/blazhenny-vy-kogda-budut-ponosit-vas-i-gnat-tolkovanie-mitr-antoniya-pakanicha
«Дивним є той факт, що саме гоніння за віру в Христа якраз і ставало причиною множення кількості послідовників Христових.
Стародавній християнський апологет Тертуліан писав: «кров мучеників – насіння християнства». Чому так сталося? Тому що багато людей, навіть самі гонителі, бачачи віру християн, вражалися її твердістю і непорушністю», - нагадав митрополит Антоній.
Він підкреслив, що життя у безперервному богоспілкуванні – ось той головний стимул, який підтримував християн у будь-яких гоніннях та скорботах.
«Християни завжди пам'ятали, що гоніння – це не найстрашніше зло, яке може статися з людиною.
Попереджаючи Своїх учнів про можливі небезпеки, Спаситель каже: «Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а душі не можуть убити; а бійтеся більше Того, Хто може і душу і тіло занапастити в геєнні» (Мф 10:28).
А тому будь-який відступ від Бога, будь-яке ухилення з єдиного вірного шляху, що веде до спасіння, в результаті може перекреслити весь життєвий подвиг людини і зробити її спадкоємцем не Царства вічного блаженства, а царства вічних мук далеко від Бога», - пояснив владика.
Він наголосив, що в момент найбільшої напруги людських сил у стоянні за правду Божу відкривається повнота цієї правди.
«Якщо ми приймаємо Заповіді Блаженства, то приймаємо Самого Христа.
А це означає, що нашим вищим законом і нашою найвищою правдою є моральний ідеал християнства, за який ми маємо бути готові постраждати, знаходячи і в цьому ідеалі, і в його сповіданні повноту життя», - підсумував митрополит Антоній.
Ті, хто виконує дев'яту заповідь Блаженства «Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів`я та наклепи – Мене ради» будуть блаженні не в майбутньому житті, але вже в той самий момент, коли зазнають гоніння за Христа.
Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит #Антоній сказав у коментарі pravlife.org.
https://pravlife.org/ru/content/blazhenny-vy-kogda-budut-ponosit-vas-i-gnat-tolkovanie-mitr-antoniya-pakanicha
«Дивним є той факт, що саме гоніння за віру в Христа якраз і ставало причиною множення кількості послідовників Христових.
Стародавній християнський апологет Тертуліан писав: «кров мучеників – насіння християнства». Чому так сталося? Тому що багато людей, навіть самі гонителі, бачачи віру християн, вражалися її твердістю і непорушністю», - нагадав митрополит Антоній.
Він підкреслив, що життя у безперервному богоспілкуванні – ось той головний стимул, який підтримував християн у будь-яких гоніннях та скорботах.
«Християни завжди пам'ятали, що гоніння – це не найстрашніше зло, яке може статися з людиною.
Попереджаючи Своїх учнів про можливі небезпеки, Спаситель каже: «Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а душі не можуть убити; а бійтеся більше Того, Хто може і душу і тіло занапастити в геєнні» (Мф 10:28).
А тому будь-який відступ від Бога, будь-яке ухилення з єдиного вірного шляху, що веде до спасіння, в результаті може перекреслити весь життєвий подвиг людини і зробити її спадкоємцем не Царства вічного блаженства, а царства вічних мук далеко від Бога», - пояснив владика.
Він наголосив, що в момент найбільшої напруги людських сил у стоянні за правду Божу відкривається повнота цієї правди.
«Якщо ми приймаємо Заповіді Блаженства, то приймаємо Самого Христа.
А це означає, що нашим вищим законом і нашою найвищою правдою є моральний ідеал християнства, за який ми маємо бути готові постраждати, знаходячи і в цьому ідеалі, і в його сповіданні повноту життя», - підсумував митрополит Антоній.
Православная Жизнь
Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать. Толкование митр. Антония (Паканича)
Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и всячески неправедно злословить за Меня.
КОЖНОМУ ТРЕБА ЗАМИСЛИТИСЬ, ЩО ВІН ВІЗЬМЕ ІЗ СОБОЮ У ВІЧНІСТЬ. МИТРОПОЛИТ #АНТОНІЙ
Вічність – страшне слово не тільки для грішників та гонителів, але й для всіх тих, хто не дотримувався Заповідей Божих, сказав керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич) сайту "Православне життя".
«Людям властиво ставити себе та свої проблеми у центр Всесвіту.
Але якщо поглянути на людину з точки зору матеріального Всесвіту, то і вона сама, і її проблеми здадуться нескінченно нікчемними. Та й сам наш земний матеріальний час ніщо в очах Бога, в очах вічності.
Держави і народи, війни та альянси, економічні підйоми та катастрофи – якщо подивитися на них у рамках світової історії – здадуться лише коротким епізодом».
Владика нагадав, що майже всі давні цивілізації, могутні імперії - впали. Така ж доля відбулася «з усіма єресіархами і лжепророками, які прагнули розколоти Церкву Христову».
«Сама ж Церква жива, живий народ Божий. Через століття до кінця світу Церква, незважаючи на всі потрясіння, продовжує свій шлях»
Нам з точки зору швидкоплинності може здатися, що гонителі перемагають, але віра в Бога і Його справедливість дають надію.
«Вічність – це страшне слово не тільки для лиходіїв та гонителів, але й для всіх тих, хто не дотримувався Заповідей Божих. Адже якщо всі людські гордовиті прагнення зникнуть без сліду, то залишиться безсмертна душа, а з нею всі справи і помисли, які й перейдуть у вічність.
І кожній людині треба замислитися, що вона з собою візьме у вічне життя. Що ми візьмемо із собою у вічність?»
#проповідь
Вічність – страшне слово не тільки для грішників та гонителів, але й для всіх тих, хто не дотримувався Заповідей Божих, сказав керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич) сайту "Православне життя".
«Людям властиво ставити себе та свої проблеми у центр Всесвіту.
Але якщо поглянути на людину з точки зору матеріального Всесвіту, то і вона сама, і її проблеми здадуться нескінченно нікчемними. Та й сам наш земний матеріальний час ніщо в очах Бога, в очах вічності.
Держави і народи, війни та альянси, економічні підйоми та катастрофи – якщо подивитися на них у рамках світової історії – здадуться лише коротким епізодом».
Владика нагадав, що майже всі давні цивілізації, могутні імперії - впали. Така ж доля відбулася «з усіма єресіархами і лжепророками, які прагнули розколоти Церкву Христову».
«Сама ж Церква жива, живий народ Божий. Через століття до кінця світу Церква, незважаючи на всі потрясіння, продовжує свій шлях»
Нам з точки зору швидкоплинності може здатися, що гонителі перемагають, але віра в Бога і Його справедливість дають надію.
«Вічність – це страшне слово не тільки для лиходіїв та гонителів, але й для всіх тих, хто не дотримувався Заповідей Божих. Адже якщо всі людські гордовиті прагнення зникнуть без сліду, то залишиться безсмертна душа, а з нею всі справи і помисли, які й перейдуть у вічність.
І кожній людині треба замислитися, що вона з собою візьме у вічне життя. Що ми візьмемо із собою у вічність?»
#проповідь
Православная Жизнь
Митр. Антоний (Паканич): Каждому человеку нужно задуматься, что же он с собой возьмет в вечную жизнь
Духовная жизнь
☦🌿🍂ЖИТТЯ ВІЧНЕ ЧИ ТЛІННЯ - ВИБІР КОЖНОГО: НАСКІЛЬКИ АПОСТОЛЬСЬКА #СПАДКОЄМНІСТЬ ВАЖЛИВА ДЛЯ СПАСІННЯ. МИТР. #АНТОНІЙ
"Нещодавно Церква відзначала день зходження Святого Духа на апостолів, нині віруючі відзначають день пам'яті первоверховних апостолів Петра і Павла.
І це привід для нас згадати, що означає апостольська спадкоємність і чому вона така важлива для Церкви.
Існує священна церковна ієрархія: Святий Дух зійшов на апостолів Христових, апостоли висвятили перших єпископів, які в свою чергу висвятили нових, і так до цього дня через законне канонічне висвячення в Таїнстві священства тягнеться безперервна нитка благодаті Святого Духа.
Апостольське спадкоємство – зримий образ Божої любові та нерозривного зв'язку з Господом.
Так, Христос вознісся після Свого Воскресіння, але не залишив нас самих, дарувавши нам Свою святу Церкву. Тільки від нас залежить, прийняти цей дар чи відкинути.
І ось останніми роками від нас вимагають відмовитися від цього дару і возз'єднатися із спільнотами, які не мають апостольського спадкоємства.
Коли суспільство не розуміє, що означає благодать Святого Духа і як вона передається, це можна зрозуміти. Але набагато страшніше, коли цього не розуміють люди, начебто, церковні. Яким би не був впливовим той чи інший ієрарх, яким би могутнім себе не уявляв, він не в змозі простим указом заповнити відсутність благодаті Святого Духа, яка дається в Таїнстві Священства. Якщо нитка апостольського спадкоємства перервана, однією архієрейською волею її не пов'язати.
Потрібне щире покаяння і, якщо немає перешкод з боку святих церковних правил, є законне Таїнство Священства.
Заперечувати це є ознакою глибокого обмирщення, плотського, а не духовного мислення. Апостол каже: «Що посіє людина, те й пожне: той, хто сіє в тіло своє, від тіла пожне тління, а той, хто сіє в дух від духу, пожне життя вічне» (Гал. 6:7–8). Тепер вибір за кожним: життя вічне чи тління.
Якщо ми добровільно відмовимося від апостольського спадкоємства, Церква, звичайно, не загине, загинемо ми самі, пожнемо тління, кажучи словами Писання, тому що перестанемо бути Церквою, адже спасіння можливе лише в ньому".
"Нещодавно Церква відзначала день зходження Святого Духа на апостолів, нині віруючі відзначають день пам'яті первоверховних апостолів Петра і Павла.
І це привід для нас згадати, що означає апостольська спадкоємність і чому вона така важлива для Церкви.
Існує священна церковна ієрархія: Святий Дух зійшов на апостолів Христових, апостоли висвятили перших єпископів, які в свою чергу висвятили нових, і так до цього дня через законне канонічне висвячення в Таїнстві священства тягнеться безперервна нитка благодаті Святого Духа.
Апостольське спадкоємство – зримий образ Божої любові та нерозривного зв'язку з Господом.
Так, Христос вознісся після Свого Воскресіння, але не залишив нас самих, дарувавши нам Свою святу Церкву. Тільки від нас залежить, прийняти цей дар чи відкинути.
І ось останніми роками від нас вимагають відмовитися від цього дару і возз'єднатися із спільнотами, які не мають апостольського спадкоємства.
Коли суспільство не розуміє, що означає благодать Святого Духа і як вона передається, це можна зрозуміти. Але набагато страшніше, коли цього не розуміють люди, начебто, церковні. Яким би не був впливовим той чи інший ієрарх, яким би могутнім себе не уявляв, він не в змозі простим указом заповнити відсутність благодаті Святого Духа, яка дається в Таїнстві Священства. Якщо нитка апостольського спадкоємства перервана, однією архієрейською волею її не пов'язати.
Потрібне щире покаяння і, якщо немає перешкод з боку святих церковних правил, є законне Таїнство Священства.
Заперечувати це є ознакою глибокого обмирщення, плотського, а не духовного мислення. Апостол каже: «Що посіє людина, те й пожне: той, хто сіє в тіло своє, від тіла пожне тління, а той, хто сіє в дух від духу, пожне життя вічне» (Гал. 6:7–8). Тепер вибір за кожним: життя вічне чи тління.
Якщо ми добровільно відмовимося від апостольського спадкоємства, Церква, звичайно, не загине, загинемо ми самі, пожнемо тління, кажучи словами Писання, тому що перестанемо бути Церквою, адже спасіння можливе лише в ньому".
Православная Жизнь
Митр. Антоний (Паканич): Если мы откажемся от апостольского преемства, Церковь не погибнет, но погибнем мы сами
Почему так важно апостольское преемство?