⚡️"ОБ’ЄДНАННЯ З #ПОЛЯКАМИ – ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА БЕЗПЕКИ", - #ВЕРЕЩУК
В Україні до предметів із #ЗНО необхідно терміново включити польську мову, повідомила віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук.🤔
«Об’єднання з поляками – запорука сталого розвитку та безпеки. #Освіта і #мова – це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання. Маємо переходити до конкретних дій, щоб інтегруватися у європейський простір. Перший крок – вивчення мов країн-сусідів. І цей крок має бути обопільним: поляки готові включити українську мову, як іноземну, до переліку навчальних предметів. В той же час українська сторона має розробити стратегію складання іспитів з польської мови… вже сьогодні», – зазначила вона.
Зараз для громадян Польщі в МОН України опрацьовують алгоритм визнання та зарахування результатів Egzamin maturalny (польська матура) при вступі до українських навчальних закладів.
У Польщі визнаються українські документи про базову загальну середню освіту (атестати про закінчення 9 класу), як і результати ЗНО.
В Україні до предметів із #ЗНО необхідно терміново включити польську мову, повідомила віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук.🤔
«Об’єднання з поляками – запорука сталого розвитку та безпеки. #Освіта і #мова – це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання. Маємо переходити до конкретних дій, щоб інтегруватися у європейський простір. Перший крок – вивчення мов країн-сусідів. І цей крок має бути обопільним: поляки готові включити українську мову, як іноземну, до переліку навчальних предметів. В той же час українська сторона має розробити стратегію складання іспитів з польської мови… вже сьогодні», – зазначила вона.
Зараз для громадян Польщі в МОН України опрацьовують алгоритм визнання та зарахування результатів Egzamin maturalny (польська матура) при вступі до українських навчальних закладів.
У Польщі визнаються українські документи про базову загальну середню освіту (атестати про закінчення 9 класу), як і результати ЗНО.
Перший Козацький
Photo
«На фото #Псалтир, по якому вчився читати Тарас #Шевченко церковно-слов‘янською мовою.
Канів, музей Шевченка», - цитує публікацію Анни Бережанки Вінницька Єпархія УПЦ.
«24 травня за новим стилем Православна Церква святкує день пам’яті святих братів – рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів Слов’янських.
Це свято дуже важливе для нас, слов’ян. Воно являється приводом поговорити про той Божественний дар, який ми отримали від святих Кирила і Мефодія, а саме про церковнослов’янську мову.
Головні аргументи такі:
1. Не патріотично. Церковнослов’янська мова – це російська мова. В Українській Церкві богослужіння потрібно звершувати українською мовою.
2. #Мова застаріла і незрозуміла для багатьох людей. Тому потрібно її «осучаснити», замінити більш зрозумілою і сучасною.
Отже, з Божою допомогою розглянемо ці аргументи і спробуємо відповісти на них
Перший аргумент
Слово «вівтар» перекладається з латинської мови як «піднесення» або «піднесений жертовник». Це щось відокремлене від світу, що вже не належить світу, але Богу. Місце, де зустрічається Бог і людина. І людина всередині себе немов би повинна відокремитися від земної юдолі, від звичного життєвого земного світу, щоб вступити на «святу землю» – в спілкування з Богом для власного порятунку. Тому тут важлива саме ця «височина», «відокремленість», «возвишеність», що присутня в православному храмі, який є небом на землі. Храм є, власне кажучи, дверима в духовне Небо. Тому всі предмети в ньому також відокремлені від світу: ікони, кадило, ладан, свічки та ін. Приблизно те ж відбувається і з церковнослов’янською мовою, яка є виключно богослужбовою мовою, вона не вживається в побутовому спілкуванні.
Це немов би наш словесний «ладан», який ми покладаємо в кадильницю наших сердець, здійснюючи моління-кадіння Богу Всевишньому.
Причому твердження, що церковнослов’янська мова є російською мовою, невірне. Церковнослов’янська мова не є ні російською, ні українською мовою. Це спільна для всіх слов’ян мова богослужіння.
Приклад. Іноді при вчиненні певних треб (молебень перед народженням або хірургічною операцією я користуюся досить зручним сербським требником. Молитви в ньому – церковнослов’янською мовою, спільною і для сербів, і для нас. Читаєш – все зрозуміло.
Під час поїздки на Афон ми були присутні на богослужінні в Рильському монастирі Болгарської Православної Церкви. Було зрозуміло кожне слово, бо молитва лунала тією ж церковнослов’янською мовою, що і в наших храмах.
Причому при побутовому спілкуванні з болгарами і сербами ти практично їх не розумієш. А богослужбова мова церковнослов’янська – одна для всіх. Хіба це не чудово? Хіба це не справа Божа? Соборність і об’єднання споріднених братніх народів навколо Христа.
Церковнослов’янська мова є богослужбовою мовою для всіх слов’ян – українців, росіян, білорусів, сербів, болгар, поляків, чехів. Вона – наш духовний скарб. Так чому ми не повинні його зберігати? Тим більше що це нам заповідали святі отці і подвижники благочестя нового часу.
Другий аргумент
Святі отці часто порівнювали Церкву з лікарнею, в якій людина зцілюється від гріхів та хвороб, а також зі школою, в якій людина навчається, розвиває душу і тіло, роблячи з Божою допомогою придатною себе для Царства Небесного, одним словом, вчиться відповідати поняттям «образ Божий» і «подоба Божа», адже це закладено в ній.
#Церква – це училище для душі.
Можна іноді чути твердження: Я не ходжу до церкви, тому що не розумію, про що там йде мова.
Це, звичайно, просто відмовка, щоб не ходити в храм.
Коли йдеш в школу і не розумієш таблицю Менделєєва або таблицю множення, ти ж не кажеш: «Давайте скасуємо таблицю множення, я її не розумію», а вчиш її.
А коли тобі хочеться купити комп’ютер, ти не заявляєш: «Я не буду купувати його, тому що не розбираюся в ньому». Ні. Ти йдеш, вчишся, читаєш інструкції, посилено займаєшся, витрачаєш час і власні сили.
Канів, музей Шевченка», - цитує публікацію Анни Бережанки Вінницька Єпархія УПЦ.
«24 травня за новим стилем Православна Церква святкує день пам’яті святих братів – рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів Слов’янських.
Це свято дуже важливе для нас, слов’ян. Воно являється приводом поговорити про той Божественний дар, який ми отримали від святих Кирила і Мефодія, а саме про церковнослов’янську мову.
Головні аргументи такі:
1. Не патріотично. Церковнослов’янська мова – це російська мова. В Українській Церкві богослужіння потрібно звершувати українською мовою.
2. #Мова застаріла і незрозуміла для багатьох людей. Тому потрібно її «осучаснити», замінити більш зрозумілою і сучасною.
Отже, з Божою допомогою розглянемо ці аргументи і спробуємо відповісти на них
Перший аргумент
Слово «вівтар» перекладається з латинської мови як «піднесення» або «піднесений жертовник». Це щось відокремлене від світу, що вже не належить світу, але Богу. Місце, де зустрічається Бог і людина. І людина всередині себе немов би повинна відокремитися від земної юдолі, від звичного життєвого земного світу, щоб вступити на «святу землю» – в спілкування з Богом для власного порятунку. Тому тут важлива саме ця «височина», «відокремленість», «возвишеність», що присутня в православному храмі, який є небом на землі. Храм є, власне кажучи, дверима в духовне Небо. Тому всі предмети в ньому також відокремлені від світу: ікони, кадило, ладан, свічки та ін. Приблизно те ж відбувається і з церковнослов’янською мовою, яка є виключно богослужбовою мовою, вона не вживається в побутовому спілкуванні.
Це немов би наш словесний «ладан», який ми покладаємо в кадильницю наших сердець, здійснюючи моління-кадіння Богу Всевишньому.
Причому твердження, що церковнослов’янська мова є російською мовою, невірне. Церковнослов’янська мова не є ні російською, ні українською мовою. Це спільна для всіх слов’ян мова богослужіння.
Приклад. Іноді при вчиненні певних треб (молебень перед народженням або хірургічною операцією я користуюся досить зручним сербським требником. Молитви в ньому – церковнослов’янською мовою, спільною і для сербів, і для нас. Читаєш – все зрозуміло.
Під час поїздки на Афон ми були присутні на богослужінні в Рильському монастирі Болгарської Православної Церкви. Було зрозуміло кожне слово, бо молитва лунала тією ж церковнослов’янською мовою, що і в наших храмах.
Причому при побутовому спілкуванні з болгарами і сербами ти практично їх не розумієш. А богослужбова мова церковнослов’янська – одна для всіх. Хіба це не чудово? Хіба це не справа Божа? Соборність і об’єднання споріднених братніх народів навколо Христа.
Церковнослов’янська мова є богослужбовою мовою для всіх слов’ян – українців, росіян, білорусів, сербів, болгар, поляків, чехів. Вона – наш духовний скарб. Так чому ми не повинні його зберігати? Тим більше що це нам заповідали святі отці і подвижники благочестя нового часу.
Другий аргумент
Святі отці часто порівнювали Церкву з лікарнею, в якій людина зцілюється від гріхів та хвороб, а також зі школою, в якій людина навчається, розвиває душу і тіло, роблячи з Божою допомогою придатною себе для Царства Небесного, одним словом, вчиться відповідати поняттям «образ Божий» і «подоба Божа», адже це закладено в ній.
#Церква – це училище для душі.
Можна іноді чути твердження: Я не ходжу до церкви, тому що не розумію, про що там йде мова.
Це, звичайно, просто відмовка, щоб не ходити в храм.
Коли йдеш в школу і не розумієш таблицю Менделєєва або таблицю множення, ти ж не кажеш: «Давайте скасуємо таблицю множення, я її не розумію», а вчиш її.
А коли тобі хочеться купити комп’ютер, ти не заявляєш: «Я не буду купувати його, тому що не розбираюся в ньому». Ні. Ти йдеш, вчишся, читаєш інструкції, посилено займаєшся, витрачаєш час і власні сили.
ДЕПУТАТИ #МОЛДОВИ ПОЗБАВИЛИ КРАЇНУ РІДНОЇ #МОВИ
Парламент Молдови щойно схвалив перейменування державної мови з молдавської на румунську.
У всьому законодавстві словосполучення "молдовська мова" буде замінено на "румунська мова". Терміни "державна мова", "офіційна мова" і "рідна мова" також будуть замінені.
У той же час національне свято «Наша мова», як воно нині називається в Постанові парламенту про святкові та вихідні дні та у Трудовому кодексі, називатиметься «Румунська мова».
В 2020 році обрана президентом Молдови громадянка Румунії Майя #Санду відмовилась вважати це проблемою.
🤔 Цікаво, що віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук у січні повідомила - Міносвіти України працює над тим, щоб до предметів із ЗНО включити польську мову. Пояснила це необхідністю "об’єднання з поляками", а "#Освіта і #мова – це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання". І жодних підозр чи кримінальних справ з приводу посягання на територіальну цілісність цій екс-«слузі народу» пред’явлено не було.
Парламент Молдови щойно схвалив перейменування державної мови з молдавської на румунську.
У всьому законодавстві словосполучення "молдовська мова" буде замінено на "румунська мова". Терміни "державна мова", "офіційна мова" і "рідна мова" також будуть замінені.
У той же час національне свято «Наша мова», як воно нині називається в Постанові парламенту про святкові та вихідні дні та у Трудовому кодексі, називатиметься «Румунська мова».
В 2020 році обрана президентом Молдови громадянка Румунії Майя #Санду відмовилась вважати це проблемою.
🤔 Цікаво, що віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук у січні повідомила - Міносвіти України працює над тим, щоб до предметів із ЗНО включити польську мову. Пояснила це необхідністю "об’єднання з поляками", а "#Освіта і #мова – це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання". І жодних підозр чи кримінальних справ з приводу посягання на територіальну цілісність цій екс-«слузі народу» пред’явлено не було.
NewsMaker
FOTO/VIDEO Decis: sintagma „limba română” va fi introdusă în toate legile din Moldova. Reacția comuniștilor și socialiștilor
În toată legislația Republicii Moldova, sintagma „limba română” va lua locul „limbii moldovenești”. Vor fi înlocuite și sintagmele „limba oficială”, „limba de stat” și „limba maternă”. Un proiect care prevede acest lucru a fost votat în a doua lectură, în…