Перший Козацький
11.3K subscribers
26.3K photos
7.31K videos
34 files
9.06K links
Український православний канал з характером. Бот для зв'язку @Kozak1_bot
加入频道
Перший Козацький
Последствия обстрелов скита Святогорской Лавры в Богородичном
НАСЛІДКИ #ВИБУХУ В СКИТІ СЕЛА БОГОРОДИЧНЕ СВЯТОГІРСЬКОЇ ЛАВРИ

У ніч з 17 на 18 травня від сильного вибуху було вщент зруйновано Благовіщенський храм у скиті на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість». На сторінці обителі розповіли подробиці.

«На землі в купі зруйнованих цегляних стін лежали дзвони, маківки храму. По суті, встояли тільки західна та південна стіни зі знівеченою главкою. Броньовані вхідні двері опинилися за межами скиту, за дорогою. Малий храм на честь ікони "Всіх скорботних Радість" зберігся, але двері та вікна були вибиті».

Що було до цього. Це вже не перший обстріл. «9 травня обстріл скиту повторився. Після панахиди за загиблими воїнами, яка служилася вранці в храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», близько 9-ї години ранку, коли люди вирушили на трапезу, розірвалася #міна безпосередньо в центрі території скиту між двома храмами, завдавши пошкоджень будинкам, в основному постраждали шибки, а також фасади храмів від уламків.

На дзвіниці був пробитий осколком #дзвін. Оскільки люди спустилися у притулок на трапезу, ніхто не постраждав... Місцеві жителі, страждаючи від розривів снарядів на вулицях та у дворах, сім'ями потягнулися в скит, рятуючись від пожеж та уламків мін та снарядів. До 14 травня з'явилися офіційні повідомлення про поранених та #загиблих мешканців Богородичного.

За кілька днів місцевих жителів у скиту виросло з 40 до 130 осіб, які безвихідь перебували здебільшого на цокольному поверсі головного корпусу. За багатьма сім'ями пішла й #домашня_худоба — корови, кози, які самі прибули в скит. Усім знайшлося місце».

З 12 травня влада розпочала евакуацію. Евакуйовано насельників та людей, що ховались у скиту, на територію Лаври. Пошкоджено практично всі будівлі скиту, повна руйнація від потужного вибуху Благовіщенського собору.

«Ми почали готуватися, хоча не знали, як це буде здійснено, хотіли навіть вирушати пішки... 20 травня вранці до нас приїхали військові з транспортом, потім адміністрація Святогірська. Ми вже були готові, взяли з собою святині, старовинну ікону Пресвятої Богородиці "Всіх скорботних Радість", кровоточиву ікону Божої Матері Смоленської, антимінс та інше начиння церковне і колоною виїхали в Святогірськ, куди благополучно прибули після 10 години ранку», – розповів духівник скиту архімандрит Зосима (Левін).

Сестри та близько ста місцевих жителів, з тих, які ховалися від воєнних дій у скиті, розмістилися в Святогірській Лаврі.
Перший Козацький
Photo
600 ЧЕРНІГІВЦІВ: ВЕЛИКИЙ ПІСТ ПІД ОБСТРІЛАМИ У СВЯТО-ТРОЇЦЬКОМУ СОБОРІ
#Історії_людей, яким допомагає #Місія_Милосердя УПЦ

Водій Дмитро живе з сім’єю у селі Киїнка – передмісті Чернігова. Війна прийшла сюди 28 лютого, пише «Церква допомагає».

«Почали обстрілювати село. За 200 метрів від нашого будинку вбило сусіда та сусідку. У наш дім, слава Богу, не влучили, мабуть Господь захистив і Мати Божа вберегла нас. Ми відразу сіли в машину усією сім’єю і я поїхав куди очі. Просто тікали від бомбардування. Дорога привела нас до Свято-Троїцького кафедрального собору», — розповідає Дмитро.

З 28 лютого тут приймали усіх, хто шукав прихистку. На території собору є декілька підвальних приміщень які переобладнали під бомбосховища, велика трапезна з кухнею, медпункт та декілька корпусів Чернігівського духовного училища.

«Ми там і залишилися. А #біженців з кожним днем ставало все більше. Бо тут було безпечно, годували, була вода і світло. Бо коли було #бомбардування ніде нічого не купиш. Потім, коли людей стало вже дуже багато, почали і в училищі розселяти, де раніше жили студенти. У соборі щодня служили, читали акафісти нашим чернігівським святим: святителю Феодосію та преподобному Лаврентію».

Коли почалися бойові дії у м. #Чернігів, охоронець Свято-Троїцького собору Юрій відразу відвіз дружину з дітьми до тещі й тестя, подалі від міста. Його будинок знаходився у Новосілках — одному з пригородів, який дуже постраждав від обстрілів.

«Житло зруйноване відсотків на 40: впала стеля, відійшла стіна, повилітали вікна. У ті дні я працював та жив у соборі, а іноді навідувався до свого будинку. Мешкало у нас тоді більше ніж 600 людей. Студенти училища поступово роз’їхалися, і біженці спали у келіях, в усипальниці, у самому соборі. В основному до нас приходили сім’ї, у яких було пошкоджене житло. Спочатку годували двічі на день, потім — дорослих раз на день і тільки дітей двічі. У нас жили 30 діток з дитячого будинку, яких згодом перевезли до Львова», — згадує Юрій.

На початку першої седмиці Великого посту на територію собору залетіла #міна. Як розповідає секретар Чернігівської єпархії протоієрей Ігор Пидан, вона впала біля просфорні — і досі там є вирва від вибуху. У будівлях повилітали шибки, один уламок залетів у собор, однак жодна людина не постраждала, нікого навіть не зачепило.

«Ми пробули на території собору приблизно 40 днів. Деякі люди і потім там ще залишалися, ми поїхали одними з перших, бо у нас було куди. Хоч світла не було, але була своя грубка. По воду приїжджали до храму. Як до себе додому їздили. Дякувати Богу, живі залишилися», — говорить Дмитро.

На початку травня співробітники Синодального відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань відправили до Чернігова 18 тонн (!) благодійної #допомоги. Потім #Місія_Милосердя ще декілька разів привозила продукти й одяг людям, які врятувалися від бомб у Свято-Троїцькому кафедральному соборі та усім чернігівцям, постраждалим від війни.