⚡️ПРО #ТРИБУНАЛ НАД ПАТРІАРХОМ #КИРИЛОМ, – #СПЖ

На Сайті Православних Журналістів опубліковано аналіз гучного звернення деяких кліриків УПЦ з вимогою «МІЖНАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО ТРИБУНАЛУ» над Патріархом Кирилом. Наводимо витримки з тексту по цій важливій темі, що бентежить уми православних:

«Понад 400 священиків УПЦ підтримали #Звернення, де закликали віддати Патріарха РПЦ під трибунал «Собору Східних Церков». У Зверненні містяться два звинувачення – в «єресі русского мира» та підтримці війни РФ проти України.

Автор Звернення – клірик Дніпропетровської єпархії УПЦ протоієрей #Андрій_Пінчук. Він настоятель храму в селі Волоське, а також староста ОТГ 4-х сіл.

Сам лист дуже довгий і рясніє звинуваченнями у бік Предстоятеля РПЦ, говорить про великі страждання, які переживає наш народ унаслідок російської агресії.
⚡️Але суть Звернення виражена у двох абзацах, які загублені у масиві тексту:
«Ми чітко заявляємо про неможливість для себе подальшого перебування у будь-якій формі канонічного підпорядкування Московському патріарху», а також
«Ми декларуємо свою вірність Вселенському Православ'ю, бажання повноти нашого спілкування з ним та засуджуємо будь-які спроби обмежити нашу причетність до нього».

І ось тут час з'ясувати – кому направлено Звернення, хто, на думку автора, представляє «Вселенське Православ'я» і хто має проводити трибунал.

А #СУДДІ ХТО?

У самому Зверненні докладно про суддів трибуналу не сказано, зате о. Андрій розкрив це питання в одному зі своїх інтерв'ю ресурсу «informator»: «Це Собор стародавніх східних патріархів, куди входять п'ять людей: Константинопольський, Олександрійський, Антіохійський, Єрусалимський, Кіпрський предстоятель». За його словами, технічно суд східних предстоятелів може засудити концепцію «русского мира» як #єресь, тобто те, що змінює віровчення Церкви та руйнує її зсередини.

⚡️ І тут виникають кілька незрозумілостей:

1. Троє з п'яти «давніх» предстоятелів – Константинопольський, Олександрійський і Кіпрський – брали найактивнішу УЧАСТЬ У ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО РОЗКОЛУ І НАМАГАЛИСЯ #ЗНИЩИТИ Українську Православну Церкву.
2. Чим ці предстоятелі кращі від якихось інших – Сербського, Польського, Грузинського та інших?
3. Навіщо декларувати «давнім» неможливість підпорядкування кліриків УПЦ Московському Патріарху, якщо вони й так це підпорядкування не визнають. Згадана «трійця» вважає Україну за територію #ПЦУ.
4. Предстоятели Константинополя, Олександрії та Кіпру співслужать з людьми без сану (ПЦУ) і є прихильниками теорії першості Фанара «перший без рівних», яку багато Церкв (в тому числі УПЦ) трактують як єретичну. Чи мають такі люди розбирати «єресі» когось іншого?
5. Собор УПЦ від 13 листопада 2018 року через антиканонічні дії Фанара розірвав із ним євхаристичне спілкування, а пізніше (після визнання ПЦУ) – з Олександрійським та Кіпрським предстоятелями. А тому фраза Пінчука про «бажання повноти нашого спілкування із Вселенським Православ'ям та засудження будь-яких спроб обмежити нашу причетність до нього» сприймається як #протест проти зазначених дій священноначалля УПЦ. А тому – викликає подив, оскільки ні до Патріарха Кирила, ні до Московського Патріархату ці рішення не мають жодного стосунку.

#РУССКИЙ_МИР – ЦЕ #ЄРЕСЬ АБО НІ?

Не можна заперечувати, що сама ідеологія «русского мира» є похідною від ідеології «еллінізму» (як ми зараз сказали б, «еллінського світу»). Концепція «русского мира» виникла не в Патріарха Кирила, а ще XI ст. і спочатку застосовувалася щодо Київської держави: «Не только в Риме, но и повсюду: и в Херсоне и еще в русском мире» (Слово на оновлення Десятинної церкви великого князя Київського Ізяслава Ярославовича).
—1/2—

#ВАТИКАН БЛАГОСЛОВЛЯЄ ОДНОСТАТЕВІ ПАРИ. КОМЕНТАР КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ #УПЦ

Декларація з латинською назвою Fiducia supplicans («Благаюча довіра») формально не затверджує одностатеві «шлюби». В тексті йдеться, що запропоновані документом «благословення» не є формою літургійного обряду, але на прикладі подібних документів можна бачити, як саме здійснюється відступ від основ християнського віровчення на користь духу світу цього.

Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит #Антоній (Паканич) сказав у коментарі порталу «Православне життя».

Владика наводить тези з документу: «з’являється можливість благословення пар у неврегульованих стосунках і одностатевих пар, але церковна влада не повинна вводити якийсь ритуал такого благословення, щоб не викликати плутанину з благословенням, властивим для Таїнства подружжя. У цих випадках уділяється благословення, яке має не тільки висхідну цінність, але також є інвокацією низхідного благословення від самого Бога на тих, які, визнаючи себе безпорадними і потребуючими Божої допомоги, не претендують на легітимність власного status (стану), а благають, щоб усе справжнє, добре і по-людському значуще у їхньому житті та стосунках було огорнуте, освячене та ушляхетнене Святим Духом. Такі форми благословень виражають благання до Бога надати допомогу, яку просять, спонукані імпульсами Його Духа, які класичне богослов’я називає «актуальною благодаттю», щоби людські стосунки могли дозрівати й розвиватися у вірності Євангелію, звільнятися від недосконалостей та крихкості й виражатися у вимірі щораз більшої божественної любові».

Тобто, згідно з документом, люди, які живуть у «неврегульованих стосунках», і одностатеві пари можуть отримувати від католицького духовенства «благословення».

«Таким чином, люди, які живуть у блуді (як природному, так і протиприродному), можуть отримати #благословення, якщо визнають, що потребують Божої допомоги.
Саме це благословення має означати прохання допомоги від Господа через «дійсну благодать» Святого Духа. І начебто все правильно.

Але тут варто нагадати, що отримати благодать грішник може лише у разі щирого #покаяння та рішучої відмови від явного гріховного способу життя», - наголосив владика.

Митрополит Антоній нагадав, що для того, щоб «зростати у вірності Євангелію», потрібно для початку покаятися і розірвати гріховні стосунки.

«Не можуть стосунки в гріху «зростати у вірності Євангелію»,

як не можуть і «виражати себе у зростаючому вимірі божественної любові»

саме тому, що ці відносини гріховні і порушують заповіді Господні…

Ми знаємо святоотцівську фразу: «Люби грішників, але ненавидь справи їх». Однак тут ми бачимо не #любов до грішника, а потурання його гріху.

Тим більше що пари, які живуть у гріху, цілком можуть сприйняти таке «благословення» якщо і не як аналог церковного #вінчання, то точно як пряме схвалення і заохочення їх незаконного співжиття».

На думку владики, якщо є готовність благословляти «одностатеві шлюби», то після цього всі заяви, що #шлюб – це виключно союз чоловіка та жінки, втрачають своє значення.

«Головна причина того, що відбувається, – поступовий, крок за кроком, відступ від Істини заради потурання занепалій «громадській думці», далеким від релігії мирським властям або відверто антихристиянським впливовим групам.

Починається завжди з малого, але закінчується вже очевидним ухиленням у #єресь і фактичним зреченням Христа.

Здійснюючи постійні поступки духу цього світу, можна не помітити, як сам своїми думками, словами і серцем зрадив Христа. Це завжди потрібно пам'ятати, йдучи на різні поступки та компроміси із сильними світу цього».