🔥У НАС ЗАПРЕТОВ #ЦЕРКВИ НЕ БУДЕТ! ТОЧКА. ГЛАВА ПОДВЫСОЦКОЙ ОТГ ДАЛ ОТВЕТ ГОНИТЕЛЯМ #УПЦ. ДОЗОР

▪️ #Война стала отличным прикрытием для разного рода моральных уродов в чиновничьих креслах, чтобы пытаться отнимать и закрывать #храмы, унижать православных украинцев и раскалывать общество. Как правило в угоду структуре, именующей себя #ПЦУ.
Но это беззаконие не только многим не по душе, есть те, кому хватает мужества выступить против зла. Те, кто встает на защиту правды и своих граждан и не боится выступить против псевдо-патриотического мракобесия и кучки мародёров.

Таким человеком стал глава Подвысоцкой ОТГ Кировоградской области Виктор Лозинский.
На очередном заседании был поднят вопрос закрытия православных храмов и запрета молиться верным УПЦ.
На что глава ОТГ дал очень чёткий и развёрнутый ответ.

ПОЧЕМУ #УКРАИНЦЫ ТАК НЕ МОГУТ? #ЧЕРНОГОРИЯ ДАЁТ ПРИМЕР ХРИСТИАНСКОГО ПОСТУПКА

◼Сегодня мы расскажем о том, как ведут себя настоящие христиане, когда рядом с ними кто-то оскорбляет чувства верующих, пусть даже другой конфессии и другой религии.

Зимой и весной 2020 народ Черногории показал всему миру как нужно защищать свои ценности, Православную веру и святыни своих предков.
Президент страны Мило Джуканович выступил инициатором постыдного и варварского закона, по которому все храмы страны должны были перейти в собственность государства. А правительство, которое зарекомендовало себя врагами канонической Сербской Православной Церкви, должно было распоряжаться святынями черногорского народа по собственному усмотрению.

Сотни тысяч православных черногорцев, практически вся страна поднялась в защиту своей Церкви.
Под предводительством покойного митрополита Черногорского и Приморского Амфилохия, верующие месяцами выходили на крестные ходы. Для всего православного мира они стали примером и вдохновением.
Именно тогда у православных черногорцев появился лозунг «Не дамо светинье!» — «Не дадим святыни!».

Многотысячные #крестные_ходы и огромная поддержка всего народа смогли сломить все старания врагов Церкви. Режиму Джукановича не помогли ни запугивания, ни репрессии, ни попытки привлечь силовиков. Военные и полицейские отказывались выступать против #Церкви своего народа.
В конечном счёте, и президент и его приспешники с треском проиграли выборы оппозиции. В самой Черногории Джуканович плотно ассоциируется с сотрудничеством с правительствами Албании и Турции.
Буквально на следующий день после выборов неизвестные вандалы забросали камнями помещение исламской общины в городе Плевле. Здание описали ругательствами и надписями «Прочь в Турцию!»

И что же сделали сотни православных черногорцев? Тех, кто недавно терпел репрессии и ущемления от режима Джукановича? Кто ещё помнит недавние югославские войны, трагедию Косова, преступления исламских террористов, этнические чистки сербов и черногорцев?
Что же они сделали? Может, поддержали вандалов, начали погром, отомстили невинным за грехи ненаказанных только из-за общего вероисповедания?
Или промолчали и сделали вид, что ничего не случилось?

Нет! Они разворачивают вокруг мечетей и исламских центров баннеры с надписью «Не дадим святыни!». И встают на защиту зданий исламских общин, показывая, что уважают чужие религиозные чувства и никому не позволят топтать их, как и свои. Не позволят нарушать закон и делать провокации, чтобы обвинить православных в терроре против сограждан-мусульман.
А теперь вспомним, что происходит у нас все эти годы и прямо сейчас в похожей ситуации?

◼Годы идут, а сторонники ПЦУ не устают доказывать, насколько эта организация далека от Христа и Его учения.
3а годы своего существования они успели захватить более 500 святынь и устроить травлю истинной для миллионов украинцев #Церкви. Проповеди их лидеров и речи адептов регулярно наполнялись этнической и политической нетерпимостью, сеяли вражду и разжигали конфликты.

Ещё более далёкими от православия они показали себя с началом полномасштабного вторжения российских войск на нашу землю, когда всего за 3 месяца мародёрству и нападениям подверглось около сотни храмов и общин# УПЦ.
Уже давно ясно, что молитва и богослужения — это далеко не та цель, с которой эти псевдо-патриоты приходят с болгарками к святыне.

Думаем, мало кто забыл, как выглядит типичный представитель ПЦУ на примере такого радетеля за национальну церкву из села Котюжаны Винницкой области.
Крестик дома и какая-то тарабарщина вместо молитвы, которую дал нам сам Спаситель.
Зато полные штаны решимости совершить преступление и вести войну со своими же согражданами.
Но некий «украинский бог» и «крестик дома» — теперь не единственные атрибуты сторонников Епифания.

19 мая, когда активисты ПЦУ и местные чиновники организовали незаконное (особенно в военное время) собрание территориальной общины, в микрорайоне Лезнево города Хмельницкого, они пробили новое дно.
Оказалось, что в их особой религии нельзя креститься. Угадайте почему? Потому что это московская пропаганда...

#ЦЕРКВИ ВСІХ РЕЛІГІЙ І КОНФЕСІЙ УКРАЇНИ ВИСТУПИЛИ #ПРОТИ СТАМБУЛЬСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ

#Стамбульська_конвенція запроваджує поняття “гендер”. Питання про ратифікацію Стамбульської конвенції вже в порядку денному парламента у понеділок, 20 червня! Рада Церков закликає парламентарів не розглядати Стамбульську конвенцію, особливо під час війни.

«Враховуючи #небезпеки гендерної ідеології, замість ратифікації Стамбульської конвенції #ВРЦіРО закликає вживати практичні заходи та розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також #відмовилися від ратифікації цієї конвенції – Великобританія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Вірменія та Туреччина, яка #денонсувала ратифікацію Стамбульської конвенції», – наголошує Рада Церков.

◼Місто Івано-Франківськ та в принципі вся область стали осередком найбільш ганебних релігійних гонінь на території нашої нібито європейської країни.
Безпрецедентний тиск на громади УПЦ був і до війни, але з початком повномасштабного вторгнення російських військ беззаконня полилося через край.

У області були зачинені чи відібрані всі #храми та #монастирі канонічної Церкви. До вірян та священників приходили озброєні люди, монахів викрадали.
Дійшло до того, що останнім оплотом Православ’я на Фравнківщині залишився кафедральний собор Різдва Христового в обласному центрі, останній на всю область храм Канонічної #Церкви.

У справі переслідування православних особливо відзначився мер Івано-Франківська Руслан #Марцинків. Саме з його подачі вороги Церкви намагаються незаконно перереєструвати собор.

Щоб припинити брудні провокації та спроби рейдерства, 26 червня громада храму зібралася після ранньої та пізньої Літургій і одноголосно проголосувала за вірність канонічній Українській Православній Церкві.
Всі ми захоплюємося мужністю та незламністю православних жителів Франківська, які залишаються вірними вірі своїх предків та борються за свою Церкву.

26 червня віряни публічно засвідчили свій вибір, а вже наступного дня, мер у прямому ефірі на своїй сторінці у Facebook записав звернення до жителів. У ньому він фактично закликав жителів міста до насилля по відношенню до громади храму.
Марцинків закликав «допомогти» фізично перейти громаді УПЦ до структури Епіфанія.

ЗІРВАЛИ ОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ З ГВАЛТОМ! #КОНОНІВКА, ЧЕРКАСЬКА ЄПАРХІЯ #УПЦ. ДОЗОР

◼️2 липня православних жителів села Кононівка Черкаської області зібрала радісна подія — освячення нового храму на честь Миколая Чудотворця.
До села прибуло духовенство з сусідніх районів та митрополит Черкаський та Канівський Феодосій.

Але, як тільки віряни підійшли до своєї святині, їх зустрів натовп місцевих ненависників #Церкви. Вони заявили, що не пустять їх на молитву.
Групу правопорушників очолював голова Шрамківської ОТГ Анатолій Куля, який заявив, що не допустить освячення храму. Вже за традиційною для духовних бандитів схемою він посилався на військовий стан. Зрозуміло, що без жодних справжніх правових підстав.

О ТРЁХ ПРИЗНАКАХ НАСТОЯЩЕЙ #ЦЕРКВИ, - МИТРОПОЛИТ #АНТОНИЙ

Чтобы сохранить неискаженную веру, необходимо быть членом Церкви Христовой, которая зиждется на соборности, апостольской преемственности и Евхаристии.

Управделами Церкви митрополит Антоний (Паканич) рассказал об этом в проповеди в день памяти преподобного Антония Печерского, сообщает Центр информации УПЦ.

«#Церковь – это то место, где человек имеет возможность приобщиться к Божественной благодати, которая возрождает человека и соединяет его с Богом. В Церкви Христовой есть три важных постулата, без которых Церковь не является истинной: соборность, преемственность и Евхаристия».

Церковь называется «соборной», потому что она не ограничена ни народом, ни местом, ни временем. В отличии от #ветхозаветной Церкви, которая была связана с конкретным народом, который избрал Господь, и конкретным местом для поклонения. С пришествием Христа миссия ветхозаветной Церкви завершена.

ПРЕОБРАЗІТЬ СЕБЕ! МОЛІТЬСЯ І ЛЮБІТЬ БЛИЖНЬОГО, НЕ ЗАХОПЛЮЙТЕ ХРАМИ! #Паломництво. Гора #Фавор

«Хочеться, щоб і ми себе преобразили: своє серце, бажання, думки, свої погляди – на краще. І особливо ми #молимось тут на Святій землі за воїнів. Щоб Господь послав на землю мир нам, і #воїни вернулись живими.

Не ворогуйте, особливо хто не ходите в церкву – не захвачуйте #церкви, ви в них молитися не будете. Ви хочете свою злобу принести до святині, а Бог є любов.

#Боягузи, скажемо прямо, прикриваються вірою, церквою, а насправді хочуть себе вознести над ближніми. А це Богу не угодно. Давайте любити один одного, прощати один одному, молитися один за одного. Преобразіть себе! Бог – помічник всім.

Хотів показати вам усім гору, на яку Господь сходив своїми ножечками. Це приклад, що нам треба трудитися, щоб прийти у #храм. А то кажемо «мені йти далеко…» Хто навпростець піде, а хто по дорозі».

Протоієрей Василь Балан, Мурованокурилецький благочинний Могилів-Подільської єпархії, настоятель храму Різдва Богородиці

ОДНОСТОРОННЄ ПРОГОЛОШЕННЯ #АВТОКЕФАЛІЇ УПЦ – НЕ КОРИСНЕ. СТАТУС #НЕЗАЛЕЖНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ #ЦЕРКВИ Є ОПТИМАЛЬНИМ!

Інтерв’ю ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра. Питання
«Ви зазначили, що наша Українська Православна Церква де-факто незалежна, але остаточне оформлення цього статусу — ще справа майбутнього. Чому на Соборі УПЦ у Феофанії було не оголосити одразу автокефалію? Напевне, це багатьох заспокоїло б».

Відповідь: «Автокефалію якраз можна і потрібно пояснювати через поняття незалежності. Загалом, ці два поняття — автокефалія та #незалежність — практично ідентичні.

Поясню на прикладі. Коли ми говоримо, що Україна — незалежна держава, то маємо на увазі, що в нас самостійна законодавча, виконавча та судова влада. Джерело цієї влади та її повноважень знаходяться в Україні.

Відповідно, коли йдеться про те, що Українська Православна Церква незалежна, це означає, що наша Церква має самостійне джерело адміністративної, законодавчої та судової влади: її Предстоятель обирається її ж Собором, який ініціюється самою Церквою. Крім того, УПЦ самостійна в управлінні, прийнятті своїх церковно-правових актів (положень, статутів), обранні та висвяченні своїх єпископів, канонізації своїх святих, а також у звершенні церковного суду.

Якщо взяти визначення терміну #автокефалія та порівняти його з тим, що було сказано про незалежність, ви побачите, що для автокефалії характерні такі самі ознаки.

Щодо проголошення автокефалії, то процес її визнання є досить складним…

На даний момент універсального, визнаного всіма Помісними Церквами механізму створення нових автокефальних Церков у православному світі немає. Це питання неодноразово ставало предметом дискусій і навіть дебатів на різних рівнях.

Ми всі розуміємо, що важливий аспект проголошення автокефалії — це #визнання її іншими Помісними Церквами. А тепер давайте змоделюємо ситуацію: #УПЦ проголошує себе автокефальною, що далі? Можна сказати напевне, що визнання такої автокефалії не відбулося б «наступного ж дня».

Прихильники тієї моделі Вселенської Церкви, яку сьогодні активно пропагує #Константинопольський_патріархат, заявили б, що тільки Константинопольському патріарху належить право та привілей давати автокефалію.

Інші наполягали б, що потрібно досягти консенсусу в цьому питанні між усіма Помісними Церквами. Але на пошуки такого консенсусу можуть піти навіть не роки, а десятиліття! Не кажучи про те, що подібний крок зовсім не означав би автоматичного вирішення всіх проблем, які накопичилися в церковному житті в Україні.

Таким чином, складності, які породило б одностороннє проголошення автокефалії, очевидні, а ось користь — сумнівна. Вважаю, що наш нинішній статус незалежної та самостійної Церкви є оптимальним».