Про інші релігійні об’єднання, такі як, наприклад, найбільша в Україні за кількістю парафій, монастирів та вірян Українська Православна Церква, омбудсман жодної (!) статистичної інформації не наводить.

Про інші релігійні об’єднання, такі як, наприклад, найбільша в Україні за кількістю парафій, монастирів та вірян Українська Православна Церква, омбудсман жодної (!) статистичної інформації не наводить.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відзначає про здійснення моніторингових візитів загальних зборів релігійних громад в регіонах України щодо зміни конфесійної належності від #УПЦ до ПЦУ, в тому числі у Хмельницькій області. При цьому Уповноважений сам зізнається, що відвідані саме територіальні (!) громади, а не релігійні громади.

Крім того, Дмитро #Лубінець заявляє, що під час моніторингових візитів не було зафіксовано істотних порушень чи конфліктних ситуацій.

На його думку, волевиявлення членів громад у кожному випадку було вільним та відбувалося прозоро, а убезпечували проведення заходів поліцейські.

Омбудсман наводить законодавче положення, згідно з яким частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Така позиція Уповноваженого повністю збігається з позиціями окремих державних органів і органів місцевого самоврядування, які виходять за межі своїх повноважень, організовують і проводять зібрання територіальних громад, видаючи їх за збори релігійних громад - з метою їх переходу до ПЦУ.

На жаль, огляд теперішньої релігійної ситуації екс-депутатом #БПП Дмитром Лубінцем як в Україні загалом, так і в Хмельницькій області зокрема схожий на видання бажаного за дійсне.

Насправді дискримінація православних віруючих громадян України та релігійних організацій УПЦ продовжується. При так званих «мирних переходах з УПЦ до ПЦУ» не враховується волевиявлення дійсних членів релігійної громади залишитися в Українській Православній Церкві, а такі «переходи», як правило, відбуваються у формі мітингів чи масових зібрань в будинках культури чи навіть просто неба, нерідко за закликами окремих представників місцевої влади, та ще й під час війни, коли подібні зібрання заборонені законом.

Після таких «переходів», забезпечення яких нерідко супроводжується застосуванням кийків та болгарок, храми часто залишаються порожніми або ж опечатаними, як це було, в тому числі, на найбільше християнське свято Великдень.

Також дивними вбачаються слова Уповноваженого про відсутність порушень прав людини при переходах до ПЦУ. Так, парафіяни захопленого Свято-Покровського кафедрального собору УПЦ м. Хмельницького, Свято-Георгіївського храму та Духовного центру при ньому, храму Казанської Ікони Божої Матері м. Хмельницького, інших релігійних громад УПЦ на Хмельниччині саме у зв’язку з порушенням їхніх прав були вимушені звернутися до Надзвичайних і Повноважних Послів країн Європи, а також до Координаторки системи ООН в Україні та Посла Представництва Європейського Союзу в Україні.

Крім цього, священнослужителі та віряни Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, які особисто потерпіли від правопорушень під час силових захоплень храмів, зокрема зазнали фізичного насильства та погроз, зустрілися з представниками Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Було зафіксовано понад 30-ть випадків порушень прав людини (як правило, фізичного #насильства) при одночасній бездіяльності місцевих правоохоронних органів.