НА ЦЕ БУЛА ЗДАТНА #УКРАЇНА, ДЕ НЕ БУЛО "МОВНИХ ШТРАФІВ" І #БАЙОК ПРО "АГРАРНУ НАДДЕРЖАВУ"
Щойно зібраний літак Ан-225 "Мрія" викочують із ангару. Київ, 30 листопада 1988 року
До самої загибелі радянського велетня Ан-225 "#Мрія" під час боїв за Гостомель, у нас кожен черговий президент/міністр/лідер нації полюбляв попишатися "Мрією". А поки пишалися і провадили безумні #реформи, авіаційна галузь іржавіла і гинула.
#Війна для хоч трохи самостійних держав завжди була економічним і технологічним стимулом – розвивати власну оборонку, зокрема авіацію. А що зараз? Щось ми дуже мало чуємо про розвиток українського #ВПК за час війни, як і про роботу КБ Антонова.
Можливо, через секретність. Хочеться сподіватися, що так, а не тому, що ми добровільно стаємо на 100% залежними від іноземних виробників зброї та складного обладнення. Дай Боже, щоб ми не втратили весь український #авіапром, як втратили "Мрію". Бо лишиться лише милуватися такими світлинами і спонсорувати іноземне літакобудування.
Щойно зібраний літак Ан-225 "Мрія" викочують із ангару. Київ, 30 листопада 1988 року
До самої загибелі радянського велетня Ан-225 "#Мрія" під час боїв за Гостомель, у нас кожен черговий президент/міністр/лідер нації полюбляв попишатися "Мрією". А поки пишалися і провадили безумні #реформи, авіаційна галузь іржавіла і гинула.
#Війна для хоч трохи самостійних держав завжди була економічним і технологічним стимулом – розвивати власну оборонку, зокрема авіацію. А що зараз? Щось ми дуже мало чуємо про розвиток українського #ВПК за час війни, як і про роботу КБ Антонова.
Можливо, через секретність. Хочеться сподіватися, що так, а не тому, що ми добровільно стаємо на 100% залежними від іноземних виробників зброї та складного обладнення. Дай Боже, щоб ми не втратили весь український #авіапром, як втратили "Мрію". Бо лишиться лише милуватися такими світлинами і спонсорувати іноземне літакобудування.