Перший Козацький
Photo
ОДНОСТОРОННЄ ПРОГОЛОШЕННЯ #АВТОКЕФАЛІЇ УПЦ – НЕ КОРИСНЕ. СТАТУС #НЕЗАЛЕЖНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ #ЦЕРКВИ Є ОПТИМАЛЬНИМ!
Інтерв’ю ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра. Питання
«Ви зазначили, що наша Українська Православна Церква де-факто незалежна, але остаточне оформлення цього статусу — ще справа майбутнього. Чому на Соборі УПЦ у Феофанії було не оголосити одразу автокефалію? Напевне, це багатьох заспокоїло б».
Відповідь: «Автокефалію якраз можна і потрібно пояснювати через поняття незалежності. Загалом, ці два поняття — автокефалія та #незалежність — практично ідентичні.
Поясню на прикладі. Коли ми говоримо, що Україна — незалежна держава, то маємо на увазі, що в нас самостійна законодавча, виконавча та судова влада. Джерело цієї влади та її повноважень знаходяться в Україні.
Відповідно, коли йдеться про те, що Українська Православна Церква незалежна, це означає, що наша Церква має самостійне джерело адміністративної, законодавчої та судової влади: її Предстоятель обирається її ж Собором, який ініціюється самою Церквою. Крім того, УПЦ самостійна в управлінні, прийнятті своїх церковно-правових актів (положень, статутів), обранні та висвяченні своїх єпископів, канонізації своїх святих, а також у звершенні церковного суду.
Якщо взяти визначення терміну #автокефалія та порівняти його з тим, що було сказано про незалежність, ви побачите, що для автокефалії характерні такі самі ознаки.
Щодо проголошення автокефалії, то процес її визнання є досить складним…
На даний момент універсального, визнаного всіма Помісними Церквами механізму створення нових автокефальних Церков у православному світі немає. Це питання неодноразово ставало предметом дискусій і навіть дебатів на різних рівнях.
Ми всі розуміємо, що важливий аспект проголошення автокефалії — це #визнання її іншими Помісними Церквами. А тепер давайте змоделюємо ситуацію: #УПЦ проголошує себе автокефальною, що далі? Можна сказати напевне, що визнання такої автокефалії не відбулося б «наступного ж дня».
Прихильники тієї моделі Вселенської Церкви, яку сьогодні активно пропагує #Константинопольський_патріархат, заявили б, що тільки Константинопольському патріарху належить право та привілей давати автокефалію.
Інші наполягали б, що потрібно досягти консенсусу в цьому питанні між усіма Помісними Церквами. Але на пошуки такого консенсусу можуть піти навіть не роки, а десятиліття! Не кажучи про те, що подібний крок зовсім не означав би автоматичного вирішення всіх проблем, які накопичилися в церковному житті в Україні.
Таким чином, складності, які породило б одностороннє проголошення автокефалії, очевидні, а ось користь — сумнівна. Вважаю, що наш нинішній статус незалежної та самостійної Церкви є оптимальним».
Інтерв’ю ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра. Питання
«Ви зазначили, що наша Українська Православна Церква де-факто незалежна, але остаточне оформлення цього статусу — ще справа майбутнього. Чому на Соборі УПЦ у Феофанії було не оголосити одразу автокефалію? Напевне, це багатьох заспокоїло б».
Відповідь: «Автокефалію якраз можна і потрібно пояснювати через поняття незалежності. Загалом, ці два поняття — автокефалія та #незалежність — практично ідентичні.
Поясню на прикладі. Коли ми говоримо, що Україна — незалежна держава, то маємо на увазі, що в нас самостійна законодавча, виконавча та судова влада. Джерело цієї влади та її повноважень знаходяться в Україні.
Відповідно, коли йдеться про те, що Українська Православна Церква незалежна, це означає, що наша Церква має самостійне джерело адміністративної, законодавчої та судової влади: її Предстоятель обирається її ж Собором, який ініціюється самою Церквою. Крім того, УПЦ самостійна в управлінні, прийнятті своїх церковно-правових актів (положень, статутів), обранні та висвяченні своїх єпископів, канонізації своїх святих, а також у звершенні церковного суду.
Якщо взяти визначення терміну #автокефалія та порівняти його з тим, що було сказано про незалежність, ви побачите, що для автокефалії характерні такі самі ознаки.
Щодо проголошення автокефалії, то процес її визнання є досить складним…
На даний момент універсального, визнаного всіма Помісними Церквами механізму створення нових автокефальних Церков у православному світі немає. Це питання неодноразово ставало предметом дискусій і навіть дебатів на різних рівнях.
Ми всі розуміємо, що важливий аспект проголошення автокефалії — це #визнання її іншими Помісними Церквами. А тепер давайте змоделюємо ситуацію: #УПЦ проголошує себе автокефальною, що далі? Можна сказати напевне, що визнання такої автокефалії не відбулося б «наступного ж дня».
Прихильники тієї моделі Вселенської Церкви, яку сьогодні активно пропагує #Константинопольський_патріархат, заявили б, що тільки Константинопольському патріарху належить право та привілей давати автокефалію.
Інші наполягали б, що потрібно досягти консенсусу в цьому питанні між усіма Помісними Церквами. Але на пошуки такого консенсусу можуть піти навіть не роки, а десятиліття! Не кажучи про те, що подібний крок зовсім не означав би автоматичного вирішення всіх проблем, які накопичилися в церковному житті в Україні.
Таким чином, складності, які породило б одностороннє проголошення автокефалії, очевидні, а ось користь — сумнівна. Вважаю, що наш нинішній статус незалежної та самостійної Церкви є оптимальним».