"НЕ ПОТРІБНА НА ГАЛИЧИНІ #МОЛИТВА ПРАВОСЛАВНИХ МОНАХІВ..." ЗАХОПЛЕНИЙ #МОНАСТИР У КАРПАТАХ #РУЙНУЮТЬ

«Ще нещодавно високо в Карпатах лунало "Христос Воскрес" - а гори відповідали відлунням "Воскрес, Воскрес, Воскрес..." – згадує Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ.

"Але 9 березня 2022 завершилася славна 23 річна історія Свято-Троїцького Дуконського монастиря. Монахів серед зими виселила влада Івано-Франківської області. Не потрібна на Галичині непрестанна молитва православних монахів...

Сумно: місцеві жителі розповідають, що поступово #розкрадають, розтягують на дрова дерев'яну обитель і залишеться згодом лиш запустіння... Але і тепла сердечна згадка паломників, які роками серед снігів піднімалися у Карпати, щоби почути карпатське відлуння "Христос Воскрес"».

#Дуконський_монастир влада закрила у березні 2022 року, при цьому вигнали з обителі та заборонили монахам… проживати на території Івано-Франківщини.
8 березня намісника обителі архімандрита Тита разом із послушником Трофимом викрали невідомі озброєні люди. Відвезли на допит та кілька днів про них нічого не було відомо.

Але дякувати Богу, 17 березня архімандрит #Тит з'явився на Буковині та зміг розповісти все сам:

«ПІСЛЯ ДОПИТУ, ДОБРОВІЛЬНО ПЕРЕДАВ ВСЕ МОНАСТИРСЬКЕ МАЙНО у користування Верховинської територіальної громади: церкву, технічні приміщення, дзвіницю, монастирський автомобіль, ноутбук та телефон.

ДОБРІ, #ОЗБРОЄНІ_ЛЮДИ ДОЗВОЛИЛИ забрати святині, антиминс, чашу, деякі власні речі. Дуже прикро, але монастирський кіт, лишився помирати там на висоті 1500 м у Карпатах. Від переляку він заховався у підвалі. Озброєні люди не захотіли дати час на його пошуки».

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ МОЛИВСЯ ЗА ТАКУ #УКРАЇНУ, ЯКУ ОБІЦЯВ #ПОВЕРНУТИ ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Митрополит Черкаський #Феодосій звернувся до українців з-під домашнього арешту:
«Не виключено, що скоро багатьом із нас доведеться також на якийсь час перейти із своїх храмів, що ми будували в останні десятиліття, в будинки та квартири для богослужбового життя – у свого роду #катакомбне життя. Але в цьому немає страшного. Молитися під арештом було особливо легко, благодатно…»

«Молився всю Пасхальну ніч, щоб колись знову побачити наш народ і країну, якими вони були раніше: де люди поважали один одного, де журналісти шукали правду, а не те, що зараз. Де силовики ловили крадіїв і злочинців, а не письменників і священників. Де неможливо уявити #арешти духовенства та вигнання ченців з Лавр і монастирів. Де неможливо було побачити, як #руйнують бульдозером православний #храм, а людей залишають… ну просто неба! Позбавивши їх назавжди їх святині. Молився, щоб повернутися до своєї України, де можновладці шукають зустрічі та дослухаються до слів Блаженнішого, а не гордовито відмовляються від спілкування.

Та де під шаленим суспільно-політичним тиском, в умовах несвободи, від Церкви ВИМАГАЮТЬ приймати епохальні #канонічні рішення. Вимагають ламати її тисячолітній уклад тільки заради забави. І все одно паралельно з цим владою приймаються антицерковні закони про «ворожу Церкву».

Повернутися до тієї хлібосольної та гостинної України, де люди розмовляють різними мовами і прекрасно розуміють один одного! І це не викликає нападів ненависті.

Де ми жили і радувались життю, будували храми, лікарні, економіку… За нею скучили та молились мільйони наших співвітчизників: за свою Церкву, за свою землю, за свій народ. Вірю, що Господь почує нас!

Ми ще не остаточно висохли, як смоковниця. Не всі зрадили Тебе, не всі топчуться по Твоїй Церкві і народній пам'яті. В нашому народі ще є духовні сили, щоб підвестися і принести Тобі духовний плід. Прости нас, Господи. Зглянься і спаси…
Христос Воскрес!»