З 2022 року в Києві судять лідерів «Ленінської комуністичної спілки молоді України» братів-близнюків з Луцька Михайла та Олександра Кононовичів.

До повномасштабного вторгнення вони роками закликали боротися з «фашистським режимом», який з’явився після «державного перевороту» у 2014 році, та виступали за зближення з Росією та Білоруссю.

У березні 2022 року СБУ оголосила їм підозру у «закликах до насильницького захоплення влади» та «змові на вчинення таких дій». Слідство вважає, що брати закликали до незаконних дій у фейсбуці, а наприкінці лютого 2022 року збирались захопити будівлю Дніпровської районної адміністрації в Києві й «домовитися про співпрацю з російськими військовими».

Самі брати відкидають усі обвинувачення.

Уже майже три роки комуністичні партії у десятках країн влаштовують акції на підтримку братів.

Розповідаємо історію братів-комуністів у статті.

Фото (архівне): Олексій Арунян, Ґрати

❗️Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід колишньому командиру 125-ї окремої бригади територіальної оборони генерал-лейтенанту Артуру Горбенку з арешту у СІЗО на цілодобовий домашній арешт. Окрім цього він мусить носити електронний браслет, здати закордонний паспорт та не спілкуватись із свідками. Про це  «Ґратам» повідомив його адвокат Станіслав Пелюк. 

Колегія судей на чолі з Валерієм Лашевичем скасувала рішення Печерського райсуду Києва, який 22 січня арештував генерала Горбенка з можливістю вийти під заставу у 25 мільйонів гривень. Захист генерала оскаржив це рішення. Його адвокати просили суд визнати підозру Горбенку необгрунтованою і відмовити у застосуванні запобіжного заходу. Апеляцію Горбенка суд розглядав у закритому режимі. 

Державне бюро розслідувань підозрює генерала у недбалому ставленні до військової служби. Слідчі ДБР затримали його 20 січня. Слідство стверджує, що дії Горбенка дозволили військам РФ у травні 2024 року захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Також його дії призвели до втрати особового складу та озброєння, а також зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні його відповідальності. 

За версією слідства генерал Горбенко недооцінив можливості противника щодо відновлення наступу у районі оборони бригади, неадекватно реагував на нарощення ворогом бойових потенціалів та загроз. Генерал Горбенко провину не визнає. 

Фото (архівне): Максим Каменєв, Ґрати

Леніє Умерова — одна з перших ув’язнених у Росії із політичних мотивів кримських татар, звільнення яких Україна домоглася за останні роки. У грудні 2022-го її викрали на грузинсько-російському кордоні, коли дівчина прямувала з Києва до окупованого Росією Криму, щоб підтримати батька, який важко захворів. Спочатку російські силовики складали проти неї протоколи щодо надуманих адміністративних правопорушень, а тоді перевезли до СІЗО «Лефортово» і звинуватили у шпигунстві.

До суду справа так і не дійшла: Леніє звільнили разом із кількома іншими цивільними в рамках обміну військовополоненими 13 вересня 2024 року. Всього тоді додому повернулись 69 українських громадян.

Ми поспілкувались із Леніє Умеровою про російську «адміністративну карусель» на Кавказі, умови утримання політув’язнених у різних російських ізоляторах, підсадних співкамерниць, психологічний тиск та обставини обміну.

🎧А також слухайте історію Леніє у подкасті на зручній для вас платформі.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Святошинський районний суд Києва продовжив на два місяці арешт екссудді Олексію Тандиру, який у 2023 році збив нацгвардійця Вадима Бондаренка на блокпосту на в‘їзді до столиці.

На засіданні розглядались два клопотання: від сторони обвинувачення — щодо продовження арешту, та від обвинуваченого — про зміну запобіжного заходу на м’якший.

Щодо продовження тримання екссудді під вартою клопотав прокурор Михайло Доманіцький. За його словами, ризики переховування і впливу на свідків не зменшився: не всі свідки обвинувачення наразі були допитані в суді, а також ще не досліджувались письмові докази.

Обвинувачений Олексій Тандир наявність ризиків заперечував і зауважував, що перебуває в СІЗО рік і 10 місяців, що, на його думку, не має розумних підстав.

Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати

Незабаром у кримському подкасті «Захисниця. Imayeci» розповімо про юристок та адвокаток.

Вони захищають «політичних» ув'язнених та цивільних заручників, яких переслідують і судять за погляди та прагнення жити вільно, без страху. Російська влада, однак, не зупиняється у своїх репресіях і проти незалежної кримської адвокатської спільноти, вдаючись до адміністративних арештів, штрафів і навіть позбавлення адвокатського статусу. Але наші героїні продовжують боротьбу за права своїх підзахисних, навіть коли їхні власні родини стають цілями для переслідувань.

☝🏻Не пропустіть: стежте за оновленнями наших соцмереж та підписуйтесь на зручну для вас подкаст-платформу тут.

Ілюстрація: Саша Авербах

У березні 2020 року суд у Криму призначив жителю Ялти Юнусу Машаріпову примусове психіатричне лікування у справі про виготовлення, зберігання вибухівки та придбання боєприпасів.

Його вивезли в російську психіатричну лікарню, і там, як зʼясували «Ґрати», кримчанин перебуває досі. Через чотири дні йому виповниться 61 рік.

У суді Машаріпов заявив про тортури струмом, яким його піддали співробітники ФСБ, щоб вибити зізнання про роботу на українські спецслужби. За його словами, російські силовики також погрожували помістити його в психіатричну лікарню довічно. 

Клопотання про примусове лікування подало держобвинувачення. У матеріалах справи Машаріпова фігурують дві суперечливі судово-психіатричні експертизи, які провели за ініціативою слідства і суду. У незалежній експертизі, про яку просив адвокат, суд відмовив. 

Розповідаємо, що відбувається з Машаріповим у психіатричній лікарні.

Фото: Кримська солідарність

⚡️Поліція Тернопільщини оголосила підозри чотирьом військовослужбовцям 211 понтонно-мостової бригади, які, за даними слідства, будували житло своєму командиру Олегу Побережнюку й одночасно отримували бойові виплати. Загалом сума завданих збитків склала майже мільйон гривень.

Як йдеться у повідомленні пресслужби Нацполіції, бійців підозрюють в ухиленні від несення обов’язків військової служби в умовах воєнного стану (частина 4 статті 409 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Запобіжного заходу військовим поки не обрали. Як пояснили «Ґратам» у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, наразі військовослужбовці перебувають на передовій. Питання про обрання запобіжного заходу вирішуватиметься, коли вони повернуться на ротацію.

Командира цієї бригади Олега Побережнюка підозрюють у зловживанні службовим становищем. За рішенням суду в грудні 2024 року він був заарештований, проте наступного дня вийшов під заставу в розмірі майже 1 млн грн. Згодом суд заарештував його вдруге за іншою підозрою — у бездіяльності військової влади, вчиненої в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, та призначив заставу у 12 млн гривень. За даними слідства, командир бригади не відреагував на те, що син його заступника знущався з солдатів. Побережнюк заставу не сплачував, тому наразі перебуває у СІЗО. Він відкидає всі обвинувачення. 

Фото: Стас Юрченко, Ґрати
На фото Олег Побережнюк у Печерському суді Києва, 30 грудня 2024 року

Викрадену з Херсона українську волонтерку та громадську активістку Ірину Горобцову вивезли з СІЗО окупованого Сімферополя.

За інформацією родичів українки, її мають доправити на слухання апеляції у Москві.

У серпні минулого року російська генпрокуратура повідомила, що Горобцову визнали винною за обвинуваченням у шпигунстві (стаття 276 КК РФ) і засудили до десяти з половиною років ув’язнення начебто за передавання даних про пересування російських військ від початку широкомасштабного вторгнення і до березня 2023. Цього, однак, не могло відбуватись, адже жінку свавільно затримали у травні 2022-го.

Що наразі відомо?

Фото: соціальні мережі

Справа про прорив оборони на Харківщині — перший випадок з початку повномасштабного російського вторгнення, коли слідчі оголосили підозру вищим офіцерам за їх дії під час оборони України.

У січні цього року Державне бюро розслідувань затримало бригадного генерала Юрія Галушкіна, який навесні 2024 року очолював оперативне командування «Харків», та двох його тодішніх підлеглих генерал-лейтенанта Артура Горденко та полковника Іллю Лапіна. Горденко в той час був командиром 125-ї окремої бригади Територіальної оборони, Лапін — 415-й окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади. 
Трьох офіцерів підозрюють у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки. Полковника Лапіна слідчі запідозрили ще й у самовільному залишенні полі бою, а генерала Галушкіна — у пособництві цьому. Так слідчі кваліфікували події травня минулого року, коли росіяни прорвали оборону на півночі Харківщині та просунулись углиб території України подекуди майже на десять кілометрів. Кожному з підозрюваних загрожує до десяти років позбавлення волі.

Печерський райсуд Києва арештував Галушкіна, Горбенка та Лапіна на два місяці. Всі троє оскаржили таке рішення. Київський апеляційний суд поки що частково задовольнив лише  скаргу Горбенка. Генералу замінили арешт у СІЗО на цілодобовий домашній арешт. Натомість суд залишив в силі арешт генерала Галушкіна. Запобіжні заходи офіцерам суд обирав у закритому режимі. На цьому наполягали прокурори, які стверджували, що у справах офіцерів є «інформація, що охороняється законом». В свою чергу офіцери та їх адвокати запевняли, що нічого секретного у справах немає, більше того слідчі ДБР самі оприлюднили подробиці розслідування. 

Ми ознайомились із підозрами трьом офіцерам. Деталі справи про прорив оборони Харківщини — у нашому матеріалі. Всі дані, щодо локацій, підрозділів, їх розташування та хід бойових дій, згадані у тексті, вже раніше озвучувались публічно. 

Фото: Максим Каменєв, Ґрати

13 березня 2022 року зник фотограф Макс Левін.

Він разом із військовим Олексієм Чернишовим, колишнім фотографом поїхав на передову — у Вишгородський район Київської області.

Левін та Чернишов залишили автомобіль та пішли у бік села Мощун. Приблизно о 11:30 зв’язок із ним зник, телефон Левіна більше не з’являвся у мережі.

Тіла Левіна та Чернишова поліцейські знайшли після деокупації Київщини - 1 квітня 2022 року. Офіс генерального прокурора повідомив, що беззбройного Макса двома пострілами зі стрілецької зброї вбили російські військові.

Сьогодні треті роковини загибелі Макса Левіна.

Докладніше про Макса Левіна читайте у нашій попередній статті про те, як українські журналісти висвітлюють війну.

Ліля Гемеджі, Ельвіна Семедляєва та Сафіє Шабанова стали юристками та адвокатками, хоч і мріяли про інші професії.

Сьогодні їхні підзахисні — політичні ув’язнені та цивільні заручники, яких переслідують та судять у Криму за погляди та прагнення жити вільно, без страху. Відповідно, російська влада не зупиняється у своїх репресіях і проти незалежної кримської адвокатської спільноти, вдаючись до адміністративних арештів, штрафів і навіть позбавлення адвокатського статусу. Адвокатки ж не здаються, навіть коли їхні власні родини стають цілями для переслідувань, і продовжують боротьбу за права своїх підзахисних.

Цей епізод — про те, як важливо не втрачати надію, навіть коли здається, що всі двері зачинено.

🎧 Слухайте епізод на будь-якій зручній подкаст-платформі чи одразу на нашому каналі👇🏼

⚡️Київський районний суд Одеси обирає запобіжний захід підозрюваному у вбивстві активіста Дем'яна Ганула. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду. 

Засідання відбувається у закритому режимі. Відповідне клопотання подала прокуратура, а захист підозрюваного погодився з цим. 

В суді підозрюваний повідомив, що його звати Сергій Шалаєв, йому 46 років, має вищу освіту, народився у Києві, однак останнім часом проживав в Одесі, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Він також зазначив, що є чинним військовослужбовцем, однак перебуває у СЗЧ.

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони південного регіону оголосила Шалаєву підозру в умисному вбивстві, вчиненому на замовлення та незаконному поводженні зі зброєю. 

Правоохоронці затримали його 14 березня, того ж дня невідомий на вулиці застрелив одеського активіста Дем'яна Ганула. У Нацполіції повідомили, що при затриманні у Шалаєва вилучили гранату. Натомість СБУ зазначила, що затриманий —  військовослужбовець. Від 23 лютого 2025 року він оголошений у розшук через самовільне залишення частини.

Відео: Ґрати, на відео Сергій Шалаєв, підозрюваний у вбивстві активіста Дем'яна Ганула у Київському райсуді Одеси.

⚡️Київський районний суд Одеси арештував на два місяці без права внесення застави 46-річного Сергія Шалаєва за підозрою в умисному вбивстві на замовлення місцевого активіста Дем'яна Ганула та незаконному поводженні зі зброєю. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду. 

Запобіжний захід Шалаєву суддя Юлія Федулаєва обирала в закритому режимі. На цьому наполягав прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону. Він мотивував це міркуваннями безпеки та нерозголошення відомостей слідства. Захист підозрюваного не заперечував. 

Фото: Ґрати

Київський райсуд Одеси заарештував на два місяці, до 12 травня, 46-річного військовослужбовця Сергія Шалаєва за підозрою у замовному вбивстві одеського активіста Дем‘яна Ганула. Запобіжний захід підозрюваному суддя Юлія Федулеєва обирала в закритому режимі.

Ми побували в суді та розповідають подробиці вбивства активіста, затримання підозрюваного та його арешту. 

Фото: Ґрати

Київський апеляційний суд закрив провадження у справі про напад на знімальну групу журналістів програми «Схеми» «Радіо Свобода» в державному «Укрексімбанку» восени 2021 року у зв'язку зі спливом строків притягнення до відповідальності. Про це повідомило «Радіо Свобода».  Колегія суддів на чолі з Маргаритою Васильєвою задовольнила відповідне клопотання обвинувачених ексголови «Укрексімбанку» Євгена Мецгера та двох його колишніх підлеглих Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова.

Нагадаємо, у вересні 2022 року Голосіївський районний суд Києва визнав Мецгера, Тельбізова та Осипова винними у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів, а Тельбізова та Осіпова ще й у насильницьких діях, що завдали фізичного болю, але не завдали тілесних ушкоджень.

Так прокуратура кваліфікувала напад працівників банку на журналіста «Радіо Свобода» Кирила Овсяного та оператора Олександра Мазура під час інтерв’ю 4 жовтня 2021 року. Журналісти змогли записати те, що відбувається на аудіо, а потім відновили й опублікували видалені з їхніх камер відеозаписи. Тоді суд вирішив, що Мецгер має заплатити 3400 гривень, а Тельбізов та Осіпов — по 1700 гривень. При цьому у них залишилося право обіймати посади у держструктурах.

Журналісти «Радіо Свобода» оскаржили вирок, однак розгляд апеляції тривав понад два роки: засідання постійно переносились через стан здоров'я обвинувачених. 

Керівниця юридичного напрямку «Інституту розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк, яка представляла журналістів у суді, вважає, що розглядаючи справу так довго суд допустив порушення прав журналістів. Тепер адвокати журналістів планують звертатися до Європейського суду з прав людини. Євген Мецгер та Олег Осіпов коментувати рішення не захотіли. Ігор Тельбізов в суд не прийшов.

Детальніше про напад на журналістів програми «Схеми» читайте у нашій попередній статті.

На фото Володимир Пікалов, Олег Осіпов, Ігор Тельбізов та Євген Мецгер у Голосіївському райсуді Києва.

Фото (архівне): Стас Юрченко, Ґрати

«Ґрати» створені групою журналісток і журналістів. Уже понад пʼять років ми розповідаємо про суспільно важливі судові процеси, руйнівні наслідки російської агресії та інформуємо про проблеми правосуддя максимально повно, точно і доступно.

Ми — незалежне видання. Нас фінансують правозахисні організації та міжнародні фонди. Нещодавно США призупинили всі програми зовнішньої допомоги, зокрема і проєктів в Україні. Через це «Ґрати» втратили одне з ключових джерел фінансування, але продовжили роботу.

Тепер ми розраховуємо і на вашу підтримку, наші читачі та слухачі, щоб мати змогу працювати для вас надалі.

Ви можете зробити внесок за посиланням.

💔 19 березня відбувся обмін військовополоненими між Україною та РФ.

Додому повернулися 197 українських захисників. Це третій обмін з початку року та 62-й з початку повномасштабного російського вторгнення.

Кого Україна повернула додому — у дописі «Ґрат».

Фото: Офіс президента

Артура Ємельянова, колишнього заступника голови Вищого господарського суду України, а тепер адвоката, затримали на початку грудня минулого року і пізніше вручили підозру у створенні злочинної організації та прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання хабаря у великому розмірі.

Напередодні затримання його не випустили разом із донькою з території України. Ємельянов каже, що прикордонники при цьому зазначили про ймовірну підробку паспортів, правоохоронці зазначають, що під підозрою — документи для виїзду за кордон як волонтера. 

Після цього його заарештував Печерський райсуд Києва. Апеляція Вищого антикорупційного суду переглянула рішення і визначила альтернативу арешту —  80 мільйонів гривень. Згодом заставу зменшили до 50 мільйонів, а 27 лютого — до 10 мільйонів. Та Ємельянов досі в СІЗО, оскільки не вніс цю суму.

Він заперечував закиди у використанні підроблених документів для перетину кордону, зазначаючи, що після повномасштабного вторгнення понад 40 разів виїжджав з України і проблем із документами не мав. Ємельянов також відкинув і саму підозру, зазначивши, що така ж фабула міститься в попередній справі проти нього, яку розглядає Дніпровський райсуд Києва. Термін притягнення до відповідальності за цей злочин уже сплив, а розгляд справи практично не просувається. 

Ємельянов пов’язує кримінальне переслідування проти нього з його адвокатською діяльністю. ДБР не коментує розслідування. 

Ми ознайомилися з двома справами і розповідаємо детальніше, про що вони.

Фото (архівне): Максим Каменєв, Ґрати