Багато праць поклав святитель на влаштування благолепного богослужіння: склав чин літургії, ввів антифонний спів за всеношною, написав кілька молитов чину єлеосвячення. 
Розбещеність імператорського двору, знайшла в особі святителя неприємного викривача. Коли імператриця Євдоксія, дружина імператора Аркадія (395–408), розпорядилася про конфіскацію власності у вдови та дітей опального вельможі, святий став на їхній захист. Горда імператриця не поступилася і причаїла гнів на архіпастиря. Ненависть Євдоксії до святителя розгорілася з новою силою, коли недоброзичливці сказали їй, ніби святитель у своєму повчанні про суєтних жінок мав на увазі її. Суд, складений з ієрархів, які справедливо викривались раніше Златоустом, ухвалив скинути святого Іоана і за образу імператриці стратити. Імператор Аркадій замінив страту вигнанням. Біля храму юрмився збуджений народ, який вирішив захищати свого пастиря. Святитель, щоб уникнути хвилювань, сам віддав себе до рук влади. Тієї ж ночі в Константинополі стався землетрус. Перелякана Євдоксія просила імператора терміново повернути святого і негайно надіслала листа вигнаному пастирю, благаючи його повернутися. Але вже за два місяці новий донос пробудив гнів Євдоксії. У березні 404 року відбувся неправедний собор, який ухвалив вигнати святого Іоанна. Після видалення його зі столиці пожежа звернула в попіл будівлю сенату, були спустошливі набіги варварів, а в жовтні 404 року померла Євдоксія. Навіть язичники бачили у цих подіях Небесне покарання за неправедне засудження угодника Божого.

Більше на сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/08/9-lyutoho-perenesennya-moshchey-ioanna-zlatousta-2/

🌿10 ЛЮТОГО – ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА

Преподобний Єфрем Сирін, вчитель покаяння, народився на початку IV століття (рік його народження точно невідомий) у місті Нізібії (Месопотамії) у християнській родині бідних землеробів. Батьки виховали сина у благочесті. Але, вирізняючись з дитинства запальним, дратівливим характером, він у юності часто сварився, робив необдумані вчинки, навіть сумнівався в Божому Промислі, доки не отримав від Господа напоумлення, що направило його на шлях покаяння і спасіння. Якось його несправедливо звинуватили в крадіжці овець і посадили до в’язниці. У ній він почув уві сні голос, що закликав його до покаяння та виправлення життя. 

У Єфремі прокинулося глибоке покаяння. Юнак пішов у гори і став пустельником. Такий рід християнського подвижництва був запроваджений у Нізібії учнем преподобного Антонія Великого єгипетським пустельником Євгеном.

Серед пустельників особливо виділявся знаменитий аскет, проповідник християнства та викривач аріан єпископ Низібійської Церкви святий Яків (пам’ять 13 січня). Преподобний Єфрем став одним із його учнів. Під благодатним керівництвом святителя преподобний Єфрем набув християнської лагідності, смиренності, покірності Промислу Божого, що дає силу покірно переносити різні спокуси. Святитель Яків знав високі достоїнства свого учня і використав їх на благо Церкви – доручав йому читати проповіді, навчати дітей у училищі, взяв його із собою на І Вселенський Собор у Нікеї (325 р.). Преподобний Єфрем 14 років був у послуху у святителя Якова до його смерті.

Після взяття Нізібії персами у 363 році преподобний Єфрем залишив пустелю та оселився в монастирі поблизу міста Едеси. Тут він побачив багато великих подвижників, які проводили життя в молитвах та псалмоспівах. Печери були їхнім єдиним притулком, харчувалися вони одними рослинами. Особливо він зблизився з подвижником Іуліаном (пам’ять 18 жовтня), який був із ним одного покаяного духу. Преподобний Єфрем поєднував з подвижницькими працями невпинне вивчення Слова Божого, почерпаючи в ньому для своєї душі розчулення та мудрість. Господь дав йому дар вчительства, до нього почали приходити люди, які чекали почути його настанови, які особливо діяли на душі тому, що він починав їх з викриття себе. Преподобний і усно, і письмово навчав усіх покаянню, вірі та благочестю, викривав аріанську брехню, яка тоді хвилювала християнське суспільство. Язичники, слухаючи проповіді преподобного, зверталися до християнства.

Чимало попрацював він і в тлумаченні Святого Письма – поясненні П’ятикнижжя Мойсея. Ним написано багато молитов і піснеспівів, які збагатили церковне Богослужіння. Відомі молитви до Пресвятої Трійці, Сина Божого, Пресвятої Богородиці. Він написав для своєї Церкви піснеспіви на дні двонадесятих Господніх свят (Різдво Христове, Хрещення), Воскресіння, похоронні піснеспіви. Його покаяна молитва “Господи і Владико живота мого…” читається великим постом і закликає християн до духовного оновлення. Церква з давніх-давен високо цінувала праці преподобного Єфрема: його творіння читалися в деяких церквах на зборах вірних після Святого Письма. І тепер за Статутом Церкви деякі його повчання належить читати в дні посту. 

Між пророками святий Давид, переважно, псалмоспівець; між святими отцями Церкви преподобний Єфрем Сирін – переважно молитовник. Духовне дослідження зробила його наставником ченців та помічником єдесських пастирів. Преподобний Єфрем писав по-сирійськи, але його твори дуже рано були перекладені грецькою та вірменською мовами, а з грецької – латинською та слов’янською.
У численних творах преподобного зустрічаються цілісні картини життя сирійських подвижників, чільне місце у якій посідала молитва, а потім праця загальна на братню користь, послух. Погляди сенс життя в усіх сирійських аскетів були однакові. Кінцевою метою своїх подвигів ченці вважали Богоспілкування та вселення Божественної благодаті в душу подвижника, справжнє життя було для них часом плачу, посту та праць.

Запорука обожнювання в нас – Хрещення Христове, головний двигун життя християнського – покаяння.

Преподобний Єфрем Сирін був великим учителем покаяння. Прощення гріхів у таїнстві Покаяння, на його вчення, це зовнішнє виправдання, не забуття гріхів, а повне знищення їх. Сльози покаяння змивають та спалюють гріх. І ще вони живуть, перетворюють гріховне єство, дають силу “ходити шляхом заповідей Господніх“, зміцнюючись надією на Бога. У вогненній купелі Покаяння, писав преподобний, “сам себе переплавляєш ти, грішник, сам себе воскресаєш із мертвих”.

Більше на сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/10/10-lyutoho-prepodobnoho-yefrema-syrina-3/

🇺🇦У РАДИВИЛОВІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ЗЕМНУ ДОРОГУ ВОЇНА БОРИСА ТУШАКОВСЬКОГО

У Радивилові відбувся чин похорону загиблого Героя, 43-річного солдата Збройних Сил України Бориса Олександровича Тушаковського, який був прихожанином, півчим хору Олександра-Невського храму. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

9 лютого 2025 року в Олександро-Невському храмі м. Радивилова священники УПЦ здійснили чин похорону над загиблим воїном Борисом Тушаковським. За словами настоятеля храму о. Вячеслава Демчука, Борис був відповідальним і сумлінним християнином, активним учасником церковного хору та християнських паломництв. Його любов до хресних ходів, зокрема з Кам’янець-Подільського на Почаїв, свідчила про глибоку віру та духовність. Духовна громада висловила скорботу за доброю, світлою людиною, добрим чоловіком і батьком, чиє місце в серцях близьких і друзів назавжди залишиться незмінним.

Борис Олександрвич був призваний на військову службу у березні 2022 року, відзначився на фронті як стрілець стрілецького відділення стрілецького батальйону. Воїн загинув 2 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Приморське Запорізької області.
У осиротілій родині Героя залишилися дружина Наталія Павлівна, двоє малолітніх донечок віком 6 та 4 роки, а також старший брат.

Щирі співчуття родині… Воїну Борису вічна памʼять та шана…

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/10/u-radyvylovi-provely-v-ostannyu-zemnu-dorohu-voyina-borysa-tushakovskoho/

✅ПРО ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ГОВОРИЛИ У ЗДОЛБУНІВСЬКОМУ БЛАГОЧИННІ

9 лютого 2025 року, у Михайлівському храмі села Здовбиця відбувся круглий стіл викладачів недільних шкіл Здолбунівського благочиння. Захід відбувається вдруге. Близько тридцяти священників та мирян зібралися, щоб поділитися досвідом у духовному вихованні дітей та обговорити подальший розвиток недільних шкіл. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

До участі в круглому столі було запрошено керівника відділу по роботі з недільними школами Рівненської єпархії УПЦ, протоієрея Іоана Дячука, який запропонував нові ідеї та рекомендації для вдосконалення роботи. Під час зустрічі учасники проаналізували результати роботи відділу в минулому році та окреслили плани на наступний період.

За словами прот. Олександра Карпюка, у Здолбунівському благочинні функціонує 21 недільна школа, де займається 240 дітей. За 2024 рік було проведено низку заходів, серед яких:
 • круглий стіл викладачів недільних шкіл,
 • конкурс малюнків до свята Благовіщення,
 • перший Пасхальний гала-концерт недільних шкіл,
 • дитячий табір «Анголятко»,
 • олімпіада недільних шкіл.

“Круглий стіл став ще одним важливим кроком у розвитку духовної освіти та виховання майбутнього нашої Церкви”, – зауважив прот. Василь Начев, благочинний Здолбунівського благочиння.

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/10/pro-dukhovne-vykhovannya-ditey-hovoryly-u-zdolbunivskomu-blahochynni/

🙏Архієпископ Пимен наголосив на величі подвигу новомучеників та сповідників ХХ століття, які віддали своє життя за віру в Христа. Він підкреслив, що ці святі, проливши свою кров за Кров Христову, стали вічними причасниками Божими у Царстві Небесному. Владика закликав вірян не втратити насіння віри, посіяне сповідниками, а виростити його та отримати Божественний врожай.

Ці слова архієпископа Пимена пролунали під час його проповіді, у Неділю про митаря та фарисея, де він розповів про подвиг новомучеників та сповідників ХХ століття.

❗️ЗАПРОШУЄМО У ПАЛОМНИЦТВО НА СВЯТУ ЗЕМЛЮ

З 16 по 20 квітня 2025 року з благословіння архієпископа Рівненського та Острозького Пимена запрошуємо вас у паломництво до Святої Землі, щоб разом відзначити Світле Христове Воскресіння. Це унікальна можливість пройти шляхами, якими ходив Спаситель, відчути благодать святих місць та стати свідком Чуда сходження Благодатного Вогню.

Вирушаючи у паломництво до Святої Землі, ми не просто залишаємо буденність позаду; ми відкриваємо серце для глибокої духовної подорожі, прагнучи зустріти Бога там, де Його благодать засяяла з особливою повнотою.  

Це паломництво — можливість пройти шляхами, якими ходив Спаситель, відчути благодать місць, де відбувалися найважливіші події нашої віри, і зміцнити свій духовний зв’язок із Господом.

Ми відвідаємо Єрихон — найдавніше місто світу, піднімемося на Гору Спокуси, де Христос провів сорок днів у пості та молитві, зануримося у води ріки Йордан у місці хрещення Ісуса. У Віфлеємі вклонимося місцю народження Спасителя та помолимося перед чудотворною іконою Божої Матері «Віфлеємська».

У Велику Суботу разом зустрінемо Благодатний Вогонь біля Яффських воріт, а опівночі візьмемо участь у Пасхальному богослужінні на Гробі Господньому. На завершення паломництва піднімемося на Єлеонську гору, місце Вознесіння Господнього, та відвідаємо Гефсиманський сад.

Приєднуйтесь до нас у цій незабутній мандрівці, щоб разом пережити глибоке духовне оновлення та відчути присутність Бога у кожному кроці на Святій Землі.

Усі деталі можна з‘ясувати за номером телефону: 0967671938 м. Валентина Ілліна


На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/10/zaproshuyemo-u-palomnytstvo-na-svyatu-zemlyu/

❗️ЗАВТРА ВІДБУДЕТЬСЯ ЗАСІДАННЯ ПО СПРАВІ ВЛ. АРСЕНІЯ

11 лютого відбудеться чергове судове засідання у процесі проти намісника Святогірської Лаври митр. Арсенія.

Прес-служба обителі повідомляє, що о 13:00 у Слов’янському міськрайонному суді відбудеться чергове підготовче засідання у справі архієрея.

Братія закликає до молитов за владику!

Ганебний процес знущань, який побудовано на брехні та ненависті до владики Арсенія триває.

🌿11 ЛЮТОГО -СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ІГНАТІЯ БОГОНОСЦЯ

Святий Ігнатій Богоносець має особливе значення для нас, тому що він близько спілкувався з апостолами, безпосередньо від них чув християнське вчення і був свідком поширення та розвитку перших християнських громад. У своїх семи листах він відобразив для нас апостольську епоху.

Святий Ігнатій народився в Сирії в останні роки життя Спасителя. Його життєпис оповідає, що він був тим юнаком, якого Господь узяв на руки і сказав: «Якщо не звернетеся і не будете як діти, не ввійдете до Царства Небесного» (Мт.18:3). Богоносцем він названий тому, що, міцно люблячи Господа, він ніби носив Його у своєму серці. Він був учнем апостола та євангеліста Іоанна Богослова. З послання святого Ігнатія до мирян видно, що він був особливо близький до апостола Петра і супроводжував його в деяких його апостольських подорожах. Незадовго до руйнування Єрусалиму в 72 році помер Євод, один із сімдесяти учнів Христових, і його наступником на Антіохійській кафедрі (у столиці Сирії) став Ігнатій.

Святий Ігнатій керував Антіохійською церквою протягом 40 років (67–107 рр.). В особливому видінні він удостоївся побачити небесне богослужіння і почути Ангельський спів. За зразком Ангельського світу він ввів на богослужіннях антифонний спів, у якому два хори чергуються і ніби перегукуються. Цей спів із Сирії швидко поширився у ранній Церкві.

107 року під час походу проти вірмен імператор Траян проходив через Антіохію. Йому доповіли, що святитель Ігнатій сповідує Христа, вчить зневажати багатство, зберігати невинність і не приносити жертву римським богам. Імператор викликав святителя і зажадав, щоб він припинив свою проповідь про Христа. Старець відмовився. Тоді його в кайданах послали до Риму, де на втіху народу його віддали на розтерзання звірам у Колізеї. Дорогою до Риму він написав сім послань, які збереглися до наших днів. У своїх посланнях святий Ігнатій просить християн не намагатися врятувати його від смерті: «Благаю вас, не чиніть мені любові. Залишіть мене бути їжею звірів, щоб через них досягти Бога. Я – пшениця Божа. Нехай змелють мене зуби звірів, так стану чистим хлібом Христовим». Почувши мужність святителя, Траян припинив гоніння на християн. Мощі його були перенесені в Антіохію, а згодом повернуті до Риму і покладені в церкві в ім’я священномученика Климента, папи Римського.

У своєму посланні до Ефесян святий Ігнатій писав: «Зберігайте віру і любов, показуйте себе християнами. Віра і любов є початок і кінець життя. Віра – початок, а любов – кінець, обидві ж у поєднанні є справа Божа. Все інше, що стосується чесноти від них, відбувається. Ніхто, хто сповідує віру, не грішить, і ніхто, хто здобув, не ненавидить».

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/11/11-lyutoho-svyashchennomuchenyka-ihnatiya-bohonostsya-2/

🇺🇦В УСТІ ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ЗАГИБЛИМ ЗАХИСНИКОМ СЕРГІЄМ ГНЕСЕМ

В Усті 10 лютого в останню дорогу провели полеглого 40-річного військового Сергія Вікторовича ГНЕСЯ. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Соборний чин відспівування відбувся у домівці хресного батька захисника. Очолив чин похорону благочинний І-го Корецького благочиння протоієрей Андрій ДЯЧЕК у співслужінні протоієрея Володимира ЗІНЬКОВА та духовенства.

Рідні, друзі, військовослужбовці та громадськість вшанували пам’ять молодого воїна, який віддав своє життя за незалежність України.
Родом Сергій ГНЕСЬ із Маріуполя, після окупації міста був змушений залишити рідний дім. До останнього подиху він боронив Батьківщину. 29 січня 2025 року на Курському напрямку він віддав своє життя, залишаючись вірним військовій присязі та своєму народу.

Вічний спочинок захисник знайшов на місцевому кладовищі. Поховали його з військовими почестями.

Щирі співчуття родині та близьким… Неможливо знайти слова втіхи, загоїти біль та гіркоту від втрати найдорожчої людини. 

Вічна пам’ять і Царство Небесне Герою…

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/11/v-usti-poproshchalysya-iz-zahyblym-zakhysnykom-serhiyem-hnesem/

🌿12 ЛЮТОГО – СОБОР ВСЕЛЕНСЬКИХ УЧИТЕЛІВ ТА СВЯТИТЕЛІВ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО, ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА ТА ІОАННА ЗЛАТОУСТОГО

За часів імператора Олексія Комніна, який правив із 1081 до 1118 року, у Константинополі розгорілася суперечка, що розділила на три табори мужів, освічених у питаннях віри і старанних у набутті чеснот. Йшлося про трьох святителів і видатних отців Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого. Одні виступали за те, щоб віддати перевагу св. Василію перед двома іншими, оскільки він зумів пояснити таємниці природи як ніхто інший і був піднесений чеснотами на Ангельську висоту. У ньому, говорили його прихильники, не було нічого низинного чи земного, він був організатором чернецтва, очільником усієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим пастирем стосовно чистоти моралі. Тому, робили висновок вони, св. Василій стоїть вище за св. Іоанна Златоуста, який за характером був більш схильний прощати грішників.
Інша партія, навпаки, захищала Златоуста, заперечуючи супротивникам, що прославлений єпископ Константинополя анітрохи не меншою мірою, ніж свт. Василій, був спрямований боротися з вадами, закликати грішників до покаяння і спонукати народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, златоустий пастир зросив Церкву справжньою повноводною рікою проповідей. У них він тлумачив Слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті, причому йому вдалося це зробити краще, ніж двом іншим християнським учителям.

Третя група ратувала за те, щоб визнати головним свт. Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що свт. Григорій, який краще за всіх опанував мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого ступеня в спогляданні Бога, тому ніхто з людей не зміг настільки чудово викласти вчення про Святу Трійцю.

Таким чином, кожна партія захищала одного отця перед двома іншими, і це протистояння захопило незабаром усіх жителів столиці. Зовсім уже не думаючи про шанобливе ставлення до святителів, люди пускалися в нескінченні суперечки і сварки. Розбіжностям між партіями не було видно ні кінця, ні краю.

Тоді вночі три святителі з’явилися уві сні св. Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському (пам’ять 5 жовтня), спочатку по одному, а потім утрьох. В один голос вони йому сказали: “Як ти бачиш, ми всі разом перебуваємо поруч із Богом, і жодні суперечки чи суперництво нас не розділяють. Кожен із нас у ту міру обставин і натхнення, яка була йому дарована Святим Духом, писав і вчив того, що необхідно для спасіння людей. Серед нас немає ні першого, ні другого, ні третього. Якщо ти прикликаєш ім’я одного із нас, двоє інших також присутні поруч із ним. Тому повели тим, хто свариться, не створювати через нас розколів у Церкві, оскільки за життя всі свої зусилля ми присвячували встановленню єдності та злагоди в мирі. Потім об’єднай наші пам’яті в одне свято і склади для нього службу, включивши туди піснеспіви, присвячені кожному з нас, згідно з мистецтвом і наукою, які Господь тобі дав. Передай цю службу християнам, щоб вони святкували її щороку. Якщо вони шануватимуть нас таким чином – єдиними перед Богом і в Бозі, то ми обіцяємо, що клопотатимемо в нашій спільній молитві про їхнє спасіння”. Після цих слів святителі піднялися на небо, огорнуті невимовним світлом, звертаючись один до одного на ім’я.
Тоді свт. Іоанн Мавропод зібрав без зволікання народ і повідомив про одкровення. Оскільки всі поважали митрополита за чесноту та захоплювалися силою його красномовства, партії, що сперечалися, примирилися. Усі стали просити Іоанна негайно взятися за складання служби спільного свята трьох святителів. Тонко продумавши питання, Іоанн вирішив відвести цьому святкуванню тридцятий день січня (за юліанським календарем), щоб немовби скріпити печаткою цей місяць, протягом якого згадуються всі три святителі окремо.

Як співається в численних тропарях із цієї чудової служби, три святителі, “земна трійця”, різні як особистості, але єдині за благодаттю Божою, заповіли нам у своїх писаннях і прикладом свого життя шанувати й прославляти Пресвяту Трійцю – Бога Єдиного у трьох Особах. Ці світильники Церкви поширили по всій землі світло істинної віри всупереч небезпекам та переслідуванням і залишили нам, їхнім нащадкам, святу спадщину. Через їхні творіння ми можемо також досягти вищого блаженства і вічного життя в присутності Бога разом з усіма святими.

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/11/12-lyutoho-sobor-vselenskykh-uchyteliv-ta-svyatyteliv-vasyliya-velykoho-hryhoriya-bohoslova-ta-ioanna-zlatoustoho-2/

❗️Прийом керуючого єпархією
14 лютого , у пʼятницю, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен здійснюватиме прийом духовенства та мирян, початок о 10.00.

🌿13 ЛЮТОГО – СВЯТИТЕЛЯ НИКИТИ ПЕЧЕРСЬКОГО, ЄПИСКОПА НОВГОРОДСЬКОГО

Преподобний Никита був киянином – один із перших пострижників Києво-Печерської обителі. Він подвизався там за преподобного ігумена Нікона (1078-1088). У молодості інок Никита, бажаючи прославитися серед ченців, почав просити ігумена, щоб він благословив його трудитися наодинці, в затворі. Ігумен перешкоджав йому, говорячи:
«Чадо! Не корисно тобі, будучи юним, сидіти бездіяльно. Краще перебувати тобі з братією, працюючи разом, і ти не втратиш нагороду свою. Сам ти бачив брата нашого Ісакія печерника, як він був спокушений у затворі бісами; і тільки благодать Божа та молитви преподобних отців наших Антонія та Феодосія врятували його. Бажання твоє вище сил». 

Никита ж зовсім не хотів слухати слова ігумена, тому що не міг подолати сильного прагнення свого до затворницького життя, і тому, як захотів, так і зробив. Зачинившись, загородив двері міцно і, не виходячи, був один у молитві. Минуло кілька днів, як інок не уникнув диявольських сіток. Під час співу свого він чув якийсь голос, ніби хтось разом із ним молився. Потім з’явився перед ним біс в образі Ангела. І недосвідчений подвижник, спокусившись, вклонився йому як Ангелові. Тоді сказав йому біс: «Тепер ти вже не молися, але читай книги і будеш розмовляти з Богом, будеш промовляти слово, щоб я приходив до тебе». Никита, повіривши сказаному і спокусившись ще більше, перестав молитися, але старанно почав читати книги, бачачи при цьому біса, що безперестанку молиться за нього. Никита радів, думаючи, що сам Ангел творить за нього молитву.

Незабаром Никита настільки вдосконалився у вивченні Старого Завіту, що знав його напам’ять. Також з тими, хто приходить до нього, багато розмовляв про користь для душі від читання Писання. На навіювання спокусника він почав пророкувати, і велика слава поширилася про нього, всі дивувалися з виконання його пророчих словес. Так, Никита повідомив князя Ізяслава про вбивство Новгородського князя Гліба Святославича. Справді, незабаром настала звістка, яка підтвердила його слова. У літописах повідомляється, що князя Гліба було вбито 30 травня 1079 року. Тож пророцтва Никити з дивовижною точністю виконувались. Це переконувало самітника у правильності обраного ним шляху. Про молитву ж і покаяння Никита не думав.

Він часто розмовляв про Святе Письмо Старого Завіту, але уникав навіть згадок про ім’я Господа Ісуса Христа, уникав розмов про Святе Євангеліє. Дізнавшись про це, святі отці Києво-Печерської Лаври зрозуміли, що інок перебуває у небезпечному духовному стані. Вони не залишили у біді свого побратима. Преподобні отці, здійснивши багато молитв за Никиту, вигнали з нього біса. Після цього вони спитали Никиту; чи знає він щось із книг Старого Завіту. Никита клявся, що він ніколи їх не читав і навіть виявився забув грамоту, так що батьки знову навчали його читання та письма. Тоді, прийшовши до тями, Никита «сповідав гріх свій і плачучи про те гірко, дав собі велику стриманість і послух вести чисте і смиренне життя». Людинолюбний Господь, бачачи такі великі подвиги блаженного, а також і колишні чесноти його, прийняв справжнє покаяння. 
В 1096 преподобний Никита був зведений митрополитом Київським Єфремом (друга половина XI століття) в єпископський сан і призначено на кафедру Великого Новгорода. У «Розписі, чи короткому літописці Новгородських владик» святитель Никита значиться шостим Новгородським єпископом.

З часу єпископської хіротонії праці святого Никити помножилися, а подвиги, які він чинив в обителі, зросли. Предметом особливих турбот святителя Никити була місіонерська діяльність із утвердження християнства, поширення та підтримки благочестя в єпархії. Протягом двадцятирічного архієрейського служіння він був для своєї пастви прикладом доброчесного життя. У похвальному слові святителю Никиті говориться, що він таємно подавав милостині бідним, опікувався ними.

Святитель Никита був ревним молитовником і клопотався за свою паству, і Господь прославив його доброчесне життя, давши дар чудотворення.

Літописи зберегли свідоцтва про два випадки чудесного порятунку Новгорода від лих: у 1097 році святитель Никита своєю молитвою погасив пожежу, яка винищувала місто, а вдруге, під час згубної посухи пішов дощ, тому він вважається захисником від пожеж та покровителем землеробства. Відомо також, що святитель Никита вшановувався як захисник вітчизни, покровитель воїнів. Літописець, розповідаючи про похід Новгородського князя Мстислава та його перемоги, зауважує, що Мстислав повернувся «в град свій молитвами преподобного Никити, єпископа Новгородського».
13 років керував святитель Никита новгородською паствою і помер у 1108 року, 31 січня. Мощі святого зберігаються у Софіївському соборі Новгорода.

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/12/13-lyutoho-svyatytelya-nykyty-pecherskoho-yepyskopa-novhorodskoho-2/

🌿14 ЛЮТОГО – МУЧЕНИКА ТРИФОНА АПАМЕЙСЬКОГО

Святий мученик Трифон народився в одній із областей Малої Азії – Фрігії, неподалік міста Апамії в селі Кампсада. З юних років Господь дарував йому силу вигнанння бісів та зцілення різноманітних хвороб. Одного разу жителі його рідного села були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив піти шкідливих комах, що винищували хлібні злаки та спустошували поля. Особливо прославився святий Трифон вигнанням диявола з дочки римського імператора Гордіана (238–244).

Допомагаючи всім страждаючим, він вимагав лише однієї плати – віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зцілював їх.
Коли на царський престол вступив імператор Декій (249–251), жорстокий гонитель християн, єпарху Акіліну було донесено, що святий Трифон сміливо проповідує віру в Христа і багатьох приводить до Хрещення. Святого було схоплено і приведено на допит, під час якого він безбоязно сповідав свою віру. Його піддали жорстоким катуванням, били палицями, терзали тіло залізними гачками, обпалювали рани вогнем, водили містом, вбивши в ноги залізні цвяхи. Усі тортури святий Трифон мужньо переносив, не видаючи жодного стогону.

Нарешті він був засуджений на усічення мечем. Перед стратою святий мученик молився, Бого укріпив його у стражданнях. Трифон випросив у Господа особливу благодать тим, хто закликатиме його ім’я на допомогу. Перш, ніж воїни занесли меч над головою святого мученика, він віддав душу свою в Божі руки. Ця подія сталася у місті Нікеї у 250 році.

Святе тіло мученика християни обвили чистими пеленами і хотіли поховати в місті Нікеї, в якому він постраждав, але святий Трифон у баченні наказав перенести його тіло на свою батьківщину в селище Кампсаду. Це було виконано.
Згодом мощі святого Трифона було перенесено до Константинополя та у Рим. Великим шануванням користується святий мученик.
Мученикові Трифону особливо моляться за зцілення від тілесних недуг, у разі псування плодів, під час голоду.

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/13/14-lyutoho-muchenyka-tryfona-apameyskoho-3/

🌺Величание
Величаем Тя, Живодавче Христе, и чтим Пречистую Матерь Твою, Еюже по закону ныне принеслся еси в Храм Господень.

На відео: архієпископ Рівненський та Острозький Пимен, Воскресенський собор Рівного

❗️Атака на Чорнобильську АЕС: замах на дар Божий – життя

Сьогодні ми стали свідками події, яка виходить за межі людського розуміння. Удар по Чорнобильській атомній електростанції – це не просто акт агресії, а злочин проти всього світу, проти Божого дару життя.

Радіація не розрізняє народів, не знає кордонів. Її наслідки відчувають і невинні діти, і майбутні покоління. Ми вже бачили цю трагедію в 1986 році, і тепер маємо зробити все, щоб подібне не повторилося.

Церква закликає всіх до посиленої молитви за захист людей та землі від можливої екологічної катастрофи. Будемо благати Господа, щоб Він зупинив це зло, просвітлив розуми тих, хто сіє руйнування, та зміцнив дух кожного, хто бореться за правду і справедливість.

“Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться” (Мф. 5:9). Нехай ця істина буде дороговказом у цей темний час.

На відео: головний інженер ЧАЕС

🌺15 ЛЮТОГО – СТРІТЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

У перекладі з церковнослов’янської «сърѣтение» – «зустріч». День Стрітення – точка в часі, у якій зустрілися Старий і Новий Заповіти. Стародавній світ і християнство. Сталося це завдяки людині, якій в Євангелії відведено особливе місце.
15 лютого ми згадуємо події, описані в Євангелії від Луки. Стрітення відбулося через 40 днів після Різдва Христового.

У юдеїв того часу було дві традиції, пов’язаних з народженням в сім’ї дитини. Жінка після пологів не могла з’являтися в Єрусалимському храмі сорок днів (а якщо народилася дівчинка, то і всі вісімдесят). Як тільки термін закінчувався, мати повинна була принести в Храм очистительну жертву. Якщо сім’я була бідною, замість ягняти приносили голубку, горлицю.

Якщо в сім’ї первістком був хлопчик, батьки на сороковий день приходили з новонародженим в храм для обряду посвячення Богу. Це була не просто традиція, а закон Мойсеїв: його юудеї встановили в пам’ять виходу євреїв з Єгипту – визволення від чотиривікового рабства.

Марія та Йосип прибули з Віфлеєму в столицю Ізраїлю Єрусалим з сорокаденним Богонемовлям на руках. Сім’я жила небагато, тому очисною жертвою Богородиці стали два голуби. Пречиста Діва вирішила принести жертву із смирення та з поваги перед юудейським законом попри те, що Іісус з’явився на світ у результаті непорочного зачаття.
Після здійснення обряду святе сімейство вже прямувало до виходу з храму, але тут до них підійшов старець Симеон. У перекладі з староєврейської «šim’on» означає «слухання». Праведник узяв Немовля на руки і радісно вигукнув: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля».

За переказами, на момент зустрічі з Христом Симеону було понад 300 років. Він був шанованою людиною, одним із сімдесяти двох вчених, яким доручили здійснити переклад Святого Письма з єврейської на грецьку. Переклад Септуагінти був зроблений на прохання єгипетського царя Птолемея II Філадельфа (285-247 до н.е.).
Цієї суботи старець прийшов до храму невипадково – Святий Дух привів його. Багато років тому Симеон здійснював переклад книги пророка Ісаї і побачив загадкові слова: «Се Діва в утробі зачне, і родить Сина». Як Діва, тобто незаймана, може народити? Вчений засумнівався і хотів виправити «Діва» на «Жінка». Але йому з’явився Ангел і не просто заборонив змінювати слово, але сказав, що Симеон не помре, поки особисто не переконається, що пророцтво істинне.

І ось цей день настав. Здійснилося те, що учений муж чекав все своє довге життя. Симеон узяв на руки Немовля, народженого від Діви, а значить, пророцтво Ангела виповнилося. Старець міг спокійно померти. «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…» Церква назвала його Симеоном Богоприїмцем і прославила як святого.
Прийнявши з рук Пречистої Діви Немовля, старець Симеон звернувся до Неї зі словами: «Ось, із-за Нього будуть сперечатися в народі: одні спасуться, а інші загинуть. І Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрились помисли багатьох сердець».

Суперечки в народі – це переслідування, які були приготовані Спасителю. Відкриття помислів – Суд Божий. Що за зброя простромить серце Богородиці? Це було пророцтво про Розп’яття, яке чекало Її Сина. Адже цвяхи і спис, від яких прийняв смерть Спаситель, пройшли нестерпним болем і через Її материнське серце. Є ікона Богородиці – яскрава ілюстрація цього пророцтва. Вона називається «Пом’якшення злих сердець». Іконописці зображають Богоматір, Котра стоїть на хмарі з сімома увіткненими в серце мечами.
У день Стрітення в Єрусалимському храмі відбулася ще одна зустріч. До Богоматері підійшла 84-річна вдова, «дочка Фануїлова». Городяни називали її пророчиця Анна за натхненні промови про Бога. Вона багато років жила і працювала при храмі, як пише євангеліст Лука, «постом і молитвою служачи Богові день і ніч».

Анна-пророчиця вклонилася новонародженому Христу і вийшла з храму, несучи городянам звістку про пришестя Месії, рятівника Ізраїлю.

А святе сімейство повернулося в Назарет, бо виконали все, що заповідав закон Мойсея.

На сайті: https://rivne.church.ua/2025/02/14/15-lyutoho-stritennya-hospoda-boha-i-spasa-nashoho-isusa-khrysta-2/