Готовлюсь к худшему

🔴🙏Благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія на Великий піст.

Щорічно настання спасительних великопосних днів дарує нам можливість відкинути діла темряви (Рим. 13:12) і повернутися на шлях життя (Пс. 15:11). Цьому сприяє як календарний час святої Чотиридесятниці, що збігається з періодом весняного пробудження природи, так і особливий покаянний настрій постових богослужінь.

Дотримання Великого посту є не тільки важливою, а й невід’ємною умовою правильного шляху до спасіння. Великий піст відкриває духовні очі та дає можливість побачити себе справжнього перед Богом, проаналізувати і виправити себе у світлі грядущої вічності. Наставляючи своїх чад на благодатний час посту, Свята Церква нагадує нам, що ми покликані просвітитися духовною силою Господа, Який є світло, і немає в Ньому ніякої темряви (Ін. 1:5). Справжнє духовне життя — це не тільки відмова від зла і моральне вдосконалення, але й стяжання благодаті Святого Духа, преображення людської душі Божественною силою Воскреслого з мертвих Господа нашого Іісуса Христа.
Читати повністю.

⚡⚡ ОТЦЯ СЕРГІЯ УТРИМУЮТЬ В ІЗОЛЯТОРІ СБУ❗

Адвокати знайшли, куди після суду поділи протоієрея Сергія Чертіліна. Священика УПЦ завезли в ізолятор СБУ на Аскольдовому провулку, а не в СІЗО, як зобов'язані були це зробити після рішення суду.

Що означає це... викрадення? Адвокат прот. Микита Чекман вважає, що так спецслужбі легше чинити тиск на людину, якій самі ж висунули звинувачення. Адвокати #ЦентрПравовогоЗахисту намагаються потрапити до підзахисного, щоб дізнатись про його стан.

Вчора на суді отець Сергій вже добу був без їжі і почувався зле, а прохання дати хоча б напитися суддя спочатку проігнорував. Але конвой не дозволив передати затриманому та закутому у кайданки батюшці трохи їжі.

🙏Просимо посилених молитов за отця Сергія.

❗️На сайті Рівненської єпархії ведуться технічні роботи.

🌱Усіх преподобних отців, у подвигу просіявших


На Сиропусному тижні, у суботу, звершується спогад усіх святих мужів і жон, які в пості просіяли та преподобно жили. Як полководці заохочують своїх воїнів перед битвою спогадом про хоробрих і доблесних предків, які воювали, так і Церква прикладом святих подвижників зміцнює нас на подвиг духовний, щоб ми, дивлячись на їхнє гідне життя, наслідували їх у різних чеснотах і свідомо ухилялися від несправедливих справ і вчинків.

Церква пропонує нам певний зразок: якщо і ми докладемо з преподобними старанність, то зможемо безперешкодно зробити все, що вони зробили, адже і святі були одного з нами єства.

Цього дня згадуються житія святих різних країн і народів, усіх тих, хто подвигом пісним увійшов до “раю солодощів”, насолоджуючись нині Небесним Царством.

Сирна субота – це особливий і єдиний день у році, коли звершується пам’ять усіх ченців, тому що “житіє пісне” – це синонім чернечого життя.

☝️ПРОПОВІДЬ. НЕДІЛЯ СИРОПУСНА. СПОМИН АДАМОВОГО ВИГНАННЯ

Сьогодні в день заговіння перед Великим Постом наша увага звернена до спогаду Адамового вигнання з раю, ми повинні з вами згадати спочатку, а як же сталося це велике горе, трагедія в історії роду людського.

Єву створив Господь з ребра Адамового, показуючи тим самим, що Єва однієї природи і плоті та рівної гідності з ним. Господь, створивши перших людей, помістив їх у раю. Це був прекрасний сад, в якому був надлишок земних благ і незвичайна краса і блаженство. Там текли річки й росли дерева з чудовими плодами. Серед тих дерев було одне особливе дерево – дерево пізнання добра та зла. Бог заборонив Адаму та Єві куштувати плоди цього особливого дерева, щоб не померти. Зі всякого іншого дерева в саду Адамові і Єві було дозволено їсти. Таким чином, якщо не враховувати дерева пізнання добра і зла, у перших людей було достатньо плодів. Та вони і не хотіли їсти плоди, які Бог заборонив куштувати. Вони любили Бога, але недовгим було блаженство перших людей у раю.

Диявол, який задовго до творіння людини вже відпав від Бога, позаздрив людині і, вселившись у змія, він і сказав до жінки: “Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?”. Жінка відповіла змієві: “Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: “не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете”. І сказав змій до жінки: “Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло”. Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував» (Бут. 3:1-6).
Біблія називає сатану батьком брехні та людиновбивцею. Це ми бачимо з історії гріхопадіння Адама та Єви. Сатана придумав брехливу історію, в якій Бог, ніби обмежує в чомусь людину, боячись її конкуренції. Відразу після гріхопадіння, здавалося б, розкрилися очі Адама – він став бачити власну голизну, якої раніше не помічав. І для прикриття цієї голизни наші прабатьки використали листя дерев. Але, побачивши себе такими, якими вони були насправді, вони осліпнули духовно. Адам, почувши голос Божий, вжахнувся і перше, що спало йому на думку – це як би скоріше сховатися від очей Божих. Яке засліплення! Адже він прекрасно знав, що від Бога сховатися неможливо. Зрадники завжди бояться зустрітися з тим, кого зрадили.

А те, що вчинили перші люди, було справжньою зрадою у відношенні до Бога.
Бог простив їм першу зраду і дав шанс повернутися до Себе, але, на жаль, люди ним не скористалися. Жінка почала оправдуватися тим, що її спокусив змій. А Адам у всьому звинувачував жінку, котру дав йому Господь. Ось вона… остання розмова людини із Богом у раю: «Чи не їв ти з дерева, що я наказав тобі не їсти?”. Чоловік відповів: “Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв”. Тоді Господь Бог сказав до жінки: “Що ти це наробила?” Жінка відповіла: “Змій обманув мене, і я їла» (Бут. 3:11-13).

Більше на сайті: https://rivne.church.ua/2024/03/15/propovid-nedilya-syropusna-spomyn-adamovoho-vyhnannya/

🌱17 БЕРЕЗНЯ – ПРЕПОДОБНОГО ГЕРАСИМА ІОРДАНСЬКОГО

Преподобний Герасим був родом із Лікії (Мала Азія). З юності він вирізнявся благочестям. Прийнявши чернецтво, преподобний пішов вглиб Фіваїдської пустелі (Єгипет). Близько 450 року преподобний прийшов до Палестини і оселився біля Йордану, де заснував монастир.

У свій час святий був спокушений єрессю Євтихія і Діоскора, які визнавали в Ісусі Христі тільки Божественну природу. Однак преподобний Євфимій Великий (пам’ять 20 січня) допоміг йому повернутися до правої віри.
В обителі святий встановив суворі правила. П’ять днів на тиждень інок проводив на самоті, займаючись рукоділлям і молитвою. У ці дні пустельники не їли вареної їжі і навіть не розводили вогню, а харчувалися сухим хлібом, корінням та водою.

У суботу та неділю всі збиралися до монастиря на Божественну літургію та причащалися Святих Христових Таїн. Після полудня, взявши із собою запас хліба, коріння, води та оберемок гілок фінікової пальми для плетіння кошиків, пустельники поверталися у свої відокремлені келії. Кожен мав тільки старий одяг та рогожу, на якій спав. Ідучи з келії, двері не замикали, щоб кожен, хто прийшов, міг увійти, відпочити або взяти необхідне.

Сам преподобний виявляв високий зразок подвижництва. У Великий піст він не їв нічого до найсвітлішого дня Воскресіння Христового, коли причащався Святих Таїн. Ідучи на весь Великий піст у пустелю, преподобний брав із собою блаженного Киріака, свого улюбленого учня (пам’ять 29 вересня), якого направив до нього преподобний Євфимій Великий.
Під час смерті святого Євфимія Великого преподобному Герасимові було відкрито, як душу покійного Ангели підносили на небо. Взявши з собою Киріака, преподобний негайно пішов до обителі святого Євфимія і віддав землі його тіло.

Преподобний Герасим помер мирно, оплаканий братією та учнями. До кончини преподобному Герасиму допомагав у працях лев, який по смерті старця помер на його могилі і був закопаний біля труни святого. Тому лева малюють на іконах біля ніг преподобного.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/03/16/17-bereznya-prepodobnoho-herasyma-iordanskoho-2/

☦️Неділя Сиропусна. Спомин Адамового вигнання. Прощена неділя.

🌸АРХІЄПИСКОП ПИМЕН ОЧОЛИВ БОГОСЛУЖІННЯ У МЕЖИРИЦЬКОМУ МОНАСТИРІ

У день вшанування ікони Богородиці “Виховання” архієпископ Пимен очолив богослужіння у Межирицькому монастирі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

17 березня 2024 року, у Сиропусну неділю, у спомин Адамового вигнання, у Прощену неділю архієпископ Пимен очолив богослужіння у Межирицькому Свято-Троїцькому чоловічому монастирі. Цього дня також вшановували ікону Богородиці “Виховання”, святкування зміщено через Великий піст.

Його Високопреосвященству співслужили ігумен Федор, намісник монастиря, братія монастиря у духовному сані.

За богослужінням піднесли молитви за припинення війни в Україні, за українських воїнів, за поранених, полонених, за людей доброї волі, за немічних, хворих та за тих, за кого нема кому помолитися.

Після Євангелія владика Пимен звернувся до вірян зі словами проповіді, дав настанови на Великий піст, розповів про важливість прощення та покаяння.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/03/17/arkhiyepyskop-pymen-ocholyv-bohosluzhinnya-u-mezhyrytskomu-monastyri-3/