🤝🇺🇦🔞 #психологічнадопомога #допомогаУкраїна #ґвалтування
Чат-бот «Сильні» – це спосіб отримати допомогу, якщо ви чи ваші родичі потерпіли від сексуального насилля
⠀
Після того, як ви оберете один із напрямків допомоги, із вами в чаті бота зв’яжеться наша консультантка. Це буде проста та конфіденційна розмова у якій ви зможете розпитати про усе, що вас цікавить. А ми – організувати для вас усі необхідні заходи.
⠀
Ви не винні у тому що трапилось. І маєте право отримати якісну та безоплатну допомогу. А наш Фонд та доброчинці зі свого боку забезпечать вас усім необхідним.
⠀
В яких напрямках працює фонд:
🔵 оплачує медичні послуги та реабілітацію потерпілих;
🟡 надає психологічну допомогу (консультації та терапія);
🔵 надає юридичну допомогу (консультації та документування злочину).
⠀
Уся допомога надається виключно за запитом та без примусу, з дотриманням конфіденційності та безоплатно.
@strong_help_bot
Чат-бот «Сильні» – це спосіб отримати допомогу, якщо ви чи ваші родичі потерпіли від сексуального насилля
⠀
Після того, як ви оберете один із напрямків допомоги, із вами в чаті бота зв’яжеться наша консультантка. Це буде проста та конфіденційна розмова у якій ви зможете розпитати про усе, що вас цікавить. А ми – організувати для вас усі необхідні заходи.
⠀
Ви не винні у тому що трапилось. І маєте право отримати якісну та безоплатну допомогу. А наш Фонд та доброчинці зі свого боку забезпечать вас усім необхідним.
⠀
В яких напрямках працює фонд:
🔵 оплачує медичні послуги та реабілітацію потерпілих;
🟡 надає психологічну допомогу (консультації та терапія);
🔵 надає юридичну допомогу (консультації та документування злочину).
⠀
Уся допомога надається виключно за запитом та без примусу, з дотриманням конфіденційності та безоплатно.
@strong_help_bot
Telegram
Сильні
Чатбот створений для анонімної допомоги потерпілим від сексуального насилля під час російської війни проти України.
Forwarded from Мисткиня каже
#новини #ґвалтування
Медійниці закликали омбудсмена Денісову скоригувати комунікацію про статеві злочини в час війни
(Якщо ви хочете залишити свій підпис, пишіть на [email protected] назвіть у листі своє прізвище та ім’я, організацію, в якій ви працюєте, або свою професію/статус).
«Ми, українські медійниці, стурбовані та подекуди обурені риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни, які з’являються на сторінках у соціальних мережах Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
Зґвалтування суворо заборонене статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тому російські воєнні злочинці мають бути покарані. Водночас повідомлення про такі злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх.
Статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки». Потрібно пам’ятати про мету: привернення уваги до фактів злочинів.
Ця інформація поширюється медіа, сенситивні слова стають клікабельними заголовками, лідери та лідерки громадської думки також цитують їх у блогах, під час міжнародних культурницьких подій, організованих для адвокації вцілілих, привернення уваги до війни в Україні та до жахливих злочинів, скоєних росіянами.
Медіа ставляться з повагою до офіційних джерел інформації, яким є ви як посадова особа і ваш офіс. Тому будь-яка інформація, поширена від імені Уповноваженої або її офісу, зокрема на сторінках у соцмережах, для журналістів має статус підтверджених фактів. До того ж, зазвичай інформацію, яка стосується статевих злочинів загарбників, неможливо перевірити в інших джерелах. Дуже важливо, аби вона справді була підтвердженою.
Щодо дітей, які зазнали сексуального насильства від російських військових і загинули, для офіційної публічної комунікації мають бути висновки судово-медичної експертизи. Однак і в цьому випадку кожне слово повинне бути виважене і ретельно підібране.
Деталі злочинів, які ви повідомляєте публічно, скеровують увагу суспільства на роботу слідчих органів, системи правосуддя; люди вимагають розслідувань, судових процесів, покарання.
Представники і представниці правоохоронної та судової системи обмежені процесуальними заборонами ділитися інформацією про хід слідства. Кожний випадок ретельно досліджується, збираються докази, захищаються персональні дані вцілілих від сексуального насильства і свідків. Тому під час вашої публічної комунікації, яка завжди має розголос, просимо зазначати, чи передає ваш офіс матеріали для подальшої роботи слідчих та прокурорів.
Під час публічної комунікації статевих злочинів під час війни (особливо коли потерпілими є діти) важливо зважати не лише на етичність формулювань, але й на виправданість та доцільність публікації тих чи інших подробиць, які можуть шокувати. Наприклад, «дівчинка 6 місяців, росіяни ґвалтували чайною ложкою», «по двоє гвалтували малюків орально та анально» та «дев’ятимісячну донечку зґвалтували свічкою».
Як посадовій особі омбудсману надважливо передусім дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких. А отже, дотримуватися етичних стандартів у поданні інформації, оскільки надалі медіа поширюють її у власних публікаціях, зберігаючи оригінальні формулювання та публікуючи їх на широку аудиторію.
Сенсаційні матеріали, стигматизація, інсинуації та «чорнуха» навколо людських трагедій не допоможуть нам подолати ворога й оприявнити проблему статевих злочинів під час війни.
Ми занепокоєні тим, щоб українські медіа не стали всього лише майданчиком для поширення «жахливих подробиць» про статеві злочини під час війни замість того, щоб слугувати голосами на підтримку збирання доказів у відповідних кримінальних справах та справедливого покарання, та поширювати інформацію про те, куди і як звертатися людям, що пережили насильство.
Важливо розуміти, що статеві злочини під час війни — це інструмент геноциду, це інструмент ведення війни без правил, але вони не можуть слугувати ілюстративним матеріалом для розпалювання емоцій аудиторії.
Медійниці закликали омбудсмена Денісову скоригувати комунікацію про статеві злочини в час війни
(Якщо ви хочете залишити свій підпис, пишіть на [email protected] назвіть у листі своє прізвище та ім’я, організацію, в якій ви працюєте, або свою професію/статус).
«Ми, українські медійниці, стурбовані та подекуди обурені риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни, які з’являються на сторінках у соціальних мережах Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
Зґвалтування суворо заборонене статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тому російські воєнні злочинці мають бути покарані. Водночас повідомлення про такі злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх.
Статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки». Потрібно пам’ятати про мету: привернення уваги до фактів злочинів.
Ця інформація поширюється медіа, сенситивні слова стають клікабельними заголовками, лідери та лідерки громадської думки також цитують їх у блогах, під час міжнародних культурницьких подій, організованих для адвокації вцілілих, привернення уваги до війни в Україні та до жахливих злочинів, скоєних росіянами.
Медіа ставляться з повагою до офіційних джерел інформації, яким є ви як посадова особа і ваш офіс. Тому будь-яка інформація, поширена від імені Уповноваженої або її офісу, зокрема на сторінках у соцмережах, для журналістів має статус підтверджених фактів. До того ж, зазвичай інформацію, яка стосується статевих злочинів загарбників, неможливо перевірити в інших джерелах. Дуже важливо, аби вона справді була підтвердженою.
Щодо дітей, які зазнали сексуального насильства від російських військових і загинули, для офіційної публічної комунікації мають бути висновки судово-медичної експертизи. Однак і в цьому випадку кожне слово повинне бути виважене і ретельно підібране.
Деталі злочинів, які ви повідомляєте публічно, скеровують увагу суспільства на роботу слідчих органів, системи правосуддя; люди вимагають розслідувань, судових процесів, покарання.
Представники і представниці правоохоронної та судової системи обмежені процесуальними заборонами ділитися інформацією про хід слідства. Кожний випадок ретельно досліджується, збираються докази, захищаються персональні дані вцілілих від сексуального насильства і свідків. Тому під час вашої публічної комунікації, яка завжди має розголос, просимо зазначати, чи передає ваш офіс матеріали для подальшої роботи слідчих та прокурорів.
Під час публічної комунікації статевих злочинів під час війни (особливо коли потерпілими є діти) важливо зважати не лише на етичність формулювань, але й на виправданість та доцільність публікації тих чи інших подробиць, які можуть шокувати. Наприклад, «дівчинка 6 місяців, росіяни ґвалтували чайною ложкою», «по двоє гвалтували малюків орально та анально» та «дев’ятимісячну донечку зґвалтували свічкою».
Як посадовій особі омбудсману надважливо передусім дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких. А отже, дотримуватися етичних стандартів у поданні інформації, оскільки надалі медіа поширюють її у власних публікаціях, зберігаючи оригінальні формулювання та публікуючи їх на широку аудиторію.
Сенсаційні матеріали, стигматизація, інсинуації та «чорнуха» навколо людських трагедій не допоможуть нам подолати ворога й оприявнити проблему статевих злочинів під час війни.
Ми занепокоєні тим, щоб українські медіа не стали всього лише майданчиком для поширення «жахливих подробиць» про статеві злочини під час війни замість того, щоб слугувати голосами на підтримку збирання доказів у відповідних кримінальних справах та справедливого покарання, та поширювати інформацію про те, куди і як звертатися людям, що пережили насильство.
Важливо розуміти, що статеві злочини під час війни — це інструмент геноциду, це інструмент ведення війни без правил, але вони не можуть слугувати ілюстративним матеріалом для розпалювання емоцій аудиторії.
‼️⚖️🔞🥴👨🏻⚖️ #закон #самавинна #ґвалтування
Чому в Україні винні у сексуальному насильстві не сидять за ґратами / дівоча пліва та віктимна поведінка
Виявилось, що звільнення від в'язниці трьох підлітків на Закарпатті – це скоріше не виняток, а тенденція.
Сексуальна наруга над 14-річною жителькою закарпатського села Верхні Ворота в українському медіапросторі сприймається як "зґвалтування". Саме за цією статтею (ст.152 Кримінального кодексу) спочатку розслідувалася і розглядалася в суді ця кримінальна справа. Неповнолітнім обвинуваченим загрожувало до 12 років тюрми.
Однак на фінальному етапі прокуратура переформулювала статтю і хлопцям вже інкримінували "сексуальне насильство" (ст.153 КК).
Ключовим стало те, чи було "проникнення в тіло" жертви. Саме таке формулювання цього злочину прописано в Кримінальному кодексі з січня 2019 року. При чому тут не важливо, яке це було проникнення – вагінальне, оральне чи анальне – і чим саме воно здійснювалось.
Експертиза, як вказано в матеріалах справи не встановила факт пошкодження дівочої пліви, а отже прокуратура вирішила, що не має доказів "зґвалтування".
Вибачте, якої ще дівочої пліви?
Колишній керівник пенітенціарної системи, а нині адвокат Сергій Старенький каже, що прокуратура була вимушена змінити кваліфікацію злочину, оскільки не змогла довести в суді дві ключові складові зґвалтування: проникнення в тіло жерти і відсутність її добровільної згоди.
"Кримінальний кодекс говорить про те, що достатньо проникнення в тіло особи, незалежно якими предметами чи статевими органами, для того, щоб кваліфікувати дії як зґвалтування. Чи пошкоджена пліва чи ні, немає жодного значення", – вказує Христина Кіт.
‼️Нагадаємо, саме цілісність дівочої пліви жертви стала основним аргументом для правоохоронців змінити кваліфікацію злочину в закарпатській справі.
Також, на її думку, в такій категорії злочинів, суд має відійти від практики врахування попередньої поведінки обвинуваченого і його характеристик з місця роботи та проживання.
"Бо навіть відмінники та надзвичайно тихі і чемні люди у побуті можуть вчиняти сексуальне насильство, це не має впливати на покарання, зважаючи на наслідки для потерпілих, які цей злочин несе".
Інша ситуація – можливість призначення умовного покарання для засуджених за сексуальні злочини. Адвокат вважає, що ця норма кримінально-процесуального законодавства є несправедливою і потребує скасування.
💻 А тепер увага:
Доктор юридичних наук Микола Хавронюк, який зараз в складі робочої групи працює над новим Кримінальним кодексом, виступає категорично проти цього.
1) «Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша, коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче (статевих відносин), а потім передумала»
2) «Всяке ж в житті буває. Тому мають бути широкі межі для вибору покарання, щоб суддя міг ними користуватися».
Щодо резонансного злочину на Закарпатті, то професор Хавронюк твердить, що дії місцевої судді, яка відпустила засуджених, не містять зловживань. Оскільки вона діяла відповідно до норм чинного законодавства.
«В даній ситуації я більше схильний захистити цю суддю, ніж обурюватись цим рішенням», – зазначає він.
Оптимальним виходом із ситуації він вважає при апеляційному розгляді збільшити з 1 до 2 років строк іспитового терміну для засуджених підлітків. Саджати їх до в'язниці на тривале ув'язнення юрист вважає "непропорційним і неадекватним" покаранням.
А я хочу спитати ЯКИМ ЧИНОМ людина яка звинувачує жертву в насильстві та розмірковує про інтенсивність зґвалтування і каже «всяке буває» може розробляти законодавство щодо сексуальних злочинів?
Чому в Україні винні у сексуальному насильстві не сидять за ґратами / дівоча пліва та віктимна поведінка
Виявилось, що звільнення від в'язниці трьох підлітків на Закарпатті – це скоріше не виняток, а тенденція.
Сексуальна наруга над 14-річною жителькою закарпатського села Верхні Ворота в українському медіапросторі сприймається як "зґвалтування". Саме за цією статтею (ст.152 Кримінального кодексу) спочатку розслідувалася і розглядалася в суді ця кримінальна справа. Неповнолітнім обвинуваченим загрожувало до 12 років тюрми.
Однак на фінальному етапі прокуратура переформулювала статтю і хлопцям вже інкримінували "сексуальне насильство" (ст.153 КК).
Ключовим стало те, чи було "проникнення в тіло" жертви. Саме таке формулювання цього злочину прописано в Кримінальному кодексі з січня 2019 року. При чому тут не важливо, яке це було проникнення – вагінальне, оральне чи анальне – і чим саме воно здійснювалось.
Експертиза, як вказано в матеріалах справи не встановила факт пошкодження дівочої пліви, а отже прокуратура вирішила, що не має доказів "зґвалтування".
Вибачте, якої ще дівочої пліви?
Колишній керівник пенітенціарної системи, а нині адвокат Сергій Старенький каже, що прокуратура була вимушена змінити кваліфікацію злочину, оскільки не змогла довести в суді дві ключові складові зґвалтування: проникнення в тіло жерти і відсутність її добровільної згоди.
"Кримінальний кодекс говорить про те, що достатньо проникнення в тіло особи, незалежно якими предметами чи статевими органами, для того, щоб кваліфікувати дії як зґвалтування. Чи пошкоджена пліва чи ні, немає жодного значення", – вказує Христина Кіт.
‼️Нагадаємо, саме цілісність дівочої пліви жертви стала основним аргументом для правоохоронців змінити кваліфікацію злочину в закарпатській справі.
Також, на її думку, в такій категорії злочинів, суд має відійти від практики врахування попередньої поведінки обвинуваченого і його характеристик з місця роботи та проживання.
"Бо навіть відмінники та надзвичайно тихі і чемні люди у побуті можуть вчиняти сексуальне насильство, це не має впливати на покарання, зважаючи на наслідки для потерпілих, які цей злочин несе".
Інша ситуація – можливість призначення умовного покарання для засуджених за сексуальні злочини. Адвокат вважає, що ця норма кримінально-процесуального законодавства є несправедливою і потребує скасування.
Доктор юридичних наук Микола Хавронюк, який зараз в складі робочої групи працює над новим Кримінальним кодексом, виступає категорично проти цього.
1) «Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша, коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче (статевих відносин), а потім передумала»
2) «Всяке ж в житті буває. Тому мають бути широкі межі для вибору покарання, щоб суддя міг ними користуватися».
Щодо резонансного злочину на Закарпатті, то професор Хавронюк твердить, що дії місцевої судді, яка відпустила засуджених, не містять зловживань. Оскільки вона діяла відповідно до норм чинного законодавства.
«В даній ситуації я більше схильний захистити цю суддю, ніж обурюватись цим рішенням», – зазначає він.
Оптимальним виходом із ситуації він вважає при апеляційному розгляді збільшити з 1 до 2 років строк іспитового терміну для засуджених підлітків. Саджати їх до в'язниці на тривале ув'язнення юрист вважає "непропорційним і неадекватним" покаранням.
А я хочу спитати ЯКИМ ЧИНОМ людина яка звинувачує жертву в насильстві та розмірковує про інтенсивність зґвалтування і каже «всяке буває» може розробляти законодавство щодо сексуальних злочинів?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
BBC News Україна
Чому в Україні винні у сексуальному насильстві не сидять за ґратами
Засуджені за сексуальні злочини в Україні часто отримують умовне покарання. Чому ж так відбувається і що робити?
🔞💬 #порно #ґвалтування #досвід #переклад
Чому порно — насилля за гроші та чому порноакторки мовчать про це
Часто можна почути думку, що жінки які знімаються в п🔞рн0 роблять це виключно добровільно і не можуть стикатись з насильством, бо отримують гроші за свою "роботу". Існують непоодинокі випадки, коли порноакторок ґвалтували прямо на знімальному майданчику, або вони зазнавали жорстокого фізичного насильства чи порушення раніше досягнутих домовленостей, а їхні спроби припинити зйомку ігнорувалися. Чому про це не говорять відкрито і не звинувачують кривдників з індустрії?
Звичайний аргумент на захист п🔞рн0: воно знімається за згодою, виконавиці обожнюють свою роботу. Але звідки глядачам знати, що справді було знято за згодою, якщо виконавиць нерідко змушують брехати?
В індустрії є стандартний спосіб, щоб довести згоду та уникнути можливих юридичних наслідків — це інтерв'ю з виконавцями до і після зйомок, так звані інтерв'ю про згоду та інтерв'ю на виході. Останні знімають відео відразу після основної сцени. Важливо зрозуміти, що виконавицям нічого не платять, а зйомка не вважається завершеною, поки не знято інтерв'ю на виході, де жінка скаже на камеру, що все відбувалося за її згодою. Як правило, режисер, який щойно зняв сцену, ставитиме жінці питання на кшталт: «Ти добре провела час?», «Тебе піддавали насильству?» і «Ти зніматимешся з нами знову?» Жінка нічого не отримає за пережитий досвід, якщо не відповість на всі питання «правильно».
У статті про зростання популярності п🔞рн0 з оральним сексом до блювання професорка Бронвін Нейлор каже, що згоди просто не існує, якщо хтось бере участь у сексуальному акті через фізичну силу, страх перед застосуванням сили або страх перед заподіянням шкоди, що включає і страх перед втратою доходів. Якщо жінка плаче або просить зупинитися, то це вже говорить про те, що все відбувається без згоди.
Виконавиці перебувають під тиском вже тому, що поряд зі своїми ґвалтівниками, коли відповідають «ні» на запитання, чи їх ґвалтували. Вони не отримали б жодної плати, якби інтерв'ю на виході було б неуспішним.
«Ми, виконавиці, живі люди, і ми можемо погодитися з чимось, тому що ми страшенно налякані».
Жінки мовчать. Вони спочатку погодилися на сексуальні акти перед камерою, але потім зіткнулися з жорстокістю та ігноруванням їхнього болю. За визначенням, згода — це те, що можна відкликати будь-якої миті. Якщо комунікація однієї сторони ігнорується, то з цього моменту відбувається без згоди.
Існує міф, що якщо виконавиця п🔞рн0 взяла гроші після пережитого насильства, то якимсь чарівним чином це перестало бути насильством. Давайте прямо: якщо після насильства постраждала взяла гроші, то це все ще насильство. Насильство завжди неприйнятне, його ніхто й ніколи не заслуговує, і не важливо, як постраждалі заробляють на життя.
І це ще одне нагадування про те, що згода в п🔞рн0 ніколи не буває однозначною. Її майже неможливо підтвердити. І навіть якщо якесь відео знімалося за згодою виконавиці, це не означає, що згодом вона про це не пошкодує, але вона нічого не зможе вдіяти із розповсюдженням цього відео онлайн. Крім цього, виконавиці стикаються з сильним тиском, який спонукає їх посміхатися і говорити на камеру, що все було за згодою — з фінансових причин, щоб не втратити можливості нової роботи, або навіть просто тому, що їм дуже страшно, і вони хочуть якнайшвидше вирватися звідси.
Цей допис — невелика частина перекладеної мною відвертої статті з розповіддю двох п0рноакторок про насильство в індустрії за яку вони понесли жахливі наслідки.
Зі статті ви дізнаєтеся чому акторки не чинять опір та вимушені мовчати про насилля.
Повну версію можна прочитати тут.
Було корисно?
Підтримати проєкт💜
Чому порно — насилля за гроші та чому порноакторки мовчать про це
Часто можна почути думку, що жінки які знімаються в п🔞рн0 роблять це виключно добровільно і не можуть стикатись з насильством, бо отримують гроші за свою "роботу". Існують непоодинокі випадки, коли порноакторок ґвалтували прямо на знімальному майданчику, або вони зазнавали жорстокого фізичного насильства чи порушення раніше досягнутих домовленостей, а їхні спроби припинити зйомку ігнорувалися. Чому про це не говорять відкрито і не звинувачують кривдників з індустрії?
Звичайний аргумент на захист п🔞рн0: воно знімається за згодою, виконавиці обожнюють свою роботу. Але звідки глядачам знати, що справді було знято за згодою, якщо виконавиць нерідко змушують брехати?
В індустрії є стандартний спосіб, щоб довести згоду та уникнути можливих юридичних наслідків — це інтерв'ю з виконавцями до і після зйомок, так звані інтерв'ю про згоду та інтерв'ю на виході. Останні знімають відео відразу після основної сцени. Важливо зрозуміти, що виконавицям нічого не платять, а зйомка не вважається завершеною, поки не знято інтерв'ю на виході, де жінка скаже на камеру, що все відбувалося за її згодою. Як правило, режисер, який щойно зняв сцену, ставитиме жінці питання на кшталт: «Ти добре провела час?», «Тебе піддавали насильству?» і «Ти зніматимешся з нами знову?» Жінка нічого не отримає за пережитий досвід, якщо не відповість на всі питання «правильно».
У статті про зростання популярності п🔞рн0 з оральним сексом до блювання професорка Бронвін Нейлор каже, що згоди просто не існує, якщо хтось бере участь у сексуальному акті через фізичну силу, страх перед застосуванням сили або страх перед заподіянням шкоди, що включає і страх перед втратою доходів. Якщо жінка плаче або просить зупинитися, то це вже говорить про те, що все відбувається без згоди.
Виконавиці перебувають під тиском вже тому, що поряд зі своїми ґвалтівниками, коли відповідають «ні» на запитання, чи їх ґвалтували. Вони не отримали б жодної плати, якби інтерв'ю на виході було б неуспішним.
«Ми, виконавиці, живі люди, і ми можемо погодитися з чимось, тому що ми страшенно налякані».
Жінки мовчать. Вони спочатку погодилися на сексуальні акти перед камерою, але потім зіткнулися з жорстокістю та ігноруванням їхнього болю. За визначенням, згода — це те, що можна відкликати будь-якої миті. Якщо комунікація однієї сторони ігнорується, то з цього моменту відбувається без згоди.
Існує міф, що якщо виконавиця п🔞рн0 взяла гроші після пережитого насильства, то якимсь чарівним чином це перестало бути насильством. Давайте прямо: якщо після насильства постраждала взяла гроші, то це все ще насильство. Насильство завжди неприйнятне, його ніхто й ніколи не заслуговує, і не важливо, як постраждалі заробляють на життя.
І це ще одне нагадування про те, що згода в п🔞рн0 ніколи не буває однозначною. Її майже неможливо підтвердити. І навіть якщо якесь відео знімалося за згодою виконавиці, це не означає, що згодом вона про це не пошкодує, але вона нічого не зможе вдіяти із розповсюдженням цього відео онлайн. Крім цього, виконавиці стикаються з сильним тиском, який спонукає їх посміхатися і говорити на камеру, що все було за згодою — з фінансових причин, щоб не втратити можливості нової роботи, або навіть просто тому, що їм дуже страшно, і вони хочуть якнайшвидше вирватися звідси.
Цей допис — невелика частина перекладеної мною відвертої статті з розповіддю двох п0рноакторок про насильство в індустрії за яку вони понесли жахливі наслідки.
Зі статті ви дізнаєтеся чому акторки не чинять опір та вимушені мовчати про насилля.
Повну версію можна прочитати тут.
Було корисно?
Підтримати проєкт💜
🔞🪖#військовізлочинирф #ґвалтування
На Херсонщині задокументували понад 60 випадків зґвалтувань солдатами рф
У Херсонській області задокументували понад 60 випадків зґвалтувань. Як пише «Укрінформ», про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін під час звернення до Комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США.
«У Херсоні, як і в інших містах, сексуальне насильство також використовувалося як політична й воєнна тактика російських сил. Це робилося для того, щоб принизити й зламати опір цивільного населення», – повідомив Костін.
За його словами, нині триває розслідування за фактом насильницького позбавлення волі, постійного ґвалтування й приниження гідності мешканки Херсонської області. Російський військовий проник до її будинку, перебував там тривалий час, ґвалтував його мешканку й погрожував фізичною розправою їй і її 9-річному сину. Також правоохоронці розслідують випадки зґвалтування неповнолітніх.
В одному з сіл Херсонської області військовослужбовець-загарбник викрав неповнолітню з будинку в присутності матері та бабусі і зґвалтував її.
На Херсонщині задокументували понад 60 випадків зґвалтувань солдатами рф
У Херсонській області задокументували понад 60 випадків зґвалтувань. Як пише «Укрінформ», про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін під час звернення до Комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США.
«У Херсоні, як і в інших містах, сексуальне насильство також використовувалося як політична й воєнна тактика російських сил. Це робилося для того, щоб принизити й зламати опір цивільного населення», – повідомив Костін.
За його словами, нині триває розслідування за фактом насильницького позбавлення волі, постійного ґвалтування й приниження гідності мешканки Херсонської області. Російський військовий проник до її будинку, перебував там тривалий час, ґвалтував його мешканку й погрожував фізичною розправою їй і її 9-річному сину. Також правоохоронці розслідують випадки зґвалтування неповнолітніх.
В одному з сіл Херсонської області військовослужбовець-загарбник викрав неповнолітню з будинку в присутності матері та бабусі і зґвалтував її.
Укрінформ
На Херсонщині задокументували понад 60 випадків зґвалтувань солдатами рф
У Херсонській області задокументували понад 60 випадків зґвалтувань, сексуальне насильство використовувалося як політична та воєнна тактика російських сил. — Укрінформ.
🔞💬#ґвалтування #дискурс
Резонансні зґвалтування: чи суспільне обурення веде до системних змін?
Резонансні зґвалтування, на жаль, уже багато років шокують суспільство. Чому ж вони досі відбуваються? Що пов’язує ці історії — безкарність винних, недосконалість законодавства чи українська культура, яка дозволяє захищати ґвалтівників і виступати проти потерпілих? Про все по черзі.
За словами юристки й координаторки лінії правової допомоги «ЮрФем: підтримка» Марти Змисли, саме за останні роки Україна зробила чималі кроки в плані криміналізації й посилення відповідальности за насильство. Зокрема, 11 січня 2019 року набрали чинности зміни до Кримінального кодексу України в частині тлумачення «зґвалтування» і криміналізації сексуального насильства.
Відповідно до цих змін, зґвалтуванням уважається не лише гетеросексуальний статевий акт, а й інші різновиди проникнення в отвори тіла людини, біологічно для цього не призначені. Відтак нова редакція суттєво розширила об’єктивний бік правопорушення.
Водночас спосіб учинення зґвалтування теж змінився. До внесення змін у ст. 152 ККУ способом учинення зґвалтування вважалося фізичне насильство, погроза його застосувати або використання безпорадного стану потерпілої. Відтепер зґвалтуванням уважається також ситуація, коли не було вільного волевиявлення потерпілої на вчинення з нею відповідних дій сексуального характеру.
«Отже, з позиції національного законодавства відсутність фізичного опору, синців, ушкоджень не означає, що статевий акт відбувся за взаємною добровільною згодою. Скажімо, якщо постраждала відчувала страх застосування насильства, боялася проявів агресії чи існували інші супутні обставини, які перешкоджали сказати “ні” або прямо висловити заперечення проти статевого акта, то це означає, що було зґвалтування, тобто секс без згоди»,
— пояснила юристка.
Крім того, 2019 року у Кримінальному кодексі України в новій редакції ст. 153 встановлено відповідальність за сексуальне насильство. Відповідальність за цією нормою настає в тому разі, коли винна особа всупереч згоді потерпілої вчиняє дії сексуального характеру, спрямовані на задоволення своєї статевої пристрасти, що не пов’язано з проникненням у тіло потерпілої.
У попередній редакції ст. 153 ККУ передбачалася відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасти неприродним способом, що тепер віднесено до відповідальности за ст. 152 ККУ.
У березні 2023 року народна депутатка Інна Совсун зареєструвала законопроєкт № 9093, який у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині про укладення угоди про примирення і кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
20 червня 2022 року Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
На переконання Марти Змисли, національне законодавство України має достатньо механізмів для притягнення до кримінальної відповідальности за ті чи ті акти насильства, а держава наразі має вдосконалити підходи до розслідування злочинів сексуального характеру.
Визначення зґвалтування, наведене в ст. 152 Кримінального кодексу України, враховує європейські стандарти, зокрема Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульську конвенцію).
Відповідно до наведеної норми зґвалтуванням уважається «вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування)».
Водночас, як зазначає юристка Марта Змисла, при застосуванні цієї статті на практиці виникають проблеми в доведенні відсутности добровільної згоди на ті чи ті дії сексуального характеру. Досі при розслідуванні зґвалтування все зводиться до необхідности довести, що потерпіла чинила фізичний опір, зазнала тілесних ушкоджень тощо.
Такий підхід неправильний.
Резонансні зґвалтування: чи суспільне обурення веде до системних змін?
Резонансні зґвалтування, на жаль, уже багато років шокують суспільство. Чому ж вони досі відбуваються? Що пов’язує ці історії — безкарність винних, недосконалість законодавства чи українська культура, яка дозволяє захищати ґвалтівників і виступати проти потерпілих? Про все по черзі.
За словами юристки й координаторки лінії правової допомоги «ЮрФем: підтримка» Марти Змисли, саме за останні роки Україна зробила чималі кроки в плані криміналізації й посилення відповідальности за насильство. Зокрема, 11 січня 2019 року набрали чинности зміни до Кримінального кодексу України в частині тлумачення «зґвалтування» і криміналізації сексуального насильства.
Відповідно до цих змін, зґвалтуванням уважається не лише гетеросексуальний статевий акт, а й інші різновиди проникнення в отвори тіла людини, біологічно для цього не призначені. Відтак нова редакція суттєво розширила об’єктивний бік правопорушення.
Водночас спосіб учинення зґвалтування теж змінився. До внесення змін у ст. 152 ККУ способом учинення зґвалтування вважалося фізичне насильство, погроза його застосувати або використання безпорадного стану потерпілої. Відтепер зґвалтуванням уважається також ситуація, коли не було вільного волевиявлення потерпілої на вчинення з нею відповідних дій сексуального характеру.
«Отже, з позиції національного законодавства відсутність фізичного опору, синців, ушкоджень не означає, що статевий акт відбувся за взаємною добровільною згодою. Скажімо, якщо постраждала відчувала страх застосування насильства, боялася проявів агресії чи існували інші супутні обставини, які перешкоджали сказати “ні” або прямо висловити заперечення проти статевого акта, то це означає, що було зґвалтування, тобто секс без згоди»,
— пояснила юристка.
Крім того, 2019 року у Кримінальному кодексі України в новій редакції ст. 153 встановлено відповідальність за сексуальне насильство. Відповідальність за цією нормою настає в тому разі, коли винна особа всупереч згоді потерпілої вчиняє дії сексуального характеру, спрямовані на задоволення своєї статевої пристрасти, що не пов’язано з проникненням у тіло потерпілої.
У попередній редакції ст. 153 ККУ передбачалася відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасти неприродним способом, що тепер віднесено до відповідальности за ст. 152 ККУ.
У березні 2023 року народна депутатка Інна Совсун зареєструвала законопроєкт № 9093, який у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині про укладення угоди про примирення і кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
20 червня 2022 року Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
На переконання Марти Змисли, національне законодавство України має достатньо механізмів для притягнення до кримінальної відповідальности за ті чи ті акти насильства, а держава наразі має вдосконалити підходи до розслідування злочинів сексуального характеру.
Визначення зґвалтування, наведене в ст. 152 Кримінального кодексу України, враховує європейські стандарти, зокрема Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульську конвенцію).
Відповідно до наведеної норми зґвалтуванням уважається «вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування)».
Водночас, як зазначає юристка Марта Змисла, при застосуванні цієї статті на практиці виникають проблеми в доведенні відсутности добровільної згоди на ті чи ті дії сексуального характеру. Досі при розслідуванні зґвалтування все зводиться до необхідности довести, що потерпіла чинила фізичний опір, зазнала тілесних ушкоджень тощо.
Такий підхід неправильний.
Гендер в деталях
Резонансні зґвалтування: чи суспільне обурення веде до системних змін?
Після кількох гучних справ про зґвалтування неповнолітніх дівчат стало зрозуміло: це питання треба терміново переносити з площини приватного розслідування в публічну. Як багато років тому, так і тепер українське суспільство збентежене бездіяльністю правоохоронців…
🔞📰🫵 #віктімблеймінг #ґвалтування #патріархальненько
У статті про зґвалтування від Інституту вивчення проблем злочинності присутній віктимблеймінг
На сайті науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України знаходиться стаття «Убережи себе від зґвалтування», у якій присутній віктимблеймінг.
Стаття починається зі слів, що «в багатьох випадках громадяни своєю віктимною (необачною, ризикованою, аморальною й ін.) поведінкою провокують або полегшують вчинення проти себе зґвалтування».
Окрім цього, в інституті дають поради, як уникнути зґвалтування. Наприклад, якщо ви збирається на «застілля», то, щоб уникнути зґвалтування, потрібно контролювати свою поведінку, уникати «розмов на інтимні теми, відвертих танців, розваг».
«Пам’ятайте: будь-яка гра з вашого боку зазвичай розцінюється потенційним ґвалтівником як своєрідна прелюдія до інтимної близькості, а тому дуже легко зникає й без того досить тонка грань між статевим актом за взаємною згодою і зґвалтуванням. Відмова в останню мить не зупинить потенційного ґвалтівника, а навпаки, посилить інтенсивність насильства», – ідеться в статті.
Також там зазначається, що можна використовувати «всілякі хитрощі», щоб збити зловмисника з пантелику: поговорити з ним «по душах» або «добровільно роздягнутися», щоб «послабити його пильність» і спробувати застосувати фізичну силу.
Стаття закінчується словами: «Шановні жінки, пам’ятайте, що ваша безпека в більшості випадків у ваших руках!»
У науково-дослідному Інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса ситуацію поки не коментували.
У статті про зґвалтування від Інституту вивчення проблем злочинності присутній віктимблеймінг
На сайті науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України знаходиться стаття «Убережи себе від зґвалтування», у якій присутній віктимблеймінг.
Стаття починається зі слів, що «в багатьох випадках громадяни своєю віктимною (необачною, ризикованою, аморальною й ін.) поведінкою провокують або полегшують вчинення проти себе зґвалтування».
Окрім цього, в інституті дають поради, як уникнути зґвалтування. Наприклад, якщо ви збирається на «застілля», то, щоб уникнути зґвалтування, потрібно контролювати свою поведінку, уникати «розмов на інтимні теми, відвертих танців, розваг».
«Пам’ятайте: будь-яка гра з вашого боку зазвичай розцінюється потенційним ґвалтівником як своєрідна прелюдія до інтимної близькості, а тому дуже легко зникає й без того досить тонка грань між статевим актом за взаємною згодою і зґвалтуванням. Відмова в останню мить не зупинить потенційного ґвалтівника, а навпаки, посилить інтенсивність насильства», – ідеться в статті.
Також там зазначається, що можна використовувати «всілякі хитрощі», щоб збити зловмисника з пантелику: поговорити з ним «по душах» або «добровільно роздягнутися», щоб «послабити його пильність» і спробувати застосувати фізичну силу.
Стаття закінчується словами: «Шановні жінки, пам’ятайте, що ваша безпека в більшості випадків у ваших руках!»
У науково-дослідному Інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса ситуацію поки не коментували.
🤝🇺🇦🤜🏻 #допомогажінкам #ґвалтування #домашнєнасильство
Система безоплатної правової допомоги (БПД) запустила інформаційну кампанію про допомогу постраждалим від насильства
Кампанія складається з двох частин: підтримка у випадках сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією росії проти України, і допомога постраждалим від домашнього насильства.
Щоб отримати безоплатну правову допомогу, потрібно зателефонувати за номером 0 800 213 103, скористатися чат-ботом або звернутися до найближчого бюро правової допомоги.
Система безоплатної правової допомоги (БПД) запустила інформаційну кампанію про допомогу постраждалим від насильства
Кампанія складається з двох частин: підтримка у випадках сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією росії проти України, і допомога постраждалим від домашнього насильства.
Щоб отримати безоплатну правову допомогу, потрібно зателефонувати за номером 0 800 213 103, скористатися чат-ботом або звернутися до найближчого бюро правової допомоги.
Telegram
Безоплатна правова допомога (консультації)
Надання правових консультацій фахівцями системи безоплатної правової допомоги.
✍️‼️🔞#активізм #петиція
Петиція про відставку Миколи Хавронюка від розробки нового кримінального кодексу України
Памʼятаєте гучний випадок групового зґвалтування дівчинки з Закарпаття?
Професор Хавронюк тоді захистив дії судді, яка хотіла відмазати ґвалтівників і вживав в своїх коментарях звинувачення жертви.
Пряма цитата Миколи Хавронюка щодо заборони звільняти з умовним звинувачених в сексуальному насильстві:
"Це занадто жорстко… Стосовно військовослужбовців цього не можна було робити та, навіть стосовно корупціонерів теж. А тим більше цього не можна робити в сексуальних злочинах, тому що вони дуже всі різні. – каже експерт і пояснює чому. – "Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша, коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче статевих відносин, а потім передумала".
Зʼявилася петиція для усунення його від розробки ККУ.
Такі люди не мають працювати над законами, які мають в першу чергу захистити жертв, а не ґвалтівників.
✍️підпишіть петицію і зробіть репост
Петиція про відставку Миколи Хавронюка від розробки нового кримінального кодексу України
Памʼятаєте гучний випадок групового зґвалтування дівчинки з Закарпаття?
Професор Хавронюк тоді захистив дії судді, яка хотіла відмазати ґвалтівників і вживав в своїх коментарях звинувачення жертви.
Пряма цитата Миколи Хавронюка щодо заборони звільняти з умовним звинувачених в сексуальному насильстві:
"Це занадто жорстко… Стосовно військовослужбовців цього не можна було робити та, навіть стосовно корупціонерів теж. А тим більше цього не можна робити в сексуальних злочинах, тому що вони дуже всі різні. – каже експерт і пояснює чому. – "Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша, коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче статевих відносин, а потім передумала".
Зʼявилася петиція для усунення його від розробки ККУ.
Такі люди не мають працювати над законами, які мають в першу чергу захистити жертв, а не ґвалтівників.
✍️підпишіть петицію і зробіть репост
Telegram
Фемлінк
‼️⚖️🔞🥴👨🏻⚖️ #закон #самавинна #ґвалтування
Чому в Україні винні у сексуальному насильстві не сидять за ґратами / дівоча пліва та віктимна поведінка
Виявилось, що звільнення від в'язниці трьох підлітків на Закарпатті – це скоріше не виняток, а тенденція.…
Чому в Україні винні у сексуальному насильстві не сидять за ґратами / дівоча пліва та віктимна поведінка
Виявилось, що звільнення від в'язниці трьох підлітків на Закарпатті – це скоріше не виняток, а тенденція.…