🇺🇦⚖️✊🏻 #8березня #праважінок #закон #патріархальненько
Депутати пропонують замінити 8 березня на День української жінки 25 лютого
Про це йдеться в законопроєкті №9009.
Ініціаторами законопроєкту виступили позафракційна депутатка Оксана Савчук, від “Голосу” – Наталія Піпа, Соломія Бобровська, Ярослав Юрчишин, від “Слуги народу” – Ростислав Тістик та Ігор Гузь від депутатської групи “За майбутнє”.
Так, про 8 березня автори законопроєкту кажуть, що цю дату встановив “окупаційний московський режим з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок” і святкування цього дня “впроваджено за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році з прив’язанням до початку Лютневої революції в Росії 1917 року”.
Замість Міжнародного жіночого дня нардепи пропонують відзначати День української жінки 25 лютого, у день народження письменниці Лесі Українки.
Українські активістки та правозахисниці сприйняли цей законопроєкт здебільшого негативно.
“Дуже прикро, що народні депутати пішли шляхом найменшого спротиву і пропонують скасувати День боротьби за права жінок, бо чомусь вважають його радянським. СРСР не створював цього свята, тому воно не комуністичне і не радянське, проте саме таким і досі залишається ритуал його відзначення широким загалом. Ось саме це треба декомунізувати. Не чіпайте 8 березня”, – написала керівниця громадського альянсу “Політична дія жінок” Ірина Тишко.
Креативна копірайтерка Ярослава Гончарук також наголосила, що 8 березня не є радянським святом, а натомість є міжнародним днем, в який проходять заходи для привернення уваги до порушень прав жінок:
“8 березня — це не радянське свято. І це не свято взагалі. Це Міжнародний день захисту прав жінок. Це міжнародний символ руху за рівність, час коли у всьому світі проходять феміністичні марші, привертається увага до питань насильства над жінками, репродуктивного тиску, дискримінації на роботі, тощо.
Це не букетики-корпоратив-подаруночки та “жінки — окраса колективу”.
Створюючи абстрактний “День жінок”, ми зміщуємо акценти, нівелюємо головне, що нині справді потрібно жінкам — рівні права. Бо День жінок — це виокремлення, а не рівність, це без чіткої цілі та сенсу. Як День котів чи День шкарпеток…”
Відреагувала й медіаекспертка та тренерка з питань гендерної рівності та недискримінації, голова ГО “Асоціація “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко, яка зазначила, що Україні не потрібні свята з традиціоналістичними патріархальними наративами: жінка-берегиня, жінка-мати, українська жінка, жінка-жінка-жінка.
“Вже є Міжнародний день прав жінок. В цей день ми говоримо про те, що варто зробити державі й суспільству для забезпечення не тільки рівних прав, але й можливостей для жінок і дівчат в Україні. Йдеться не тільки про “українських жінок”, це ще ромки, кримськотатарські жінки. Нагадаю, в Україні проживає понад 100 національностей”, – пояснила Кузьменко.
Депутати пропонують замінити 8 березня на День української жінки 25 лютого
Про це йдеться в законопроєкті №9009.
Ініціаторами законопроєкту виступили позафракційна депутатка Оксана Савчук, від “Голосу” – Наталія Піпа, Соломія Бобровська, Ярослав Юрчишин, від “Слуги народу” – Ростислав Тістик та Ігор Гузь від депутатської групи “За майбутнє”.
Так, про 8 березня автори законопроєкту кажуть, що цю дату встановив “окупаційний московський режим з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок” і святкування цього дня “впроваджено за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році з прив’язанням до початку Лютневої революції в Росії 1917 року”.
Замість Міжнародного жіночого дня нардепи пропонують відзначати День української жінки 25 лютого, у день народження письменниці Лесі Українки.
Українські активістки та правозахисниці сприйняли цей законопроєкт здебільшого негативно.
“Дуже прикро, що народні депутати пішли шляхом найменшого спротиву і пропонують скасувати День боротьби за права жінок, бо чомусь вважають його радянським. СРСР не створював цього свята, тому воно не комуністичне і не радянське, проте саме таким і досі залишається ритуал його відзначення широким загалом. Ось саме це треба декомунізувати. Не чіпайте 8 березня”, – написала керівниця громадського альянсу “Політична дія жінок” Ірина Тишко.
Креативна копірайтерка Ярослава Гончарук також наголосила, що 8 березня не є радянським святом, а натомість є міжнародним днем, в який проходять заходи для привернення уваги до порушень прав жінок:
“8 березня — це не радянське свято. І це не свято взагалі. Це Міжнародний день захисту прав жінок. Це міжнародний символ руху за рівність, час коли у всьому світі проходять феміністичні марші, привертається увага до питань насильства над жінками, репродуктивного тиску, дискримінації на роботі, тощо.
Це не букетики-корпоратив-подаруночки та “жінки — окраса колективу”.
Створюючи абстрактний “День жінок”, ми зміщуємо акценти, нівелюємо головне, що нині справді потрібно жінкам — рівні права. Бо День жінок — це виокремлення, а не рівність, це без чіткої цілі та сенсу. Як День котів чи День шкарпеток…”
Відреагувала й медіаекспертка та тренерка з питань гендерної рівності та недискримінації, голова ГО “Асоціація “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко, яка зазначила, що Україні не потрібні свята з традиціоналістичними патріархальними наративами: жінка-берегиня, жінка-мати, українська жінка, жінка-жінка-жінка.
“Вже є Міжнародний день прав жінок. В цей день ми говоримо про те, що варто зробити державі й суспільству для забезпечення не тільки рівних прав, але й можливостей для жінок і дівчат в Україні. Йдеться не тільки про “українських жінок”, це ще ромки, кримськотатарські жінки. Нагадаю, в Україні проживає понад 100 національностей”, – пояснила Кузьменко.