🇪🇺🔞 #порнографія #біженки #українки #траффікінг
Кількість запитів на порнографію за участю українських біженок у Європі значно зросла, а відтак це може заохочувати торговців людьми до експлуатації українок
Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Thomson Reuters.
Проаналізувавши глобальний трафік пошукових систем, аналітики виявили, що інтерес до порнографії за участю українок різко зріс, починаючи з лютого 2022 року.
Так, за останні шість місяців виросла кількість переглядів порнографічних відео, які нібито показують українських біженок.
Аналітики вважають, що підвищений інтерес до порно за участю українських біженок може спонукати торговців людьми діяти частіше та більш безкарно. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) зазначила, що їм уже відомо про спроби вербувань у чатах, якими користуються українці, а також – збільшення тематичної реклами в інтернеті.
«Високий попит чоловіків на сексуальні стосунки з українськими жінками і дівчатами створює величезний стимул для торговців людьми вербувати вразливих людей, щоб задовольнити цей попит і отримати від цього прибуток», – повідомив спеціальний представник і координатор ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Валіант Річі.
У минулорічному звіті про торгівлю людьми Держдепартаменту США мовилося, що українці, які втікають від війни, яку розпочала проти їхньої країни Російська Федерація, ризикують стати жертвами торгівлі людьми, адже «90% втікачів становлять жінки і діти».
В організації закликали вжити термінових заходів для посилення захисту українських жінок і дітей, які перебувають під загрозою сексуальної експлуатації.
Кількість запитів на порнографію за участю українських біженок у Європі значно зросла, а відтак це може заохочувати торговців людьми до експлуатації українок
Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Thomson Reuters.
Проаналізувавши глобальний трафік пошукових систем, аналітики виявили, що інтерес до порнографії за участю українок різко зріс, починаючи з лютого 2022 року.
Так, за останні шість місяців виросла кількість переглядів порнографічних відео, які нібито показують українських біженок.
Аналітики вважають, що підвищений інтерес до порно за участю українських біженок може спонукати торговців людьми діяти частіше та більш безкарно. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) зазначила, що їм уже відомо про спроби вербувань у чатах, якими користуються українці, а також – збільшення тематичної реклами в інтернеті.
«Високий попит чоловіків на сексуальні стосунки з українськими жінками і дівчатами створює величезний стимул для торговців людьми вербувати вразливих людей, щоб задовольнити цей попит і отримати від цього прибуток», – повідомив спеціальний представник і координатор ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Валіант Річі.
У минулорічному звіті про торгівлю людьми Держдепартаменту США мовилося, що українці, які втікають від війни, яку розпочала проти їхньої країни Російська Федерація, ризикують стати жертвами торгівлі людьми, адже «90% втікачів становлять жінки і діти».
В організації закликали вжити термінових заходів для посилення захисту українських жінок і дітей, які перебувають під загрозою сексуальної експлуатації.
the Guardian
Ukrainian refugees increasingly targeted for sexual exploitation, research finds
Exclusive: Analysis of global search engine traffic reveals growing interest in Ukrainian pornography since Russian invasion
📰🔍 #дослідження #українки #медіа
Дослідження ІМІ: Рік повномасштабної війни зменшив видимість жінок в українських медіа
негативно вплинув на видимість жінок у медіа. Їх стали менше цитувати як експерток та почали зображати більш стереотипно в контексті війни. Схожа тенденція помітна і в загальнонаціональних, і в регіональних ЗМІ.
Про це свідчать дані моніторингового дослідження Інституту масової інформації, проведеного в першому кварталі 2023 року, порівняно з попередніми дослідженнями ІМІ.
У загальнонаціональних ЗМІ цитування коментарів від жінок-експерток скоротилося до 18% (водночас 82% експертних коментарів у медіа припадає на чоловіків). Кількість матеріалів, героїнями яких є жінки, становить 23%, тоді як у 77% матеріалів головними героями є чоловіки.
Дослідження виявило, що станом на перший квартал 2023 року медіа значно частіше цитували закордонних, ніж українських політикинь чи посадовиць. Головні три теми, в яких згадувалися жінки як експертки – це міжнародні події, війна та кримінал.
Крім того, жінок стали зображувати більш стереотипно. Зокрема, зросла кількість згадок про жінок як сексуальних об’єктів, про жертв злочинів чи обстрілів чи про берегинь домашнього вогнища в той час, як чоловіки воюють.
Натомість медіа мало пишуть про зростання навантаження на жінок у часи великої війни, а також про пов’язані з нею соціальні, гуманітарні та економічні проблеми.
«Як мінімум половину контенту українських медіа зараз становить війна, в якій дуже мало голосів жінок, а ті згадки, які є, переважно стосуються речниць офіційних структур. Водночас відчутно, що в новинних стрічках зменшилося різноманіття коментарів від українських жінок, які ухвалюють рішення, керують процесами, порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення», — підсумовує медіаекспертка ІМІ Яна Машкова.
Дослідження контенту проводилось у лютому 2023 року в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа: ТСН, УП, НВ, Цензор, Главком, РБК Україна, Корреспондент, УНІАН, Гордон, Суспільне.
У новинах регіональних онлайн-медіа кількість жінок-експерток становить 19%, водночас на чоловіків припадає 81% експертних коментарів. У порівнянні з часами до повномасштабного вторгнення загальна кількість експерток у новинах знизилася на 9%.
Героїнями у матеріалах регіональних ЗМІ жінки ставали у 25% випадків, натомість чоловіки – у 75%. Жінки найчастіше виступали героїнями в кримінальній хроніці, де їх переважно зображували як жертв злочинів, і у воєнній тематиці, де йшлося про родичок, матерів загиблих, жертв війни.
Натомість чоловіки були героями в новинах про війну і бойові дії (згадки про учасників бойових дій), а також у кримінальній тематиці, але, на відміну від жінок, не як жертви, а як суб’єкти скоєння злочинів.
Дослідження ІМІ: Рік повномасштабної війни зменшив видимість жінок в українських медіа
негативно вплинув на видимість жінок у медіа. Їх стали менше цитувати як експерток та почали зображати більш стереотипно в контексті війни. Схожа тенденція помітна і в загальнонаціональних, і в регіональних ЗМІ.
Про це свідчать дані моніторингового дослідження Інституту масової інформації, проведеного в першому кварталі 2023 року, порівняно з попередніми дослідженнями ІМІ.
У загальнонаціональних ЗМІ цитування коментарів від жінок-експерток скоротилося до 18% (водночас 82% експертних коментарів у медіа припадає на чоловіків). Кількість матеріалів, героїнями яких є жінки, становить 23%, тоді як у 77% матеріалів головними героями є чоловіки.
Дослідження виявило, що станом на перший квартал 2023 року медіа значно частіше цитували закордонних, ніж українських політикинь чи посадовиць. Головні три теми, в яких згадувалися жінки як експертки – це міжнародні події, війна та кримінал.
Крім того, жінок стали зображувати більш стереотипно. Зокрема, зросла кількість згадок про жінок як сексуальних об’єктів, про жертв злочинів чи обстрілів чи про берегинь домашнього вогнища в той час, як чоловіки воюють.
Натомість медіа мало пишуть про зростання навантаження на жінок у часи великої війни, а також про пов’язані з нею соціальні, гуманітарні та економічні проблеми.
«Як мінімум половину контенту українських медіа зараз становить війна, в якій дуже мало голосів жінок, а ті згадки, які є, переважно стосуються речниць офіційних структур. Водночас відчутно, що в новинних стрічках зменшилося різноманіття коментарів від українських жінок, які ухвалюють рішення, керують процесами, порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення», — підсумовує медіаекспертка ІМІ Яна Машкова.
Дослідження контенту проводилось у лютому 2023 року в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа: ТСН, УП, НВ, Цензор, Главком, РБК Україна, Корреспондент, УНІАН, Гордон, Суспільне.
У новинах регіональних онлайн-медіа кількість жінок-експерток становить 19%, водночас на чоловіків припадає 81% експертних коментарів. У порівнянні з часами до повномасштабного вторгнення загальна кількість експерток у новинах знизилася на 9%.
Героїнями у матеріалах регіональних ЗМІ жінки ставали у 25% випадків, натомість чоловіки – у 75%. Жінки найчастіше виступали героїнями в кримінальній хроніці, де їх переважно зображували як жертв злочинів, і у воєнній тематиці, де йшлося про родичок, матерів загиблих, жертв війни.
Натомість чоловіки були героями в новинах про війну і бойові дії (згадки про учасників бойових дій), а також у кримінальній тематиці, але, на відміну від жінок, не як жертви, а як суб’єкти скоєння злочинів.
Інститут масової інформації
Гендерний баланс та війна. Моніторингове дослідження в першому кварталі 2023 року
Рік повномасштабної війни в Україні негативно вплинув на гендерний баланс в онлайн-медіа. Жінки стали менш видимими, їх почали зображувати більш стереотипно й у вужчому спектрі тем. Як мінімум половину контенту українських медіа зараз становить