Українцям за кордоном: нові підходи від МЗС
Новий міністр закордонних справ Андрій Сибіга анонсував кардинальні зміни в політиці держави щодо українців за кордоном. Основні тези його заяви:
▪️ Спростять консульські послуги:
Вже впроваджена система "електронний консул", яка покликана полегшити доступ до консульських послуг.
▪️ Розширення мережі консульств:
Планується збільшення кількості консульських установ для якіснішого обслуговування понад 7,5 мільйонів українців за кордоном.
▪️ Підвищення стандартів:
Пріоритет – результативність роботи консульств, а не активність у соцмережах. Послуги мають бути системними та оперативними.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Новий міністр закордонних справ Андрій Сибіга анонсував кардинальні зміни в політиці держави щодо українців за кордоном. Основні тези його заяви:
▪️ Спростять консульські послуги:
Вже впроваджена система "електронний консул", яка покликана полегшити доступ до консульських послуг.
▪️ Розширення мережі консульств:
Планується збільшення кількості консульських установ для якіснішого обслуговування понад 7,5 мільйонів українців за кордоном.
▪️ Підвищення стандартів:
Пріоритет – результативність роботи консульств, а не активність у соцмережах. Послуги мають бути системними та оперативними.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Податкова отримує дані про закордонні рахунки українців
Державна податкова служба України вперше провела автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки з іншими країнами за стандартом Common Reporting Standard (CRS). Основні деталі:
▪️ Що передали іноземним податковим органам:
Інформацію про рахунки нерезидентів в Україні, включаючи дані про власника рахунка, його адресу, податковий номер та фінансові операції.
▪️ Що отримала Україна? Дані про фінансові рахунки українських податкових резидентів за кордоном:
а) Ім'я власника рахунка;
б) Адреса, податкове резидентство, податковий номер;
в) Інформація про фінансову установу;
г) Баланс та операції за рахунком.
▪️ Ціль — підвищення прозорості фінансових операцій, боротьба з ухиленням від сплати податків та виконання зобов’язань перед ЄС у рамках інтеграції.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Державна податкова служба України вперше провела автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки з іншими країнами за стандартом Common Reporting Standard (CRS). Основні деталі:
▪️ Що передали іноземним податковим органам:
Інформацію про рахунки нерезидентів в Україні, включаючи дані про власника рахунка, його адресу, податковий номер та фінансові операції.
▪️ Що отримала Україна? Дані про фінансові рахунки українських податкових резидентів за кордоном:
а) Ім'я власника рахунка;
б) Адреса, податкове резидентство, податковий номер;
в) Інформація про фінансову установу;
г) Баланс та операції за рахунком.
▪️ Ціль — підвищення прозорості фінансових операцій, боротьба з ухиленням від сплати податків та виконання зобов’язань перед ЄС у рамках інтеграції.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Українці зможуть подавати заяви про репарації за злочини рф у 2025 році
Вже у першій половині 2025 року в Україні буде доступно 45 категорій заяв до міжнародного Реєстру збитків для подання заяв на репарації.
Що передбачає Реєстр: ▪️ Заяви про відшкодування збитків, завданих росією, у різних категоріях: шкода життю та здоров’ю, знищене житло, автівки та інші види майна. ▪️ Включення заяв для осіб, які вимушено покинули дім через бойові дії, окупацію або руйнування інфраструктури.
Найпоширеніші причини збитків: ▪️ Бойові дії у фронтових чи прифронтових зонах. ▪️ Артилерійські обстріли та повітряні атаки. ▪️ Окупація населених пунктів. ▪️ Руйнування Каховської ГЕС.
Віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров зазначив, що збір заяв стане основою для майбутніх репарацій і важливим елементом демонстрації масштабів шкоди, завданої росією.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Вже у першій половині 2025 року в Україні буде доступно 45 категорій заяв до міжнародного Реєстру збитків для подання заяв на репарації.
Що передбачає Реєстр: ▪️ Заяви про відшкодування збитків, завданих росією, у різних категоріях: шкода життю та здоров’ю, знищене житло, автівки та інші види майна. ▪️ Включення заяв для осіб, які вимушено покинули дім через бойові дії, окупацію або руйнування інфраструктури.
Найпоширеніші причини збитків: ▪️ Бойові дії у фронтових чи прифронтових зонах. ▪️ Артилерійські обстріли та повітряні атаки. ▪️ Окупація населених пунктів. ▪️ Руйнування Каховської ГЕС.
Віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров зазначив, що збір заяв стане основою для майбутніх репарацій і важливим елементом демонстрації масштабів шкоди, завданої росією.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
НБУ оновив критерії оцінки ризику небанківських фінансових установ
Національний банк України затвердив нові критерії оцінки ступеня ризику діяльності надавачів небанківських фінансових послуг та їх суспільної важливості.
Ключові зміни:
▪️ Оцінка профілю ризику: Запроваджено агреговану оцінку вразливості надавача фінансових послуг до ризиків та стану управління ними. До уваги беруться показники діяльності та дотримання пруденційних вимог.
▪️ Уточнення критеріїв ризику: Профіль ризику визначається відповідно до оновлених пруденційних вимог НБУ.
▪️ Захист прав споживачів: Оцінка враховує ризики, пов’язані з порушенням прав споживачів фінансових послуг.
▪️ Розширення дії: Оцінка ризику тепер охоплює всі ломбарди, а не лише учасників небанківських фінансових груп.
Дата впровадження: Зміни затверджені постановою №141 Правління НБУ від 29 листопада 2024 року та вже набрали чинності — 3 грудня 2024 року.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Національний банк України затвердив нові критерії оцінки ступеня ризику діяльності надавачів небанківських фінансових послуг та їх суспільної важливості.
Ключові зміни:
▪️ Оцінка профілю ризику: Запроваджено агреговану оцінку вразливості надавача фінансових послуг до ризиків та стану управління ними. До уваги беруться показники діяльності та дотримання пруденційних вимог.
▪️ Уточнення критеріїв ризику: Профіль ризику визначається відповідно до оновлених пруденційних вимог НБУ.
▪️ Захист прав споживачів: Оцінка враховує ризики, пов’язані з порушенням прав споживачів фінансових послуг.
▪️ Розширення дії: Оцінка ризику тепер охоплює всі ломбарди, а не лише учасників небанківських фінансових груп.
Дата впровадження: Зміни затверджені постановою №141 Правління НБУ від 29 листопада 2024 року та вже набрали чинності — 3 грудня 2024 року.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Подання заяв на платформі е-Ветеран: нові можливості для підтримки ветеранів
На платформі е-Ветеран запущено функцію подання заяв до фахівців із супроводу ветеранів війни, демобілізованих осіб та членів їхніх сімей. Це покращить доступ до допомоги та підтримки, а також спростить комунікацію з фахівцями.
Кому доступна послуга:
▪️ Ветеранам війни.
▪️ Демобілізованим особам.
▪️ Членам сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни.
▪️ Членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України.
▪️ Постраждалим учасникам Революції Гідності та їхнім родинам.
▪️ Особам із особливими заслугами перед Україною.
▪️ Членам сімей осіб, які зникли безвісти або перебувають у полоні.
Як це працює:
▪️ Подання заяви на отримання заходів із підтримки через платформу е-Ветеран.
▪️ Заявник отримає зв'язок із фахівцем, який забезпечить консультації та інформаційний супровід.
▪️ Фахівці допоможуть із питаннями статусів, пільг, реабілітації, працевлаштування або започаткування бізнесу.
Цей сервіс – важливий крок для підтримки ветеранів та їхніх сімей у складний час.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
На платформі е-Ветеран запущено функцію подання заяв до фахівців із супроводу ветеранів війни, демобілізованих осіб та членів їхніх сімей. Це покращить доступ до допомоги та підтримки, а також спростить комунікацію з фахівцями.
Кому доступна послуга:
▪️ Ветеранам війни.
▪️ Демобілізованим особам.
▪️ Членам сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни.
▪️ Членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України.
▪️ Постраждалим учасникам Революції Гідності та їхнім родинам.
▪️ Особам із особливими заслугами перед Україною.
▪️ Членам сімей осіб, які зникли безвісти або перебувають у полоні.
Як це працює:
▪️ Подання заяви на отримання заходів із підтримки через платформу е-Ветеран.
▪️ Заявник отримає зв'язок із фахівцем, який забезпечить консультації та інформаційний супровід.
▪️ Фахівці допоможуть із питаннями статусів, пільг, реабілітації, працевлаштування або започаткування бізнесу.
Цей сервіс – важливий крок для підтримки ветеранів та їхніх сімей у складний час.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Україна на шляху до членства в OECD: ухвалено важливі закони
ВРУ прийняла два ключові законопроєкти, необхідні для інтеграції країни до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Про це повідомила голова АРМА Олена Дума.
▪️Що ухвалено?
- Законопроєкт №10319 – спрямований на посилення боротьби з підкупом іноземних посадових осіб через податкові заходи.
- Законопроєкт №11443 – узгоджує відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення з міжнародними стандартами.
▪️Чому це важливо?
а) 13 грудня Україна представить фінальний звіт перед подачею заявки на членство в OECD.
б) Ухвалення цих законів демонструє готовність України виконувати міжнародні зобов’язання навіть в умовах війни.
в) Це черговий крок до посилення інституційної спроможності України в боротьбі з корупцією та інтеграції до світових економічних структур.
Ці зміни підвищують довіру до України на міжнародній арені та відкривають нові можливості для економічного співробітництва.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
ВРУ прийняла два ключові законопроєкти, необхідні для інтеграції країни до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Про це повідомила голова АРМА Олена Дума.
▪️Що ухвалено?
- Законопроєкт №10319 – спрямований на посилення боротьби з підкупом іноземних посадових осіб через податкові заходи.
- Законопроєкт №11443 – узгоджує відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення з міжнародними стандартами.
▪️Чому це важливо?
а) 13 грудня Україна представить фінальний звіт перед подачею заявки на членство в OECD.
б) Ухвалення цих законів демонструє готовність України виконувати міжнародні зобов’язання навіть в умовах війни.
в) Це черговий крок до посилення інституційної спроможності України в боротьбі з корупцією та інтеграції до світових економічних структур.
Ці зміни підвищують довіру до України на міжнародній арені та відкривають нові можливості для економічного співробітництва.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Закриті податкові реєстри: думка бізнесу та громадськості
Питання доступності податкових реєстрів викликає жваві обговорення в умовах війни. Результати опитування, проведеного YouControl у жовтні-листопаді, засвідчили, що понад 80% респондентів вважають критично важливим відкритий доступ до інформації про сплачені податки та податкові борги. Дослідження YouControl підтверджує, що більшість опитаних наполягають на відкритті цих даних.
Результати опитування:
▪️ 81,5% підтримують відкриття даних про сплачені податки великих компаній.
▪️ 81% вважають важливою публікацію інформації про податкові борги.
Чому це важливо:
▪️ 50% респондентів зазначили, що інформація про борги допоможе уникнути співпраці з ненадійними партнерами.
▪️ 34% хочуть зменшити ризики фінансових втрат.
▪️ 19,4% вважають ці дані критичними для оцінки стабільності постачальників.
▪️ 15% використовують цю інформацію для аналізу ринку та бізнес-стратегії.
Проблеми закритості реєстрів:
▪️ 50,5% стурбовані можливістю отримання боржниками бюджетного фінансування.
▪️ 38% вказують на ускладнення ведення бізнесу через непрозорість.
▪️ 27% застерігають, що це впливає на кредитоспроможність компаній.
▪️ 30% наголошують, що під час війни приховування боржників підриває обороноздатність країни.
Відкритість податкових даних — це не лише про прозорість, а й про довіру та стабільність економіки. Податки формують базу для відновлення країни, і їхній облік повинен бути доступним кожному.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Питання доступності податкових реєстрів викликає жваві обговорення в умовах війни. Результати опитування, проведеного YouControl у жовтні-листопаді, засвідчили, що понад 80% респондентів вважають критично важливим відкритий доступ до інформації про сплачені податки та податкові борги. Дослідження YouControl підтверджує, що більшість опитаних наполягають на відкритті цих даних.
Результати опитування:
▪️ 81,5% підтримують відкриття даних про сплачені податки великих компаній.
▪️ 81% вважають важливою публікацію інформації про податкові борги.
Чому це важливо:
▪️ 50% респондентів зазначили, що інформація про борги допоможе уникнути співпраці з ненадійними партнерами.
▪️ 34% хочуть зменшити ризики фінансових втрат.
▪️ 19,4% вважають ці дані критичними для оцінки стабільності постачальників.
▪️ 15% використовують цю інформацію для аналізу ринку та бізнес-стратегії.
Проблеми закритості реєстрів:
▪️ 50,5% стурбовані можливістю отримання боржниками бюджетного фінансування.
▪️ 38% вказують на ускладнення ведення бізнесу через непрозорість.
▪️ 27% застерігають, що це впливає на кредитоспроможність компаній.
▪️ 30% наголошують, що під час війни приховування боржників підриває обороноздатність країни.
Відкритість податкових даних — це не лише про прозорість, а й про довіру та стабільність економіки. Податки формують базу для відновлення країни, і їхній облік повинен бути доступним кожному.
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Як убезпечити дітей від кібергрумінгу: поради Мін’юсту
Кібергрумінг — це встановлення довірливих стосунків з дітьми через інтернет для шантажу, залякувань чи інших злочинних цілей. Зловмисники можуть видавати себе за однолітків, знаменитостей чи наставників, використовуючи фейкові акаунти.
Як запобігти кібергрумінгу:
▪️ Підтримуйте довірливе спілкування з дитиною щодо її онлайн-активності.
▪️ Навчіть дитину не ділитися особистими даними, фотографіями чи адресою.
▪️ Допоможіть налаштувати приватність акаунтів у соцмережах.
▪️ Заохочуйте переглядати та видаляти підозрілі підписки чи контакти.
▪️ Поясніть важливість цифрової репутації та її вплив на реальне життя.
▪️ Налаштуйте захист ґаджетів, включаючи двофакторну автентифікацію.
▪️ Встановіть правила використання інтернету та контролюйте активність дитини.
▪️ Використовуйте лише перевірені програми та ресурси для навчання.
Безпека дитини в інтернеті залежить від вашої уваги та турботи!
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Кібергрумінг — це встановлення довірливих стосунків з дітьми через інтернет для шантажу, залякувань чи інших злочинних цілей. Зловмисники можуть видавати себе за однолітків, знаменитостей чи наставників, використовуючи фейкові акаунти.
Як запобігти кібергрумінгу:
▪️ Підтримуйте довірливе спілкування з дитиною щодо її онлайн-активності.
▪️ Навчіть дитину не ділитися особистими даними, фотографіями чи адресою.
▪️ Допоможіть налаштувати приватність акаунтів у соцмережах.
▪️ Заохочуйте переглядати та видаляти підозрілі підписки чи контакти.
▪️ Поясніть важливість цифрової репутації та її вплив на реальне життя.
▪️ Налаштуйте захист ґаджетів, включаючи двофакторну автентифікацію.
▪️ Встановіть правила використання інтернету та контролюйте активність дитини.
▪️ Використовуйте лише перевірені програми та ресурси для навчання.
Безпека дитини в інтернеті залежить від вашої уваги та турботи!
❓Маєте додаткові питання, або виникли труднощі:
💬 отримайте консультацію
🇪🇺🇺🇦ДОБРІ СУСІДИ
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
Українці з тимчасовим захистом у ЄС можуть відвідувати Україну без втрати прав.
Речник Єврокомісії зазанчив, що українці, які користуються тимчасовим захистом на території ЄС, мають право їздити в Україну та повертатися назад у Євросоюз, не втрачаючи посвідки на тимчасове проживання, і жодна держава ЄС не повинна їм це забороняти.
🔹 Позиція Європейської комісії
➖ Короткочасне повернення в Україну не повинне розглядатися національними державами ЄС як підстава для анулювання посвідок на тимчасове проживання та припинення забезпечення прав, пов'язаних з тимчасовим захистом
➖ Такі поїздки можуть мати різні причини, наприклад, відвідування сім'ї та інші
🔹 Тривалість перебування в Україні
У Директиві про тимчасовий захист не встановлено конкретного терміну, який визначав би максимальну тривалість відсутності українців у країні ЄС.
🔹 Фінансова підтримка
У Єврокомісії повідомили, що держави ЄС не повинні припиняти надавати українцям грошову допомогу на час їхньої поїздки в Україну.
На час таких поїздок бенефіціари зберігають усі права, передбачені тимчасовим захистом.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Речник Єврокомісії зазанчив, що українці, які користуються тимчасовим захистом на території ЄС, мають право їздити в Україну та повертатися назад у Євросоюз, не втрачаючи посвідки на тимчасове проживання, і жодна держава ЄС не повинна їм це забороняти.
🔹 Позиція Європейської комісії
➖ Короткочасне повернення в Україну не повинне розглядатися національними державами ЄС як підстава для анулювання посвідок на тимчасове проживання та припинення забезпечення прав, пов'язаних з тимчасовим захистом
➖ Такі поїздки можуть мати різні причини, наприклад, відвідування сім'ї та інші
🔹 Тривалість перебування в Україні
У Директиві про тимчасовий захист не встановлено конкретного терміну, який визначав би максимальну тривалість відсутності українців у країні ЄС.
🔹 Фінансова підтримка
У Єврокомісії повідомили, що держави ЄС не повинні припиняти надавати українцям грошову допомогу на час їхньої поїздки в Україну.
На час таких поїздок бенефіціари зберігають усі права, передбачені тимчасовим захистом.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
🇺🇦🎒Ваша дитина за кордоном? Дайте їй шанс зберегти свою українську ідентичність та культуру!
💻 Leleka School — онлайн-школа вихідного дня для українських дітей віком від 4 до 17 років, які проживають за кордоном!
🔹Що вивчаємо:
➖Українська мова
➖Історія України
➖Математика
➖ІТ
(Для молодших — легше навантаження)
🗓️ Щосуботи орієнтовно о 12:00 (за Києвом) Час занять можна обговорити індивідуально.
🔹 Реєстрація обов’язкова!
Запишіть дитину зараз: lelekaschool.com
📲 Або телефонуйте для консультації за номером: +380636915747
Leleka School — школа, яка допомагає зберегти українське в серці, де б ви не були.
#реклама
💻 Leleka School — онлайн-школа вихідного дня для українських дітей віком від 4 до 17 років, які проживають за кордоном!
🔹Що вивчаємо:
➖Українська мова
➖Історія України
➖Математика
➖ІТ
(Для молодших — легше навантаження)
🗓️ Щосуботи орієнтовно о 12:00 (за Києвом) Час занять можна обговорити індивідуально.
🔹 Реєстрація обов’язкова!
Запишіть дитину зараз: lelekaschool.com
📲 Або телефонуйте для консультації за номером: +380636915747
Leleka School — школа, яка допомагає зберегти українське в серці, де б ви не були.
#реклама
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
🚓🌍 Європол влаштовує 24-годинне полювання на порушників швидкісного режиму
У середу 9 квітня поліція країн ЄС влаштує добове полювання на порушників швидкісного режиму. До акції приєдналися 28 країн.
Це частина кампанії Roadpol Speed Marathon, яку координує Європол.
🚔 Патрулі поліції чергуватимуть без перерви протягом доби. Вони перевірятимуть дотримання швидкісного режиму на ключових трасах і в населених пунктах.
🌐 Участь беруть 28 країн. Мета – зменшити смертність на дорогах, нагадавши водіям про відповідальність.
📸 У багатьох регіонах також активізують камери автоматичної фіксації. Поліція попереджає: поблажок не буде.
За даними Roadpol, швидкість – одна з основних причин смертельних аварій у Європі. Особливо небезпечно її перевищення в містах і поблизу шкіл.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
У середу 9 квітня поліція країн ЄС влаштує добове полювання на порушників швидкісного режиму. До акції приєдналися 28 країн.
Це частина кампанії Roadpol Speed Marathon, яку координує Європол.
🚔 Патрулі поліції чергуватимуть без перерви протягом доби. Вони перевірятимуть дотримання швидкісного режиму на ключових трасах і в населених пунктах.
🌐 Участь беруть 28 країн. Мета – зменшити смертність на дорогах, нагадавши водіям про відповідальність.
📸 У багатьох регіонах також активізують камери автоматичної фіксації. Поліція попереджає: поблажок не буде.
За даними Roadpol, швидкість – одна з основних причин смертельних аварій у Європі. Особливо небезпечно її перевищення в містах і поблизу шкіл.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Ви ще встигнете приєднатись до унікального міжнародного забігу «Марафон Героїв», що розпочався сьогодні з Австралії і буде тривати до 14 квітня в Америці та об’єднає українців на всіх континентах від Австралії до Америки і Антарктиди. Акція проходить на підтримку українських Героїв.
Пробігти можна будь-яку відстань, в будь-якому зручному місті, в будь-який зручний час від сьогодні до понеділка. Кожен учасник отримає сертифікат про участь, кожен ветеран 5000 грн на страхування та навчання від спонсорів забігу.
Більше інформацій та безкоштовна реєстрація на сайті: www.ukrainian.run
Пробігти можна будь-яку відстань, в будь-якому зручному місті, в будь-який зручний час від сьогодні до понеділка. Кожен учасник отримає сертифікат про участь, кожен ветеран 5000 грн на страхування та навчання від спонсорів забігу.
Більше інформацій та безкоштовна реєстрація на сайті: www.ukrainian.run
🌍 Живете за кордоном? Ваша думка має значення!
Дослідницька компанія Gradus проводить соціальне опитування серед українців, які перебувають за межами країни.
📝 Опитування за посиланням:
👉🏻 тисни сюди
🎁 Подарунок за участь:
Отримайте 50 грн на поповнення мобільного телефону будь-якого українського оператора.
📲 Реєструйтеся в мобільному застосунку Gradus щоб отримувати більше винагород.
Давайте разом впливати на зміни в країні! 🇺🇦
#реклама
Дослідницька компанія Gradus проводить соціальне опитування серед українців, які перебувають за межами країни.
📝 Опитування за посиланням:
👉🏻 тисни сюди
🎁 Подарунок за участь:
Отримайте 50 грн на поповнення мобільного телефону будь-якого українського оператора.
📲 Реєструйтеся в мобільному застосунку Gradus щоб отримувати більше винагород.
Давайте разом впливати на зміни в країні! 🇺🇦
#реклама
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
🇪🇺🕊 ЄС визначить майбутнє українських біженців уже в червні
Питання продовження тимчасового захисту українців у Європі вирішуватимуть на засіданні міністрів внутрішніх справ ЄС цього літа - прем’єр Чехії Петр Фіала
У Чехії перебуває понад 600 тисяч українців, з яких 390 тисяч мають статус тимчасового захисту, а 160 тисяч уже працевлаштовані. Це — найвищий показник на душу населення в ЄС.
У присутності Зеленського та Фіали було підписано Спільну декларацію про створення Центру єдності України в Чехії.
Європа нарешті готується до тривалого притулку для українців.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Питання продовження тимчасового захисту українців у Європі вирішуватимуть на засіданні міністрів внутрішніх справ ЄС цього літа - прем’єр Чехії Петр Фіала
У Чехії перебуває понад 600 тисяч українців, з яких 390 тисяч мають статус тимчасового захисту, а 160 тисяч уже працевлаштовані. Це — найвищий показник на душу населення в ЄС.
У присутності Зеленського та Фіали було підписано Спільну декларацію про створення Центру єдності України в Чехії.
Європа нарешті готується до тривалого притулку для українців.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
🇺🇦🇪🇺 4,7 мільйона українців стали біженцями в Європі
Понад 4 мільйони українців знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни.
🌐 Після російського вторгнення 24 лютого 2022 року до інших країн Європи виїхало 4,7 мільйона людей з України.
🇵🇱🇩🇪 Найбільше українців прийняла Німеччина — понад 1,1 мільйона, майже стільки ж — Польща
🇳🇱 В Нідерландах у лютому 2025 року проживало майже 120 тисяч українців
🛡 Більшість біженців отримали захист за Директивою тимчасового захисту ЄС, яка діє в усіх країнах ЄС та ЄАВТ.
🇬🇧У Великій Британії діє окрема програма, яка охоплює ще 219 тисяч українців.
📊 Відносно до населення, найбільше українців перебуває (на 1000 жителів):
➖ Чехії — 36
➖ Польщі — 27
➖ Словаччині — 24
➖ Ірландії — 21
🇳🇱 У Нідерландах — 7 біженців на 1000 жителів, що нижче за середній показник по Європі (9). Найменше прийняли Франція (1) та Італія (3).
🇺🇦 Багато українців їхали до країн, де вже існувала значна українська діаспора:
➖ У Польщі та Чехії до війни проживали відповідно 651 і 194 тисячі українців
➖ Після 2022 року кількість біженців у цих країнах зросла найсильніше
📈 Деякі країни, де раніше українців було небагато, зараз стали новими центрами прийому:
➖ Ірландія, Норвегія, Фінляндія, Ісландія
➖ Наприклад, в Ірландії до війни було менше 1 українця на 1000 людей, тепер — 21
🧒 32% українських біженців — неповнолітні.
➖ У Польщі — найвищий показник: 46% біженців — діти
➖ У Нідерландах — понад 31 тисяча дітей (26%)
➖ Найменше неповнолітніх у Ісландії — лише 17%
📊 Визначення кількості українських біженців за країнами, лютий 2025 року (на 1000 жителів):
➖ Менше 5: Франція, Італія, Іспанія
➖ 5–10: Нідерланди, Португалія, Греція
➖ 10–20: Німеччина, Литва, Норвегія
➖ 20+: Чехія, Польща, Словаччина
🔍 Статистика до вторгнення (грудень 2021) показує, що до початку війни у країнах ЄС та ЄАВТ проживали 1,6 млн українців із дозволом на проживання — близько 4 на 1000 людей.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Понад 4 мільйони українців знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни.
🌐 Після російського вторгнення 24 лютого 2022 року до інших країн Європи виїхало 4,7 мільйона людей з України.
🇵🇱🇩🇪 Найбільше українців прийняла Німеччина — понад 1,1 мільйона, майже стільки ж — Польща
🇳🇱 В Нідерландах у лютому 2025 року проживало майже 120 тисяч українців
🛡 Більшість біженців отримали захист за Директивою тимчасового захисту ЄС, яка діє в усіх країнах ЄС та ЄАВТ.
🇬🇧У Великій Британії діє окрема програма, яка охоплює ще 219 тисяч українців.
📊 Відносно до населення, найбільше українців перебуває (на 1000 жителів):
➖ Чехії — 36
➖ Польщі — 27
➖ Словаччині — 24
➖ Ірландії — 21
🇳🇱 У Нідерландах — 7 біженців на 1000 жителів, що нижче за середній показник по Європі (9). Найменше прийняли Франція (1) та Італія (3).
🇺🇦 Багато українців їхали до країн, де вже існувала значна українська діаспора:
➖ У Польщі та Чехії до війни проживали відповідно 651 і 194 тисячі українців
➖ Після 2022 року кількість біженців у цих країнах зросла найсильніше
📈 Деякі країни, де раніше українців було небагато, зараз стали новими центрами прийому:
➖ Ірландія, Норвегія, Фінляндія, Ісландія
➖ Наприклад, в Ірландії до війни було менше 1 українця на 1000 людей, тепер — 21
🧒 32% українських біженців — неповнолітні.
➖ У Польщі — найвищий показник: 46% біженців — діти
➖ У Нідерландах — понад 31 тисяча дітей (26%)
➖ Найменше неповнолітніх у Ісландії — лише 17%
📊 Визначення кількості українських біженців за країнами, лютий 2025 року (на 1000 жителів):
➖ Менше 5: Франція, Італія, Іспанія
➖ 5–10: Нідерланди, Португалія, Греція
➖ 10–20: Німеччина, Литва, Норвегія
➖ 20+: Чехія, Польща, Словаччина
🔍 Статистика до вторгнення (грудень 2021) показує, що до початку війни у країнах ЄС та ЄАВТ проживали 1,6 млн українців із дозволом на проживання — близько 4 на 1000 людей.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
ПриватБанк запустив сервіс продажу квитків на європейські поїзди.
Відтепер українці, які подорожують Європою, можуть зручно купувати квитки на поїзди провідних залізничних операторів Німеччини, Австрії та Чехії через онлайн-платформу ПриватБанку.
🔹 Сервіс розроблено з урахуванням потреб українських користувачів:
➖ Інтерфейс доступний українською мовою
➖ Оплата здійснюється карткою ПриватБанку
➖ Техпідтримка працює 24/7
Нова платформа дозволяє легко знаходити потрібні маршрути, долаючи такі типові труднощі мандрівників, як мовний бар’єр чи складність користування іноземними системами бронювання. Це спрощує організацію поїздок Європою для українців за кордоном.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Відтепер українці, які подорожують Європою, можуть зручно купувати квитки на поїзди провідних залізничних операторів Німеччини, Австрії та Чехії через онлайн-платформу ПриватБанку.
🔹 Сервіс розроблено з урахуванням потреб українських користувачів:
➖ Інтерфейс доступний українською мовою
➖ Оплата здійснюється карткою ПриватБанку
➖ Техпідтримка працює 24/7
Нова платформа дозволяє легко знаходити потрібні маршрути, долаючи такі типові труднощі мандрівників, як мовний бар’єр чи складність користування іноземними системами бронювання. Це спрощує організацію поїздок Європою для українців за кордоном.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
📢⚠️ В ЄС закликають готуватись до війни та катастроф – Financial Times
Вісім країн ЄС виступили за термінову мобілізацію ресурсів для захисту цивільного населення.
🌐 Нідерланди, країни Балтії, Швеція, Фінляндія, Бельгія та Люксембург закликали ЄС посилити цивільну готовність до масштабних криз — від війни до стихійних лих.
🔺Причиною стало зростання загроз з боку росії та слабка підготовленість частини країн ЄС.
Європейська комісія раніше вже просила країни:
➖ оголосити, щоб люди створили запаси продуктів на 3 дні
➖ оновити укриття
➖ встановити сирени та системи оповіщення
➖ розробити транскордонні кризові плани
🗣«Ми у новому геополітичному середовищі. Ризик війни — реальний» — сказав міністр юстиції Нідерландів, Девід ван Віл.
Нерівномірна підготовленість викликає тривогу: одні країни лише зараз відновлюють сирени, інші не мають навіть базових засобів оповіщення. Водночас деякі уряди бояться паніки, тому уникають активних дій.
🎯 Без спільного розуміння загроз — неможливо ефективно реагувати.
🧌 Водночас росія посилює військову інфраструктуру біля кордонів ЄС, а масові блекаути в Іспанії та Португалії продемонстрували вразливість цивільних систем.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Вісім країн ЄС виступили за термінову мобілізацію ресурсів для захисту цивільного населення.
🌐 Нідерланди, країни Балтії, Швеція, Фінляндія, Бельгія та Люксембург закликали ЄС посилити цивільну готовність до масштабних криз — від війни до стихійних лих.
🔺Причиною стало зростання загроз з боку росії та слабка підготовленість частини країн ЄС.
Європейська комісія раніше вже просила країни:
➖ оголосити, щоб люди створили запаси продуктів на 3 дні
➖ оновити укриття
➖ встановити сирени та системи оповіщення
➖ розробити транскордонні кризові плани
🗣«Ми у новому геополітичному середовищі. Ризик війни — реальний» — сказав міністр юстиції Нідерландів, Девід ван Віл.
Нерівномірна підготовленість викликає тривогу: одні країни лише зараз відновлюють сирени, інші не мають навіть базових засобів оповіщення. Водночас деякі уряди бояться паніки, тому уникають активних дій.
🎯 Без спільного розуміння загроз — неможливо ефективно реагувати.
🧌 Водночас росія посилює військову інфраструктуру біля кордонів ЄС, а масові блекаути в Іспанії та Португалії продемонстрували вразливість цивільних систем.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
ЄС у червні обговорить майбутнє тимчасового захисту для українців.
У червні міністри країн ЄС планують розглянути подальшу долю тимчасового захисту для українців, які рятуються від війни. Тимчасовий захист, запроваджений у березні 2022 року, спочатку передбачав обмеження в три роки — до березня 2025-го. Згодом Єврокомісія подовжила його до березня 2026-го, скориставшись гнучкішим тлумаченням директиви.
У ЄС тривають закриті переговори щодо майбутнього тимчасового захисту. Обговорення очікується вже 12–13 червня на засіданні Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ.
🔹 Один із варіантів — продовження ще на рік із супровідною заявою про поступове згортання програми. Більшість країн-членів підтримують продовження, однак, як зазначають експерти, правові підстави майже вичерпані. За прямим тлумаченням директива мала б втратити чинність після трьох років, тому необхідна дискусія щодо альтернатив. Без чіткого плану виходу, попереджають дипломати, національні системи надання притулку можуть зазнати перевантаження.
🔹 Серед можливих варіантів — звуження сфери застосування захисту. Зокрема, йдеться про виключення осіб, які повернулися до України на постійне проживання, з можливістю повторного вступу до програми через кілька місяців, або про заборону новоприбулим користуватися перевагами за чинними правилами. Також розглядається малоймовірна, але амбітна ініціатива — запровадження нового правового механізму, наприклад, «дозволу на реконструкцію» з правом тимчасового проживання на строк до 10 років.
Усі ці варіанти потребують складних рішень і широкого консенсусу, оскільки Єврокомісія має запропонувати узгоджений підхід, який врахує інтереси як тих, хто хоче залишитися в ЄС, так і тих, хто планує повернення в Україну.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
У червні міністри країн ЄС планують розглянути подальшу долю тимчасового захисту для українців, які рятуються від війни. Тимчасовий захист, запроваджений у березні 2022 року, спочатку передбачав обмеження в три роки — до березня 2025-го. Згодом Єврокомісія подовжила його до березня 2026-го, скориставшись гнучкішим тлумаченням директиви.
У ЄС тривають закриті переговори щодо майбутнього тимчасового захисту. Обговорення очікується вже 12–13 червня на засіданні Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ.
🔹 Один із варіантів — продовження ще на рік із супровідною заявою про поступове згортання програми. Більшість країн-членів підтримують продовження, однак, як зазначають експерти, правові підстави майже вичерпані. За прямим тлумаченням директива мала б втратити чинність після трьох років, тому необхідна дискусія щодо альтернатив. Без чіткого плану виходу, попереджають дипломати, національні системи надання притулку можуть зазнати перевантаження.
🔹 Серед можливих варіантів — звуження сфери застосування захисту. Зокрема, йдеться про виключення осіб, які повернулися до України на постійне проживання, з можливістю повторного вступу до програми через кілька місяців, або про заборону новоприбулим користуватися перевагами за чинними правилами. Також розглядається малоймовірна, але амбітна ініціатива — запровадження нового правового механізму, наприклад, «дозволу на реконструкцію» з правом тимчасового проживання на строк до 10 років.
Усі ці варіанти потребують складних рішень і широкого консенсусу, оскільки Єврокомісія має запропонувати узгоджений підхід, який врахує інтереси як тих, хто хоче залишитися в ЄС, так і тих, хто планує повернення в Україну.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
🇪🇺 Як країни ЄС жорстко згортають прийом біженців
Від методів тиску до призупинення возз’єднання родин — дедалі більше країн ЄС свідомо обходять закони щодо притулку.
🇧🇪 Бельгія дотримується формально законних рамок, але максимально обмежує притулок, зосередившись лише на тому, що дозволено. Раніше країна не приймала самотніх чоловіків, але новий уряд змінив підхід, навчившись на власних помилках.
🇵🇱 Польща роками здійснює силове повернення мігрантів. Парламент уже ухвалив закон, що дозволяє ігнорувати право на притулок, попри критику з Брюсселя. Особливу загрозу влада бачить у мігрантах із Білорусі та росії, називаючи це гібридною атакою Кремля.
🇭🇺 Угорщина — абсолютний лідер у ігноруванні міжнародного права щодо біженців. Країна фактично не приймає жодних заяв на притулок, за що отримала багатомільйонний штраф від ЄС, який уряд Орбана проігнорував.
🇩🇪 Німеччина останні тижні відмовляє в притулку прямо на кордоні, посилаючись на винятки з європейського права в разі загрози безпеці. Правлячі партії сперечаються між собою, але в країні зростає підтримка жорстких рішень — як відповідь на правий популізм.
🇦🇹 Австрія щойно призупинила возз’єднання сімей, крім виняткових гуманітарних випадків. Закон викликає сумніви в юристів, але уряд посилається на перевантаження соціальних систем, зокрема шкіл.
🇫🇮 Фінляндія ухвалила закон, що дозволяє відмовляти в притулку прямо на кордоні з росією, попри порушення власної конституції. Пояснюють це питанням національної безпеки, а не імміграційною політикою.
🔺 Всі ці приклади — свідчення того, що Європейська комісія майже не втручається, остерігаючись політичних наслідків. Тож країни отримують сигнал: закони можна обійти безкарно.
🛂 Наступного літа ЄС готує нову, значно жорсткішу міграційну політику (новий закон). Але вже зараз кількість новоприбулих знижується.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Від методів тиску до призупинення возз’єднання родин — дедалі більше країн ЄС свідомо обходять закони щодо притулку.
🇧🇪 Бельгія дотримується формально законних рамок, але максимально обмежує притулок, зосередившись лише на тому, що дозволено. Раніше країна не приймала самотніх чоловіків, але новий уряд змінив підхід, навчившись на власних помилках.
🇵🇱 Польща роками здійснює силове повернення мігрантів. Парламент уже ухвалив закон, що дозволяє ігнорувати право на притулок, попри критику з Брюсселя. Особливу загрозу влада бачить у мігрантах із Білорусі та росії, називаючи це гібридною атакою Кремля.
🇭🇺 Угорщина — абсолютний лідер у ігноруванні міжнародного права щодо біженців. Країна фактично не приймає жодних заяв на притулок, за що отримала багатомільйонний штраф від ЄС, який уряд Орбана проігнорував.
🇩🇪 Німеччина останні тижні відмовляє в притулку прямо на кордоні, посилаючись на винятки з європейського права в разі загрози безпеці. Правлячі партії сперечаються між собою, але в країні зростає підтримка жорстких рішень — як відповідь на правий популізм.
🇦🇹 Австрія щойно призупинила возз’єднання сімей, крім виняткових гуманітарних випадків. Закон викликає сумніви в юристів, але уряд посилається на перевантаження соціальних систем, зокрема шкіл.
🇫🇮 Фінляндія ухвалила закон, що дозволяє відмовляти в притулку прямо на кордоні з росією, попри порушення власної конституції. Пояснюють це питанням національної безпеки, а не імміграційною політикою.
🔺 Всі ці приклади — свідчення того, що Європейська комісія майже не втручається, остерігаючись політичних наслідків. Тож країни отримують сигнал: закони можна обійти безкарно.
🛂 Наступного літа ЄС готує нову, значно жорсткішу міграційну політику (новий закон). Але вже зараз кількість новоприбулих знижується.
джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube
Forwarded from Діаспора – українці в Європі 🇺🇦🇪🇺
Загадкові Центри єдності: що непокоїть українців за кордоном.
Вже кілька місяців українська влада анонсує створення Центрів єдності (Unity Hubs) за кордоном – структур, які мали б допомагати емігрантам у вирішенні побутових, консульських, мовних та освітніх питань, а також сприяти їхньому поверненню в Україну. Однак жоден такий центр досі не запрацював.
Проєкт реалізує новостворене Міністерство національної єдності, яке виникло у межах «плану стійкості» та мало б координувати державну політику щодо мільйонів українців за кордоном. Проте поки діяльність міністерства викликає чимало питань: відсутня публічна програма, не зрозуміло, як використовуються виділені 150 млн грн з бюджету, а також досі немає конкретних дат запуску Unity Hubs.
Центри єдності мають з'явитися в Чехії, Іспанії, Німеччині та Франції, згодом – у Польщі та Італії.
🔹 Серед запланованих послуг Unity Hubs:
➖ Консульські послуги спільно з МЗС та ДП «Документи»
➖ Консультації щодо банківських, поштових та військових питань
➖ Допомога з оформленням «броні» для чоловіків, які хочуть повернутися й працювати в критичних галузях
➖ Мовні школи, дитячі програми, культурні заходи
➖ Кар'єрні хаби, бізнес-коворкінги, ярмарки українських товарів
➖ Консультації з програм «єОселя» і «єРобота»
🔹 Втім, частина з озвучених функцій вже реалізується або державними інституціями, або громадськими організаціями без залучення додаткових структур. Наприклад, у багатьох країнах працюють волонтерські мовні школи, діють культурні центри, проходять заходи на підтримку українського бізнесу. Платформи на кшталт «Дія», «єОселя» чи «єРобота» доступні онлайн, а питанням реінтеграції займаються інші міністерства. Виникає питання: навіщо створювати новий рівень бюрократії, замість посилення вже наявних інструментів?
Українці за кордоном визнають, що справді відчувають дефіцит державної присутності. Передусім – у консульських послугах. У тій же Італії люди по кілька місяців чекають на прийом у консульствах, особливо на півдні, де інфраструктура українських установ практично відсутня. Багато хто розраховував, що відкриття відділень «Паспортного сервісу» допоможе, однак відкрили лише один офіс у Мілані, який не покриває всіх потреб.
🔹 Ідея Центрів єдності могла б стати важливим інструментом державної політики, однак нинішня реалізація викликає сумніви щодо ефективності, прозорості та доцільності витрат. Якщо влада не пояснить логіку створення цих центрів, не забезпечить координацію з наявними структурами й потребами людей, Unity Hubs ризикують стати ще однією формальністю без реального впливу.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
Вже кілька місяців українська влада анонсує створення Центрів єдності (Unity Hubs) за кордоном – структур, які мали б допомагати емігрантам у вирішенні побутових, консульських, мовних та освітніх питань, а також сприяти їхньому поверненню в Україну. Однак жоден такий центр досі не запрацював.
Проєкт реалізує новостворене Міністерство національної єдності, яке виникло у межах «плану стійкості» та мало б координувати державну політику щодо мільйонів українців за кордоном. Проте поки діяльність міністерства викликає чимало питань: відсутня публічна програма, не зрозуміло, як використовуються виділені 150 млн грн з бюджету, а також досі немає конкретних дат запуску Unity Hubs.
Центри єдності мають з'явитися в Чехії, Іспанії, Німеччині та Франції, згодом – у Польщі та Італії.
🔹 Серед запланованих послуг Unity Hubs:
➖ Консульські послуги спільно з МЗС та ДП «Документи»
➖ Консультації щодо банківських, поштових та військових питань
➖ Допомога з оформленням «броні» для чоловіків, які хочуть повернутися й працювати в критичних галузях
➖ Мовні школи, дитячі програми, культурні заходи
➖ Кар'єрні хаби, бізнес-коворкінги, ярмарки українських товарів
➖ Консультації з програм «єОселя» і «єРобота»
🔹 Втім, частина з озвучених функцій вже реалізується або державними інституціями, або громадськими організаціями без залучення додаткових структур. Наприклад, у багатьох країнах працюють волонтерські мовні школи, діють культурні центри, проходять заходи на підтримку українського бізнесу. Платформи на кшталт «Дія», «єОселя» чи «єРобота» доступні онлайн, а питанням реінтеграції займаються інші міністерства. Виникає питання: навіщо створювати новий рівень бюрократії, замість посилення вже наявних інструментів?
Українці за кордоном визнають, що справді відчувають дефіцит державної присутності. Передусім – у консульських послугах. У тій же Італії люди по кілька місяців чекають на прийом у консульствах, особливо на півдні, де інфраструктура українських установ практично відсутня. Багато хто розраховував, що відкриття відділень «Паспортного сервісу» допоможе, однак відкрили лише один офіс у Мілані, який не покриває всіх потреб.
🔹 Ідея Центрів єдності могла б стати важливим інструментом державної політики, однак нинішня реалізація викликає сумніви щодо ефективності, прозорості та доцільності витрат. Якщо влада не пояснить логіку створення цих центрів, не забезпечить координацію з наявними структурами й потребами людей, Unity Hubs ризикують стати ще однією формальністю без реального впливу.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️YouTube