Сум і страждання за невинноубієнними в селищі Гроза, за всіма полеглими українськими захисниками і мирними жителями, які загинули від рук російських загарбників за час війни, переповнює серце й Самого Христа... Але це не означає, що після хвилин скорботи Він не підійметься у славі, щоб вершити Свій праведний суд. Господи, дай розраду засмученим, вічний спокій убієнним, а нас усіх утверди в єдності в нашій обороні та благослови Перемогою над супостатом! Пресвята Богородице, Мати Божа, умилосердься, поможи й нам!

Vitaliy Likar

«Ми приходимо до нього як до батька…»

Разом із Троїцьким собором Чернігова нині для православних вірян закрито доступ до мощей великого святого, небесного покровителя Чернігівщини святителя Феодосія Чернігівського.

Віруючим мешканцям Чернігівщини, які так само тримали облогу росіян, голод, обстріли й холод, влада власної держави продовжує влаштовувати тортури.

Це 12-хвилинний відеосюжет про те, що довелося пережити чернігівцям за рік повномасштабної війни.

А що їм доводиться переживати буквально в ці дні, ми розповідаємо тут: https://www.dialogtut.org/u-blokadu-toj-samyj-troyiczkyj-sobor-viddav-chernigivczyam-use/

Суботнього ранку світ здригнувся від звістки про початок ще однієї повномасштабної війни. А в Україні тим часом продовжується наступ — на найнезахищенішому, релігійному фронті.

Сьогодні стало відомо, що голова Служби безпеки України Василь Малюк ініціював пропозиції до законодавства України, спрямовані на заборону та припинення діяльності «представників» та «релігійних організацій» УПЦ.

Причому у пояснювальній записці очільник СБУ вказує, що «з початку повномасштабної агресії росії проти України… здійснюється кримінальне провадження стосовно 65 священнослужителів УПЦ».

Чи означає це, що через підозру (ще не доведену в судах) у протиправній діяльності 65 осіб буде заборонено 9000 релігійних громад УПЦ по всій Україні?

Європейська інтелектуальна університетська спільнота пильно стежить за подіями, що відбуваються в Україні довкола принципів демократії та свободи совісті й навіть видає про це книжки.

Якою бачать релігійну ситуацію в нашій державі європейці — читайте в ексклюзивному інтерв’ю професора Сергія Бортника з професором Томасом Бремером. Спеціально для «Діалог.ТУТ».
👇

✨Друзі, хочемо щоб ви перші знали про нашу перемогу🤩
Першу і несподівану.

Ми не дуже сподівалися, якщо чесно.
Але.

Тільки що Апеляційний суд Києва виніс рішення на нашу користь, частково задовольнив нашу скаргу й відправив справу на повторний розгляд у Печерський районний суд🔥

А отже.
Боротьба проти розпалювання релігійної ворожнечі органами державної влади проти вірян УПЦ продовжується!

Ми судитимемося доти, доки Державне бюро розслідувань не відкриє кримінальну справу проти керівництва Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті за їх ганебну відповідь на петицію до Кабінету міністрів України, підписану 25000 громадянами.

Деталі трохи згодом)
Не перемикайтеся!❤️‍🔥

«Я постійно отримую погрози. У месенджери в приватні повідомлення, у відкритих коментарях на Діалог.ТУТ.

Мені обіцяють влаштувати усілякі сексуальні збочення — за те, що я ніхто інший, як «фсбшна» потвора. Як ви розумієте, потвора в даному разі це мій авторський евфемізм, а в реалі слова звучать дещо інші)

Обіцяють відправити мене на росію, на мої рідні болота.
Здати мене в руки СБУ — це найбільш пристойний варіант, що його пропонують мені «істинні диванні патріоти».

Тільки за те, що я намагаюся вголос говорити про те, що з людьми — в даному разі вірянами Української Православної Церкви — так не можна.

Уже настільки звикла до погроз та агресії, які фоном ці півтора року лагідно огортають моє життя та професійну діяльність, що сьогодні отримала несподіваний досвід.

Величезний, кремезний дядько в судейській мантії — суддя Апеляційного суду м.Києва — взяв і заступився за мене.

Виніс рішення на нашу користь.
Задовольнив наш позов.

От просто взяв і виконав чесно й відповідально свою роботу. Бо наш позов настільки грамотно складений (дякую Тобі, Господи, за ТАКИХ адвокатів!), що його задовольнити — це єдине, що можна було зробити.

І якби суддя відмовив, то мусив би знайти для цього геть паскудні причини.
Як та вертлява блондинка-суддя Печерського суду, яка перевищила свої повноваження й відмовила нам у суді першої інстанції.

***
І я сиджу і мрію.
А якби кожен так чинив на своєму місці, як нині цей апеляційний суддя?

Поліція б чесно захищала вірян, заспокоювала, по-людськи сприяла діалогу. А не дозволяла зломовцям вигукувати свої гасла в мегафони, тим самим сприяючи розпалюванню ворожнечі.

А працівники СБУ не підтасовували б докази й не прикопувалися до книжок і календариків, і не зливали б начебто «інтимні» фото ЗМІ ще під час обшуку.

А журналісти служили б не доведенню власної правоти й почуттям власної значущості, а хоч раз би надали слово «засудженому» — вірянам, монашкам чи священнослужителям УПЦ. Може, то насправді не «зомбі» та «орда», а такі самі притомні українці?

***
Дядьку-суддя, дякую Вам.

Простіть, не називаю Вас на імʼя та прізвище, бо зараз якісь такі часи, що Ваше законне рішення може ще й шкодою для Вас обернутися.

Але я помолюся за Вас.
І попрошу всіх вірян УПЦ за Вас помолитися.

І помрію про ті часи, коли в нашій країні судова влада дійсно стоятиме на сторожі законності та дотримання прав і свобод громадян».

Facebook-сторінка Юлії Комінко

Отже, вчора ми вперше виграли в суді.

Апеляційний суд задовольнив нашу апеляцію й зобов’язав суд першої інстанції знову взяти нашу справу проти ДЕСС і Держбюро розслідувань на розгляд.

Дуже незвичні відчуття, зізнаємося вам. Бо трохи вже звикли до ігнору та протизаконня.
***
Але тут звідусіль набігли від учора брати й сестри у Христі, які не втомлюються нагадувати, що це все нам з вами «по гріхам». Що коли наше священноначалля «покається, відречеться, засудить», тоді й зміниться ставлення суспільства до УПЦ, бо поки що суспільство «жадає крові».

Не можемо погодитися.
Не бажає український народ нічиєї крові. Тим більше власних співвітчизників.
І якби не санкціонована владою істерія в ЗМІ про «перевертнів у рясах», люди б мали час і спокійно б в усьому розібралися.

***
Церква — не кубік-рубік, щоб під ситуацію миттєво перелаштовуватися. Це тисячолітня велетенська духовна лікарня, де всім і кожному по-своєму боляче. І несемо ми в храми не копійчину «на кулі російській армії», а свою тугу й скорботу.

Вимагати від людей у храмі, аби вони в своїй хворобі накинулися на лікарів — духівників і священноначалля — й домагалися від них дій, потрібних владі, це ну зовсім недоречно.

Саме це ми й намагаємося сказати текстами на нашому проєкті.

***
Церква — це аж ніяк не про догоджання владі.
Чому наш український народ обурюється діями російської церкви за те, що вона занадто піддакує очманілому керівництву росії, і водночас сподівається Українську Церкву так само змусити виконувати вказівки згори.

Не треба цього.
Нікому від несправедливості ще не вдавалося отримати прибуток чи користь.

І державна влада, що взяла курс на наведення «порядку» в духовній сфері, поки що, як бачимо, дуже погано із цим справляється.

***
Тому ми й судимося.

Вимагаємо від Державного бюро розслідувань відкрити кримінальне провадження проти Державної служби з етнополітики та свободи совісті, а від Адміністративного суду — визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів.

Бо недолуга політика цих державних органів призводить до страшних наслідків, які бульдозером руйнують життя окремих громадян.


***
Ми просили вас надати свідчення, як діяльність ДЕСС — з їхнім релігієзнавчим висновком і хамською відповіддю на петицію 25000 громадян — спричинила дискримінацію вірян за релігійні переконання, і отримали безліч повідомлень. Ви просили не оприлюднювати їх, бо це може ще більше вам зашкодити, але свідчення воістину жахливі.

Наприклад, студенти одного вишу після того, як викладач-вірянин УПЦ поділився в себе на сторінці в Facebook посиланням на петицію й запропонував її підписати, звернулися до керівництва вишу — мовляв, як може така людина працювати з молоддю.
Тобто посилання на петицію ледь не коштувало викладачу роботи.

***
Люди, зупиніться.
Народ, це вже занадто.
Ще крок-два, і наша держава більше нічим не відрізнятиметься від росії.

Але допоки надія є, ми боротимемося. Текстами, петиціями і в судах — знову першої інстанції та Адміністративному.

Якщо ви підтримаєте нас.

***
Картка Приват для донатів: 5168752003546804 (або просто клікніть на це посилання).

А ще є банка Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/4yWNBhmz9c

«Діалог.ТУТ» працює, тому що ви вирішили так.
Цінуємо це, дякуємо й налаштовуємося на подальшу тривалу боротьбу🦾

Цікавий публічний діалог розпочався вчора, 10 жовтня, між омбудсманом Лубінцем та митрополитом Феодосієм.

Дмитро Лубінець: «У своєму зверненні митрополит сказав, зокрема, що віряни УПЦ потерпають від насильства… Зазначу, жодних заяв до мене від митрополита Феодосія або в його інтересах станом на сьогодні не надходило».

Митрополит Феодосій: «Ймовірно це пов’язано з недовірою вірян – громадян України до цього інституту та особисто до пана омбудсмена».

До речі, ще в 2020 році до Уповноваженого ВР з прав людини надійшло 127 повідомлень щодо дискримінації за ознакою релігійних переконань та порушення права на свободу світогляду і віросповідання. Щоправда, тоді омбудсманом була інша людина.

Але ми особисто припускаємо, що нинішній омбудсман жодних звернень не отримував, бо якраз намагаємося достукатися в усі двері Київради. (Спойлер — поки що марно))

А ви як вважаєте?

Ставте 👍, якщо припускаєте, що представники УПЦ до омбудсмана зверталися, проте він все одно звітує, що «права вірян захищені законом».

Ставте 💯, якщо згодні, що звернень дійсно не надходило.

Ну а ми уважно слідкуватимемо за цим діалогом. Треба ж з’ясувати, що ж тут у нас в Україні з правами людини на вільне віросповідання.
👇

Сьогодні поховали Ніну Митрофанівну Матвієнко
(10.10.1947-08.10.2023)

Два дні не дожила до свого дня народження.

Царство небесне і вічна памʼять!

Відлетіла наша Ніна…
«Мало хто знає, яким дивом вона народилася на світ. Ось послухайте, як вона мені розповідала про це колись.

У сільській родині на Житомирщині чекали дитинку, проте четверо у батьків уже бавились у дворі. Сутужно було, ще й голодний рік.

Вирішили батьки позбутися ненародженої дитяти. Спорядив батько вагітну матір до лікаря в інше село чи містечко. А сам собі спокою не знаходить, ходить по хаті, на ікони поглядає.

Раптом вибігає у двір - на коня та вчвал. Дружина саме на подвір’я доктора заїхала, коли тупіт позаду. «Розвертай, жінко, воза, їдьмо додому… Де четверо там і п’ятеро! Якось воно буде».

(Потім, до речі, їм іще Бог послав: всього одинадцятеро стало!)

А дівчинка народилася слабенька геть, всього 2кг. Смоктала молоко ледь-ледь, усі думали, що не виживе.

Якось зайшов до хати подорожній води попити. Побачив люльку під стелею і каже: «Не журіться, бережіть цю дитину, вона славу принесе вам і всьому селу на цілий світ».

…Саме це я згадував, коли сьогодні дві години стояв у черзі до філармонії, аби попрощатися з Ніною Митрофанівною. А черга починалася майже від стадіону «Динамо».

Ще два роки тому ми гомоніли на подвір’ї музею Івана Гончара з нею і поетом Петром Засенком.

Страшно уявити, якби тоді її мама зробила аборт і світ Божий не почув би такого ліричного і ніжного голосу, воїстину Голосу України!

А іще страшніше стає, коли усвідомлюєш, скільки молодих і немудрих пар у наші дні вибирають не життя, а аборт…»

Диякон Рустик Новакович

Ми звернулися до мера Києва Віталія Кличка — з приводу порушення прав киян на вільне волевиявлення.

Але навіть офіційної відписки від служби комунікації ще не отримали. Хоча потім Київрада теж, напевне, прозвітує, що до неї «ніхто не звертався» — як позавчора це зробив омбудсман Дмитро Лубінець: https://www.dialogtut.org/prava-viryan-zahyshheni-zakonom-prote-zakony-ne-diyut/

Ще 19 вересня 2023 року наша редакція спрямувала текст електронної петиції на сайт Київської міської ради з вимогою припинити дискредитацію УПЦ, до якої вдаються депутати та офіційні видання Київради: https://www.dialogtut.org/proyekt-petycziyi-na-sajt-kyyivrady-proty-dyskryminacziyi-shhodo-ukrayinskoyi-pravoslavnoyi-czerkvy/

Через 5 днів, з порушенням процедури розгляду електронних петицій, Відділ технічної підтримки сервісу повідомив, що нашу петицію не буде оприлюднено.

Таким чином було порушено право громадян на вільне волевиявлення — про що ми направили офіційні листи на адресу керівництва міста — секретаря Київської Міської Ради та мера Віталія Кличка.

Нерівноправність громадян у цьому разі полягає в тому, що коли Київрада приймає рішення, спрямовані на дискредитацію Української Православної Церкви, в документах зазначається, що це робиться «на підставі численних звернень громадян»: https://www.dialogtut.org/72-hramy-kyyeva-pereviryat-bo-kyyivrada-vvazhaye-shho-sbu-nedopraczovuye-perelik/

Натомість вірянам УПЦ відмовляють не тільки в сервісі електронних петицій Київради, але й навіть не відповідають на електронні звернення.

І це далеко не перший випадок, коли сервіси зворотного зв’язку з органами влади для громадян, які є вірянами Української Православної Церкви, не працюють. Або офіційні звернення отримують неналежну відповідь — як у випадку з петицією до Кабінету Міністрів України, яка набрала 25 000 підписів, але була проігнорована Прем’єр-міністром України, і тепер ми оскаржуємо це в Адміністративному суді.

Сьогодні ми знову спрямували електронне звернення до Київської міської ради.
Трохи ще спробуємо скористатися законними правами громадян)

👋Розкажіть про свою волонтерську діяльність — візьміть участь у всеукраїнському опитуванні «Українська Православна Церква. Гуманітарна місія й допомога захисникам України», що проводиться з ініціативи Синодального військового відділу Української Православної Церкви.

Вся стрічка Facebook переповнена повідомленнями про те, як священнослужителі та миряни УПЦ передають гуманітарну допомогу на схід та південь України — військовим, лікарям і місцевим мешканцям, що потерпають від обстрілів і бомбардувань, а також відвідують прифронтові та деокуповані регіони, підтримують вимушених переселенців.

Натомість з кожного екрану ЗМІ повідомляють народу України тільки про «68 колаборантів у рясах».

60 випадків протиправної діяльності представників УПЦ на 12000 осіб духовенства — це навіть менше 0,5%. Проте саме на підставі цих відкритих і ще не доведених у судах підозрах від Верховної Ради України вимагають проголосувати за законодавчу заборону всієї УПЦ.

Пропонуємо просто поглянути очима цифр на волонтерську й гуманітарну діяльність УПЦ.

Якщо ви надаєте допомогу захисникам України, надайте, будь ласка, відповідь на декілька запитань: https://forms.gle/NFSP7nLCbAo2hqsk9

Поширьте це повідомлення та посилання на опитування серед ваших знайомих.

Спробуємо підбити народні підсумки всього зробленого для перемоги України з боку духовенства і вірян УПЦ. Результати обов’язково проаналізуємо і про це відзвітуємо✊

Хтось скажіть людям, які складають та оприлюднюють такі оголошення, що в храм на Літургію йдуть до Христа.
А не засвідчувати свою ту чи іншу позицію.

Якась біда в нас з розумінням Християнства.

А як "патріотично" під покровом темряви загарбували храм у Носівці, ми всі мали змогу побачити на цьому відео: https://yangx.top/dialogtut/991

Боляче читати.
Ті 65 відповідей, що вже надійшли за перші пів дня з моменту старту всеукраїнського опитування «Українська Православна Церква. Гуманітарна місія й допомога захисникам України».

Бо в них чітко видно, як біль українського народу несе на собі Українська Православна Церква.

Ось лише декілька відповідей.

«Яку саме допомогу військовим було надано?» — «Продукти, окопні свічки, одяг, шкарпетки, кошти на лікування. Молитва о здравії (навіть невіруючі воїни просять молитв)».

«Скільки здійснено волонтерских поїздок на фронт?» — «Більше двадцяти. Вже півтора року годуємо обідами близько двісті військових, також амуніцією».
20 поїздок на фронт — і це просто сільська (!) парафія.

«Чи готові ви продовжувати надавати гуманітарну допомогу фронту та нужденним, якщо у вас відберуть храм?» — «Вже відібрали. І так, продовжуємо».
***
Опитування триває.
Долучайтеся: http://bit.ly/dopomogazsu

Сьогодні, у свято Покрови Пресвятої Богородиці, ми вітаємо Її підопічних — захисників і захисниць України.

Є традиція — під час прощання з загиблими воїнами ставати на коліна.
Але я вважаю, що на коліна можна із вдячністю ставати й перед живими героями.

І обовʼязково — схиляти коліна перед Господом у молитві за них. Вона їм дуже потрібна!

Дорогі наші воїни! Зі святом вас! Богородиця нехай буде вам Захисницею і Помічницею!

Фото зроблене у лютому 2022 року в Іонинському...

Facebook-сторінка архієпископа Обухівського Іони

🌸Ви помітили, що в нас у храмах прикрашанням ікон займаються виключно жінки?

А ось на Афоні суворі ченці оздоблюють ікони різни́ми кіотами, коштовними ризами, запалюють безліч лампад. Сивочолі старці власноруч збирають квіти, складають букети — можливо, не надто вправно, але треба бачити, з якою любов’ю вони це роблять!

Тому що Богородицю святогорці шанують як Свою і звертаються до Неї в молитвах. Причому звертаються з величезною любов’ю, знаючи, що Вона завжди прийде на допомогу.

Коли до ігумена Дохіара, нині покійного старця Григорія, приходили люди з якимись проблемами, він як міг утішав їх, а потім завжди посилав до «Скоропослушниці» і так і казав: «Тільки ж ви Їй щосили кричіть…»

«Щосили кричіть» — не в сенсі «репетуйте щодуху», а моліться від усього серця, всією душею, наскільки можете вірувати. Так, як кличе людина за крок від загибелі, з останніх сил.

Матір Божа завжди тут, поруч із нами. І ця непохитна переконаність проявляється й видимим чином…

***

Головний редактор «Отрок UA» архієпископ Іона розповідає на прикладі ченців Святої Гори Афон, як і до наших днів відбуваються дива по молитвах до Пресвятої Богородиці.

Зі святом Покрови Божої Матері, дорогі друзі!

***
Єдиний в Україні православний журнал для молоді «Отрок UA» ще можна придбати за цим посиланням — http://bit.ly/Otrok.
У тому числі №5/2020, присвячений темі «Улюблений святий», з цією статтею. Журнал видається українською та російською.

Досягає апогею ажіотаж довкола законопроекту №8371 — «про заборону УПЦ МП», як його охрестили в ЗМІ. За інформацією деяких джерел, законопроект розглянуть цього ж четверга, 19 жовтня.

Насправді ніякої «заборони московського патріархату» не відбудеться.

Натомість Верховна Рада спільно з Кабінетом Міністрів України, який за дорученням Президента В.Зеленського розробив цей законопроект, вдарить по своїх же громадянах. Адже передбачається, що кожну релігійну організацію УПЦ (за даними ДЕСС, в Україні їх понад 9000), просто ліквідують рішенням суду — «за афілійованість з РПЦ».

Ліквідовувати — не створювати.

І як мінімум 1 мільйон громадян України (за даними експертки Л.Філіпович, вірян УПЦ нараховується близько 6 мільйонів) не розчиниться в повітрі. Натомість утвориться критична маса нелояльних владі людей.

Ми не можемо зрозуміти, навіщо керівництву держави здійснювати такий недружній по відношенню до українців крок. Але ми можемо свідчити, що віряни УПЦ не є ворогами власній країні.

Навпаки. Попри дискримінацію в ЗМІ, розпалювання ворожнечі, наклепи та колективне звинувачення в колабораціонізмі всієї Української Православної Церкви на підставі 19 доведених у суді кримінальних справ, вірні УПЦ залишаються вірними своєму народові, своїй Україні, своїй Церкві та своєму Богові.

Про те, по яких саме українцях вдарить законодавча заборона УПЦ, — наш сьогоднішній матеріал.
👇

Відповідь юних громадян України на ініціативу держави «заборонити УПЦ»🧒

Або щасливі миті знаменитої хресної ходи з Камʼянця-Подільського до Почаєва, якими сьогодні діляться з нами хрестоходці, аби надихнути й підтримати.

Із нашого нового тексту: https://www.dialogtut.org/yakshho-vy-ne-hodyly-v-zhodnu-czerkvu-vy-i-v-ukrayinsku-hodyty-ne-budete/

«Знаєте п’ять стадій прийняття невідворотнього?

1. Заперечення (ні, нічого вони з нами не зроблять);
2. Гнів (та як ви можете, це ж Божа Церква);
3. Торг (ми зараз вам пояснимо і ви все зрозумієте, ми знайдемо компроміс);
4. Депресія (усе пропало, нам кінець);
5. Прийняття (ну що ж, та й гаразд, житимемо далі).

Ми колективно виходимо на п’яту стадію (хоча дехто ще в четвертій, а хтось, можливо, у третій)».

***
Це нам сьогодні підписники надіслали — свою реакцію на наближення розгляду в Верховній Раді законопроекту «про заборону УПЦ».

Цілком погоджуємося — про колективне прийняття. Хай буде як буде. Слава Богу за все❤️‍🔥

А ви на якій стадії?
Ставте 💯, якщо на п’ятій.

«— Что будет, если УПЦ на законодательном уровне запретят?
— А никогда не надо фантазировать…»

Що буде — можливо, дізнаємося вже сьогодні. Чи найближчими днями.

А ось що робити вже тут і тепер, знаємо напевне.

Ми зробили це інтерв’ю з відомим київським духівником з однією метою: ще раз проговорити вголос, чого Господь хоче від нас, посилаючи випробування, і як наважитися просити Його про диво, здатне змінити хід історії.