Усім доброго ранку🙏☀️🥗

Сьогодні великий багатоденний хресний хід має прийти до Почаєва❤️‍🔥

Останній сніданок хрестоходців на шляху до Почаївської Лаври. Сьогодні хресна хода добігає кінця.

Трошки історії про хресну ходу з Кам'янця Подільського до Почаєва.

✨Це найдавніша хресна хода в історії України. Вона бере початок ще з 1832 року, і вже майже 200 років кожного року православні християни долають шлях у понад 250 км, ідучи до Пресвятої Богородиці.

✨В Камʼянці-Подільському в 1832 році жила дівчинка Анна Якимчукова, вона була сліпенькою і вирішила разом з бабусею вирушити пішки до Почаєва. Коли вони з бабусею прийшли в Почаїв в лавру, дівчинка щиро молилася перед чудотворним образом Божої Матері й зцілилася від сліпоти.

✨Тодішній намісник архієпископ Інокентій встановив щотижневе соборне читання акафіста Божий Матері, а люди з молитвою в пам'ять про цю подію почали щорічно йти цим шляхом, яким пройшла сліпенька дівчинка Аня.

Якщо ти сам не ворог своїй державі, то й в інших не будеш бачити ворогів. Бо кожен підозрює ближніх у тому, в чому грішить сам.

Усі ці роки повномасштабної війни ми бачимо справжню вакханалію довкола хресного ходу з Кам’янця-Подільського до Почаєва. Тим, хто сіє ворожнечу й наклепи на хрестоходців, не потрібні жодні докази того, що українці понад 100 років ходили в цю прощу й нині йдуть до Богородиці, а не «несуть під рясами калаші та гвинтівки». Ворожнеча для таких людей важливіша за правду.

Діалог.ТУТ неодноразово подавав свідчення учасників хресного ходу, яких ми знаємо особисто. Усі вони стверджують, що цей надважкий 7-денний шлях неможливо здолати без Божої допомоги.

Сьогодні хресний хід дійшов до Почаєва.
Дякуємо Господові й публікуємо знову цю розповідь київського священника, який надсилав нам цьогоріч відео з хресного ходу, а нині вже підносить за нашу країну молитви в Почаївському уділі Пресвятої Богородиці.
***
«Я не знаю, скільки ще триватиме війна, та єдине, що я знаю точно, — це якщо ми посіємо мир перш за все у своїй душі, в своєму серці, а потім у колі рідних, у своєму селі, місті, в своїй державі, то ми його й пожнемо. І пожнемо скоро. Якщо ж не буде молитви, любові, якою ми будемо ділитися — не просто сказати «я тебе люблю», а саме ділитися, то буде дуже важко.

Тільки проявом своєї жертовності можна в Бога вимолити і мир, і здоров’я. Якщо не буде молитви, то не буде перемоги, не буде миру. І сьогодні найстрашніші вороги України — це ті, хто виходять і чинять віруючим перешкоди…»

Протоієрей Сергій Нечипорук: «Я за 20 років священства не бачив такої молитви»

ТОП-5 свідчень очевидців про хресні ходи УПЦ. Для тих, хто хоче чути правду і здатний слухати👋

Уже 187 років поспіль благочестиві православні християни щороку збираються разом на хресну ходу і з Кам’янця-Подільского декілька днів ідуть пішки до Почаєва. Дорогою вони моляться і вклоняються святиням у селах і містах на шляху ходи. Люди вірять, що труднощі, які доводиться долати прочанину, очищують гріхи роду і прихиляють милість Бога і Матері Божої для всієї родини хрестоходця. І навіть ті, хто допомагає прочанам у їхньому нелегкому подвижництві, отримують Боже благословення.

Традиція саме цієї ходи не припинялася у безбожні часи комуністичної влади. І навіть пандемія ковіду не стала перешкодою для вірян. Але з початком повномасштабної війни хрестоходці зустрілися з перешкодами, яких не очікували.

Прочани — звичайні українці, але упереджені, налаштовані негативно люди на шляху пересування ходи називали їх москалями й усіляко кривдили, а подекуди зовсім не дозволяли пройти. Через них хрестоходцям доводилося долати зайві кілометри — інколи без можливості зупинитись і відпочити.

Найважчим було відчуття несправедливості. А ще нерозуміння — за що і нащо їх так цькують інші українці?

Ми поговорили з учасниками хресної ходи, яких знаємо особисто. Нижче — їхні свідчення.

1. Чоловік у ЗСУ, а його дружині кричать: «Смерть ворогам»
185 років в Україні існує традиція напередодні свята Успіння Божої Матері йти хресною ходою із Кам’янця-Подільського до Почаєва. І лише цього року через упередження деяких людей це ледь не обернулося трагедією.

2. Відповідь тим, кого дратують хресні ходи УПЦ
Якщо раптом серед ботів випадково опиняться живі люди, на них і розрахована ця відповідь критикам, яку написала дружина православного священника Ірина Желіховська.

3. Якщо ви не ходили в жодну Церкву, ви і в «українську» ходити не будете
Дружина священника з Київщини Лілія Нечипорук — про силу молитви українських вірян, від якої держава збирається відмовитися.

4. «Я за 20 років священства не бачив такої молитви»
Протоієрей Сергій Нечипорук від початку повномасштабної війни допомагає нашим захисникам як волонтер і духівник. А ще він уже декілька років бере участь у щорічному хресному ході до Почаєва й каже, що коли не лишається сил іти, треба посилено молитися. Кожен крок — молитва. І Бог допомагає.

5. «Нам говорили, что могут забросать камнями, а люди благодарили нас, становились на колени, плакали»
Сложные вопросы, которые задают крестоходцам, мы адресовали протоиерею Максиму Меркулову, который в этом году дошёл до Почаева уже в 13-й раз.

«Я дружина священника УПЦ, якого затримали ТЦК під час Хресного ходу до Почаївської Лаври. Ви моя остання надія…»
Наша читачка звертається до всіх, хто знає, як можна допомогти в такій ситуації.

Сьогодні під час хресного ходу до Почаївської Лаври представники ТЦК затримали одного з учасників. До нас звернулася його дружина.

«Слава Богу! Ви моя остання надія, щоб це якось висвітлити. Я дружина священника УПЦ, якого затримали ТЦК, коли він відвозив хворих людей до Лаври. На зараз його везуть в напрямку Луцька.

Протоієрей Богдан Матвіїв, клірик Кременчуцької єпархії, батько 5 дітей, старший із яких воює, учасник бойових дій. За останніми новинами, протоієрей Богдан знаходиться на рівненському полігоні вже».

Потрібна молитовна, юридична або будь-яка інша допомога.