👋Розкажіть про свою волонтерську діяльність — візьміть участь у всеукраїнському опитуванні «Українська Православна Церква. Гуманітарна місія й допомога захисникам України», що проводиться з ініціативи Синодального військового відділу Української Православної Церкви.

Вся стрічка Facebook переповнена повідомленнями про те, як священнослужителі та миряни УПЦ передають гуманітарну допомогу на схід та південь України — військовим, лікарям і місцевим мешканцям, що потерпають від обстрілів і бомбардувань, а також відвідують прифронтові та деокуповані регіони, підтримують вимушених переселенців.

Натомість з кожного екрану ЗМІ повідомляють народу України тільки про «68 колаборантів у рясах».

60 випадків протиправної діяльності представників УПЦ на 12000 осіб духовенства — це навіть менше 0,5%. Проте саме на підставі цих відкритих і ще не доведених у судах підозрах від Верховної Ради України вимагають проголосувати за законодавчу заборону всієї УПЦ.

Пропонуємо просто поглянути очима цифр на волонтерську й гуманітарну діяльність УПЦ.

Якщо ви надаєте допомогу захисникам України, надайте, будь ласка, відповідь на декілька запитань: https://forms.gle/NFSP7nLCbAo2hqsk9

Поширьте це повідомлення та посилання на опитування серед ваших знайомих.

Спробуємо підбити народні підсумки всього зробленого для перемоги України з боку духовенства і вірян УПЦ. Результати обов’язково проаналізуємо і про це відзвітуємо✊

Хтось скажіть людям, які складають та оприлюднюють такі оголошення, що в храм на Літургію йдуть до Христа.
А не засвідчувати свою ту чи іншу позицію.

Якась біда в нас з розумінням Християнства.

А як "патріотично" під покровом темряви загарбували храм у Носівці, ми всі мали змогу побачити на цьому відео: https://yangx.top/dialogtut/991

Боляче читати.
Ті 65 відповідей, що вже надійшли за перші пів дня з моменту старту всеукраїнського опитування «Українська Православна Церква. Гуманітарна місія й допомога захисникам України».

Бо в них чітко видно, як біль українського народу несе на собі Українська Православна Церква.

Ось лише декілька відповідей.

«Яку саме допомогу військовим було надано?» — «Продукти, окопні свічки, одяг, шкарпетки, кошти на лікування. Молитва о здравії (навіть невіруючі воїни просять молитв)».

«Скільки здійснено волонтерских поїздок на фронт?» — «Більше двадцяти. Вже півтора року годуємо обідами близько двісті військових, також амуніцією».
20 поїздок на фронт — і це просто сільська (!) парафія.

«Чи готові ви продовжувати надавати гуманітарну допомогу фронту та нужденним, якщо у вас відберуть храм?» — «Вже відібрали. І так, продовжуємо».
***
Опитування триває.
Долучайтеся: http://bit.ly/dopomogazsu

Сьогодні, у свято Покрови Пресвятої Богородиці, ми вітаємо Її підопічних — захисників і захисниць України.

Є традиція — під час прощання з загиблими воїнами ставати на коліна.
Але я вважаю, що на коліна можна із вдячністю ставати й перед живими героями.

І обовʼязково — схиляти коліна перед Господом у молитві за них. Вона їм дуже потрібна!

Дорогі наші воїни! Зі святом вас! Богородиця нехай буде вам Захисницею і Помічницею!

Фото зроблене у лютому 2022 року в Іонинському...

Facebook-сторінка архієпископа Обухівського Іони

🌸Ви помітили, що в нас у храмах прикрашанням ікон займаються виключно жінки?

А ось на Афоні суворі ченці оздоблюють ікони різни́ми кіотами, коштовними ризами, запалюють безліч лампад. Сивочолі старці власноруч збирають квіти, складають букети — можливо, не надто вправно, але треба бачити, з якою любов’ю вони це роблять!

Тому що Богородицю святогорці шанують як Свою і звертаються до Неї в молитвах. Причому звертаються з величезною любов’ю, знаючи, що Вона завжди прийде на допомогу.

Коли до ігумена Дохіара, нині покійного старця Григорія, приходили люди з якимись проблемами, він як міг утішав їх, а потім завжди посилав до «Скоропослушниці» і так і казав: «Тільки ж ви Їй щосили кричіть…»

«Щосили кричіть» — не в сенсі «репетуйте щодуху», а моліться від усього серця, всією душею, наскільки можете вірувати. Так, як кличе людина за крок від загибелі, з останніх сил.

Матір Божа завжди тут, поруч із нами. І ця непохитна переконаність проявляється й видимим чином…

***

Головний редактор «Отрок UA» архієпископ Іона розповідає на прикладі ченців Святої Гори Афон, як і до наших днів відбуваються дива по молитвах до Пресвятої Богородиці.

Зі святом Покрови Божої Матері, дорогі друзі!

***
Єдиний в Україні православний журнал для молоді «Отрок UA» ще можна придбати за цим посиланням — http://bit.ly/Otrok.
У тому числі №5/2020, присвячений темі «Улюблений святий», з цією статтею. Журнал видається українською та російською.

Досягає апогею ажіотаж довкола законопроекту №8371 — «про заборону УПЦ МП», як його охрестили в ЗМІ. За інформацією деяких джерел, законопроект розглянуть цього ж четверга, 19 жовтня.

Насправді ніякої «заборони московського патріархату» не відбудеться.

Натомість Верховна Рада спільно з Кабінетом Міністрів України, який за дорученням Президента В.Зеленського розробив цей законопроект, вдарить по своїх же громадянах. Адже передбачається, що кожну релігійну організацію УПЦ (за даними ДЕСС, в Україні їх понад 9000), просто ліквідують рішенням суду — «за афілійованість з РПЦ».

Ліквідовувати — не створювати.

І як мінімум 1 мільйон громадян України (за даними експертки Л.Філіпович, вірян УПЦ нараховується близько 6 мільйонів) не розчиниться в повітрі. Натомість утвориться критична маса нелояльних владі людей.

Ми не можемо зрозуміти, навіщо керівництву держави здійснювати такий недружній по відношенню до українців крок. Але ми можемо свідчити, що віряни УПЦ не є ворогами власній країні.

Навпаки. Попри дискримінацію в ЗМІ, розпалювання ворожнечі, наклепи та колективне звинувачення в колабораціонізмі всієї Української Православної Церкви на підставі 19 доведених у суді кримінальних справ, вірні УПЦ залишаються вірними своєму народові, своїй Україні, своїй Церкві та своєму Богові.

Про те, по яких саме українцях вдарить законодавча заборона УПЦ, — наш сьогоднішній матеріал.
👇

Відповідь юних громадян України на ініціативу держави «заборонити УПЦ»🧒

Або щасливі миті знаменитої хресної ходи з Камʼянця-Подільського до Почаєва, якими сьогодні діляться з нами хрестоходці, аби надихнути й підтримати.

Із нашого нового тексту: https://www.dialogtut.org/yakshho-vy-ne-hodyly-v-zhodnu-czerkvu-vy-i-v-ukrayinsku-hodyty-ne-budete/

«Знаєте п’ять стадій прийняття невідворотнього?

1. Заперечення (ні, нічого вони з нами не зроблять);
2. Гнів (та як ви можете, це ж Божа Церква);
3. Торг (ми зараз вам пояснимо і ви все зрозумієте, ми знайдемо компроміс);
4. Депресія (усе пропало, нам кінець);
5. Прийняття (ну що ж, та й гаразд, житимемо далі).

Ми колективно виходимо на п’яту стадію (хоча дехто ще в четвертій, а хтось, можливо, у третій)».

***
Це нам сьогодні підписники надіслали — свою реакцію на наближення розгляду в Верховній Раді законопроекту «про заборону УПЦ».

Цілком погоджуємося — про колективне прийняття. Хай буде як буде. Слава Богу за все❤️‍🔥

А ви на якій стадії?
Ставте 💯, якщо на п’ятій.

«— Что будет, если УПЦ на законодательном уровне запретят?
— А никогда не надо фантазировать…»

Що буде — можливо, дізнаємося вже сьогодні. Чи найближчими днями.

А ось що робити вже тут і тепер, знаємо напевне.

Ми зробили це інтерв’ю з відомим київським духівником з однією метою: ще раз проговорити вголос, чого Господь хоче від нас, посилаючи випробування, і як наважитися просити Його про диво, здатне змінити хід історії.

Верховна зрада України.

Момент, як українські депутати проголосували за заборону Української Церкви.

Але ми все одно молитимемося за нашу державу, за наших воїнів, за нашу перемогу.

А з владою побачимося на наступних виборах😏

Що проголосували?
Рада проголосувала за урядовий проєкт 8371. Його називають найм'якшим з-поміж інших ініціатив заборони УПЦ. Ще у грудні документ попросив розробити та направити у Верховну Раду президент Володимир Зеленський.
До прикладу, альтернативний документ від "Європейської Солідарності" (8221) передбачав негайну заборону УПЦ, а пропозиції групи депутатів від різних фракцій (8262) - швидке позбавлення майна УПЦ та полегшення переходів громад до автокефальної Православної церкви України.
Натомість урядовий документ запускає непростий і тривалий механізм руху до заборони.
Він виглядає так: державна служба з етнополітики та свободи совісті спочатку має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у Росії. Після цього служба видає припис церкві, щоб виправити цю ситуацію.
А якщо цього не стається, то ДЕСС подає на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який вже і має ухвалити рішення про заборону.
Чому це складно
По-перше, судовий процес може тривати довго, а до реальної заборони від моменту ухвалення закону можуть пройти роки.

По-друге, УПЦ як юридичної особи не існує, а є окремі одиниці, проти яких треба позиватись: Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько 9 тисяч.

Скільки часу можуть тривати судові процеси, і чи взагалі можна собі уявити тисячі судових позовів - ці питання досі лишаються відкритими.

Фото в тему сьогоднішнього голосування в Раді.

Землетрус в Ужгороді.
А винні хто?🤪

«Ця заборона найперше вигідна Путіну, який скаже: «Я ж казав, що в Україні гонять православних, от я їх і захищаю». І ми цією забороною лише підігруємо його хворобливим амбіціям».

Народний депутат України Артем Дмитрук — про сьогоднішнє голосування народних депутатів України за заборону Української Православної Церкви.

🔴 Сьогодні у медіа оприлюднено, що начебто Верховна Рада України заборонила або планує заборонити діяльність Української Православної Церкви.

Де-юре – поки що ні, де-факто – так.

🔺Отже, розпочну із того, що сьогодні парламентом у першому читанні (усього їх буде три) прийнято Проект Закону, яким пропонується заборонити релігійні організації, які афілійовані із центрами релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Такий зв’язок має встановити релігієзнавча експертиза.
Відповідно до своїх установчих документів:
🔸Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої;
🔸керівний центр знаходиться у м. Києві.

🔺Юридично зараз вказаний законопроект (а надалі можливо Закон України) не впливає ні на релігійні організації, ні на священнослужителів та вірян Української Православної Церкви.

🔺Водночас послідовна державна політика проти УПЦ та постійна дискримінація демонструють, що під гаслом «сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів» держава намагатиметься заборонити саме УПЦ. Навіть зараз народні депутати це підтверджують своєю поведінкою та висловлюваннями.

🔺Припинення релігійних організацій відбуватиметься за рішенням суду у разі, якщо експертиза встановить управління такою організацією державою-агресором. Не будучи спеціалістами у сфері канонічного права, навіть до проведення експертизи, народні обранці чомусь вже вирішили, що сюди відносяться релігійні організації Української Православної Церкви.

🔺Слід зазначити, що нещодавно Державною службою України з етнополітики та свободи совісті проводилася релігійна експертиза, яка встановила зв’язок УПЦ з МП (як не дивно). До речі, вона вже оскаржується у суді. Хоча на її підставі неможливо заборонити діяльність УПЦ, священнослужителям та парафіянам УПЦ варто готуватися до того, що повторна експертиза також буде проведена упередженими особами, а народні обранці демонструють, що фактично результати майбутньої експертизи уже усім зрозумілі.

❗У разі прийняття даного закону всі релігійні організації Української Православної Церкви (єпархіальні управління, монастирі, парафії тощо) будуть втягнуті у численні судові тяжби. Без кваліфікованого правового захисту вистояти буде практично неможливо.
Тому усім, з Божою допомогою, і священнослужителям, і вірянам УПЦ, необхідно вже сьогодні (вірніше, як кажуть, «на вчора») обʼєднуватися та організовувати систематичну і злагоджену роботу  з юридичного захисту своїх прав.

Пропонуємо поглянути на ухвалений вчора в першому читанні законопроект №8371 очима юристів.

Ми проти нагнітання та паніки.
Але недооцінювати законотворців теж не треба.

У законопроекті чітко прописано, що в судовому порядку може бути припинена діяльність релігійної організації (читай — парафії) не за її підпорядкування московському патріархатові.

Авжеж, автори законопроекту не такі невігласи, аби залишити юридичні шпаринки.

Вчитайтеся у формулювання: не допускається діяльність релігійних організацій (тобто тої парафії), які афілійовані з центрами впливу релігійної організації (об’єднання) (яка бодай якимось чином поєднана чи пов’язана з Київською Митрополією), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України (те, що нашу Київську Митрополію вважає підконтрольною собі московська патріархія,зайвий раз треба нагадувати? І саме на документах патріархії будує свій релігієзнавчий висновок експертиза ДЕСС).

Тобто якщо ви маленька парафія, в статуті якої написано, що ви живете й дієте самі по собі без будь-якого зв’язку з Київською Митрополією, тоді спіть спокійно.

Якщо ж ні — суд ухвалить рішення про припинення вашої діяльності на підставі Висновку ДЕСС, щойно цей законопроект буде прийнятий Верховною Радою та підписаний Президентом України.

Тому варто вже зараз подумати, що можна зробити.

Учора уже 188-й раз за час існування нашого проекту ми розчарувалися в діалозі. З ким і як його далі вести? Навіщо добирати аргументи, якщо для влади ти все одно «ворог», ЗМІ відверто називають нас, парафіян УПЦ, «прокремлівською ватою», а народ України вірить владі та ЗМІ й не бажає робити власних висновків.

Але сьогодні вдень нам зателефонував голова ДЕСС Віктор Єленський.

Він прочитав розміщену на нашому проекті рецензію професора Томаса Бремера на Релігієзнавчий висновок експертизи Статуту про управління УПЦ і хоче висловити свою позицію.

Ми домовилися, що текст, який Віктор Єленський напише, ми розмістимо на «Діалог.ТУТ».

Трохи суперечлива виникає ситуація.

Ми отримали за підписом Віктора Єленського зухвалу відповідь на нашу Петицію, яку на сайті Кабінету Міністрів України підписало 25000 громадян. Ми подали проти нього позов до Державного бюро розслідувань і судимося вже 4 місяці, аби ДБР відкрило кримінальне провадження проти нього та його заступника за розпалювання релігійної ворожнечі.

Ми готували з максимально відвертою, прямою та спрямованою на діалог позицією Лист-відповідь ДЕСС від УПЦ, яким він міг би бути. Бо ми вважаємо, що спілкуватися потрібно, і тільки в спілкуванні можна подолати взаємні підозри та відчуження.

Нас ніхто не почув. Навіть тих 25 тисяч громадян, які в Петиції просили врахувати їхню патріотичну позицію й не вдаватися до заборон у вирішенні питання з Українською Православною Церквою.

Ми друкували «Слабкі місця релігієзнавчого висновку ДЕСС» — змістовний ґрунтовний текст, підготовлений фахівцями Київської духовної академії.

І ні на що не отримали жодної відповіді.

Але на висловлювання з Європи, критику від професора Томаса Бремера, керівнику ДЕСС захотілося відповісти.

Що ж.
Чекаємо на текст-відповідь. І, як обіцяли, надрукуємо його.

І надалі будемо знати, що до нашої української влади можна достукатися тільки через Європейські структури та голоси.

***
Не зневірюймося, друзі😊
Господь з нами.
І сьогодні в хвилину найбільшої зневіри Він показав, що все бачить і про все подбає.

Мирної, затишної, доброї вам п’ятниці і благословенних вихідних.
Побачимося згодом😎

І навіть якщо Віктор Єленський не надішле свій текст, нам буде, чим вас з понеділка здивувати.

Не перемикайтеся!

***
Якщо захочете підтримати нас, реквізити ті самі.
Картка Приват для донатів: 5168752003546804 (або просто клікніть на це посилання).

А ще є банка Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/4yWNBhmz9c

За даними Державного департаменту США, впродовж 2022 року СБУ провела 41000 розслідувань щодо колабораційної діяльності на користь росії.
Як ми знаємо з повідомлень самої Служби безпеки, за результатами перевірок представникам УПЦ винесено 68 підозр.
19 справ доведено до суду.

Зачекайте, ми нічого не плутаємо?
З 41 тисячі розслідувань 19 справ, доведених у суді — це 0,05 відсотка.

Тобто саме за ці 0,05% УПЦ звинувачують у «системній антиукраїнській діяльності».

І це той показник, на підставі якого кожен вірянин УПЦ має підставити голову під «справедливий» суд обуреного суспільства?

Знаєте, коли кожна говоряща голова в телевізорі переконувала нас, що ми тут в УПЦ всі фсбшники та кдбісти, суцільні колаборанти та «заморожені московські консерви», що вся структура нашої Церкви працює на росію й роками та десятиліттями підриває основи української державності, ми й дійсно соромилися протестувати на повний голос. Бо раптом, і справді, під час обшуків СБУ щось таке знайдуть.

Але 0,05% від загальної кількості — це навіть менше статистичної похибки.

Шановні громадяни, ми все розуміємо.

Обурення війною, обстрілами, щоденними смертями від російських куль та снарядів.

Але змушувати 9000 парафій і 1 мільйон українців відповідати за 19 судових вироків (а по деяких із них подано апеляції) — це навіть не безглуздя. І не безправ’я.
Це дикунство.

Не кажучи вже про те, що навіть з-за океану видно й чутно, що «зухвале намагання зруйнувати Українську Православну Церкву й обмежити свободу віросповідання, яке зараз обговорюється в українському парламенті, підриває… претензії України на юридичну і моральну перевагу» над російською федерацією.

Цитата звідси: Колонка професора права юридичного факультету університету Пенсильванії Вільяма Берк-Уайта на сайті американського часопису «The Hill»

Повний її переклад українською на офіційному сайті УПЦ

Доповідь Державного департаменту США про стан релігійної свободи за 2022 рік

Отже, обіцяний текст.
Друкуємо його з невідступним відчуттям, що в цій дискусії поважають тільки власну думку і милостиво дозволяють опонентам «помилятися».

Але цим текстом очільник тієї Державної служби, яка покликана відповідати в державі за лад у царині свободи совісті, в черговий раз засвідчив, що свобода совісті громадян України для нього порожній звук.

Якщо стоїть завдання її обмежити, та ще й закріпити це на законодавчому рівні, ДЕСС обов’язково це зробить, ще й доведе, що це для блага самих же громадян.

Тому поки що в Україні свобода віросповідання звелася до того, що громадяни (окремі, не всі) мають вірити тільки в те, що держава зі своїми релігієзнавцями визнає для себе зручним і безпечним.

Ну і окремо вражає лексика листа: «УПЦ заявляло, УПЦ не багато зробили…» УПЦ — це Церква, організація, структура. Але аж ніяк не безлика абревіатура середнього роду.

«Пане Вікторе, дозвольте і я скажу свої два слова у відповідь на Вашу відповідь. Оскільки я і є та людина, яка створювала проєкт «Діалог.ТУТ» з усвідомленням важливості діалога. І постійно стикаюся з тим, що люди одне одного не чують і не хочуть чути.

Це не будуть сторінки тексту.
Я спробую висловитися максимально стисло.

Я прочитала уважно два рази Ваш лист-відповідь професору Томасу Бремеру і можу Вам сказати, що абсолютно всі звинувачення, так само емоційно й тими самими словами, які Ви в своєму листі висуваєте на адресу керівництва УПЦ, ми, громадяни України, висуваємо Вам як очільнику ДЕСС.

Не слухаєте. Не зважаєте. Не відповідаєте.
Коли нарешті від Вас надходить якась відписка, то це саме відписка. З основним посилом «Знайте своє місце», «Відчепіться».

Так Ви і Ваш заступник Войналович відповіли на Петицію, підписану 25 тисячами громадян України.

Чи ми не маємо права бути почутими? Що це за твердження — що ви "вважаєте УПЦ частиною московського патріархату". Ми, громадяни України, що підписали цю петицію, не вважаємо себе частиною московського патріархату. А ви дозволяєте собі стверджувати зворотнє — на підставі свого уявлення, хай воно хоч на якій експертизі ґрунтується.

На нашу ініціативу — Лист від УПЦ у відповідь ДЕСС, яким він міг би бути — Ви не просто не відповіли, а й висловилися — що тут немає що обговорювати, «я не бачу в цьому ініціативи». Хоча нашою ініціативою саме цей лист і був.

Ми хотіли діалогу, прагнули порозуміння.

Але не порозуміння Вам потрібне. А диктатура.

Хоча нещодавно, буквально минулої п’ятниці, Ви зазначили, що якби цей самий лист підписали «ієрархи і духовенство», Ви б відповіли 100%.

То хіба ми не люди? Хіба нас не треба слухати? І ще й кому — державному чиновнику, який поставлений для того, щоб протидіяти дискримінації?

Чим ви в такому разі відрізняєтеся від священноначалля УПЦ, яке, як Ви емоційно стверджуєте в своєму листі Томасу Бремеру, не слухає власних священнослужителів і мирян.

Ви теж, як чиновник, не слухаєте громадян.

Ми висловлюємо Вам недовіру.

Ми, тобто особисто я, подала до Вас скаргу в Державне бюро розслідувань — зі звинуваченням у розпалюванні релігійної ворожнечі. І вже пройшла три суди, і далі судитимуся, аби ДБР відкрило на Вас кримінальне провадження.

І це кричущий прецедент. Представник релігійної спільноти подає в суд на держслужбовця за обмеження релігійної свободи та розпалювання релігійної ворожнечі.

Бо ми, прості громадяни, за Ваші висловлювання та підписану Вами релігієзнавчу експертизу, отримуємо погрози життю і здоров’ю.

Просто знайте, що Ви такий самий, як ті особи, яких Ви публічно звинувачуєте.

А ми це бачимо і про це свідчимо.

До зустрічі в суді.
З повагою,
Член Національної спілки журналістів
Юлія Комінко»

Оприлюднено в Fb та надіслано персонально В.Єленському