Знаєте, чому особисто ми вітаємо відставку міністра культури і науки Олександра Ткаченка?
Не тільки через гидотну культурну політику, яка полягала в спрощенні культурного поля цілої країни й уподібнення «плюсам» з їхньою бравурністю в оспівуванні всього примітивного.
І не тільки тому, що замість розвитку музейної справи чи принаймні пропозицій для розвитку музейної справи в майбутньому, нам пропонували лиш міняти вивіски на будівлях, герби на монументах та погруддя на п’ятачках київських вулиць.
І не тільки тому, що колись найпотужніші журналістські колективи за Ткаченка здулися й стали настільки ручними й керованими, що по команді «фас» забували про будь-які професійні стандарти й ліпили антицерковні сюжети й новини наввипередки, змагаючись у використанні шаблонів та кліше, яких нормальній людині і в страшному сні не насниться.
Навіть не за Лавру. Не за перевзування. Не за брехню й сумлінну працю на розділення українців.
Він украв у народу свято.
Всі свята покрав.
Може, календар і треба було міняти. Але в мирні часи.
А зараз що?
Ладно День української державності — відзначався 28 липня, з наступного року святкуватиметься 15 липня. То свято молоде, до нього ще не звикли.
Але який козак святкуватиме Покрову 1 жовтня?
Що робитимуть на заході України люди 7 січня, навіть якщо 25 грудня в них буде офіційний вихідний? Спокійно працюватимуть 6 січня, всіма силами переконуючи себе, що сьогодні більше не Святвечір?
Навіть святами — тим, що завжди для народу було святим, — народ роз’єднали.
Така вже була то потрібна ініціатива міністра культури на час війни, що хай він на тій ініціативі й забирається геть.
Не тільки через гидотну культурну політику, яка полягала в спрощенні культурного поля цілої країни й уподібнення «плюсам» з їхньою бравурністю в оспівуванні всього примітивного.
І не тільки тому, що замість розвитку музейної справи чи принаймні пропозицій для розвитку музейної справи в майбутньому, нам пропонували лиш міняти вивіски на будівлях, герби на монументах та погруддя на п’ятачках київських вулиць.
І не тільки тому, що колись найпотужніші журналістські колективи за Ткаченка здулися й стали настільки ручними й керованими, що по команді «фас» забували про будь-які професійні стандарти й ліпили антицерковні сюжети й новини наввипередки, змагаючись у використанні шаблонів та кліше, яких нормальній людині і в страшному сні не насниться.
Навіть не за Лавру. Не за перевзування. Не за брехню й сумлінну працю на розділення українців.
Він украв у народу свято.
Всі свята покрав.
Може, календар і треба було міняти. Але в мирні часи.
А зараз що?
Ладно День української державності — відзначався 28 липня, з наступного року святкуватиметься 15 липня. То свято молоде, до нього ще не звикли.
Але який козак святкуватиме Покрову 1 жовтня?
Що робитимуть на заході України люди 7 січня, навіть якщо 25 грудня в них буде офіційний вихідний? Спокійно працюватимуть 6 січня, всіма силами переконуючи себе, що сьогодні більше не Святвечір?
Навіть святами — тим, що завжди для народу було святим, — народ роз’єднали.
Така вже була то потрібна ініціатива міністра культури на час війни, що хай він на тій ініціативі й забирається геть.
Внєзапно🙀
«ЖУРНАЛ № 1.
УХВАЛИЛИ:
1.Констатувати той факт, що поспішне рішення соборів ПЦУ про перехід на новоюліанський календар, в нинішніх складних умовах роз’єднаності Українського Православ’я, ставить під загрозу об’єднання всіх православних юрисдикцій в єдину Українську Православну Церкву, адже не враховує бажання всіх православних громад України та продиктоване в більшій мірі нецерковною складовою суспільства.
2.Засвідчити, що перехід на новоюліанський календар несе загрозу для збереження українських богослужбових і церковних традицій. Використання юліанського або старого стилю, який зараз діє в усіх православних громадах України, не є російською церковною традицією, як зазначає Архієрейський собор ПЦУ у своїх постановах, адже ним користуються і інші помісні Православні Церкви такі як: Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська, Македонська, а також всі монастирі гори Афон. Крім того юліанський календар в українській історії відігравав велику роль як ознака самоідентифікації українського народу проти спроб насильницької латинізації.
3.Благословляється і надалі в громадах Української Православної Церкви Київського Патріархату використовувати юліанський (старий) стиль для літургічного життя».
Рішення Священного Синоду УПЦ КП. Сьогодні.
***
Уже стало трендом усім у релігійному полі рухатися в "єдиноправильному" напрямку. І тіко УПЦ "чомусь завжди проти". А тут раптом лунає ще один голос, і виявляється, що таки "використання юліанського або старого стилю... не є російською церковною традицією, як зазначає Архієрейський собор ПЦУ у своїх постановах".
«ЖУРНАЛ № 1.
УХВАЛИЛИ:
1.Констатувати той факт, що поспішне рішення соборів ПЦУ про перехід на новоюліанський календар, в нинішніх складних умовах роз’єднаності Українського Православ’я, ставить під загрозу об’єднання всіх православних юрисдикцій в єдину Українську Православну Церкву, адже не враховує бажання всіх православних громад України та продиктоване в більшій мірі нецерковною складовою суспільства.
2.Засвідчити, що перехід на новоюліанський календар несе загрозу для збереження українських богослужбових і церковних традицій. Використання юліанського або старого стилю, який зараз діє в усіх православних громадах України, не є російською церковною традицією, як зазначає Архієрейський собор ПЦУ у своїх постановах, адже ним користуються і інші помісні Православні Церкви такі як: Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська, Македонська, а також всі монастирі гори Афон. Крім того юліанський календар в українській історії відігравав велику роль як ознака самоідентифікації українського народу проти спроб насильницької латинізації.
3.Благословляється і надалі в громадах Української Православної Церкви Київського Патріархату використовувати юліанський (старий) стиль для літургічного життя».
Рішення Священного Синоду УПЦ КП. Сьогодні.
***
Уже стало трендом усім у релігійному полі рухатися в "єдиноправильному" напрямку. І тіко УПЦ "чомусь завжди проти". А тут раптом лунає ще один голос, і виявляється, що таки "використання юліанського або старого стилю... не є російською церковною традицією, як зазначає Архієрейський собор ПЦУ у своїх постановах".
Forwarded from СЛОВО
🤞День сегодня будет нелегкий.
Но по имеющейся информации, закон о запрете УПЦ канет в лету.
Голоса так и не нашли, а потому есть вероятность, что законопроект и вовсе могут снять с повестки дня и даже не обсуждать сегодня.
Всех с праздником❤️🙏
✅Подписаться
Но по имеющейся информации, закон о запрете УПЦ канет в лету.
Голоса так и не нашли, а потому есть вероятность, что законопроект и вовсе могут снять с повестки дня и даже не обсуждать сегодня.
Всех с праздником❤️🙏
✅Подписаться
Усіх вітаємо зі святом😊
З днем Хрещення Київської Русі✝️
З днем Української державності🇺🇦
З днем памʼяті святого рівноапостольного князя Володимира🙏
Дякуємо Богові за нашу країну, за те, що просвітив нас світлом Хрещення і за те, що ми є одне в одного.
Зберігаємо єдність, як наголосив сьогодні в своєму слові наш Предстоятель, молимося за наше військо й стоїмо на захисті територіальної цілісності та незалежності нашої України 👉
З днем Хрещення Київської Русі✝️
З днем Української державності🇺🇦
З днем памʼяті святого рівноапостольного князя Володимира🙏
Дякуємо Богові за нашу країну, за те, що просвітив нас світлом Хрещення і за те, що ми є одне в одного.
Зберігаємо єдність, як наголосив сьогодні в своєму слові наш Предстоятель, молимося за наше військо й стоїмо на захисті територіальної цілісності та незалежності нашої України 👉
Forwarded from Артем Дмитрук
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зі святом 🙏🏻☀️
Forwarded from Українська Православна Церква
❗️Києво-Печерська Лавра подала в суд заяву щодо експертизи ДЕСС про наявність зв’язків УПЦ з МП.
До Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом. Про це повідомив 27 липня 2023 року адвокат монастиря протоієрей Микита Чекман, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Адвокат інформує, що відповідачем у справі виступає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
«Суть позову – про визнання протиправними та скасування:
– Наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 23 грудня 2022 р. №Н-39/11 «Про забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви».
– Наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 р. №Н-8/11 «Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом»».
Протоієрей Микита Чекман підкреслює, що «експертиза проведена з численними порушеннями законодавства та упередженими особами, які неодноразово висловлювали негативне ставлення до УПЦ».
«Сподіваємось на законний, неупереджений та справедливий судовий розгляд», — додає юрист.
На сайті.
До Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом. Про це повідомив 27 липня 2023 року адвокат монастиря протоієрей Микита Чекман, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Адвокат інформує, що відповідачем у справі виступає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
«Суть позову – про визнання протиправними та скасування:
– Наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 23 грудня 2022 р. №Н-39/11 «Про забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви».
– Наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 р. №Н-8/11 «Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом»».
Протоієрей Микита Чекман підкреслює, що «експертиза проведена з численними порушеннями законодавства та упередженими особами, які неодноразово висловлювали негативне ставлення до УПЦ».
«Сподіваємось на законний, неупереджений та справедливий судовий розгляд», — додає юрист.
На сайті.
Отже, діалог розпочався☝️Можливо, не такий, як нам усім би хотілося. Але з чогось треба починати.
У п’ятницю, 28 липня, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній виклав на YouTube відео, в якому жорстко відреагував на звернення духовенства УПЦ до Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
У неділю, 30 липня, ініціативна група священнослужителів оприлюднила свою відповідь йому.
Подаємо обидва тексти і вважаємо, що у відвертих дискусіях і прямих відповідях на гострі запитання й формується у спільноті культура діалогу.
У п’ятницю, 28 липня, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній виклав на YouTube відео, в якому жорстко відреагував на звернення духовенства УПЦ до Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
У неділю, 30 липня, ініціативна група священнослужителів оприлюднила свою відповідь йому.
Подаємо обидва тексти і вважаємо, що у відвертих дискусіях і прямих відповідях на гострі запитання й формується у спільноті культура діалогу.
#ДіалогТУТ
Публічний діалог митрополита Антонія (Паканича) та ініціативної групи духовенства УПЦ
«Усе це є вкрай серйозними звинуваченнями…» У п’ятницю Керуючий справами УПЦ виступив зі зверненням, в неділю священники надрукували відповідь йому.
Рівно 2 місяці тому, 1 червня 2023 року, перестало битися серце нашого доброго дорогого друга архімандрита Романа (Подлубняка).
Це, напевне, одна з найбільших втрат у протистоянні за Лавру. Адже наклепи, цькування, неправда, несправедливість б’ють по людській душі набагато більше, ніж ми можемо собі уявити, і очевидно, що саме всього цього отець Роман не пережив.
Ми не можемо просто так відпустити його у вічність. Тому говоримо сьогодні з тими, хто його знав, про те, яким чудовим він був.
Це, напевне, одна з найбільших втрат у протистоянні за Лавру. Адже наклепи, цькування, неправда, несправедливість б’ють по людській душі набагато більше, ніж ми можемо собі уявити, і очевидно, що саме всього цього отець Роман не пережив.
Ми не можемо просто так відпустити його у вічність. Тому говоримо сьогодні з тими, хто його знав, про те, яким чудовим він був.
#ДіалогТУТ
Навіть тільки за цю музику отець Роман заслуговує на місце в раю
Спогади про багаторічного регента хору Київської духовної академії та семінарії архімандрита Романа (Подлубняка).
Емоції вляглися, час говорити предметно.
Що не так із культурою, інформаційною політикою та — міністерством, яке все це мало розвивати?
І — так, уже зараз є дуже багато складних тем, на які слід навчитися говорити відверто, бо якою б не була розмова важкою, для того щоб жити разом в одній країні, необхідно знайти порозуміння.
«Як між собою будуть розмовляти ті, хто поїхали, і ті, хто лишились? Ті, хто пішли в ЗСУ, і ті, хто не пішли? Як ми всі разом будемо добиватись справедливості — ззовні та зсередини? Як відбудовуватимемо зруйновані села і містечка, квартали та житлові будинки? Як говоритимемо про і до мертвих?
На ці запитання може спробувати почати давати відповіді (множинні, ніколи не одну-єдину, правильну і узгоджену з партією) культура, мистецькі практики та критичне мислення, яке, по-хорошому, культура мала б плекати».
Для діалогів і роздумів — колонка оглядачки з Суспільного.
Що не так із культурою, інформаційною політикою та — міністерством, яке все це мало розвивати?
І — так, уже зараз є дуже багато складних тем, на які слід навчитися говорити відверто, бо якою б не була розмова важкою, для того щоб жити разом в одній країні, необхідно знайти порозуміння.
«Як між собою будуть розмовляти ті, хто поїхали, і ті, хто лишились? Ті, хто пішли в ЗСУ, і ті, хто не пішли? Як ми всі разом будемо добиватись справедливості — ззовні та зсередини? Як відбудовуватимемо зруйновані села і містечка, квартали та житлові будинки? Як говоритимемо про і до мертвих?
На ці запитання може спробувати почати давати відповіді (множинні, ніколи не одну-єдину, правильну і узгоджену з партією) культура, мистецькі практики та критичне мислення, яке, по-хорошому, культура мала б плекати».
Для діалогів і роздумів — колонка оглядачки з Суспільного.
Суспільне | Новини
Подорожі чорною дірою: що нам далі робити з Міністерством культури? Колонка Дарії Бадьйор
Новим очільником мінкульту став Карандєєв: критикиня Дар'я Бадьор міркує,як зробити так, щоб наша спільна робота перестала бути реактивною, а йшла на випередження
Якщо це не фейк, то ось такі постери та банери клепає одна креативна студія — з претензією на агітацію повернення громадян України з-за кордону.
Знімком поділився Телеграм-канал «Слово Православія» і це чудова ілюстрація до нашого попереднього посту.
Ну, друзі, давайте голосувати.
Ставте 💯, якщо вважаєте, що наші люди дійсно під впливом пропаганди сприйматимуть цей посил позитивно.
Ставте ❤️, якщо вірите, що ситуацію ще можна вирівняти й дійти порозуміння в релігійній царині, варто тільки припинити ЗМІ ліпити з УПЦ ворога.
Знімком поділився Телеграм-канал «Слово Православія» і це чудова ілюстрація до нашого попереднього посту.
Ну, друзі, давайте голосувати.
Ставте 💯, якщо вважаєте, що наші люди дійсно під впливом пропаганди сприйматимуть цей посил позитивно.
Ставте ❤️, якщо вірите, що ситуацію ще можна вирівняти й дійти порозуміння в релігійній царині, варто тільки припинити ЗМІ ліпити з УПЦ ворога.
Що саме мають на увазі підписанти, коли просять скликати Собор УПЦ?
Не знаємо, як у вас, а у нас складалося враження, що попередніми емоційними листами (маємо на увазі «Публічний діалог митрополита Антонія (Паканича) та ініціативної групи духовенства УПЦ») розмова й закінчиться. Сторони випустили пар і на тому розійдуться, ображені.
Але сьогодні ми отримали листа від одного з підписантів відкритого звернення до Блаженнішого Митрополита Онуфрія й відчули, як істотно змінюється тон діалогу.
Вважаємо проблеми, які порушує в своєму тексті протоієрей Сергій Прокопчук, важливими й вартими конструктивного обговорення.
Недовіра, острах і упередженість, які намагаються просочитися у відносини між вірянами Української Православної Церкви, можуть бути подолані тільки у відвертій щирій розмові.
Не знаємо, як у вас, а у нас складалося враження, що попередніми емоційними листами (маємо на увазі «Публічний діалог митрополита Антонія (Паканича) та ініціативної групи духовенства УПЦ») розмова й закінчиться. Сторони випустили пар і на тому розійдуться, ображені.
Але сьогодні ми отримали листа від одного з підписантів відкритого звернення до Блаженнішого Митрополита Онуфрія й відчули, як істотно змінюється тон діалогу.
Вважаємо проблеми, які порушує в своєму тексті протоієрей Сергій Прокопчук, важливими й вартими конструктивного обговорення.
Недовіра, острах і упередженість, які намагаються просочитися у відносини між вірянами Української Православної Церкви, можуть бути подолані тільки у відвертій щирій розмові.
#ДіалогТУТ
Завдяки діалогу ми зможемо пройти шлях випробувань і ще більше звеличити Церкву Христову
Протоієрей Сергій Прокопчук — про те, що саме мають на увазі підписанти, коли просять скликати Собор УПЦ.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Ви проти кого боретесь? Чого добиваєтесь?» — запитує о.Андрій Пальчук.
А головне — навіщо.
Стрічки православних соцмереж рясніють сьогодні кадрами з Почаївської Лаври, де 5 серпня традиційно вшановують Матір Божу в Її чудотворному образі «Почаївська».
Поділяємо натхнення Життєрадісного дяка і покладаємо всю надію на Господа і Пресвяту Богородицю — що настане мир на Українській землі, а всяка неправда буде посоромлена.
Молимося за воїнів — живих і полеглих — та єдність усіх нас, хто любить і в тилу бореться за нашу Україну.
А головне — навіщо.
Стрічки православних соцмереж рясніють сьогодні кадрами з Почаївської Лаври, де 5 серпня традиційно вшановують Матір Божу в Її чудотворному образі «Почаївська».
Поділяємо натхнення Життєрадісного дяка і покладаємо всю надію на Господа і Пресвяту Богородицю — що настане мир на Українській землі, а всяка неправда буде посоромлена.
Молимося за воїнів — живих і полеглих — та єдність усіх нас, хто любить і в тилу бореться за нашу Україну.
Forwarded from Миколай Данилевич
А тепер додатково текстом.
Був в Почаєві на свято. Людей дуже багато. Фото можна побачити на офіційних церковних та інших ресурсах.
Що мене ще приємно здивувало, так це значна кількість молодих монахів серед братії Лаври. Це означає, що Церква має майбутнє. Також, якщо людина добровільно повністю присвячує все своє життя цій Церкві, приймаючи монашество, значить, це свідчить про щось важливе. Як на мене, то це свідчить про те, що ця Церква чогось таки варта і в очах Божих і в очах людей. І це всупереч тому всьому, що говорять про Церкву в медіа. Господь все-одно діє в серцях людей, і кличе нових і нових служителів Собі.
Зустрів молодого хлопця з Луцька, школяра-старшокласника, готується поступати в семінарію. Це все дуже тішить.
Дуже гарна й молитовна атмосфера в Лаврі. Служба хоч і довга, але не відчувалася втома й не хотілося йти з храму. Лаврське богослужіння охоплює, захоплює й утримує.
Зустрівся з багатьма священиками і мирянами з різних єпархій. Священники і миряни, хоч і переживають кожен з них свої випробування, але всі якісь піднесені, оптимістичні. Це радує. В когось зі священиків забрали храм, в когось з мирян проблеми на роботі, бо не в ту Церкву ходить. Але всі вони налаштовані якось по-бойовому, в духовному сенсі цього слова. Ніхто не впадає у відчай.
До причастя було багато людей. Я був один з більше, аніж десятка священників, які вийшли причащати людей, кожен з окремою Чашею. Моя рука, яка тримала Чашу, затерпла, поки я причащав таку кількість вірян, а приготовлене причастя в Чаші розійшлося все, всі часточки Тіла Христового. Вийшов з вівтаря з повною Чашею, повернувся майже з порожньою. Насправді, так і має бути.
Бажаю священникам, щоб ми всі трудилися пастирськи так, щоб наші руки терпли від кількості причасників.
Був в Почаєві на свято. Людей дуже багато. Фото можна побачити на офіційних церковних та інших ресурсах.
Що мене ще приємно здивувало, так це значна кількість молодих монахів серед братії Лаври. Це означає, що Церква має майбутнє. Також, якщо людина добровільно повністю присвячує все своє життя цій Церкві, приймаючи монашество, значить, це свідчить про щось важливе. Як на мене, то це свідчить про те, що ця Церква чогось таки варта і в очах Божих і в очах людей. І це всупереч тому всьому, що говорять про Церкву в медіа. Господь все-одно діє в серцях людей, і кличе нових і нових служителів Собі.
Зустрів молодого хлопця з Луцька, школяра-старшокласника, готується поступати в семінарію. Це все дуже тішить.
Дуже гарна й молитовна атмосфера в Лаврі. Служба хоч і довга, але не відчувалася втома й не хотілося йти з храму. Лаврське богослужіння охоплює, захоплює й утримує.
Зустрівся з багатьма священиками і мирянами з різних єпархій. Священники і миряни, хоч і переживають кожен з них свої випробування, але всі якісь піднесені, оптимістичні. Це радує. В когось зі священиків забрали храм, в когось з мирян проблеми на роботі, бо не в ту Церкву ходить. Але всі вони налаштовані якось по-бойовому, в духовному сенсі цього слова. Ніхто не впадає у відчай.
До причастя було багато людей. Я був один з більше, аніж десятка священників, які вийшли причащати людей, кожен з окремою Чашею. Моя рука, яка тримала Чашу, затерпла, поки я причащав таку кількість вірян, а приготовлене причастя в Чаші розійшлося все, всі часточки Тіла Христового. Вийшов з вівтаря з повною Чашею, повернувся майже з порожньою. Насправді, так і має бути.
Бажаю священникам, щоб ми всі трудилися пастирськи так, щоб наші руки терпли від кількості причасників.
Forwarded from Миколай Данилевич
Запряжи Ангела в одну упряжку з людиною
(про тонкощі значень грецьких текстів)
В чині Хрещення є молитва, в якій священник просить Бога послати Ангела-хранителя людині, яка охрещується. В молитві сказано: «сопрязи животу его Ангела светла» (ц.слов.). Це місце перекладають українською як «приєднай до життя його Ангела світлого».
Але там глибший зміст. Там не просто «приєднай». Грецьке слово «сізевксон» (σύζευξον) означає «запряжи його в одну упряжку» з людиною, з життям людини. Тут семантика не просто єднання, а семантика спільної роботи, спільного руху по життю. Людина і Ангел йдуть разом.
P. S. Ось чому нам слід не забувати про роль Ангела в нашому житті і не забувати звертатися до нього (спілкуватися з ним) в молитві, ввечері і зранку.
(про тонкощі значень грецьких текстів)
В чині Хрещення є молитва, в якій священник просить Бога послати Ангела-хранителя людині, яка охрещується. В молитві сказано: «сопрязи животу его Ангела светла» (ц.слов.). Це місце перекладають українською як «приєднай до життя його Ангела світлого».
Але там глибший зміст. Там не просто «приєднай». Грецьке слово «сізевксон» (σύζευξον) означає «запряжи його в одну упряжку» з людиною, з життям людини. Тут семантика не просто єднання, а семантика спільної роботи, спільного руху по життю. Людина і Ангел йдуть разом.
P. S. Ось чому нам слід не забувати про роль Ангела в нашому житті і не забувати звертатися до нього (спілкуватися з ним) в молитві, ввечері і зранку.
Forwarded from ОТРОК.ua
Зараз уже аж незручно згадувати подвиг новомучеників, адже одразу чуємо у відповідь: «До кого ви себе рівняєте? Ви не мученики аж ніскільки».
Та ми й не рівняємо. Начебто.
Але у нас в «Отрок UA» за останні 5 років, здається, жодного номеру не виходило без статей про новомучеників і сповідників ХХ століття. Їхнє свідчення віри попри всі страждання давало чіткі духовні орієнтири — як у житті може трапитися і як на це можна реагувати.
От і сьогодні, 6 серпня, відзначається пам’ять новомучеників Мгарських. У день престольного свята всю братію Спасо-Преображенського монастиря було розстріляно більшовиками.
А в нас про них виходила ось така стаття, і ми дійсно вважаємо, що їхній приклад дає правильне налаштування, як ставитися до всього, що з нами зараз відбувається.
Та ми й не рівняємо. Начебто.
Але у нас в «Отрок UA» за останні 5 років, здається, жодного номеру не виходило без статей про новомучеників і сповідників ХХ століття. Їхнє свідчення віри попри всі страждання давало чіткі духовні орієнтири — як у житті може трапитися і як на це можна реагувати.
От і сьогодні, 6 серпня, відзначається пам’ять новомучеників Мгарських. У день престольного свята всю братію Спасо-Преображенського монастиря було розстріляно більшовиками.
А в нас про них виходила ось така стаття, і ми дійсно вважаємо, що їхній приклад дає правильне налаштування, як ставитися до всього, що з нами зараз відбувається.
ОтрокUA
«Іменем революції…»
Описані трагічні події сталися в Мгарському Спасо-Преображенському монастирі в 1919 році. У день престольного свята ігумен і братія обителі були розстріляні військами більшовиків.
10 років від дня смерті. А вплив цієї дивовижної людини досі відчувається.
Він якось так прожив своє коротке (40 років) життя, що ці роки без нього його світло та тепло його серця продовжують зігрівати всіх, хто його знав.
Колись на порталі «Православіє в Україні» було зібрано безліч матеріалів про отця Лонгина, нині ж, після ліквідації сайту з усім його 20-річним архівом, в інтернеті лишилося тільки декілька невеличких відео на YouTube та ця наша публікація, присвячена спогадам про людину, яка в усіх сенсах була непересічною.
До 10-річчя від переходу у Вічність архімандрита Лонгина (Чернухи) читайте, чому ми знову й знову згадуємо про нього.
Він якось так прожив своє коротке (40 років) життя, що ці роки без нього його світло та тепло його серця продовжують зігрівати всіх, хто його знав.
Колись на порталі «Православіє в Україні» було зібрано безліч матеріалів про отця Лонгина, нині ж, після ліквідації сайту з усім його 20-річним архівом, в інтернеті лишилося тільки декілька невеличких відео на YouTube та ця наша публікація, присвячена спогадам про людину, яка в усіх сенсах була непересічною.
До 10-річчя від переходу у Вічність архімандрита Лонгина (Чернухи) читайте, чому ми знову й знову згадуємо про нього.
#ДіалогТУТ
Спалах наднової зірки. Пам’яті архимандрита Лонгина (Чернухи)
7 серпня виповнюється 9 років від дня його смерті, але немає відчуття, що батюшка не з нами. Церква зростає, молодіє, і вже в ній виросло ціле покоління незнайомих з отцем Лонгином людей. Розповісти, яким він був, ми й поставили собі за мету, готуючи цей…
«Один із найхаризматичніших священників та ораторів на Закарпатті» проповідує примирення росіян та українців, але сіє ворожнечу всередині народу України.
Той самий священник греко-католик о.Роман Курах, вчорашню проповідь якого за примирення двох братських народів зараз обговорює весь укрнет, отримав неабияку підтримку і в православних пабліках. Мовляв, давно вже пора вголос сказати, що треба молитися за ворогів і чого це ніхто інший про це з духовенства відкрито не говорить.
Але нам здався дивним один парадокс, на який звернули увагу уважні коментатори.
Просто порівняйте дві цитати.
«Ми дуже просимо, щоб Господь це зробив, це чудо: примирив ці два великі народи — України і росії. Щоб ці два народи не товкли, не мучили, не знищували, не вбивали один одного. Але щоб ці два прекрасні народи будували царство небесне уже тут на землі і колись разом увійшли до неба, обійнялися і прославили Господа цілу вічність на многая і благая літа», — ці слова о.Романа Кураха спричинили вибуховий скандал в інтернеті.
А ці слова він сказав в інтерв’ю «Укрінформу»: «Я відповідаю на питання: як зробити так, аби нас не поглинув цей страшний багатомільйонний монстр росія. <…> Ну і четверте питання теж треба озвучити. Це є убивча організація, яка називається Українська православна церква Московського патріархату. Я думаю, що про це треба говорити. Бо якщо це є церква, яка благословляє російських воїнів ґвалтувати жінок й убивати дітей, то є питання, чи це узагалі церква. <…> Точно не церква Христова. Бо Христос казав: любіть ворогів ваших, благословляйте, прощайте їх. Тому моє переконання, що коли наша нація хоче жити, це питання має чітко звучати і бути вирішеним».
***
Що це? Бажання «тут бачити — тут не бачити»? Коли УПЦ «благословляла російських воїнів»? Як поєднується «великий народ росії» з публічної проповіді та «багатомільйонний монстр росія» з не менш публічного інтерв’ю?
На наш погляд, слова шановного панотця про «убивчу організацію» тягнуть на статтю 161 Кримінального кодексу про розпалювання релігійної ворожнечі, а твердження про те, що «це є церква, яка благословляє російських воїнів ґвалтувати жінок», є банальним лжесвідченням.
І перед тим, як прагнути примирення з росіянами, варто було б чесно, правдиво, неупереджено поговорити й спробувати примиритися нам усім всередині України.
Бо інакше виходить, що ми, намагаючись видати себе за істинних християн, прагнемо побачити у ворогах братів, а у братах бачимо тільки ворогів.
Справжнім ворогам на радість😞
Той самий священник греко-католик о.Роман Курах, вчорашню проповідь якого за примирення двох братських народів зараз обговорює весь укрнет, отримав неабияку підтримку і в православних пабліках. Мовляв, давно вже пора вголос сказати, що треба молитися за ворогів і чого це ніхто інший про це з духовенства відкрито не говорить.
Але нам здався дивним один парадокс, на який звернули увагу уважні коментатори.
Просто порівняйте дві цитати.
«Ми дуже просимо, щоб Господь це зробив, це чудо: примирив ці два великі народи — України і росії. Щоб ці два народи не товкли, не мучили, не знищували, не вбивали один одного. Але щоб ці два прекрасні народи будували царство небесне уже тут на землі і колись разом увійшли до неба, обійнялися і прославили Господа цілу вічність на многая і благая літа», — ці слова о.Романа Кураха спричинили вибуховий скандал в інтернеті.
А ці слова він сказав в інтерв’ю «Укрінформу»: «Я відповідаю на питання: як зробити так, аби нас не поглинув цей страшний багатомільйонний монстр росія. <…> Ну і четверте питання теж треба озвучити. Це є убивча організація, яка називається Українська православна церква Московського патріархату. Я думаю, що про це треба говорити. Бо якщо це є церква, яка благословляє російських воїнів ґвалтувати жінок й убивати дітей, то є питання, чи це узагалі церква. <…> Точно не церква Христова. Бо Христос казав: любіть ворогів ваших, благословляйте, прощайте їх. Тому моє переконання, що коли наша нація хоче жити, це питання має чітко звучати і бути вирішеним».
***
Що це? Бажання «тут бачити — тут не бачити»? Коли УПЦ «благословляла російських воїнів»? Як поєднується «великий народ росії» з публічної проповіді та «багатомільйонний монстр росія» з не менш публічного інтерв’ю?
На наш погляд, слова шановного панотця про «убивчу організацію» тягнуть на статтю 161 Кримінального кодексу про розпалювання релігійної ворожнечі, а твердження про те, що «це є церква, яка благословляє російських воїнів ґвалтувати жінок», є банальним лжесвідченням.
І перед тим, як прагнути примирення з росіянами, варто було б чесно, правдиво, неупереджено поговорити й спробувати примиритися нам усім всередині України.
Бо інакше виходить, що ми, намагаючись видати себе за істинних християн, прагнемо побачити у ворогах братів, а у братах бачимо тільки ворогів.
Справжнім ворогам на радість😞
Знешкоджено небезпечного злочинця😖
«Вінницький міський суд 7 серпня 2023 р. визнав митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) винним за всіма статтями державного звинувачення з позбавленням волі на 5 років з конфіскацією майна.
Обраний запобіжний захід — нічний домашній арешт за місцем фактичного проживання у м. Бершадь Вінницької області.
Митрополит Іонафан прийняв рішення про подання апеляційної скарги на явно незаконний вирок Вінницького міського суду».
Прес-служба Тульчинської єпархії УПЦ
***
5 років з конфіскацією, люди!🥵
Це все заради справедливості чи «показова страта»?😠
«Вінницький міський суд 7 серпня 2023 р. визнав митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) винним за всіма статтями державного звинувачення з позбавленням волі на 5 років з конфіскацією майна.
Обраний запобіжний захід — нічний домашній арешт за місцем фактичного проживання у м. Бершадь Вінницької області.
Митрополит Іонафан прийняв рішення про подання апеляційної скарги на явно незаконний вирок Вінницького міського суду».
Прес-служба Тульчинської єпархії УПЦ
***
5 років з конфіскацією, люди!🥵
Це все заради справедливості чи «показова страта»?😠
Так і хочеться сказати: таких, як отець Олександр Петренко, герой нашої сьогоднішньої публікації, — в Українській Православній Церкві стільки, що не вистачить церковних сайтів, аби про всіх розповісти🦾
І медалі 🥇«За мужність та патріотизм» гідні в нашій Церкві набагато більше священників, ніж виявлено (чи запідозрено) в ній колаборантів.
Проте хвалитися медалями ніхто не поспішає, тому й складається інколи враження, що негативу більше.
Ми на нашому проєкті намагаємося постійно розповідати про реальні справи реальних людей, яких ми особисто знаємо. Й то, погоджуються розповідати про себе вони тільки невеличку часточку🤏
Як Господь допомагає українському війську і як Його служителі служать народу України, читайте в нашому новому інтерв’ю.
І медалі 🥇«За мужність та патріотизм» гідні в нашій Церкві набагато більше священників, ніж виявлено (чи запідозрено) в ній колаборантів.
Проте хвалитися медалями ніхто не поспішає, тому й складається інколи враження, що негативу більше.
Ми на нашому проєкті намагаємося постійно розповідати про реальні справи реальних людей, яких ми особисто знаємо. Й то, погоджуються розповідати про себе вони тільки невеличку часточку🤏
Як Господь допомагає українському війську і як Його служителі служать народу України, читайте в нашому новому інтерв’ю.
#ДіалогТУТ
Протоієрей Олександр Петренко: «Я не міг залишатися вдома, коли хлопці воюють»
З 2014 року наш співрозмовник їздив з допомогою на фронт і багато разів бачив, як Бог допомагав українським воїнам.
Forwarded from Миколай Данилевич
Наїзд – відповідь
Ось тут маніпуляційний наїзд: https://tsn.ua/ukrayina/klirik-upc-mp-z-odesi-yakiy-zbiraye-groshi-na-zruynovaniy-sobor-kupiv-ostanniy-ayfon-2386645.html
А тут відповідь: https://youtu.be/q3wO7HdXheY
Дякую отцю Андрію, нашому Життєрадісному Дяку за швидку реакцію. А маніпуляційний наїзд ще й в тому, що телефон куплений 8 місяців тому, задовго до руйнування собору, і про це легенько згадується в тексті, але ж люди, як правило, читають анонси (назви) новин, а самі тексти читають мало. Ось таким способом і створюється потрібна картинка.
P. S. На жаль, ЗМІ системно працюють не лише загально над дискредитацією УПЦ, але й особливо її медійних осіб і над знищенням репутації. Завдання таке і мода така тепер. Вишуковують негатив хоч де і хоч з чогось, позитиву не пишуть. Нічого, прорвемося, з такими дяками 😉
Ось тут маніпуляційний наїзд: https://tsn.ua/ukrayina/klirik-upc-mp-z-odesi-yakiy-zbiraye-groshi-na-zruynovaniy-sobor-kupiv-ostanniy-ayfon-2386645.html
А тут відповідь: https://youtu.be/q3wO7HdXheY
Дякую отцю Андрію, нашому Життєрадісному Дяку за швидку реакцію. А маніпуляційний наїзд ще й в тому, що телефон куплений 8 місяців тому, задовго до руйнування собору, і про це легенько згадується в тексті, але ж люди, як правило, читають анонси (назви) новин, а самі тексти читають мало. Ось таким способом і створюється потрібна картинка.
P. S. На жаль, ЗМІ системно працюють не лише загально над дискредитацією УПЦ, але й особливо її медійних осіб і над знищенням репутації. Завдання таке і мода така тепер. Вишуковують негатив хоч де і хоч з чогось, позитиву не пишуть. Нічого, прорвемося, з такими дяками 😉
ТСН.ua
Клірик УПЦ МП з Одеси, який збирає гроші на зруйнований собор, купив останній айфон
Скандали з УПЦ МП: архідиякон Андрій Пальчук з Одеської єпархії купив останній айфон. Деталі ᐅчитайте новини 1+1 (ТСН.ua)
Скажемо «страшну» річ, але хай це вголос прозвучить.
Ми — за те, щоб не тільки у життєрадісного дяка був 14-й айфон, а й в усіх батюшок і дияконів. І не в кредит куплений, а так, від серця нами, парафіянами, подарований📲
🚘І щоб автівка в священника була з кондиціонером і з коробкою-автомат. Навіть якщо в нього не багатодітна сім’я, а середньостатистична.
І щоб жив він зі своєю сім’єю не в будиночку при церкві, звідки, коли громаді придумалося, його виселяють без попередження (а вже чимало за останній рік надивилися ми на такі випадки), а на власній квартирі. Чи у власному будинку.
І дача ще хай у нього буде, де можна відпочивати від надмірного спілкування у спокої та щебеті птахів🏡
Бо наша Церква — це наша спільна справа. І ті, хто в Церкві, на власні очі бачать, як пашуть, покладають свою душу за нас (хто наскільки здатний і кому скільки Господь талантів дав) наші пастирі.
І не відгукнутися на їхнє служіння бодай словами подяки — це як мінімум не по-людськи. Не кажучи вже про те, що невдячність — то взагалі бісівська риса, з якої часто й починаються падіння й відпадіння.
Отже. Хто не згодний — ваше право😉
А ми голосуємо за айфон і теслу в кожен священницький дім.
Поки що ж не можемо цим священників забезпечити, не скупімося принаймні на добре слово.
Отці всечесні, дякуємо вам.
За все!❤️🔥
Ми — за те, щоб не тільки у життєрадісного дяка був 14-й айфон, а й в усіх батюшок і дияконів. І не в кредит куплений, а так, від серця нами, парафіянами, подарований📲
🚘І щоб автівка в священника була з кондиціонером і з коробкою-автомат. Навіть якщо в нього не багатодітна сім’я, а середньостатистична.
І щоб жив він зі своєю сім’єю не в будиночку при церкві, звідки, коли громаді придумалося, його виселяють без попередження (а вже чимало за останній рік надивилися ми на такі випадки), а на власній квартирі. Чи у власному будинку.
І дача ще хай у нього буде, де можна відпочивати від надмірного спілкування у спокої та щебеті птахів🏡
Бо наша Церква — це наша спільна справа. І ті, хто в Церкві, на власні очі бачать, як пашуть, покладають свою душу за нас (хто наскільки здатний і кому скільки Господь талантів дав) наші пастирі.
І не відгукнутися на їхнє служіння бодай словами подяки — це як мінімум не по-людськи. Не кажучи вже про те, що невдячність — то взагалі бісівська риса, з якої часто й починаються падіння й відпадіння.
Отже. Хто не згодний — ваше право😉
А ми голосуємо за айфон і теслу в кожен священницький дім.
Поки що ж не можемо цим священників забезпечити, не скупімося принаймні на добре слово.
Отці всечесні, дякуємо вам.
За все!❤️🔥