Це дуже символічно, що саме сьогодні, 13 липня, ми подали судовий позов. Уже другий.

Цього разу — до Київського окружного адміністративного суду. На бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Пам’ятаєте, скільки було надії тоді, півроку тому? 😳
13 січня 2023 року урядовий портал опублікував нашу петицію «Не забороняти Українську Православну Церкву». Цим документом ми, віряни УПЦ, свідчили про свою патріотичну позицію, засуджували факти колаборації з ворогом та наголошували, що, як громадяни України, підтримуємо нашу державу в її боротьбі за незалежність та територіальну цілісність і ніколи не працювали в інтересах російської федерації.

Авжеж, голос скептиків тоді звучав досить голосно. Що нічого з цієї ініціативи не вийде. Ми й самі розуміли, наскільки невеликим є шанс, що на петицію буде від Уряду чи інших державних органів відчутна реакція. Проте бездіяльно спостерігати за лавиною звинувачень на адресу всієї нашої Церкви теж уже було неможливо. Скільки можна мовчати.🤔

Але такого ігнору, влаштованого Кабміном до законодавчо встановленого регламенту відповіді на електронні петиції, попри весь свій скепсис навіть ми не очікували. Відповідь надійшла від ДЕСС, яка не уповноважена законом відповідати на електронні петиції. Та ще в оціночних принизливих висловах. З якого, питається, дива.😬

На подану з цього приводу скаргу знову надійшов лист не від Прем’єр-міністра, як це Законом передбачено, а від голови ДЕСС В.Єленського, де, проігнорувавши висловлені нами твердження й прохання, очільник відомства у трьох пунктах зазначив, що йому начхати на нашу позицію, «зате московський патріархат має зв’язок з УПЦ, ось довідка».

Відколи в Україні судять за зв’язок? І чому державна служба, покликана стояти на сторожі прав релігійних і національних меншин, виступає локомотивом та винахідником обмеження саме цих прав?

ДЕСС останні місяці всіляко переконує громадськість, що УПЦ стрімко втрачає парафії. Гаразд. Якщо ми тепер у меншості, тим більше не повинна державна служба обмежувати будь-які наші права на догоду більшості.

Але цю справу розглядатиме Державне бюро розслідувань, куди ми подали проти В.Єленського та його заступника В.Войналовича заяву про вчинений ними кримінальний злочин за статтею 161 Кримінального кодексу України (розпалювання релігійної ворожнечі, вчинене службовими особами).

Сьогодні ж був адмінпозов проти Кабінету Міністрів України — про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Не для того понад 25 тисяч вірян проходили тортури на сайті Уряду, аби не отримати від «слуг народу» навіть гідної відповіді.🫠

Треба говорити з чиновниками зрозумілою для них мовою — вітчизняного, а потім і міжнародного законодавства.

Наступний похід у суд — завтра) Не перемикайтеся🤗

«Яка катівня в підвалі церкви? У нашій церкві взагалі немає підвалу»

Це така технологія — схожа на ту, якою перш ніж загарбати Україну росіяни хотіли її «денацифікувати».

Ми всі з вами бачили повідомлення від Служби безпеки України, яка 7 липня 2023 року заявила про відкрите кримінальне провадження «щодо настоятеля храму УПЦ (МП), який допомагав рашистам під час окупації Київщини».

Півтора року (!) минуло відтоді, як отець Віктор Талько із Бородянки провів 6 днів у слідчому ізоляторі СБУ, де його щодня викликали на допит і зрештою відпустили, не висунувши жодних звинувачень.

І ось як здрасьтє — кримінальне провадження. Чому саме зараз і з таким запізненням? 🤔

Проте мало хто знає, що появі цього провадження передував один цікавий документ.
А вже 9 липня в Бородянці в будинку культури проходили збори — про примусове переведення релігійної громади УПЦ до складу ПЦУ.

Ну правда, схоже на технологію: спочатку «демонізувати» настоятеля та парафіян, щоб потім на цій хвилі хейту «віджимати» в них храм.

Якщо не протиставити цьому бодай розголос та особисті свідчення, може так статися, що храми в нас будуть забирати навіть без намагань обставити все законним способом.

Читайте сьогодні нашу другу спробу заглибитися в ситуацію в багатостраждальній Бородянці.

‼️Аргумент про невтручання держави в питання церкви невалідний у контексті заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов‘язаних з російською православною церквою (РПЦ).

Про це заступниця керівника парламентської фракції "Слуга народу", заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук сказала в інтерв‘ю Укрінформу.
Вона зазначила що парламентський комітет зробив усе необхідне для підготовки до розгляду законопроєктів про заборону цих релігійних організацій. За словами Кравчук, під час кожної Погоджувальної ради голова комітету Микита Потураєв нагадує, що і депутатський, і урядовий проєкти вже готові. Заступниця голови парламентської фракції "Слуга народу" висловила думку, що більше шансів на ухвалення має урядовий законопроєкт, оскільки він відповідає критеріям європейського права.

Кравчук додала, що Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики постійно співпрацює в цьому питанні з головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктором Єленським, Міністерством культури та інформаційної політики.

"Головне, що є політичне лідерство Президента Володимира Зеленського, який неодноразово заявляв, що Україні потрібна духовна незалежність. У нас попереду – і в липні, і в серпні – дуже важливі дати – День державності і День Незалежності. Можливо, десь у цьому календарному діапазоні все-таки Верховна Рада розгляне в залі ці законопроєкти", – зауважила заступниця голови комітету ВР.
Вона висловила припущення, що більшість народних депутатів підтримують законодавчу заборону релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ.

"Дехто каже: "Давайте не будемо втручатися в релігійні питання". Але це, мені здається, зараз невалідний аргумент. Давайте будемо відверті – фактично це була можливість займатись проросійською пропагандою", – підкреслила народна депутатка.

Джерело: Укрінформ

Верховна Рада прийняла закон про перенесення державного вихідного на Різдво з 7 січня на 25 грудня. Не маючи нічого проти святкування Різдва за григоріанським календарем, необхідно зауважити, що абсолютна більшість вірян буде все-одно продовжувати святкувати за юліанським календарем. Таких людей буде багато і буде несправедливим, якщо вони не будуть мати вихідного в цей день.

Знаю, що в Європі є така практика: роботодавець має надати вихідний день працівнику, який попереджує, що в такий-то день він має своє релігійне свято, бо належить до іншої релігійної організації / конфесії, аніж та, яка є традиційною чи панівною в тій країні. Зокрема чув, що такою можливістю у Європі користуються мусульмани.
Таких вихідних може бути 3 дні на рік. Не знаю, чи є в нашому законодавстві подібна норма, але таким чином можна було би забезпечити право на вихідний день в це велике свято для вірян УПЦ.

Принаймні наші віряни мають знати про таку можливість.

А знаете, мы не проиграем! Потому что, если даже на суде шутим, то это ещё не конец)))🤫

«Меня обзывают Мерседес Паша, что я такой сякой, я уже не Мерседес, я уже Тесла, я постоянно на подзарядке», — пожаловался владыка на электронный браслет, который постоянно разряжается.

🫨Це так схоже на показову розправу…
Солом'янський райсуд Києва задовольнив клопотання прокурорів щодо зміни запобіжного заходу наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту Павлу з цілодобового домашнього арешту на утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 33 мільйони гривень.
🤔

«Там кояться страшні речі. Представники окупаційної “владиˮ вимагають від священників писати заяви до московського патріарха, щоб усе виглядало так, нібито вони самі захотіли звернутись до РПЦ…»

Священник, який півроку прожив на тимчасово захоплених росіянами територіях, розповідає в деталях, як виглядає окупація.

Та чи готові ми почути його слова — з їх незручною правдою?

***
«Я також знаю, що чимало священників-патріотів, які залишилися на окупованих територіях, щоб бути з паствою, бояться їхати сюди. Бояться, що їх тут будуть звинувачувати в тому, що вони "московські".

Так, у нашій Церкві є люди, які зголосилися співпрацювати з ворогом. Але як людина, яка прожила в окупації півроку, от що скажу. Коли на цьому базується бажання заборонити нашу Церкву, то виникає питання — чи заборонять СБУ чи нацполіцію, працівники яких також в численних випадках переходили на бік окупантів?!

До того ж, під цією егідою захоплюються наші храми. Якби вони захоплювалися заради молитви, це ще було б… ну, більш-менш. Але ні, їх захоплюють, просто щоб нас там не було.

Нас сьогодні змушують бути кимось іншим, але я не люблю, коли мене примушують. Я просто хочу бути тим, хто я є, і залишатись в Церкві, яка мене хрестила, в якій я вінчався, в якій став священником. Величезна кількість наших вірян зараз на фронті чи допомагає військовим, це все патріоти, і ми хочемо молитись так, як звикли та як вважаємо за потрібне».

Священник Сергій Чертилін — сьогодні на Ділог.ТУТ.

«Я сиджу насолоджуюсь літом під приміщенням Печерського районного суду і радію за суддю Григоренко, яка пішла у відпустку. Зробила вона це того ж дня, коли розглядалася в суді моя заява. Тобто в пʼятницю, 14 липня.

Суддя розглядала справу 3,5 хвилини і відмовила у моїй скарзі на бездіяльність Державного бюро розслідувань і не зобовʼязала відкрити провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України (розпалювання релігійної ворожнечі, здійснене посадовими особами).

В отаку, друзі, епопею розтяглася наша з вами спроба звернутися до Уряду з електронною петицією))

Але кожного разу, коли я кажу собі, що з мене досить шукати справедливості в цьому балагані, відкривається нове вікно можливостей і справа виходить на новий рівень.

Ну хто з нас міг припустити, що ми з вами дійдемо до суду) так, просто хотілося донести свою думку, аби нас почули. А тепер я сиджу в залі засідань і все як у кіно: «Встати, суд іде»…

Від мене, простої смертної, навіть не приймають заяву про скоєне правопорушення. Не те що не розслідують, а навіть не беруть до уваги) Це якби мене пограбували, я б звернулася з заявою до поліції, а там такі: «Та йди ти, бомжаро, зі своїми папірцями) ти себе в дзеркало бачила? Кому ти треба, тебе грабувати».

Але відповідно до закону кожен громадянин може звернутися до профільних органів, якщо, на його думку, закон порушено, і органи повинні взяти його свідчення на розгляд. Без винятків.

Он на бідолашного владику Павла не те що заяву прийняли, уже й майже дорозслідували. Й запобіжний захід посилили аж до утримання під вартою.

Поки я сиджу в парку під Печерським райсудом і чекаю з відпустки суддю Григоренко, аби подати апеляцію.

Але нічо) вичерпавши всі можливі судові інструменти в Україні, ми таким чином дійдемо до Європейського суду з прав людини й будемо уже на міжнародному рівні свідчити про неможливість досягти справедливості в судовій системі України.

Як ви, друзі, вірите в це?)»

З фб-сторінки Юлії Комінко

Президент обіцяє новини.

У вчорашньому щоденному вечірньому зверненні Володимир Зеленський зокрема сказав: «Я провів сьогодні важливу нараду щодо духовної незалежності України, наших подальших кроків для захисту прав і законних інтересів громадян України у сфері релігійних відносин. Невдовзі будуть новини».

Слова про «захист прав і законних інтересів громадян України у сфері релігійних відносин» мали б вселяти оптимізм і надію.

Але чомусь добрих новин від цього анонсу не очікуєш...

Усе в руках Божих. Ми як могли державі сигналізували про свою позицію — петиціями, відкритими листами, зверненнями громадян. Тепер подивимося, що буде з нашими правами.

Ставте ❤️, якщо сподіваєтеся на добрі новини.
Ставте 🙏, якщо вас теж долають погані передчуття.

Не можна відкладати на завтра те, що треба надрукувати сьогодні. Тим більше що війна диктує свою інформаційну повістку, і треба встигнути сказати свої два слова про… любов❤️‍🩹

Наша постійна авторка ігуменя Серафима (Шевчик) стверджує, що спокійно ставиться до всього, що стосується нинішнього загострення навколо УПЦ і сприймає сучасні церковні проблеми як есхатологічну реальність.

Але навіть із нею відбулося дещо, що стало «останньою краплею для душевної витривалості».

Ловіть вечірні роздуми про наболіле — з елементами надії та оптимізму.

Міністр культури Олександр Ткаченко подав у відставку.
Один із найслабших міністрів, при якому культура звелася до обговорення другорядного й стьоба над головним і важливим.

Віримо, що якщо на цю посаду прийде людина дійсно культурна, мисляча й відповідальна, то й спекуляції довкола дат/календарів/святкувань та інших факторів, що розділяють, а не єднають українців, припиняться.

Справжній спалах озлоблення вибухнув у Facebook у відповідь на наш текст ігумені Серафими (Шевчик).
700 коментарів, із яких 600 таких ганебних, що соромно було їх в обговоренні залишати.

Але це тенденція, одначе.
Ми помітили, що найбільше хейтять саме ті наші тексти на Діалог.ТУТ, де люди відверто говорять, як їм боляче.

Так було з росіянами — коли ми розповідали, як важко жилося в окупації.
Так тепер з українцями — коли ми розповідаємо, як почувається людина від тих чи інших дій оточуючих.

Звідусіль у коментарях сипляться аргументи: «Це воля Божа — раз женуть з України московських попів. Змиріться й чимчикуйте на росію».
А що тоді казати про напад росії на Україну? Теж треба змиритися?

Не перестаємо дивуватися й разом із тим осмислювати це явище.

***

Чинити лихо своїм співгромадянам — люди вважають, що мають на це право.
А от висловлювати свій біль від цього лиха — такого права іншим вони не дають.

Як думаєте, чому?
🤔

На мій погляд, з тією можливою забороною УПЦ нашу державу певні сили штучно заганяють в глухий кут. Допустимо, заборонять, а далі що?
Соціальне напруження, постійні конфлікти на релігійному грунті, зайва увага світу до порушень релігійної свободи, гарний матеріал для російської пропаганди, ріст недовіри до влади серед певної частини населення, і т. п.

Наші люди все-одно в ПЦУ не підуть, духовенство не піде. Церква в особі людей нікуди не подінеться. Допустимо, знімуть з реєстрації, не буде юридичного статусу, але ж фізичний статус залишиться. Фізично всі ж залишаться. І це лише ускладнить проблему, а не вирішить її. Але ж цього всього може не бути, якщо не йти тим шляхом.

Кому це вигідно? ПЦУ і "ЄС" Порошенка.
Державі об'єктивно ні - не вигідно. Всі ці розмови про загрози нацбезпеці зі сторони УПЦ як структури це байки і наклепи, і штучне формування образу ворога з Церкви. Скільки УПЦ допомагає на фронт, скільки її вірян воює, є багато офіційних заяв і текстів від офіційних структур Церкви на захист і підтримку країни ... Якщо порушення зі сторони окремих людей є, то і персональна відповідальність для цього є.

Тому, краще б державі не робити цього кроку. Це кроки, які закладають проблеми на роки вперед і нічого не вирішують. І потім же державі треба буде якось виходити з цього, якось зберегти лице перед людьми, якось вирішувати нові проблеми, які виникнуть з цього неправильного кроку, треба буде зробити крок назад. Тому, краще не робити неправильний крок вперед.

«Строила вся Одесса. Попало прямо в алтарь. Всё в хлам разрушено»

Чергова страшна, пекельна ніч для міста-героя Одеси.

Пряме влучання ракети в Спасо-Преображенський собор. Не уламки, не ППО, як свідчать очевидці…

Боже, зупини агресора, який ніяк не вдавиться, забираючи наші життя, міста та святині.

https://youtu.be/umScX6E_ZmA