Forwarded from Багненко про війну і Херсон
В цьому світі явно все догори дригом, якщо кривавого вбивцю, який відповідальний за смерті тисяч людей і руйнацію сотень селищ і міст - зустрічають червоною доріжкою.
Думки херсонця про Херсон, життя і війну тут👇
@BagnenkoDaily
Думки херсонця про Херсон, життя і війну тут👇
@BagnenkoDaily
💔22👏12👍9❤2🤬2
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Двома способами поведінки, які вирізняли первісних людей, були систематичний обмін їжею та альтруїстичний захист групи.
найбільш давнім та базовим визначенням спільноти або племені була група людей, яку ви б годували та захищали.
Суспільство, яке не пропонує своїм членам можливості самовіддано діяти в такий спосіб, не є суспільством у жодному значенні цього слова — це просто політичне утворення, яке за відсутності ворогів, імовірно, розвалиться саме собою.
Солдати відчувають цей племінний спосіб мислення на війні, але коли вони повертаються додому, то розуміють, що плем’я, за яке вони воювали, було не їхньою країною, а їхнім підрозділом. Немає абсолютно ніякого сенсу жертвувати собою заради групи, яка сама не бажає жертвувати заради вас.
Себаст’ян Юнґер «Плем’я»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
найбільш давнім та базовим визначенням спільноти або племені була група людей, яку ви б годували та захищали.
Суспільство, яке не пропонує своїм членам можливості самовіддано діяти в такий спосіб, не є суспільством у жодному значенні цього слова — це просто політичне утворення, яке за відсутності ворогів, імовірно, розвалиться саме собою.
Солдати відчувають цей племінний спосіб мислення на війні, але коли вони повертаються додому, то розуміють, що плем’я, за яке вони воювали, було не їхньою країною, а їхнім підрозділом. Немає абсолютно ніякого сенсу жертвувати собою заради групи, яка сама не бажає жертвувати заради вас.
Себаст’ян Юнґер «Плем’я»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
🙏19❤7👍4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Етапи відновлення після полону.
Хочу поділитися умовною моделлю етапів відновлення людини після полону. Вона не універсальна й залежить від того, скільки часу людина перебувала в неволі, а також від її особистого ресурсу і багатьох факторів. Але якесь уявлення може дати, тому я хочу поділитись нею.
1️⃣ Фізична стабілізація – відновлення базових фізичних функцій та здоров’я.
2️⃣ Первинна адаптація – повернення до побуту й звичного середовища.
3️⃣ Глибоке осмислення та зустріч із травмою – робота з власними спогадами й переживаннями.
4️⃣ Інтеграція досвіду – поступове поєднання пережитого досвіду з новою реальністю.
5️⃣ Підтримка гідності та суб’єктності – етап, який триває все життя, допомагає зберігати відчуття власної цінності.
Піклуйтеся про свій емоційний стан і підтримуйте тих, хто цього потребує.
Якщо вам це було корисно – залиште «+» чи 🔥 у коментарях. Дякую!
А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
#відео
@bagnenkoPsy
Хочу поділитися умовною моделлю етапів відновлення людини після полону. Вона не універсальна й залежить від того, скільки часу людина перебувала в неволі, а також від її особистого ресурсу і багатьох факторів. Але якесь уявлення може дати, тому я хочу поділитись нею.
1️⃣ Фізична стабілізація – відновлення базових фізичних функцій та здоров’я.
2️⃣ Первинна адаптація – повернення до побуту й звичного середовища.
3️⃣ Глибоке осмислення та зустріч із травмою – робота з власними спогадами й переживаннями.
4️⃣ Інтеграція досвіду – поступове поєднання пережитого досвіду з новою реальністю.
5️⃣ Підтримка гідності та суб’єктності – етап, який триває все життя, допомагає зберігати відчуття власної цінності.
Піклуйтеся про свій емоційний стан і підтримуйте тих, хто цього потребує.
Якщо вам це було корисно – залиште «+» чи 🔥 у коментарях. Дякую!
А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
#відео
@bagnenkoPsy
🔥25❤3🤔1
Forwarded from Закнижжя!
Чому путін рано чи пізно програє або книга «Айхман в Єрусалимі».
Моє читання вихідних замість споглядання світового маскараду легитимізації зла.
Мене дуже злить весь цей світовий маскарад на Алясці з легитимізації кривавого вбивці з червоною доріжкою і винищувачами, які супроводжують його літак.
Легітимізація зла досягла такого рівня, що після років вбивств головного злодія світу шанують, тиснуть руку і бахваляться перед ним.
У мене свій спосіб дивитись на це.
Я вивчаю історію і також Святе Письмо.
Ось ця книга давно лежала у мене і чекала свого часу.
«Айхман в Єрусалимі» - це книга, яка стояла на полиці і дивилась на мене, а сьогодні зранку я подивився на неї.
Зараз є спокійна злість на те, що відбувається - і історія це те, що підтримує віру в те, що рано чи пізно зло буде назване злом і покаране. В першу чергу, людьми, які можуть взяти на себе таку відповідальність.
Книга Ганни Арендт «Айхман в Єрусалимі: звіт про банальність зла» (1963) — це одна з найвідоміших праць ХХ століття. Вона написана після того, як Арендт, філософиня та політична мислителька, відвідала суд над нацистським воєнним злочинцем Адольфом Айхманом у Єрусалимі 1961 року.
Адольф Айхман — німецький офіцер, співробітник гестапо, завідувач відділу гестапо IV-B-4, який відповідав за «остаточне вирішення єврейського питання».
Він зміг перепрпавитись в Аргентину після закінчення 2 Світової війни. 1948 року разом із трьома іншими есесівцями «пацючою стежкою» перетнув австрійсько-італійський кордон в Альпах і дістався Генуї, а далі в Аргентину.
І прожив там аж до 1960 року, коли його викрали співробітники Моссаду прямо на вулиці Буенос-Айресу.
Чесно кажучи, такі матеріали зараз підтримують.
Я ще в процесі читання. В книзі детально описаний шлях самого Айхмана і його становлення.
Мене дуже зачепив момент Ванзейської конференції. Це місце, де були всі найбільші гестапівці (окрім Гітлера, всілякі Мюллери і Гайдрихи), і вони координували питання Остаточного Розв’язання. Усі присутні обговорювали з надзвичайним ентузіазмом смерть мільйонів євреїв. Вперше Айхман потрапив в одну компанію з такими «поважними особами», сам він був явно нижчим за всіх присутніх, також він відповідав за стенограму зустрічі.
Сам Айхман написав потім в поясненнях: «Тієї миті я пізнав щось схоже на відчуття Понтія Пілата, бо відчув себе вільним від будь-якої вини.»
Виділю дві речі:
Постать Айхмана: на відміну від очікуваного образу "демона" чи "монстра", Арендт побачила в ньому звичайну людину, яка бездумно виконувала накази та діяла в рамках бюрократичної машини.
Концепт "банальності зла": головний висновок книги - найбільші злочини можуть здійснюватися не патологічними садистами, а "звичайними людьми", які відмовилися мислити самостійно й критично.
Книга сильна. Хоча і читати таке непросто, але водночас це дає багату поживу для роздумів.
Люди, що творять зло масштабах планети — крихкі. І червоні доріжки, дифірамби і поклони недалеких президентів зараз не врятують їх потім.
Це моє читання вихідних.
А що у вас?
@BagnenkoText
Моє читання вихідних замість споглядання світового маскараду легитимізації зла.
Мене дуже злить весь цей світовий маскарад на Алясці з легитимізації кривавого вбивці з червоною доріжкою і винищувачами, які супроводжують його літак.
Легітимізація зла досягла такого рівня, що після років вбивств головного злодія світу шанують, тиснуть руку і бахваляться перед ним.
У мене свій спосіб дивитись на це.
Я вивчаю історію і також Святе Письмо.
Ось ця книга давно лежала у мене і чекала свого часу.
«Айхман в Єрусалимі» - це книга, яка стояла на полиці і дивилась на мене, а сьогодні зранку я подивився на неї.
Зараз є спокійна злість на те, що відбувається - і історія це те, що підтримує віру в те, що рано чи пізно зло буде назване злом і покаране. В першу чергу, людьми, які можуть взяти на себе таку відповідальність.
Книга Ганни Арендт «Айхман в Єрусалимі: звіт про банальність зла» (1963) — це одна з найвідоміших праць ХХ століття. Вона написана після того, як Арендт, філософиня та політична мислителька, відвідала суд над нацистським воєнним злочинцем Адольфом Айхманом у Єрусалимі 1961 року.
Адольф Айхман — німецький офіцер, співробітник гестапо, завідувач відділу гестапо IV-B-4, який відповідав за «остаточне вирішення єврейського питання».
Він зміг перепрпавитись в Аргентину після закінчення 2 Світової війни. 1948 року разом із трьома іншими есесівцями «пацючою стежкою» перетнув австрійсько-італійський кордон в Альпах і дістався Генуї, а далі в Аргентину.
І прожив там аж до 1960 року, коли його викрали співробітники Моссаду прямо на вулиці Буенос-Айресу.
Чесно кажучи, такі матеріали зараз підтримують.
Я ще в процесі читання. В книзі детально описаний шлях самого Айхмана і його становлення.
Мене дуже зачепив момент Ванзейської конференції. Це місце, де були всі найбільші гестапівці (окрім Гітлера, всілякі Мюллери і Гайдрихи), і вони координували питання Остаточного Розв’язання. Усі присутні обговорювали з надзвичайним ентузіазмом смерть мільйонів євреїв. Вперше Айхман потрапив в одну компанію з такими «поважними особами», сам він був явно нижчим за всіх присутніх, також він відповідав за стенограму зустрічі.
Сам Айхман написав потім в поясненнях: «Тієї миті я пізнав щось схоже на відчуття Понтія Пілата, бо відчув себе вільним від будь-якої вини.»
Виділю дві речі:
Постать Айхмана: на відміну від очікуваного образу "демона" чи "монстра", Арендт побачила в ньому звичайну людину, яка бездумно виконувала накази та діяла в рамках бюрократичної машини.
Концепт "банальності зла": головний висновок книги - найбільші злочини можуть здійснюватися не патологічними садистами, а "звичайними людьми", які відмовилися мислити самостійно й критично.
Книга сильна. Хоча і читати таке непросто, але водночас це дає багату поживу для роздумів.
Люди, що творять зло масштабах планети — крихкі. І червоні доріжки, дифірамби і поклони недалеких президентів зараз не врятують їх потім.
Це моє читання вихідних.
А що у вас?
@BagnenkoText
❤36
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
«Проживання втрати потребує безпечної присутності іншого, здатного бути поруч із болем, не намагаючись його виправити».
Бонні Баденок
(Bonnie Badenoch, The Heart of Trauma)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Бонні Баденок
(Bonnie Badenoch, The Heart of Trauma)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤17👍6🙏2
Forwarded from Багненко про війну і Херсон
Знайомтесь.
Це - моя терапія різнокольоровими помідорками.
План терапії складний і багатогранний, але я спробую вмістити його всього в 3 кроки. Навіть подумую створити протокол терапії.
Ось вам набросок покрокового протоколу:
1. Береш на ринку різні помідорки. Тут є 3 умови
1.1.Бажано знайти таке місце, де є врізнобій купа різних кольорів, щоб аж очі розбігались. Помідорки з темними тріщинками особливо цінні, іноді недооцінені.
1.2. Бажано хоча б 3 кольори - жовтий, чорний і червоний. Менше трьох не надихає. Більше - можна.
1.3. Бажано саме на базарі, у бабусі якоїсь. У них вони завжди смачніші. Фермери теж підходять.
Не підходять тільки резинові ніякі помідорки з супермаркетів.
2. Нарізаєш, повільно спостерігаючи за процесом, заправляєш і ммммммм… смакуєш.
3. Серце співає. Душа відновлюється. Життя прекрасне.
Ось і все!
Я виріс на Півдні, в Херсоні, і для мене така терапія життєво необхідна. Там ми робили таку терапію кожного літа :)
А ви таке практикуєте в ці затишні літні дні?
P.S. думаю, може варто створити на основі помідоркових досліджень доказовий протокол?
Думки херсонця про Херсон, життя і війну тут👇
@BagnenkoDaily
Це - моя терапія різнокольоровими помідорками.
План терапії складний і багатогранний, але я спробую вмістити його всього в 3 кроки. Навіть подумую створити протокол терапії.
Ось вам набросок покрокового протоколу:
1. Береш на ринку різні помідорки. Тут є 3 умови
1.1.Бажано знайти таке місце, де є врізнобій купа різних кольорів, щоб аж очі розбігались. Помідорки з темними тріщинками особливо цінні, іноді недооцінені.
1.2. Бажано хоча б 3 кольори - жовтий, чорний і червоний. Менше трьох не надихає. Більше - можна.
1.3. Бажано саме на базарі, у бабусі якоїсь. У них вони завжди смачніші. Фермери теж підходять.
Не підходять тільки резинові ніякі помідорки з супермаркетів.
2. Нарізаєш, повільно спостерігаючи за процесом, заправляєш і ммммммм… смакуєш.
3. Серце співає. Душа відновлюється. Життя прекрасне.
Ось і все!
Я виріс на Півдні, в Херсоні, і для мене така терапія життєво необхідна. Там ми робили таку терапію кожного літа :)
А ви таке практикуєте в ці затишні літні дні?
P.S. думаю, може варто створити на основі помідоркових досліджень доказовий протокол?
Думки херсонця про Херсон, життя і війну тут👇
@BagnenkoDaily
❤42👍7😁6🔥4🙏1
Я з Херсону. І коли виїхав з міста в 2022 — то дуже і дуже сумував.
Завів цей канал і пишу іноді туди про Херсон, про якісь приємні особливості життя на півдні. І про те, як змінилось моє рідне місто після початку повномасштабки, тому і трохи про війну.
Про те, що люблю, але це не вміщається в цей канал, бо тут виключно про психологію.
✅ про Херсон
✅ про життя там зараз і вплив війни
✅ про маленькі приємні дрібнички життя на Півдні
Цей пост 👆про терапію помідорками 🍅 — один з таких
Якщо вам таке цікаво — долучайтесь:
T.me/BagnenkoDaily
Завів цей канал і пишу іноді туди про Херсон, про якісь приємні особливості життя на півдні. І про те, як змінилось моє рідне місто після початку повномасштабки, тому і трохи про війну.
Про те, що люблю, але це не вміщається в цей канал, бо тут виключно про психологію.
✅ про Херсон
✅ про життя там зараз і вплив війни
✅ про маленькі приємні дрібнички життя на Півдні
Цей пост 👆про терапію помідорками 🍅 — один з таких
Якщо вам таке цікаво — долучайтесь:
T.me/BagnenkoDaily
Telegram
Багненко про війну і Херсон
Херсон.
Життя під час війни в Україні і Херсоні.
Наслідки війни
Волонтерство.
Херсон та Південь України.
Наслідки підриву ГЕС
Думки вголос.
Щоденник війни.
Зв'язок - @bgnnk
Життя під час війни в Україні і Херсоні.
Наслідки війни
Волонтерство.
Херсон та Південь України.
Наслідки підриву ГЕС
Думки вголос.
Щоденник війни.
Зв'язок - @bgnnk
❤17👍6🙏2
Робота зі звільненим з полону. Відновлення простору всередині.
Потрапив на очі допис мого знайомого, військового психолога, Олександра Антоненко, який проходить навчання. Хочу поділитись шматочком:
«Проходжу зараз навчання по роботі зі звільненими з полону
Вже кілька днів смакую думку лектора про відновлення особистих стосунків.
Ракурс наступний, цитую:
особисте життя - це про особистий простір,
і ви розумієте що в цьому просторі відбувається,
знаєте що для вас важливо;
розумієте що для вас спокій і як його створити.
Ви знаєте що вас радує,
що є вашим ресурсом.
Це також про спроможність відчувати радість,
про спроможність прагнути.
Щось більш інтимного мені зараз важко й уявити.
І так смачно від цих слів.
Звільнена людина може не мати друзів, родини, нікого,
але вона має себе.
І важливо допомогти цій людині нагадати і відродити,
або ж збудувати стосунок із самим собою.
Це є той особистий стосунок.
Простір всередині - де тільки Ти.
І Ти не боїшся побути наодинці в тиші,
без фонового шуму, телефону, чи радіо.
Ти в контакті із собою:
усвідомлюєш свої потреби,
свої сильні сторони,
пристрасті та страхи.»
Це дуже влучно.
Так важливо допомогти людині відновити цей досвід всередині себе.
А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні взаємодії зі звільненими з полону - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@BagnenkoPsy
Потрапив на очі допис мого знайомого, військового психолога, Олександра Антоненко, який проходить навчання. Хочу поділитись шматочком:
«Проходжу зараз навчання по роботі зі звільненими з полону
Вже кілька днів смакую думку лектора про відновлення особистих стосунків.
Ракурс наступний, цитую:
особисте життя - це про особистий простір,
і ви розумієте що в цьому просторі відбувається,
знаєте що для вас важливо;
розумієте що для вас спокій і як його створити.
Ви знаєте що вас радує,
що є вашим ресурсом.
Це також про спроможність відчувати радість,
про спроможність прагнути.
Щось більш інтимного мені зараз важко й уявити.
І так смачно від цих слів.
Звільнена людина може не мати друзів, родини, нікого,
але вона має себе.
І важливо допомогти цій людині нагадати і відродити,
або ж збудувати стосунок із самим собою.
Це є той особистий стосунок.
Простір всередині - де тільки Ти.
І Ти не боїшся побути наодинці в тиші,
без фонового шуму, телефону, чи радіо.
Ти в контакті із собою:
усвідомлюєш свої потреби,
свої сильні сторони,
пристрасті та страхи.»
Це дуже влучно.
Так важливо допомогти людині відновити цей досвід всередині себе.
А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні взаємодії зі звільненими з полону - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@BagnenkoPsy
🔥21❤5
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Згодом мені на голову наділи мішок і повели кудись. «Вас никогда не пытали?» Мене били струмом, душили, підвішували, ламали кістки. І я при цьому нічого не бачив. Лише голоси й біль, що заполонив усе тіло. [...]
Але в якийсь момент зловив себе на думці, що всміхаюся. Тому що більше не боюся померти. Це означало, що вони мене вже не дістануть. Це перша думка. А друга, що я буду жити, а не виживати. Бо не боюся піти назавжди.
Я буду тут і зараз, гідно переживатиму цей досвід і любитиму. У мене є сенси любові. До рідних і близьких, до життя, до Батьківщини.
Я часто повторюю фразу: «Я боржник любові». Це не просто слова, це внутрішні переживання. Я повинен жити, щоб віддавати свою любов.
Ігор Козловський (1954 - 2023), український учений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Але в якийсь момент зловив себе на думці, що всміхаюся. Тому що більше не боюся померти. Це означало, що вони мене вже не дістануть. Це перша думка. А друга, що я буду жити, а не виживати. Бо не боюся піти назавжди.
Я буду тут і зараз, гідно переживатиму цей досвід і любитиму. У мене є сенси любові. До рідних і близьких, до життя, до Батьківщини.
Я часто повторюю фразу: «Я боржник любові». Це не просто слова, це внутрішні переживання. Я повинен жити, щоб віддавати свою любов.
Ігор Козловський (1954 - 2023), український учений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
💔28👍8❤4🙏4🔥1🤔1
Принципи довгострокового відновлення звільнених з полону
Я активно досліджую тему відновлення звільнених з полону. Тема непроста.
І розумію, що важлива не короткострокова допомога, а довгострокова.
А саме участь в інтеграції в соціум і адаптація до нового життя.
Дякую за ваші активності і реакції раніше. Буду вдячний за коментарі і репости і цього матеріалу.
Хочу розказати про базові принципи довгострокової взаємодії зі звільненими з полону, які враховують психотравматичний досвід, потребу у відновленні та поступовій адаптації до життя:
Ось 5 ключових принципів:
1. Відновлення контролю.
Людина має знову відчути, що керує власним життям, а не живе за чужими правилами. Я писав нещодавно пост про втрату волі і вивчену безпорадність.
Після полону деякі звичні для нас, цивільних речі, є зовсім незвичними. Наприклад, розуміння, що ти сам розпоряджаєшся своїм життям і не треба питати дозволу. На це потрібен час. Іноді багато часу.
2. Безпечні зв’язки.
Простими словами - довіра підірвана. В більшому чи меншому ступені. Дуже важливе поступове відновлення довіри через підтримку близьких, спільнот і професіоналів.
При цьому, це може бути і щось зовсім невеличке. Боксерський клуб, спільний спорт.
Головне, щоб був спільний час і участь в спільноті.
3. Осмислення досвіду.
Травму не можна оминати. Важлива робота з травмою через терапію, щоденники, наративні практики, щоб дати минулому місце в історії життя. Найкраще - знайти психолога, який працює з цією темою.
Також важливо знайти саме ваші практики.
В одному з минулих відео я розказував про наративну реконструкцію. Це дуже дієва практика. Але в свій час.
4. Повернення до соціальної ролі.
Залучення до навчання, роботи, волонтерства чи нових проєктів.
З одним з хлопців ми обговорювали вступ у вищий навчальний заклад, з іншим - деталі того, як здавати на права в Україні в 2025 і що змінилось з 2022, коли він потрапив у полон. Це проста допомога, але справді важлива.
5. Пошук сенсу і майбутнього.
Формування нових життєвих цілей, які виходять за межі травматичного досвіду.
Логотерапевтичні практики, які існують - будуть тут дуже помічними.
Я розказував про них в окремих відео і постах раніше.
Ключова задача - знайти сенс, який буде мотивувати саме цю людину.
А якщо хочете глибше навчитись цьому - я буду проводити майстер-клас на цю тему.
Будемо говорити детально про взаємодію з тими, хто пройшов полон і звільнився
1. Що таке полон
2. Які зміни можуть статись з людиною в полоні
3. Які існують порушення меж
4. Етапи відновлення після полону
5. Супровід родини звільненого з полону
6. Принципи підтримки звільненого з полону
7. Практики, які відновлюють
Реєстрація тут. Стартуємо вже завтра, 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти.
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@bagnenkoPsy
Я активно досліджую тему відновлення звільнених з полону. Тема непроста.
І розумію, що важлива не короткострокова допомога, а довгострокова.
А саме участь в інтеграції в соціум і адаптація до нового життя.
Дякую за ваші активності і реакції раніше. Буду вдячний за коментарі і репости і цього матеріалу.
Хочу розказати про базові принципи довгострокової взаємодії зі звільненими з полону, які враховують психотравматичний досвід, потребу у відновленні та поступовій адаптації до життя:
Ось 5 ключових принципів:
1. Відновлення контролю.
Людина має знову відчути, що керує власним життям, а не живе за чужими правилами. Я писав нещодавно пост про втрату волі і вивчену безпорадність.
Після полону деякі звичні для нас, цивільних речі, є зовсім незвичними. Наприклад, розуміння, що ти сам розпоряджаєшся своїм життям і не треба питати дозволу. На це потрібен час. Іноді багато часу.
2. Безпечні зв’язки.
Простими словами - довіра підірвана. В більшому чи меншому ступені. Дуже важливе поступове відновлення довіри через підтримку близьких, спільнот і професіоналів.
При цьому, це може бути і щось зовсім невеличке. Боксерський клуб, спільний спорт.
Головне, щоб був спільний час і участь в спільноті.
3. Осмислення досвіду.
Травму не можна оминати. Важлива робота з травмою через терапію, щоденники, наративні практики, щоб дати минулому місце в історії життя. Найкраще - знайти психолога, який працює з цією темою.
Також важливо знайти саме ваші практики.
В одному з минулих відео я розказував про наративну реконструкцію. Це дуже дієва практика. Але в свій час.
4. Повернення до соціальної ролі.
Залучення до навчання, роботи, волонтерства чи нових проєктів.
З одним з хлопців ми обговорювали вступ у вищий навчальний заклад, з іншим - деталі того, як здавати на права в Україні в 2025 і що змінилось з 2022, коли він потрапив у полон. Це проста допомога, але справді важлива.
5. Пошук сенсу і майбутнього.
Формування нових життєвих цілей, які виходять за межі травматичного досвіду.
Логотерапевтичні практики, які існують - будуть тут дуже помічними.
Я розказував про них в окремих відео і постах раніше.
Ключова задача - знайти сенс, який буде мотивувати саме цю людину.
А якщо хочете глибше навчитись цьому - я буду проводити майстер-клас на цю тему.
Будемо говорити детально про взаємодію з тими, хто пройшов полон і звільнився
1. Що таке полон
2. Які зміни можуть статись з людиною в полоні
3. Які існують порушення меж
4. Етапи відновлення після полону
5. Супровід родини звільненого з полону
6. Принципи підтримки звільненого з полону
7. Практики, які відновлюють
Реєстрація тут. Стартуємо вже завтра, 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти.
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@bagnenkoPsy
🔥17❤7
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Люди, які пройшли через війну, не потребують жалі. Вони потребують простору, де можна знову стати людиною.
— Бессел ван дер Колк (Bessel van der Kolk), автор книги «Тіло веде лік» ("The Body Keeps the Score")
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
— Бессел ван дер Колк (Bessel van der Kolk), автор книги «Тіло веде лік» ("The Body Keeps the Score")
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤23👍7🤔1🙏1
Чому кожен з нас має розуміти тих, хто виходить з полону?
Перебування в полоні — це один із найекстремальніших і психотравмуючих досвідів, який глибоко впливає на людину на всіх рівнях: емоційному, когнітивному, тілесному і духовному.
Готуюсь до майстер-класу і знайшов цитати звільнених з полону, які дуже багато говорять про те, як важливо, щоб суспільство розуміло цей процес.
Ось 3 цитати
Валерія «Нава» Суботіна
Друга, медикиня 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Галина Федишин
Ігор Козловський (1954 - 2023), український учений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч
Якщо хочете глибше навчитись як взаємодіяти і підтримувати - я буду проводити майстер-клас на цю тему.
19 серпня. 19:00
запис буде.
реєстрація тут: https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Всі матеріали, якими я ділюсь ці 2 тижні на каналі можна знайти за хештегом #Полон
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
@bagnenkoPsy
Перебування в полоні — це один із найекстремальніших і психотравмуючих досвідів, який глибоко впливає на людину на всіх рівнях: емоційному, когнітивному, тілесному і духовному.
Готуюсь до майстер-класу і знайшов цитати звільнених з полону, які дуже багато говорять про те, як важливо, щоб суспільство розуміло цей процес.
Ось 3 цитати
Валерія «Нава» Суботіна
Перші дні після виходу з полону нерви оголені, почуття дуже справжні. Ти виходиш, до тебе приходять люди і починають тебе жаліти. Чому? Ну, нічого собі, я пережила «Азовсталь», і не просто пережила, а робила там роботу, і це дуже класно. Потім я пережила полон, доволі успішно, якщо можна так говорити, гідно. Тебе починають жаліти, а ти думаєш: а чому ніхто не дивується, не говорить тобі про те, яка ти крута насправді. Які ви круті, дівчата.
Люди часто роблять з тебе якийсь образ, ідеалізують: «От ти супержінка!», а ні чорта ти не супер жінка, просто попала в такі обставини й обрала боротися, не впасти, не вмерти, а продовжити боротьбу. Це – вибір.
Будь-хто так може. Ми – такі ж цивільні люди. У більшості з моїх посестер і побратимів немає військових професій. Звичайні люди, які виконували свою роботу, а потім почалася війна.
Це не якісь ідеальні люди, не супервоїни, це люди, які зробили вибір, і ви теж його можете зробити. Бути не жертвою, бути хижаком, бути тим, хто захищає свою родину.
Друга, медикиня 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Галина Федишин
Звичайно, відновлення після полону - це складно. Ти тривалий час перебуваєш без нормального спілкування, без нормального харчування, довгий період перебуваєш у дуже поганих умовах. І, звичайно, психологічно, я думаю, що цей період ще не закінчився, ще триває. Це неможливо пройти за місяць-два, чи навіть за півроку. Це такий відбиток, який залишається на все життя.
І, думаю, мене зрозуміють всі військовополонені, які повернулися додому.
Але велике значення має те, як тебе підтримують близькі, рідні, і взагалі як буде відбуватись цей період адаптації. Мені пощастило, в мене багато однодумців, в мене багато друзів, які вже повернулися з полону, і в нас є спільні теми, які ми можемо обговорити, - ті, які не можемо обговорити з іншими - з сім'єю, з психологами.
В нас є
І в цьому плані ми підтримуємо одне одного. Тобто це основне, що ми тримаємося одне за одного і одне одного підтримуємо.
Ігор Козловський (1954 - 2023), український учений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч
Згодом мені на голову наділи мішок і повели кудись. «Вас никогда не пытали?» Мене били струмом, душили, підвішували, ламали кістки. І я при цьому нічого не бачив. Лише голоси й біль, що заполонив усе тіло. [...]
Але в якийсь момент зловив себе на думці, що всміхаюся. Тому що більше не боюся померти. Це означало, що вони мене вже не дістануть. Це перша думка. А друга, що я буду жити, а не виживати. Бо не боюся піти назавжди.
Я буду тут і зараз, гідно переживатиму цей досвід і любитиму. У мене є сенси любові. До рідних і близьких, до життя, до Батьківщини.
Я часто повторюю фразу: «Я боржник любові». Це не просто слова, це внутрішні переживання. Я повинен жити, щоб віддавати свою любов.
Якщо хочете глибше навчитись як взаємодіяти і підтримувати - я буду проводити майстер-клас на цю тему.
19 серпня. 19:00
запис буде.
реєстрація тут: https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Всі матеріали, якими я ділюсь ці 2 тижні на каналі можна знайти за хештегом #Полон
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
@bagnenkoPsy
🔥25❤6
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Здатність любити вимагає енергії, бадьорості, підвищеного життєлюбства, які можуть бути результатом лише плідної та активної орієнтації в інших сферах життя. Якщо людина неспроможна в них, вона не буде заможною і в коханні.
Еріх Фромм «Мистецтво любові»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Еріх Фромм «Мистецтво любові»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
👍15❤7🙏2🗿1
Вчора провів майстер-клас про взаємодію зі звільненими з полону.
Дуже важлива тема. І дуже непроста.
Бо перебування в полоні — це один із найекстремальніших і психотравмуючих досвідів, який глибоко впливає на людину на всіх рівнях: емоційному, когнітивному, тілесному і духовному.
І як потім взаємодіяти - у багатьох є питання.
ділився практичними речами, які допомагають мені в роботі.
Щасливий, що є багато людей:
⁃ Клінічні психологи
⁃ Капелани
⁃ Психологи групи контролю бойового стресу.
⁃ І родичі, ті, хто чекає близьких з полону.
Було дуже продуктивно.
Це важливі знання для тих, хто чекає близьких з полону. Хто має надію попри те, що людина зникла безвісти.
А також для тих, хто працює вже зі звільненими з полону.
Якщо вам ці знання потрібні, але ви не змогли бути присутніми - є можливість придбати запис. Залиште заявку тут(https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6) або напишіть мені в особисті (@bgnnk).
А я тимчасово поки не буду писати про цю тему, бо мені здається, що ітак вже дуже і дуже багато пишу про роботу зі звільненими з полону. Всю інформацію, якою щиро ділився останні 3 тижні можна знайти за хештегом #Полон
P.S. А якщо у вас є питання по взаємодії зі звільненими з полону - напишіть в коментарях. Спробую відповісти.
@BagnenkoPsy
Дуже важлива тема. І дуже непроста.
Бо перебування в полоні — це один із найекстремальніших і психотравмуючих досвідів, який глибоко впливає на людину на всіх рівнях: емоційному, когнітивному, тілесному і духовному.
І як потім взаємодіяти - у багатьох є питання.
ділився практичними речами, які допомагають мені в роботі.
Щасливий, що є багато людей:
⁃ Клінічні психологи
⁃ Капелани
⁃ Психологи групи контролю бойового стресу.
⁃ І родичі, ті, хто чекає близьких з полону.
Було дуже продуктивно.
Це важливі знання для тих, хто чекає близьких з полону. Хто має надію попри те, що людина зникла безвісти.
А також для тих, хто працює вже зі звільненими з полону.
Якщо вам ці знання потрібні, але ви не змогли бути присутніми - є можливість придбати запис. Залиште заявку тут(https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6) або напишіть мені в особисті (@bgnnk).
А я тимчасово поки не буду писати про цю тему, бо мені здається, що ітак вже дуже і дуже багато пишу про роботу зі звільненими з полону. Всю інформацію, якою щиро ділився останні 3 тижні можна знайти за хештегом #Полон
P.S. А якщо у вас є питання по взаємодії зі звільненими з полону - напишіть в коментарях. Спробую відповісти.
@BagnenkoPsy
❤13🙏4👍2⚡1🔥1
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Не обов’язково любити себе за все, що ви робите, але приймати себе — необхідно.
Альберт Елліс
Джерело: Ellis, A. (2004). The Road to Tolerance.
Альберт Елліс (1913 - 2007) - американський психолог і когнітивний терапевт, автор раціонально-емоційної поведінкової терапії, підходу в психотерапії, який розглядає негативні емоції і дисфункціональні поведінкові реакції як такі, що з'являються не внаслідок власне досвіду, а внаслідок інтерпретації цього досвіду, тобто як результат неправильних когнітивних установок — ірраціональних вірувань.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Альберт Елліс
Джерело: Ellis, A. (2004). The Road to Tolerance.
Альберт Елліс (1913 - 2007) - американський психолог і когнітивний терапевт, автор раціонально-емоційної поведінкової терапії, підходу в психотерапії, який розглядає негативні емоції і дисфункціональні поведінкові реакції як такі, що з'являються не внаслідок власне досвіду, а внаслідок інтерпретації цього досвіду, тобто як результат неправильних когнітивних установок — ірраціональних вірувань.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤12👍6🙏3🤔1
Чи цікаві вам тести на клінічну діагностику? І запрошення на майстер-клас
Проводжу клінічну бесіду і тестування для діагностики стану військових щотижня
Працюю з військовими.
Діагностика - це те, що я роблю стабільно і люблю.
Станом на зараз найчастіше проводжу тести PCL-M (тест на ПТСР), тест МОСА (когнітивні здібності), GAD-7 (Generalized Anxiety Disorder-7, вимірює: рівень тривожності, зокрема симптоми генералізованого тривожного розладу) і HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale) вимірює: рівень тривоги (HADS-A) та депресії (HADS-D).
Планую про кожен розказати, якщо цікаво.
Напишіть в коментарях, що вам найцікавіше і найважливіше знати?
Поступово хочу описати про кожен тест, бо вважаю, що це буде корисним і коли я навчався, то не мав всієї інформації, яка була б потрібна.
А якщо хочете глибше навчитись взаємодії з військовими - я буду проводити майстер-клас на цю тему.
Запрошую на майстер-клас «Взаєморозуміння військових» де буду розказувати
Будемо говорити про підтримку військового, клінічну бесіду, ПТСР і симптоми і як треба, а як не треба говорити з військовими.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців.
2. Військовослужбовці, які відчувають вигорання і виснаження.
3. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
4. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
Реєстрація за посиланням нижче. Стартуємо вже в найближчий вівторок, 26 серпня.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
@bagnenkoPsy
Проводжу клінічну бесіду і тестування для діагностики стану військових щотижня
Працюю з військовими.
Діагностика - це те, що я роблю стабільно і люблю.
Станом на зараз найчастіше проводжу тести PCL-M (тест на ПТСР), тест МОСА (когнітивні здібності), GAD-7 (Generalized Anxiety Disorder-7, вимірює: рівень тривожності, зокрема симптоми генералізованого тривожного розладу) і HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale) вимірює: рівень тривоги (HADS-A) та депресії (HADS-D).
Планую про кожен розказати, якщо цікаво.
Напишіть в коментарях, що вам найцікавіше і найважливіше знати?
Поступово хочу описати про кожен тест, бо вважаю, що це буде корисним і коли я навчався, то не мав всієї інформації, яка була б потрібна.
А якщо хочете глибше навчитись взаємодії з військовими - я буду проводити майстер-клас на цю тему.
Запрошую на майстер-клас «Взаєморозуміння військових» де буду розказувати
Будемо говорити про підтримку військового, клінічну бесіду, ПТСР і симптоми і як треба, а як не треба говорити з військовими.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців.
2. Військовослужбовці, які відчувають вигорання і виснаження.
3. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
4. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
Реєстрація за посиланням нижче. Стартуємо вже в найближчий вівторок, 26 серпня.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Якщо це корисно — поставте 🔥 або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
@bagnenkoPsy
🔥21❤4
Ключові принципи роботи з військовими. Навичка емпатії і приклади відсутності емпатії
Продовжую серію постів про ключові принципи роботи з військовими. Раніше я вже писав про створення безпечного простору (пост тут)
Я вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Друга важлива навичка, я б сказав навіть надважлива - це емпатія.
Емпатія - це здатність розуміти і відчувати стан іншої людини, бачити світ її очима. Вона не є вродженою у повному обсязі, її можна тренувати.
Коли людина в розмові з вами починає давати поради, які дуже невлучні - це відсутність емпатії.
Коли людина каже “Треба тільки…” і не дослуховує вас - це відсутність емпатії.
Я подумав, що найкраще показати, що таке емпатія - через протилежне, тобто чим не є емпатія. І зібрав 12 поширених прикладів, які демонструють відсутність емпатії у спілкуванні та поведінці:
Ось 12 прикладів, що демонструють відсутність емпатії
1. Перебивання співрозмовника
Людина починає говорити про свій досвід, а співрозмовник одразу переводить тему на себе:
– «У мене помер друг…»
– «Ой, та в мене теж! І я ще гірше пережив…».
2. Знецінення почуттів
– «Та не перебільшуй, у всіх так буває».
– «Ну, не трагедія ж».
3. Раціоналізація замість підтримки
Коли замість співпереживання дають холодну логіку:
– «Тобі сумно? Але ж нічого страшного, ти ще знайдеш іншу роботу».
4. Зміна теми, щоб уникнути дискомфорту
Співрозмовник починає ділитися болем, а інший відразу переводить розмову на погоду чи новини.
5. Використання чужих історій для власного задоволення
Людина розповідає про свій біль, а інший починає:
– «Це мені нагадує, як я був героєм у такій ситуації…».
6. Звинувачення замість розуміння
– «Сам винен, треба було думати раніше».
7. Поради без запиту
– «Заспокойся і не накручуй себе» замість того, щоб просто вислухати.
8. Ігнорування невербальних сигналів
Людина плаче, а співрозмовник продовжує говорити про буденні справи, ніби нічого не відбувається.
Або людина мовчить, а співрозмовник намагається тиснути і намагатись розговорити.
9. Нетерпіння до емоцій іншого
– «Скільки можна про це говорити?»
– «Та вже забудь».
10. Фокус тільки на собі
Людина ділиться проблемою, а співрозмовник навіть не реагує емоційно і відразу переходить до своїх справ: дивиться у телефон, киває формально.
11. Іронія або недоречні жарти над почуттями
Людина ділиться болем, а співрозмовник відповідає сарказмом чи жартує:
– «Та ну, не реви, не маленький же».
12. Формальне “співчуття” без щирості
– «Ой, шкода…», коли це сказано сухо, без контакту очей і без готовності підтримати.
Я вважаю, що цьому майже неможливо навчитись в університеті, в теорії. Тільки на практиці.
Починати спілкуватись з військовим, витримувати напругу, будувати безпечний контакт і вчитись емпатії.
Як розвивати емпатію - я розкажу в наступному пості. Якщо це цікаво - поставте + в коментарях
А якщо хочете більше розібратись і навчитись взаємодії з військовими - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 26 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, пального на дорогу і необхідного в моменті (що може підтримати військового) - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте вогник або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
@BagnenkoPsy
Продовжую серію постів про ключові принципи роботи з військовими. Раніше я вже писав про створення безпечного простору (пост тут)
Я вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Друга важлива навичка, я б сказав навіть надважлива - це емпатія.
Емпатія - це здатність розуміти і відчувати стан іншої людини, бачити світ її очима. Вона не є вродженою у повному обсязі, її можна тренувати.
Коли людина в розмові з вами починає давати поради, які дуже невлучні - це відсутність емпатії.
Коли людина каже “Треба тільки…” і не дослуховує вас - це відсутність емпатії.
Я подумав, що найкраще показати, що таке емпатія - через протилежне, тобто чим не є емпатія. І зібрав 12 поширених прикладів, які демонструють відсутність емпатії у спілкуванні та поведінці:
Ось 12 прикладів, що демонструють відсутність емпатії
1. Перебивання співрозмовника
Людина починає говорити про свій досвід, а співрозмовник одразу переводить тему на себе:
– «У мене помер друг…»
– «Ой, та в мене теж! І я ще гірше пережив…».
2. Знецінення почуттів
– «Та не перебільшуй, у всіх так буває».
– «Ну, не трагедія ж».
3. Раціоналізація замість підтримки
Коли замість співпереживання дають холодну логіку:
– «Тобі сумно? Але ж нічого страшного, ти ще знайдеш іншу роботу».
4. Зміна теми, щоб уникнути дискомфорту
Співрозмовник починає ділитися болем, а інший відразу переводить розмову на погоду чи новини.
5. Використання чужих історій для власного задоволення
Людина розповідає про свій біль, а інший починає:
– «Це мені нагадує, як я був героєм у такій ситуації…».
6. Звинувачення замість розуміння
– «Сам винен, треба було думати раніше».
7. Поради без запиту
– «Заспокойся і не накручуй себе» замість того, щоб просто вислухати.
8. Ігнорування невербальних сигналів
Людина плаче, а співрозмовник продовжує говорити про буденні справи, ніби нічого не відбувається.
Або людина мовчить, а співрозмовник намагається тиснути і намагатись розговорити.
9. Нетерпіння до емоцій іншого
– «Скільки можна про це говорити?»
– «Та вже забудь».
10. Фокус тільки на собі
Людина ділиться проблемою, а співрозмовник навіть не реагує емоційно і відразу переходить до своїх справ: дивиться у телефон, киває формально.
11. Іронія або недоречні жарти над почуттями
Людина ділиться болем, а співрозмовник відповідає сарказмом чи жартує:
– «Та ну, не реви, не маленький же».
12. Формальне “співчуття” без щирості
– «Ой, шкода…», коли це сказано сухо, без контакту очей і без готовності підтримати.
Я вважаю, що цьому майже неможливо навчитись в університеті, в теорії. Тільки на практиці.
Починати спілкуватись з військовим, витримувати напругу, будувати безпечний контакт і вчитись емпатії.
Як розвивати емпатію - я розкажу в наступному пості. Якщо це цікаво - поставте + в коментарях
А якщо хочете більше розібратись і навчитись взаємодії з військовими - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 26 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, пального на дорогу і необхідного в моменті (що може підтримати військового) - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте вогник або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
@BagnenkoPsy
🔥26❤6🤔1
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Страждання припиняє бути стражданням у той момент, коли воно набуває сенсу
Віктор Франкл
📖 Frankl, V. E. The Doctor and the Soul: From Psychotherapy to Logotherapy, Vintage, 1986, p. 117.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Віктор Франкл
📖 Frankl, V. E. The Doctor and the Soul: From Psychotherapy to Logotherapy, Vintage, 1986, p. 117.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤16👍4🙏3
Ключові принципи роботи з військовими. Як розвивається навичка емпатії?
Продовжую серію постів про ключові принципи роботи з військовими. Раніше я вже писав про створення безпечного простору (пост тут) і помилки у формуванні контакту.
Я вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Як розвивати емпатію - я обіцяв, що розкажу в наступному пості.
Емпатія - це вміння відчувати людину. Вміння розуміти її стан.
Військові переживають багато несправедливості, багато болю за втраченими побратимами.
І необережність, нечутливість до них - може стати серйозною проблемою на шляху вашої взаємодії.
Нижче 4 важливі кроки. Це доволі прості кроки. Але вони допоможуть розвинути
1. Усвідомлене слухання
🌲 Слухати без перебивань і без внутрішнього діалогу «що я відповім».
🌲 Перефразовувати почуте: «Тобто ти відчуваєш…», «Тобі важливо, що…».
🌲 Вчитись чути не лише слова, а й інтонацію, паузи, невербальні сигнали.
2. Розвиток уяви і «перспективи іншого»
🌲Уявляти, як би ти почувався на місці співрозмовника.
🌲Практика: обирати людину на вулиці й придумувати її історію — що вона може переживати, про що думає.
🌲Читання художньої літератури, щоденників, біографій допомагає проживати чужий досвід.
Мені дуже корисним є читання біографій військових, інтерв’ю з ними.
3. Робота з власними емоціями
🌲Щоб відчути іншого, треба розпізнавати власні емоції.
🌲Вести емоційний щоденник: «Я відчуваю…, тому що…».
🌲Тренувати розширений словник почуттів (не лише «добре/погано», а «розгублений», «натхненний», «пригнічений»).
4. Практика співчуття у малих діях
🌲Маленькі жести: посмішка, уважний погляд, щира подяка.
🌲Запитати: «Як ти справді себе почуваєш?» і вислухати відповідь.
🌲Дбати про когось — навіть у дрібницях — формує навичку співпереживання.
Починати спілкуватись з військовим, витримувати напругу і будувати безпечний контакт з емпатією - це база.
Це те, що мені допомагало. Ділюсь і з вами.
А якщо хочете більше розібратись і навчитись взаємодії з військовими - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 26 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - пального на дорогу і необхідного в моменті (що може підтримати військового) - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте вогник або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
@BagnenkoPsy
Продовжую серію постів про ключові принципи роботи з військовими. Раніше я вже писав про створення безпечного простору (пост тут) і помилки у формуванні контакту.
Я вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Як розвивати емпатію - я обіцяв, що розкажу в наступному пості.
Емпатія - це вміння відчувати людину. Вміння розуміти її стан.
Військові переживають багато несправедливості, багато болю за втраченими побратимами.
І необережність, нечутливість до них - може стати серйозною проблемою на шляху вашої взаємодії.
Нижче 4 важливі кроки. Це доволі прості кроки. Але вони допоможуть розвинути
1. Усвідомлене слухання
🌲 Слухати без перебивань і без внутрішнього діалогу «що я відповім».
🌲 Перефразовувати почуте: «Тобто ти відчуваєш…», «Тобі важливо, що…».
🌲 Вчитись чути не лише слова, а й інтонацію, паузи, невербальні сигнали.
2. Розвиток уяви і «перспективи іншого»
🌲Уявляти, як би ти почувався на місці співрозмовника.
🌲Практика: обирати людину на вулиці й придумувати її історію — що вона може переживати, про що думає.
🌲Читання художньої літератури, щоденників, біографій допомагає проживати чужий досвід.
Мені дуже корисним є читання біографій військових, інтерв’ю з ними.
3. Робота з власними емоціями
🌲Щоб відчути іншого, треба розпізнавати власні емоції.
🌲Вести емоційний щоденник: «Я відчуваю…, тому що…».
🌲Тренувати розширений словник почуттів (не лише «добре/погано», а «розгублений», «натхненний», «пригнічений»).
4. Практика співчуття у малих діях
🌲Маленькі жести: посмішка, уважний погляд, щира подяка.
🌲Запитати: «Як ти справді себе почуваєш?» і вислухати відповідь.
🌲Дбати про когось — навіть у дрібницях — формує навичку співпереживання.
Починати спілкуватись з військовим, витримувати напругу і будувати безпечний контакт з емпатією - це база.
Це те, що мені допомагало. Ділюсь і з вами.
А якщо хочете більше розібратись і навчитись взаємодії з військовими - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 26 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.
Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - пального на дорогу і необхідного в моменті (що може підтримати військового) - то ось постійна банка:
🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте вогник або + в коментарях
Всі частини можна знайти за хештегом #Військові
@BagnenkoPsy
🔥14❤9👍4
Розкажу те, про що не дуже часто розказую, бо якось руки не доходять.
Окрім того, що я клінічний психолог — я є християнином, який доволі активну участь приймає в житті моєї спільноти. І також в розвитку телеграм каналів з цінностями.
От зараз активно розвиваю християнську телеграм спільноту. Якщо вам це цікаво і цінно - долучайтесь.
Натхнення зі Священного Письма, пасторські думки, пісні, історичні факти, матеріали для покращення стосунків і родин, вивчення різних мов. Якісний контент - Все в одному місці!
Щоб підписатись - тицяй на зручну теку!
Там можна обрати канали, до яких долучитись, а які не читати. Частину з них я теж активно читаю.
Бо вони дійсно гідні і корисні.
Окрім того, що я клінічний психолог — я є християнином, який доволі активну участь приймає в житті моєї спільноти. І також в розвитку телеграм каналів з цінностями.
От зараз активно розвиваю християнську телеграм спільноту. Якщо вам це цікаво і цінно - долучайтесь.
Натхнення зі Священного Письма, пасторські думки, пісні, історичні факти, матеріали для покращення стосунків і родин, вивчення різних мов. Якісний контент - Все в одному місці!
Щоб підписатись - тицяй на зручну теку!
Там можна обрати канали, до яких долучитись, а які не читати. Частину з них я теж активно читаю.
Бо вони дійсно гідні і корисні.
❤10👍7👏2⚡1🤗1