Что писал о пакте Молотова-Риббентропа нацистский идеолог Альфред Розенберг?

Он был в печали и записал в дневнике: "Этот пакт, заключенный с Москвой, обернется однажды угрозой национал-социализму. Если нам к тому же придется оставить Советскому Союзу территорию польской Украины, то после Карпато-Украины это станет вторым ударом с нашей стороны по наиболее мощной антимосковитской группировке".

Под «наиболее мощной антимосковитской группировкой» Розенберг подразумевал ОУН. Его прогноз был точен: как только из Москвы пришло сообщение о подписании советско-германского соглашения, абверу запретили использовать украинских диверсантов во время войны с Польшей. И проект создания марионеточного украинского государства накрылся медным тазом.

Запомним: пакт Молотова-Риббентропа - удар по ОУН. Так писал Розенберг, знавший ситуацию.

Полиция - полиции рознь.
На кадрах правоохранители помогают вызволить застрявший в грязи автобус, сопровождающий крестный ход из Каменца в Почаев

Уже в начале 1939 г. Абвер начал подготовку к развертыванию повстанческого движения на на территории СССР. Вот записанное в 1950 г. в рамках "Гарвардского проекта" сидетельство белоэмигранта Шамбы Балинова (калмыка по национальности):

"Я начал сотрудничать с немцами еще до войны, когда стали планироваться операции на территории СССР. Эти планы были разработаны уже в начале 1939 г. В апреле или мае в Париж приехал представитель вермахта, чтобы встретиться со мной и обсудить организацию саботажа и пропаганды. Я всегда был готов помочь в борьбе с большевизмом. Предполагалось, что я буду издавать журнал в Праге. Одновременно предстояло сформировать группы для работы "по ту сторону"; предполагалось, что они будут базироваться в Румынии и Болгарии. Летом 1939 г. я проехал по подконтрольным немцам территориям, но когда 22 августа был подписан пакт [Молотова-Риббентропа], вся моя работа была приостановлена. Немцы сказали, что я им больше не нужен".

Тупо у нас в казарме. Казарма ВСУ. А що не так?

В Запорожье отпраздновали день незалэжности

Однако

🇺🇦🇺🇸О чëм украинцы писали президентам США❓

"Пане Президент!" - так начиналось обращение жителей г. Любомль Волынской области Украинской ССР к Р. Рейгану.

Оно было подготовлено на сходе граждан в марте 1986 г. Составленное ими требование выдать в СССР нацистского пособника Сергея Ковальчука, жившего в Филадельфии, подкреплялось 23 листами с подписями.

В октябре 1942 г. Ковальчук участвовал в расстреле 5000 человек: была уничтожена еврейская община.

Обо всём этом сообщалось в газетах "Радянська Украина", "Радянська Волынь" и других.

Украинские активисты сегодня тоже пишут президенту США, но по другим поводам. Можете сравнить.

Напоминаю, что в Тернопольской области 2024 г. был годом семьи украинского националиста Степана Бандеры.

Шестой день крестного хода.
За плечами крестоходцев уже километры молитвы, усталости и радости. Нелегко, но шаг за шагом путь из Каменца-Подольского в Свято-Успенскую Почаевскую лавру продолжается.

Впереди ещё дорога, а вместе с ней и духовная сила, которую Господь дарует идущим Его путём
#крестныйход #КаменецПодольский #ПочаевскаяЛавра

📣 #Мысли вслух от СПЖ 📣
Независимые от независимости…

Сегодня, 24 августа, мы празднуем День Независимости. Действительно, очень важное событие для любого народа, отстоявшего право самому управлять страной, самому распоряжаться ее богатствами, право развивать свою культуру, язык. И, конечно, право свободно исповедовать свою религию.
Украина издавна была православной. Однако, Православие на нашей земле постоянно притеснялось. И со стороны мусульман, и католиков, и большевиков.
Теперь, когда мы независимы, мы можем свободно исповедовать свою веру, никто уже не может нам в этом помешать... Именно так должно было быть…

Но, к большому сожалению, православные граждане Украины не чувствуют плодов этой независимости. Она как будто не для них. В своей родной и независимой стране над ними буквально издеваются. И делают это подчеркнуто нагло и вызывающе. Не будем сейчас перечислять все то, с чем сталкиваются наши верующие каждый день. Возьмем только последние пару дней.

В Збараже власти запретили паломникам из Каменца-Подольского в Почаев идти через их территорию. А за несколько дней до этого власти поиздевались над мощами Преподобных Печерских – величайшей святыней нашего народа. Напомним, независимого. И какие чувства должны быть в этот день у верующих УПЦ?
Когда их сознательно превращают в изгоев и врагов в собственной стране. Делают «независимыми» от независимости.

Мы любим свою Украину, потому это горько и обидно. Но является ли это трагедией?
«Царство Мое не от мира сего», - говорит Христос. А еще говорит, «если Меня гнали, будут гнать и Вас».

Настоящая наша Родина там, в Небесном Иерусалиме. И вот эта Родина действительно независима: от злобы, ненависти, клеветы, лжи насилия. Независима от греха.

Это то, что поистине радует наших верующих!

Лицемірство архімандрита Полікарпа Ліненка: святотатство під виглядом «переоблачення»

Подивились Інтерв’ю архімандрита Полікарпа Ліненка, насельника Києво-Печерської Лаври.

Не будемо тут писати своє власне ставлення до отця-архімандрита, та не будемо тут виписувати з яких саме причин він все це наговорив.

Скажемо тільки, що інтервʼю отця Полікарпа виглядає не просто дивним, а відверто обурливим.

З точки зору будь-якого притомного християнина, те, що сьогодні відбувається з мощами святих у Лаврі, — це святотатство, і прикривати це красивими словами про «переоблачення» - таке ж святотатство.

Полікарп не просто виправдовує дії співробітників Міністерства культури, які, будучи звичайними мирянами, копирсаються у святинях, він кілька разів повторює «честь їм і хвала». Ну, просто тому, що вони «піклуються» про НАШІ святині.

Отче, чи Вам не знати, як держава та музейники піклуються і піклувалися про Лавру? Чи Вам не знати про зруйновані корпуси, занедбані стіни (якщо забули - підіть до стіни Мазепи), доведені до крайнього зубожіння «експонати» музею, що знаходяться у Верхній Лаврі? Це ж очевидно, що державі глибоко наплювати на те, що для нас (і для Вас, сподіваємось) є святинею! За що ж ви дякуєте музейникам?

Тим більше, Ви самі кажете, що у монахів, які десятиліттями переоблачали святих, «набита рука». Не хочеться говорити про те, що після Вашого інтервʼю вже не тільки руки можуть бути набиті, хочеться лишень спитати - чи можуть нормально переоблачити святих ті, хто це робить вперше в своєму житті? Ба, більше - чи можуть це зробити ті, хто, можливо і Бога не вірить?

З іншого боку, отче, Вам заборонили запропонувати свою допомогу музейникам? Адже, якщо Ви кажете, що переоблачення - це їх ініціатива, за яку їм «не доплачують», то навряд вони були б проти того, щоб їм допомогли «професіонали». Чи «професіонали» працюють тільки по передоплаті???

Те, що ми побачили на фото, швидше схоже на копирсання, а не на переоблачення.

Світські люди роздягають мощі, знімають облачення, розвішують його на мотузках, по цьому пʼють каву і, цілком імовірно, сміються з наших святинь. Чому ми так говоримо? Тому що, їм не муляє, коли в Лаврі влаштовують танці, концерти, кулінарні шоу і так далі. Це не просто неповага — це знущання зі святих мощей, які століттями були під опікою Церкви.

Отче, може ми помиляємось, але скажіть-но нам, чи правда, що будь-який священник знає, що навіть коли він торкається мощей, він повинен бути щонайменше в єпитрахилі? Нам здавалося, що це - аксіома. Але Вам, схоже, так не здається.

І коли музейні працівники, без священицького сану, без благословення, без благоговіння роблять те, що може звершувати лише Церква, а цілий архімандрит (якого називають «легендою Лаври»), замість того щоб підняти голос на захист святині, виправдовує цей безлад, то ми, прості смертні, розуміємо, що це - неправильно!

Ваші аргументи, отче, сміхотворні. Ви кажете: «Мощам нічого немає, вони нетлінні й чудотворні, але облачення тліє, тому треба переоблачати». Якщо так, то знову запитаємо: чому це роблять миряни? Чому насельники Лаври не домоглися, щоб цей процес відбувався хоча під контролем братії? Чому Ви самі, як монах і архімандрит, не стали поруч? Ще раз запитуємо: хто Вам це заборонив робити?

Тим більше, що Ви суперечите самі собі: з одного боку говорите про нетлінність мощей, з іншого — схвалюєте вторгнення чужих рук у святиню. Адже, якщо мощі нетлінні - то їм нічого не загрожує, навіть якщо облачення зітліє. Саме тому, ми вважаємо, що Ваша позиція виглядає як зрада братії та зрада самої Лаври.

Насправді це і є найбільша проблема: архімандрит Полікарп своїм інтерв’ю прикриває беззаконня. Те, що коїться в Лаврі - навіть важко уявити ще десь, окрім України. Наприклад, чи допустила б Елладська Церква, приміром, щоб якісь жіночки почали копирсатися у мощах святого Паісія Афонського? Чи став би говорити хтось із грецьких архімандритів, що «честь їм і хвала за це»?

Замість того, щоб свідчити правду й стати поруч з Церквою, поруч із святими, до яких Ви, сподіваюся, ставилися колись як до своїх рідних, Ви мовою лицемірства та напівправди підтримуєте дії тих, хто сьогодні топче святиню.

І не треба нам тут казати, що це не так. Так! Лавра - розтоптана ногами тих, для кого НАШІ святі - це експонати, монахи - агенти фсб, а Лавра - осередок «руського миру».

Ваша позиція, отче - це ганьба для монаха й архімандрита. І це ще раз показує, що в Лаврі сьогодні триває систематичне знущання з Церкви, яке намагаються прикрасити словами «так треба».

Ні, так не треба. Бо те, що відбувається, — це святотатство. І можете бути впевнені, за кожне своє слово прийдеться дати відповідь перед Богом.