К вопросу о репрессиях против левых 3

Попробую обобщить прецеденты этого террора.

Можно выделить такие группы левых, подлежащие государственному прессингу:

• провластные, которые действуют открыто и которых почти не трогают, а если и бывает, что ущипнут иногда, то этот френдли фаер быстро прекращается. Об этих господах можете почитать статью против проукраинских социал-шовинистов;

• обыватели-советофилы, которых ловят из-за их наивности – чаще всего за публикацию изображений на личной странице в соцсетях ВК или Одноклассники + негативные высказывания о действующей власти – и привлекают по статье об изготовлении/распространении/публичном использовании соответствующей символики и пропаганде "тоталитарного" режима;

• бывшие или действующие беспартийные политические активисты антимайданного направления и члены запрещённых позапрошлой весной пророссийских левых партий, которым не повезло когда-то "засветиться" и быть органами взятыми "на карандаш". Лёгкий способ перевыполнить план по поимке "врагов народа": открываешь базу данных и берёшься раскручивать её фигурантов на более или менее страшные статьи;

• те личности из двух предшествующих групп, кто реально пособничает ВС РФ, их преступления такого рода раскрывают и наказывают по всей строгости за "предательство Родины";

• подполье коммунистов-интернационалистов. Да-да, это мы. Конечно же, нас хотят уничтожить и когда могут, то пытаются цапнуть. В прошлом году разок малость пострадали, но без заметного ущерба для организации.

Конспирация, товарищи, конспирация, конспирация и ещё раз конспирация. Как личная, так и организационная. Совершенству нет предела, тем более что пока подпольщики улучшают методы конспирации, оперуполномоченные тоже абсолютно точно не дремлют в своих кабинетах. А если и дремают, то вполглаза.

О самых базовых правилах, которых сегодня должен в Украине придерживаться каждый коммунист по умолчанию, мы уже говорили по меньшей мере дважды (ссылка 1, ссылка 2).

Если же уже поздно пить боржоми и за вами пришли, то, как показывает практика, варианты развития событий могут быть разными. Бывает, что проводят образцово-показательное задержание, более-менее вежливо и с видеофиксацией, доставляют в ИВС и, если смогут сформулировать обвинение, далее в СИЗО – всё по букве УПК. А бывает, что в качестве понятых берут азовцев, которые ломают рёбра/руки/что придётся, а дальше – на подвал на пытки. Кто его знает, что в голове у опера. В любом случае, лучше изучите свои права в ходе криминального процесса и держитесь насколько возможно хладнокровно. Также настоятельно рекомендуем не вестись на всякие заманчивые предложения от "хорошего полицейского" и угрозы от "плохого" – вас скорей всего обманывают с целью раскрутить дело. Есть на вас реальные улики или и вовсе нету – идите до суда, не пользуйтесь государственным адвокатом, и если повезёт, то легко отделаетесь.

Если же за вами ещё не выехали и сыграть в украинскую рулетку вы у себя желания не наблюдаете, то, повторюсь, старайтесь не подставляться. Народная мудрость: бережёного бог бережёт, а небережёного конвой стережёт.

Постскриптум. Не сомневаюсь: в комментариях кто-то обязательно завопит, что в Украине фашизм. Недавно я написала заметку «Понятие фашизма». То бишь я, благо раздвоением личности не болею, мыслю в её русле. И мой вывод по Украине таков, если вкратце: фашизация достигла той степени, что страна почти готова к фашизму, да только вот у распоряжающегося этой страной капитала покамест нет нужды его вводить – он и так справляется. Авторитаризм текущего режима продиктован в первую очередь соображениями конкуренции – война на территории Украины есть акт её высочайшего напряжения. Главная цель террора – сотрудники "конкурирующей фирмы", а настоящих коммунистов, поскольку мы слишком слабы, он задевает походя, между делом – чтобы как лежали, так и не поднимались.

Но если всё же мы встанем – то капитализм ляжет.

#едкий_комментарий

Мы критически относимся к некоторым тенденциям в КНДР, к позиции Трудовой партии Кореи по Российско-украинской войне в особенности. Тем не менее, мы предлагаем нашим читателям ознакомиться с записью стрима товарищей с канала «Революционная инициатива».

Зайцев и Таргонский разбивают самые популярные либеральные мифы о Северной Корее, которые распространял Держать Курс на своём Telegram-канале.

Антикомуністична політика США

Уже кілька років підряд у «демократичній» Україні заборонено комуністичну партію та будь-яку комуністичну агітацію. Деякі громадяни переконані, що причиною цьому є свідома відмова людей від неефективного комунізму. Вони радіють, що «комуняки» перестали заважати розвитку країни. Щоправда, більшість із них не бажають дізнатися, що таке комунізм, а на дії «вільного ринку» дивляться по телевізору без задоволення. Тож розберімося, хто саме свідомо відмовився від комунізму та нащо це було зроблено, адже в історії вже були прецеденти подібних рішень. Сьогодні пропонуємо розглянути боротьбу з комуністами в передовій капіталістичній країні світу — у США.

В 1950 році в «найдемократичнішій» США був прийнятий закон Маккарена-Вуда (названий на честь політиків, що його запропонували). Згідно із цим законом комуністична партія Америки зобов’язана була реєструвати своїх членів у Міністерстві юстиції як «агентів іноземної держави», та надавати повну інформацію про їхню фінансову та організаційну діяльність. За невиконання цих вимог передбачалося покарання у вигляді ув’язнення на 5 років та штраф у 10 тис. доларів. Трохи згодом у 1954 році був прийнятий закон, який повністю заборонив компартію та зробив комуністичні організації незаконними. Це було логічним продовженням політики маккартизму, коли кожного, хто не подобався опонентові, називали комуністом і ворогом Америки.

Навіть зараз у США «комуніст» — це слово, яким політичний діяч бажає образити свого опонента (нещодавно з ними обіцяв боротися Трамп). Тиск на комуністів — це заборона мітингів і страйків, послаблення впливу профспілок, урізання соціальних витрат. Це розв’язування рук для буржуазії, якій не потрібно тепер боятися, що хтось підніме людей із вимогами до роботодавця. Робітники тепер не об’єднаються, щоб вимагати підвищення зарплати або скорочення робочого дня — одні плюси (для буржуа). А головне — не з’явиться організація, яка почне вести не тільки економічну, а й політичну боротьбу за права робітників.

Сьогоднішня Україна також оголосила комуністів ворогами. У законі прирівнюється комунізм та нацизм, і формально забороняється пропаганда обох ідеологій, проте чомусь нацистів поки не чіпають. Для місцевої олігархії нацисти не страшні, навпаки — це зручний інструмент для боротьби з активістами, які особливо голосно кричать про корумпованість певних політичних діячів та системи загалом, або розповідають робітникам про їхні права. А от комуністами керувати не так легко, до того ж вони хочуть не просто «в Європу», а дещо більш конкретне — єдине загальнонародне володіння засобами виробництва (тобто реальна боротьба з олігархами, а не лише лозунги).

Саме на період існування Радянського Союзу припадає період послаблення гніту капіталу на робітників усіх країн світу. Американці та європейці зараз згадують 50–70 рр. як «золоті роки». Соціалістична держава є опорою робітничого руху всієї планети, для її зародження необхідний комуністичний рух, який потім переросте в Інтернаціонал як об’єднання сил свідомих робітників усієї планети. Заборона комунізму — це спроба капіталістів заборонити історичний розвиток. Його можна сповільнити, але зупинити не вдасться. Тому приєднуйтесь до нашої боротьби та вивчайте разом із нами теорію. Збудуємо нову цивілізацію разом.


Радимо підписатися на наші Instagram та Facebook, де нові замітки подібного роду публікуються в першу чергу, а також є інші цікаві рубрики.

#история #инстаграм_рфу #фейсбук_рфу

Увольнения в айти-индустрии стали неприятным сюрпризом для программистов всего мира. Значит ли это, что у айти-индустрии больше нет перспектив? Значит ли это, что программист как профессия вымирает, а их баснословные зарплаты в прошлом? Как марксисты смотрят на увольнения подобного рода? Ответы на эти вопросы в долгожданном ролике Красной Юрты.