🇺🇦 Центр україністики імені Тадаші Мацуґучі – перший в Індо-Тихоокеанському регіоні дослідний осередок, присвячений Україні. Він відкрився в листопаді 2024 року в Університеті Кобе Гакуїн у Японії.
📚 Центр займається вивченням політики, економіки, культури та історії України. Його директор професор Йошіхіко Окабе – провідний японський українознавець, президент Асоціації україністів Японії. Він понад 35 разів бував в Україні та є автором 22 наукових публікацій про нашу країну. На базі університету та центру працює Почесне консульство України, адже професор Окабе – ще й почесний консул України в місті Кобе.
А вже цього року троє українських студентів розпочнуть навчання в Університеті Кобе Гакуїн на безоплатній основі.
🤝 Цінуємо таку дієву підтримку! Сьогодні особисто подякувала університету та центру за те, що навіть за тисячі кілометрів від України українське зберігається та розвивається.
Результат обов’язково відчуємо всі ми.
📚 Центр займається вивченням політики, економіки, культури та історії України. Його директор професор Йошіхіко Окабе – провідний японський українознавець, президент Асоціації україністів Японії. Він понад 35 разів бував в Україні та є автором 22 наукових публікацій про нашу країну. На базі університету та центру працює Почесне консульство України, адже професор Окабе – ще й почесний консул України в місті Кобе.
А вже цього року троє українських студентів розпочнуть навчання в Університеті Кобе Гакуїн на безоплатній основі.
🤝 Цінуємо таку дієву підтримку! Сьогодні особисто подякувала університету та центру за те, що навіть за тисячі кілометрів від України українське зберігається та розвивається.
Результат обов’язково відчуємо всі ми.
❤216👍27
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🌏 Рік тому в Університеті Кобе Гакуїн з’явився Центр україністики імені Тадаші Мацугучі – перший в Індо-Тихоокеанському регіоні. За цей час центр став потужним осередком вивчення української мови, культури, історії та літератури.
✍️ Сьогодні університет зробив іще один значущий крок для популяризації України у світі – підписав меморандум про приєднання до Глобальної коаліції українських студій. Це перший університет у Японії, який долучається до нашої ініціативи, і це надихає.
Глобальна коаліція українських студій створюється за моєї підтримки та є спільною ініціативою МОН, МЗС, Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту та Офісу Кримської платформи. Її мета – об’єднати світові академічні зусилля для кращого пізнання України.
✍️ Сьогодні університет зробив іще один значущий крок для популяризації України у світі – підписав меморандум про приєднання до Глобальної коаліції українських студій. Це перший університет у Японії, який долучається до нашої ініціативи, і це надихає.
Глобальна коаліція українських студій створюється за моєї підтримки та є спільною ініціативою МОН, МЗС, Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту та Офісу Кримської платформи. Її мета – об’єднати світові академічні зусилля для кращого пізнання України.
❤247👍21😢2
🛡Кожен візит для мене – можливість свідчити про український спротив російській агресії та його людський вимір – про те, чого коштує цей напад жителям країни. В інтерв’ю провідній японській корпорації Yomiuri Telecasting Corporation найперше розповіла про російський наліт на Київ, який убив 31 людину у власному домі, зокрема п’ятьох дітей. Про те, як Росія щодня та щоночі нищить інші міста, містечка, села України.
Моя поїздка до Японії збіглася з 80-ю річницею бомбардувань Хіросіми. Тож говорили з японськими журналістами також про те, як нині квітуче місто, що пережило страшну трагедію, дає надію на відродження зокрема й містам України, які знищили росіяни.
🌱Міста обов’язково відновляться. Але ми неодмінно пам’ятатимемо.
Моя поїздка до Японії збіглася з 80-ю річницею бомбардувань Хіросіми. Тож говорили з японськими журналістами також про те, як нині квітуче місто, що пережило страшну трагедію, дає надію на відродження зокрема й містам України, які знищили росіяни.
🌱Міста обов’язково відновляться. Але ми неодмінно пам’ятатимемо.
❤296👍25😢4
🏃 Підтримка нашого психічного здоров’я інколи починається з простого: прогулянки на свіжому повітрі, глибоких вдихів чи елементарного потягування рук догори.
Такі звичні дії, наголошують експерти програми «Ти як?», уже суттєвий крок до відновлення нашого організму, особливо після напруги чи стресу.
👉 Як зробити фізичну активність частиною повсякденного життя, докладно пояснюють на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Ця програма, створена за моєї ініціативи, має на меті допомогти кожному й кожній дбати про своє ментальне здоров’я в зручний та доступний спосіб. І фізична активність – одна з найпростіших, однак дієвих форм такої самодопомоги.
Ось деякі поради експертів «Ти як?»:
📋 Додавати у своє буденне життя фізичні навантаження треба поступово, не забуваючи винагороджувати себе навіть за маленький прогрес.
📋 Залишати час на відпочинок: завдяки регулярним перервам у тренуваннях наш організм теж відновлюється.
📋 Знайти для фізичної активності компанію. Відвідування тренувань разом з іншими людьми – додаткове джерело мотивації та підтримки.
📋 Танці, плавання, біг, теніс чи бокс – треба обирати те, що подобається найбільше й приносить задоволення, а не відчуття обов’язку.
Фізична активність – це не про схуднення чи ідеальні форми. Це про щоденний ритуал турботи про своє фізичне й ментальне здоров’я.
Такі звичні дії, наголошують експерти програми «Ти як?», уже суттєвий крок до відновлення нашого організму, особливо після напруги чи стресу.
👉 Як зробити фізичну активність частиною повсякденного життя, докладно пояснюють на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Ця програма, створена за моєї ініціативи, має на меті допомогти кожному й кожній дбати про своє ментальне здоров’я в зручний та доступний спосіб. І фізична активність – одна з найпростіших, однак дієвих форм такої самодопомоги.
Ось деякі поради експертів «Ти як?»:
📋 Додавати у своє буденне життя фізичні навантаження треба поступово, не забуваючи винагороджувати себе навіть за маленький прогрес.
📋 Залишати час на відпочинок: завдяки регулярним перервам у тренуваннях наш організм теж відновлюється.
📋 Знайти для фізичної активності компанію. Відвідування тренувань разом з іншими людьми – додаткове джерело мотивації та підтримки.
📋 Танці, плавання, біг, теніс чи бокс – треба обирати те, що подобається найбільше й приносить задоволення, а не відчуття обов’язку.
Фізична активність – це не про схуднення чи ідеальні форми. Це про щоденний ритуал турботи про своє фізичне й ментальне здоров’я.
❤236👍29
🌍 «Безбар’єрність – коли можеш». Кампанія соціальних змін, яку держава спільно з ЮНІСЕФ запустила на початку літа, називається так спеціально, щоб кожна людина зрозуміла: ідеться саме про неї. Саме про вас!
Власне, базова українська цінність – право почуватися вільним у власній країні – і є визначенням безбар’єрності. Це відчуття свободи в усіх проявах: фізичному, суспільному, інформаційному, цифровому, в економічній взаємодії та освіті. Ці шість вимірів безбар’єрності нині впроваджує Україна.
🤝Спільнота компаній «Бізнес без бар’єрів» – активна учасниця руху за рівні можливості для всіх українців. Сьогодні виступила на її черговій зустрічі – «В гостях у Ощадбанку та Visa» –на форумі «Моя безбар’єрність: невигадані історії», який відвідала разом із віцепрем’єром з відновлення України Олексієм Кулебою, головою НБУ України Андрієм Пишним, міністеркою у справах ветеранів Наталією Калмиковою, міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України Денисом Улютіним, очільниками громад і міжнародними партнерами.
Як завжди, учасники форуму обмінялися новим досвідом. Зокрема, представники ДТЕК розповіли про адаптацію надземної території шахт для працевлаштування людей з інвалідністю, «Укрзалізниці» – про переобладнання вокзалів і запуск інклюзивного вагона, «Сільпо» – про пілотне впровадження доступних кас самообслуговування.
📃Представили гайд «Безбар’єрність у сфері фінансових послуг: практичний порадник», який створюємо за підтримки Ощадбанку, ПриватБанку, ПУМБ і Visa спільно з Національним банком України та ГО «Безбар’єрність». Цей довідник розповідає також про нетривіальні рішення для непростих ситуацій. Наприклад, що робити, якщо клієнт має травми обличчя й не може пройти процедуру автентифікації. Як клієнту з порушенням зору ознайомитись із кредитним договором. Або як людині на кріслі колісному зручно скористатися банкоматом. Гайд-помічник стане у пригоді всім сторонам і навіть ляже в основу постанови Національного банку України.
Окрема панельна дискусія була присвячена впровадженню безбар’єрних маршрутів у містах – флагманському проєкту Міністерства розвитку громад та територій.
👥 Як і раніше, впевнена: людиноцентричність перемагає як в обороні, так і в бізнесі. А ще перемагає спільнодія. Безбар’єрність – те, що можна втілити лише разом, без конкуренції, усім суспільством. Але й виграють від неї також усі. Усі ми.
Власне, базова українська цінність – право почуватися вільним у власній країні – і є визначенням безбар’єрності. Це відчуття свободи в усіх проявах: фізичному, суспільному, інформаційному, цифровому, в економічній взаємодії та освіті. Ці шість вимірів безбар’єрності нині впроваджує Україна.
🤝Спільнота компаній «Бізнес без бар’єрів» – активна учасниця руху за рівні можливості для всіх українців. Сьогодні виступила на її черговій зустрічі – «В гостях у Ощадбанку та Visa» –на форумі «Моя безбар’єрність: невигадані історії», який відвідала разом із віцепрем’єром з відновлення України Олексієм Кулебою, головою НБУ України Андрієм Пишним, міністеркою у справах ветеранів Наталією Калмиковою, міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України Денисом Улютіним, очільниками громад і міжнародними партнерами.
Як завжди, учасники форуму обмінялися новим досвідом. Зокрема, представники ДТЕК розповіли про адаптацію надземної території шахт для працевлаштування людей з інвалідністю, «Укрзалізниці» – про переобладнання вокзалів і запуск інклюзивного вагона, «Сільпо» – про пілотне впровадження доступних кас самообслуговування.
📃Представили гайд «Безбар’єрність у сфері фінансових послуг: практичний порадник», який створюємо за підтримки Ощадбанку, ПриватБанку, ПУМБ і Visa спільно з Національним банком України та ГО «Безбар’єрність». Цей довідник розповідає також про нетривіальні рішення для непростих ситуацій. Наприклад, що робити, якщо клієнт має травми обличчя й не може пройти процедуру автентифікації. Як клієнту з порушенням зору ознайомитись із кредитним договором. Або як людині на кріслі колісному зручно скористатися банкоматом. Гайд-помічник стане у пригоді всім сторонам і навіть ляже в основу постанови Національного банку України.
Окрема панельна дискусія була присвячена впровадженню безбар’єрних маршрутів у містах – флагманському проєкту Міністерства розвитку громад та територій.
👥 Як і раніше, впевнена: людиноцентричність перемагає як в обороні, так і в бізнесі. А ще перемагає спільнодія. Безбар’єрність – те, що можна втілити лише разом, без конкуренції, усім суспільством. Але й виграють від неї також усі. Усі ми.
❤244👍27
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
👥 Безбар’єрність – це про рівні можливості для кожного й в усьому! Рада, що українська спільнота «Бізнес без бар’єрів» розуміє цю філософію й активно впроваджує її у своїх компаніях.
Щиро вдячна за участь у заході, присвяченому темі безбар'єрності в Україні. Саме безбар'єрність на сьогодні є однією з наших головних цінностей. Маємо її розвивати – кожен на своєму місці.
Щиро вдячна за участь у заході, присвяченому темі безбар'єрності в Україні. Саме безбар'єрність на сьогодні є однією з наших головних цінностей. Маємо її розвивати – кожен на своєму місці.
❤229👍30
🎶 Можливість піти на музичний концерт в умовах війни – це не про розваги. Це про життя, яке триває. Про єдність, надію, силу спільного переживання та збереження нашої ідентичності.
Також музика – потужна підтримка нашого ментального здоров’я. І вона має бути доступною для всіх без винятку, наголошують експерти з безбар’єрності.
Перше враження про захід, кажуть, формується не зі сцени, а ще на вході. Це наявність пандуса для людини на кріслі колісному, щира усмішка адміністратора чи ввічливість охорони. Здавалося б, дрібниці, але саме вони стають маркерами поваги, турботи й відкритості.
📙 «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів», зокрема, розповідає й про організацію музичних концертів. У ньому зібрані практичні поради, які допомагають зробити події справді комфортними для всіх.
Ось кілька з них:
📍 Звук можна не лише чути, але й відчувати. Гостям із порушеннями слуху варто надати індивідуальні підсилювачі звуку, FM-системи або навушники з регулюванням гучності. Людям із тотальною втратою слуху допоможуть віброжилети, що передають вібрації в ритмі музики.
📍 Пісні – це не лише мелодія, але й сенси. Вокальні виступи мають супроводжувати перекладачі жестової мови, щоб кожен міг прочитати текст і відчути енергію пісні.
📍 Фанзона – простір рівних можливостей. Люди на кріслах колісних, із порушеннями зору чи невисокі на зріст мають бачити сцену. Для цього потрібен подіум із пандусом і безпечною огорожею.
Більше рекомендацій від фахівців знайдете в «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
Також музика – потужна підтримка нашого ментального здоров’я. І вона має бути доступною для всіх без винятку, наголошують експерти з безбар’єрності.
Перше враження про захід, кажуть, формується не зі сцени, а ще на вході. Це наявність пандуса для людини на кріслі колісному, щира усмішка адміністратора чи ввічливість охорони. Здавалося б, дрібниці, але саме вони стають маркерами поваги, турботи й відкритості.
📙 «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів», зокрема, розповідає й про організацію музичних концертів. У ньому зібрані практичні поради, які допомагають зробити події справді комфортними для всіх.
Ось кілька з них:
📍 Звук можна не лише чути, але й відчувати. Гостям із порушеннями слуху варто надати індивідуальні підсилювачі звуку, FM-системи або навушники з регулюванням гучності. Людям із тотальною втратою слуху допоможуть віброжилети, що передають вібрації в ритмі музики.
📍 Пісні – це не лише мелодія, але й сенси. Вокальні виступи мають супроводжувати перекладачі жестової мови, щоб кожен міг прочитати текст і відчути енергію пісні.
📍 Фанзона – простір рівних можливостей. Люди на кріслах колісних, із порушеннями зору чи невисокі на зріст мають бачити сцену. Для цього потрібен подіум із пандусом і безпечною огорожею.
Більше рекомендацій від фахівців знайдете в «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
❤249👍38😢1