Це сталося 10 травня 2024 року при вʼїзді в м. Хотин Чернівецької області. Нас зупинили на блокпосту, в машині знаходились мій чоловік, син і я. Попросили надати документи чоловіків ( в розшуку вони не були).
Потім військовослужбовець з автоматом сів в нашу автівку і попросив прослідкувати до військомату з метою звірки особистих даних. Моіх хлопців завели у військомат і затримували там весь день до 18.00. Весь час я намагалась отримати хоча які пояснення з боку військомату, звернулась за допомогою до поліції, шукала в місті адвоката ( хоч хто мав би мені допомогти?!) доречі напуганий адвокат- чоловік  мені із співчуттям майже напряму сказав, що не хоче з ними звʼязуватися) Тоді я вирішила що буду боротися до кінця, бо залишилась одна в ворожому для мене місці, за 600 км від свого дома. В військомат мене звісно не допустили, бо ці злочинці мабуть боялися дивитися мені в очі, мовляв що я не маю на це права ( хоча я військовозобовʼязана) Я знайшла своїх хлопців в лікарні, вони проходили « комісію» під конвоєм як злочинці. Сина вдалось врятувати. Довелось майже присудити офтальмолога досконало перевірити зір мого сина. Вона ставила йому 100% корекцію при важкій степені міопіі ( документи про проходження комісії ми не отримали). Після знущань вона майже видавила з себе- непридатний. А якщо він був один на одинці з ними!? Був би придатен!? Мабуть, да! Мені важко писати про це, бо ніколи в моєму житті я не переносила таких знущань. З початком війни горе прийшло в Маріуполь. Ми пережили ад в повному розумінні цього слова. Я майже 2 місяця шукала свого сина. Їхали в Україну через 15 блокпостів  краіни-агресора і , повірте, ніде нас так не принижували. В мене не має дома, бо він згорів вщент, не має чоловіка. Замість цього є тимчасове житло, маленька пенсія, погіршення здоровʼя та хлопець з проблемами зору. Мого чоловіка, як злочинця схопили, без права дзвінка, утримували голодним цілий день, а потім везли всю ніч без особистих речей як злочинця. В якому суспільстві таке може бути!? Що це- демократична держава, чи варварська країна!? Кому вірити і як жити далі!? Питань багато- відповідь одна. Дика країна, дика влада. Але така рідна земля і добрі та світлі люди- народ все витримає. З повагою, Оксана С.

#суми #сумы #ухилянт #Хотин #мобілізація #тцк #резерв

@Актуально Суми | Повідомити інформацію в бот