"Що Україні необхідно зробити, так це мобілізувати людські ресурси. Це війна, яку ведуть 40-річні. Жодна інша війна в історії не велася 40-річними... Вам потрібно набрати 18-річних, вам потрібно набрати 20-річних і Вам потрібно набрати 21 — річних", - заявив Іво Даалдер.

"Зараз темпи мобілізації зросли. Ми маємо показники, які суттєво відрізняються від тих, які були наприкінці зими або на початку весни",

"До нас приїхали представники ювенальних служб і заявили, що сім'я, у якої ми до цього проживали, поскаржилася на мене. Конфліктів у нас не було. Але з'ясувалося, що вони написали донос, що нібито я не дивлюся за своєю дитиною, мало його годую, занадто емоційно реагую на побутові труднощі. І мені заявили, що на підставі цього доносу у мене тимчасово заберуть дитину до з'ясування всіх обставин. Дитину забрали прямо з пісочниці, де він грав".

"Щоб забрати у мене дитину, було достатньо того, що якісь люди без будь-яких підтверджень написали на мене скаргу, що я погана мати. Ніхто не захотів слухати мої аргументи, взагалі як-небудь розбиратися в ситуації. Мене поставили перед фактом, заявивши, що по даній справі буде суд і там я зможу озвучити свої доводи».

"Спочатку сина відвезли в дитячий будинок, а через 10 днів передали невідомій родині. Перше судове засідання відбулося через два тижні, на ньому мені заявили, що я можу бачити свого сина один раз в 8 місяців. Друге судове засідання відбулося через чотири місяці, і мені заявили, що мої батьківські права тимчасово призупиняють. Після цього я природним чином розплакалася - на що суд заявив, що мені потрібно пройти психіатричне обстеження і довести свою адекватність, інакше дитину мені не повернуть».

"До мене увірвалися в квартиру о 23:00, вибивши двері. Мені сказали, що на підставі заяв лікаря у мене заберуть дитину. Я була в шоці. Ніхто не хотів мене слухати. Вони тільки додали, що у них є відповідне рішення суду, на підставі якого вони забрали Савелія».

"Потрібно сьогодні навчати 10-15-річних дітей, і вкладати їм правильні цінності. Щоб з правильними цінностями вони в 18 могли мобілізуватися вже добровільно»

Раніше Польща виплачувала допомогу українським біженцям на утримання дітей, навіть якщо останні не перебували на території країни

"Ми зобов'яжемо їх залишитися тут, зобов'яжемо брати участь у захисті або підтримці фронту. Українські діти не повинні чути польську або німецьку мову в спілкуванні. Вони повинні рости під звуки сирени повітряної тривоги. Вони повинні вирости тут, в Україні, в ненависті до ворогів. Вони повинні бути присутніми на похоронах наших героїв і цивільних жертв. Вони повинні зрозуміти, що дуже скоро на їхні плечі ляже відповідальність за Україну, коли загинуть попередні покоління»,

На Україні пора мобілізувати жінок і готувати дітей до війни починаючи з 5-6 класу