Ліна Костенко

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро — водою і вогнем.

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря! —
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, —

той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.

#суми #сумы #ввв #ліна #вірш

@Актуально Суми | Повідомити інформацію в бот

Ліна Костенко

У Корчуватому, під Києвом,
рік сорок другий, ожеледь, зима.
Маленький цуцик п’ятами накивує.
Знічев’я німець зброю підніма.

І цілиться. Бо холодно і нудно
йому стоять, арійцю, на посту.
А навкруги безсмертно і безлюдно,
бо всі обходять німця за версту.

Лишає мить у пам’яті естампи.
Ворона небо скинула крильми.
Вже скільки снігу і подій розтануло
там після тої давньої зими!

Вже там цвіли і квіти незліченні,
вже там і трасу вивели тугу.
…А все той німець цілиться знічев’я.
…А все той песик скімлить на снігу.

#суми #сумы #ввв #ліна #вірш

@Актуально Суми | Повідомити інформацію в бот

Ще один трансгендер побив дівчину в боксерському поєдинку на Олімпіаді і здобув перемогу.

Лінь Юй-Тін, який вважає себе жінкою, переміг Сітору Турдібекову з Узбекистану 🤔

А якщо Ліні зарядити по яйцях, якою буде реакція суддів? 🤔
У Ліночки то зрозуміла яка буде реакція, а ось реакція суддів цікава...😁

☝️А чому б не зробити окрему олімпіаду для всяких трансів і підрів?
😁Я б навіть подивився б диво заморське...

#суми #сумы #підр #транс #ліна #олімпіада #бокс

@Актуально Суми | Повідомити інформацію в бот

Вчера был юбилей выдающейся украинской поэтессы Лины Костенко.
----------------------------------------
Не буду ничего много писать, только опубликую ее замечательные стихи из первого поэтического сборника, "Проміння землі", изданного в 1957 году.
***
Знову чую російську мову,
Мову рідкісної краси...
Прошуміли вікнами знову
непроглядні брянські ліси.
Обступила темні ялини
полохливих берез юрба.
Їх далеко десь мла поглине,
голуба, голуба, голуба...
Опустити скло непротерте,
все, що бачиш, душею обнять,
і задуматись, і завмерти,
і до самої ночі стоять...
На моє непокрите волосся
опадає легка курява.
Крізь важку вечорову просинь
проступає вогнями Москва.

***

Найрідніше моє Підмосков"я,
я сходила твої гаї.
Там спіткала свою любов я,
не таїла від тебе її.
Ти до мене привітно торкалось
молодими руками ялин.
Ти за щастя моє боялось,
хоч не знало ніяких причин.
Ти дивилось на мене тривожно
голубими очима озер...
Ну, то як же у світі можна
відірватись від тебе тепер?
Поїзд виїхав з Підмосков"я -
серцем я відчуваю межу.
Нерозривне з моєю любов"ю,
я тебе бережу, бережу...
Зберігай же і ти ознаки -
на березах зарубки слід -
щоб було мені де поплакать,
як вернусь через кілька літ.

#суми #сумы #подписчик #ліна #костенко
                  
🤝Підписатися на канал
✍Зворотній зв'язок
 🎭Перейти до чату