Зараз у Полтаві ще тривають роботи після удару минулої ночі. Станом на цей час відомо про 17 людей, які постраждали. Усім надано допомогу. Двадцять дві людини врятовані. Під завалами шукають ще людей. Станом на цей час у списку загиблих, на жаль, 8 людей. Мої співчуття рідним і близьким. 

Загалом тільки в ніч на цей день було застосовано росіянами 165 ракет та дронів – різних типів. Окрім Полтавщини під ударами були Харківщина, Дніпровщина, Запоріжжя, Донеччина. 

Одеса відновлюється після вчорашніх ударів по центру міста. Там були пошкоджені музеї, філармонія, багато історичних будівель, відомий одеський готель. Під ударом в Одесі були не тільки українці, але навіть норвезькі дипломати, які працюють в Україні. 

Ми працюємо для того, щоб залучити більше ресурсів партнерів для посилення українського повітряного щита. Захист від обстрілів – це абсолютний пріоритет. Багато чого ще треба зробити, але кожен наш партнер у світі, який цьому допомагає, є рятівником життя.

🕯🇺🇦 Вшановуємо світлу пам'ять, громадянську відвагу і самовідданість, силу духу, стійкість та героїчний подвиг воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, та мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Telegram / Facebook / Сайт / Instagram / X

Щодня Росія атакує Україну дронами, ракетами, авіабомбами. За цей тиждень – сотні ударів по наших містах і громадах: майже 50 ракет, близько 660 ударних дронів та більш ніж 760 керованих авіабомб було випущено ворогом проти наших людей.

Росія не зупиниться сама. Світ має змусити її завершити цю жорстоку й неспровоковану агресію. Обов’язково потрібно зміцнювати нашу оборону. Нам потрібен кращий захист. ППО, далекобійна зброя, санкційний тиск. Все це допомагає захищати життя тут, в Україні. Дякую всім у світі, хто розуміє важливість цього і продовжує вірити в нашу державу й підтримувати.

В інтерв’ю для Associated Press я підкреслив, що росіяни не хочуть закінчувати війну справедливо. Вони хочуть закінчити, знищивши українську свободу і незалежність. Це не пафосні слова, це їх бажання й ціль. Але вони не досягли своїх цілей, вони не досягли головного – не зруйнували незалежність України. Україна стоїть, завдяки українському народу, нашій армії й нашим партнерам.

Путін боїться прямих перемовин з нами. На його думку, це його програш, його слабкість. Натомість він проштовхує старий наратив, що це війна між Заходом і Росією, тому що визнати, що він програє Україні, для нього нестерпно.

Путін відчайдушно сигналізує, що хоче говорити — але не з нами, а з Трампом, з Америкою. Але без України такі переговори не приведуть до результатів, без нас це було б неправильно. Якщо ми з Президентом Трампом обговоримо конкретні кроки для припинення цієї війни й чітко визначимо шлях уперед – тоді, можливо, після цього він зможе говорити з росіянами.

Путіну не потрібно перемагати Україну, щоб заявити про перемогу. Якщо світ піде на компроміс із ним, якщо він залишиться безкарним, він стане небезпечним сигналом: агресія працює. Інші авторитарні лідери побачать, що він знищив суверенітет України і йому це зійшло з рук. Ось чому будь-які американсько-російські переговори про Україну без України є небезпечними. Ніхто не може вирішувати нашу долю за нашою спиною.

Путін не хоче справжніх переговорів. Він наполягатиме на тому, що це війна між Росією й Заходом. Коли Президент Трамп скаже йому, що Україна має бути за столом переговорів, Путін шукатиме виправдання – знову розповідатиме цю історію про нелегітимність, затягуватиме час і намагатиметься уникнути завершення війни.

Справа не в окремих людях – справа в позиції Путіна всередині його власної держави. Він хоче показати, що Україна не є суверенним субʼєктом, що він воює з НАТО й Заходом, тож навіщо йому говорити з Україною? У своїй свідомості він воює з Америкою – і вважає, що перемагає. Але на полі бою, незважаючи на всі труднощі, Україна не дозволила йому перемогти.

Ідея іноземного військового контингенту є частиною дискусії про гарантії безпеки, але цього самого по собі недостатньо. Це не може бути лише символічною присутністю на папері. Якщо вони тут для захисту, ми повинні точно знати, хто ними керує і який у них мандат на випадок нападу.

Реальні гарантії безпеки мають бути всеосяжними. Для України гарантії безпеки без США не працюватимуть. Реальні рамки повинні включати сильну українську армію, інвестиції в оборонну промисловість та виробництво зброї в Україні за американськими ліцензіями, а також довгострокову технологічну та військову підтримку. Безпека має бути взаємовигідною.

Вперше за багато десятиліть Росія відкрито об'єдналася з Іраном і Північною Кореєю – не лише в таємних угодах щодо озброєнь, але й безпосередньо у війні. Іран постачає зброю, Північна Корея надає як зброю, так і війська. Йдеться вже не лише про Україну; це військовий альянс проти всього Заходу, особливо проти Сполучених Штатів.

Північнокорейські війська активно вчаться на цій війні, і це серйозна глобальна загроза. Вони прибули непідготовленими, але, як і російським військам, їм не дозволено відступати – командири страчують своїх солдатів за спробу відступити. Тим не менш вони адаптуються, отримують реальний бойовий досвід і освоюють критично важливі військові навички.

Тактика ведення бою, стратегії використання безпілотників та навички виживання на полі бою, отримані ними в Україні, будуть повернуті до Північної Кореї та інтегровані в їхнє військо. Це становить пряму загрозу безпеці США, Індо-Тихоокеанського регіону та багатьох інших країн.

Ми боремося, ми тримаємося, ми робимо все, щоб наблизити мир. І сьогодні ми, як ніколи за ці три роки війни, близькі до нього. Ми захистили нашу державу, нашу незалежність, нашу країну. Ми також понесли величезні втрати. Я надзвичайно пишаюся нашим героїчним народом. Ми повинні зробити все, щоб відновити стабільність і забезпечити справедливий мир для всіх українців.