🎥Творити світлу, красиву, духовну історію — #СловоПредстоятеля в День пам’яті покровителів Київських Духовних шкіл.
За словом Першосвятителя, «кожна людина є і свідком, і творцем історії».
«Потрібно пам’ятати про те, що ми не тільки свідки історії, ми є її творцями, — сказав Блаженніший владика. — Кожна людина робить свій вклад в історію. Можливо хтось творить і щось негативне, але ми покликані творити позитивне. Ми повинні прикрашати історію, по-перше, своїм добрим християнським життям, і своїм жертовним служінням, яке ми звершуємо як пастирі, як майбутні пастирі — це є ті діаманти, якими ми повинні прикрашати сторінки історії».
Докладніше: https://cutt.ly/wMqR8Gs
Відео у кращій якості: https://youtu.be/0xxTVaJGeN4
#УПЦ #КДА

Предстоятель очолив урочистості з нагоди Актового дня Київської духовної академії і семінарії.

Після святкового богослужіння в актовому залі Лаври відбувся річний акт Київської духовної академії і семінарії. Захід очолив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Після спільної молитви Предстоятель звернувся до присутніх з вітальним словом.

Потім зі звітом про діяльність Київської духовної академії в останній навчальний рік виступив проректор з навчально-методичної роботи КДАіС архімандрит Філарет (Волошин). Секретар Вченої ради КДА архімандрит Митрофан (Божко) виголосив актову доповідь, присвячену 375-й річниці смерті святителя Петра Могили.

Архієпископ Арцизький Віктор передав вітання від митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела. Потім виступив Юрій Євгенович Решетніков, заступник голови Ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України.

Проректор КДА з науково-богословської роботи Володимир Вікторович Бурега презентував нові наукові видання Академії.

Викладачам КДАіС були присвоєні чергові вчені звання. Блаженніший владика вручив церковні нагороди викладачам і співробітникам Академії. Кращі студенти духовних шкіл УПЦ отримали стипендії імені Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана) та Предстоятеля Української Православної Церкви.
Більше фото: https://bit.ly/3Eebrxp

10 листопада – пам’ять святої великомучениці Параскеви, нареченої П’ятниця

☘️Праведниця жила в ІІІ столітті в місті Іконії (сучасна територія Туреччини). Батьки її особливо шанували день спомину хресних страждань Спасителя — п’ятницю (з грецької мови «параскеві»), тому й назвали доньку, яка народилася в цей день, Параскевою.

☘️Богоугодна діва всім серцем полюбила Небесного Нареченого — Господа Іісуса Христа і твердо вирішила не одружуватись, а присвятити своє земне життя проповіді Євангелія. Вона весь час проводила у духовних подвигах, просіявши чеснотою дівоцтва.

☘️У 300 році в місто прийшов воєначальник імператора, котрому було доручено винищити християн. Блаженна Параскева відмовилася принести жертву ідолам і за це була піддана численним тортурам. Її підвісили на дереві і тесали залізними гаками, після чого ледь живу вкинули до в’язниці.

☘️Вночі Ангел Господній з’явився стражденній мучениці і повністю зцілив її благодатне тіло. Проте язичники не були напоумлені цим дивом і продовжували мучити сповідницю, доки, зрештою, не усікли її мечем.

☘️«О, святая неве‌сто Христо‌ва, многострада‌льная Параске‌во! Умоли‌ у‌бо Господа Человеколюбца да сохрани‌т и поми‌лует свято‌ю Свое‌ю благода‌тию всех нас и соде‌лает насле‌дниками и прича‌стниками Небе‌снаго Своего‌ Ца‌рствия».
https://yangx.top/nizhin_eparkhia/3038

10 листопада Православна Церква вшановує день пам’яті преподобного Іова, ігумена Почаївського.

☘️Преподобний Іов народився у 1551 році на Галичині й мав ім’я в миру Іван Залізо.
☘️Десятирічним отроком він вступив в Угорницький монастир. У ранньому віці досяг такого успіху в чернечих подвигах, що через два роки вже був пострижений в мантію з іменем Іов, а після свого повноліття — возведений у сан священника. У тридцять років він прийняв велику схиму, причому йому було повернуто ім’я Іоанн. Преподобний особливо його любив і завжди їм підписувався, але до лику святих був зарахований з ім’ям Іов.
☘️Час житія преподобного припав на період розколу в Православ’ї та переходу його земляків в унію (1596 р). Територія Галичини тоді підпала під владу Речі Посполитої. Важкий час настав для православних християн. Однак в тому ж 1596 році народився інший захисник Православ’я святитель Петро Могила, майбутній митрополит Київській. У 1632 році він домігся у польського короля Владислава IV відновлення законних прав Православної Церкви в Польщі.
☘️Як і святитель Петро преподобний Іов був апологетом Православ’я і багато писав на захист батьківської віри.
Читати далі: https://cutt.ly/vMrlHuc
#жітієсвятих #УПЦ #ІовПочаєвський

У різних єпархіях духовенство та віряни провели у вічність воїнів, які героїчно боролися за свободу народу України.
8—9 листопада у Вінницькій, Кременчуцькій, Олександрійській, Полтавській та Ніжинській єпархіях відбулися відспівування полеглих воїнів, які героїчно боролися за свободу України та давали відсіч російській агресії.
Вічна пам’ять полеглим воїнам Ігорю, Віктору, Сергію, Олександру, Антонію, Володимиру!
#УПЦ #відспівування_воїнів #ЗахисникиУкраїни

В Одесі відбулася перша Всеукраїнська конференція сестер милосердя УПЦ.
В Одесі у Марфо-Маріїнській обителі з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбулася перша конференція сестер милосердя Української Православної Церкви. Темою зустрічі делегацій сестер із Києва, Одеси, Черкас, Харкова та Вінниці стало місіонерство у воєнний час, допомога бідним, знедоленим, біженцям.
Захід був присвячений ювілею – 175-річчю Марфо-Маріїнської обителі сестер милосердя в Одесі.
«Мета сестринства – привести людину до Бога, до покаяння. Без Бога людина – сирота, до якого соціального шару вона не належала б. Вона віддалена від Бога, як від сонця, від благодаті. Наше завдання не засуджувати, а привести до Христа, дати людям любов. Це завдання ми прагнемо виконати 9 років», – поділився ініціатор створення та духівник Марфо-Маріїнських обителей протоієрей Іоанн Горіа.
За 8 років служіння в Одеській обителі – 278 тис. розданих хрестиків і 219 тис. іконок, духовної літератури, Євангелія. Але одним із головних місіонерських підсумків стало те, що тисячі людей сповідалися та прийняли Таїнство Причастя.
У доповідях духівника Марфо-Маріїнських обителей протоієрея Іоанна Горіа, старших сестер звучала вражаюча статистика сестринських послухів та емоційні розповіді про справжні чудеса віри.
«Воєнний час ще більше загострив суспільні та духовні проблеми. І послухи сестер стали слідувати буквально євангельським завітам: «Бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене» (Мф. 25:35-36)», – зазначила старша сестра одеського сестринства Наталія Гербова.
Сестри Києва, Харкова, Черкас та Одеси поділилися досвідом служіння воїнам, біженцям та постраждалим від війни.
«Для людей, які втратили рідних і близьких, сестри милосердя стали «психологами в реабілітаційних кабінетах» просто неба. Сотні людей стоять у чергах поряд із Київським та Дарницьким залізничним вокзалами та Успенським собором у Харкові не лише за гарячим обідом та теплими речами. Такі самі черги стоять за натільними хрестиками, молитвословами. Ми годуємо та підтримуємо людей, які у розпачі, злості, страху. Багато хто втратив житло, рідних. Коли знедолені бачать сестер, ніби Сам Господь є поміж нас: люди підходять, плачуть – і страх відступає», – розповідають у сестринстві.
Одеський митрополит Агафангел відзначив старшу сестру Наталію Гербову та матінку Світлану Горіа орденами Української Православної Церкви.
«Єпархії у Рівному, Хмельницькому, Білій Церкві, Умані та інші єпархії запрошують нас відкрити Марфо-Маріїнські сестринства, щоб нести слово Боже від душі до душі. Адже, як показує досвід сестринського служіння, саме відкрита апостольська проповідь, як у перші часи християнства, залишається найвірнішою формою християнської освіти. Люди хочуть бути із Богом. Їхнє серце прагне цієї радості, благодаті та істинної любові», – підсумував отець Іоанн Горіа.

⚡️Сьогодні жителі прифронтових та деокупованих територій потребують допомоги усіх небайдужих людей.
В Українській Православній Церкві спільно з громадськими організаціями роблять усе можливе, щоб підтримати земляків, які знаходяться в скрутному становищі у зв’язку з воєнними діями, та закликають долучатися до благої справи.
Волонтери Харківської єпархії доставили гуманітарний транш на деокуповані території нашої держави. Чергову допомогу людям, які живуть на лінії фронту передали в Кременчуцькій єпархії. З Італії на Буковину прибула вантажівка з необхідним, що відправлять жителям сходу України, які постраждали від війни.
Докладніше: https://cutt.ly/2MtLvZG
#УПЦ #допомога_прифронтовим_територіям #збір_допомоги

70 тонн допомоги для Святогірської Лаври доставили з Сумської, Шепетівської, Черкаської єпархій.
5-8 листопада у Свято-Успенську Святогірську лавру доставили чергові транші допомоги.
45 тонн вантажу від православних сумчан в обитель привіз протоієрей Олександр Петренко. Колона автомобілів, яку супроводжував організатор збору від Шепетівської єпархії протоієрей Федір Вересюк привезла майже 15 тонн допомоги. Близько 10 тонн необхідного доправили до Святих Гор представники Черкаської єпархії на чолі з вікарним архієреєм єпископом Корсунь-Шевченківським Антонієм.
Під час зустрічі з митрополитом Святогірським Арсенієм, насельниками Лаври та монахинями скиту, які живуть в обителі зараз владика Антоній передав слова підтримки від митрополита Феодосія.
«Коли ми вранці збиралися в цю поїздку, я відчував, що ми веземо в Лавру допомогу, — додав єпископ Антоній від себе. — Але в міру наближення до Святих Гір я почав розуміти, що насправді ми їдемо, щоби щось отримати від вас. Опинившись тут, я відчуваю, що це справді так. І тепер я розумію, що тут насправді Святі Гори — не просто вони називаються саме так. Я ще не розумію це розумом, але в мене тремтить серце від перебування тут. Тут відчувається святість, і величезне свято душі перебувати з вами. Заради цього подарунка від Божої Матері ми приїхали сюди».
Він зазначив, що святість цього місця неможлива без братів і сестер, які несуть свій послух тут і явили приклад справді християнського несення скорбот і поневірянь.
«Святі отці пишуть, що в наш час головна чеснота, через яку ми можемо врятуватися, — це покірливе несення скорбот. Те, як святогірська братія переносить усі випробування, є найкращим прикладом виконання цієї заповіді. Я радий, що ми зуміли побачити це наживо. І, мабуть, найцінніше, з чим ми поїдемо звідси, — це пам’ять про те, як мужньо, по-християнськи, треба нести свій хрест», — сказав єпископ Антоній.

⛔️Спростування фейкової інформації щодо протоієрея Романа Кондратюка.
На офіційному сайті Кіровоградської єпархії 10 листопада опублікували спростування фейкової інформації, яку поширили цього дня деякі ЗМІ щодо секретаря єпархіального управління протоієрея Романа Кондратюка.
“Зараз в окремих ЗМІ та на Телеграм-каналах шириться фейкова інформація нібито від імені секретаря Кіровоградського єпархіального управління прот. Романа Кондратюка (нижче приводимо скриншот).Офіційно заявляємо, що ця маніпуляційна публікація вийшла зі створеного нещодавно фейкового акаунта та до священника Романа немає ніякого відношення. Саме ж створення та розповсюдження даної інформації служить виключно для розпалювання ворожнечі та дестабілізації у суспільстві”, – йдеться у повідомленні.
В єпархіальній пресслужбі попросили всіх “бути обачними та обережними й долучитися до спростування даного фейку шляхом поширення цього офіційного повідомлення”.
#УПЦ #фейк #ЗМІ #РоманКондратюк #Стремоусов

Били парафіян: у Чорнижу на Волині поліція опечатала храм після спроби захоплення.
Настоятель Михайлівської парафії у селі Чорниж Волинської області священник Ростислав Павлович розповів про спроби захоплення храму прихильниками “ПЦУ” 8 листопада.
За словами священника, рішення про зміну юрисдикції парафії прийняли на зборах територіальної, а не релігійної громади, що є порушенням закону. При цьому документи із 400 підписами зі зборів релігійної громади, які свідчать про бажання віруючих залишитись в УПЦ та передані до Волинської ОДА, зникли.
«У них навіть немає свідоцтва про реєстрацію релігійної громади, є лише витяг з держреєстру», – каже настоятель Михайлівського храму.
«Як російські військові заходять до хати та забирають усе, так і вони – хочуть забрати готову церкву. Ну збудуйте собі церковку… Колись люди молилися у печерах, у катакомбах – їм не було різниці, де вони моляться. Красива церква, некрасива церква – молилися. У них будинків повно порожніх, нехай заходять у будь-який будинок, облаштують собі, може, ми їм чимось допоможемо, і моляться», – сказала Ганна, парафіянка храму.
Прихильники “ПЦУ” вирішили піти на хитрість: доки жінки відволікали віруючих УПЦ біля воріт, чоловіки зірвали паркан з іншого боку та силою хотіли прорватися до храму. Однак рейдери не змогли зайти всередину храму, оскільки втрутилась поліція, яка опечатала будівлю церкви.
«Наша релігійна громада не стала меншою через загрози. Просто мирне село поділили на “правильних” та “неправильних”. Хоча серед наших вірян є військові ЗСУ і ми – громадяни України, тут мешкає по кілька поколінь на одному місці», – додав настоятель Михайлівського храму.
Також батюшка зазначив, що вони звернулися до голови облради Юрія Погуляйка, а також до відділу культури та релігії, передали протокол зборів релігійної громади.
Наразі разом з адвокатом отець Ростислав намагається оскаржити незаконну перереєстрацію релігійної громади.