​#Православний_календар
🗓 10 грудня, вівторок.
(27 листопада за старим стилем)
Седмиця 25-та після П'ятидесятниці.
Різдвяний піст.

#Святині_дня
✔️ Iкони Божої Матері, йменованої «Знамення». Знамення Пресвятої Богородиці, що було у Новгороді Великому в 1170 р. Ікон Божої Матері «Знамення»: Курської-Корінної (1295), Абалацької (1637), Царськосільської, Верхньотагільської (1753), йменованої «Корчемна» (XVIII), і Серафимо-Понетаївської (1879).

#Святі_дня
✔️ Вмч. Якова Персіянина (421). Прп. Палладія (VI–VII). Прмчч. 17-ти ченців в Індії (IV). Прп. Романа (V). Знайдення мощей блгв. кн. Новгородського Всеволода, у Святому Хрещенні Гавриїла, Псковського чудотворця (1192). Свт. Якова, єп. Ростовського (1392). Блж. Андрія Симбірського (1841). Сщмчч. Миколая (Добронравова), архієп. Володимирського, Bасилія Соколова, Бориса Івановського, Феодора Дорофєєва, Миколая Андрєєва, Олексія Сперанського, Іоанна Глазкова, Сергія Аманова, Іоанна Хрустальова, Сергія Брєднікова, Миколая Покровського, Димитрія Бєляєва, Володимира Смирнова та Iоанна Смирнова пресвітерів, прмчч. Іоасафа (Боєва), Кроніда (Любимова), Миколая (Салтикова), Ксенофонта (Бондаренка), Олексія (Гаврина), Аполлоса (Федосєєва), Серафима (Крестьянінова), Никона (Беляєва) і мч. Іоанна Ємельянова (1937). Знайдення мощей блж. Домніки Олешківської (2008). Собор новомучеників і сповідників Радонезьких.

#Читання_дня:
Утр.: — Лк. 1:39-49,56 (зач. 4). На літ.: — Ап.: 2 Сол. 1:10-2:2 (зач. 274 від полу). Вмч.: Еф. 6:10-17 (зач. 233). Богородиці: Євр. 9:1-7 (зач. 320). Єв.: Лк. 19:45-48 (зач. 98). Вмч. (під зачало): Ін. 15:1-7 (зач. 50). Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).

#Тропар_дня Богородиці
Я́ко необори́мую сте́ну и исто́чник чуде́с/ стяжа́вше Тя, раби́ Твои́,/ Богоро́дице Пречи́стая,/ сопроти́вных ополче́ния низлага́ем./ Те́мже мо́лим Тя:/ мир гра́ду Твоему́ да́руй// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 19:45-48)
"Дім Мій є дім молитви" (Лк. 19:46). І точно, тільки увійди в храм, і вже покликає тебе на молитву. Усе тут так розташовано і так робиться, щоб налаштовувати і сприяти молитві. Тому, якщо хочеш зігріти молитву в серці своєму, ходи частіше в храм Божий. Вдома так не помолишся, як у храмі. Є такі, які й удома тепло моляться, але якщо вдома так, то наскільки вище того в храмі? Але буваючи в храмі, не тілом тільки бувай у ньому, а більше духом. Стань, де тихіше, і бачачи розумом Господа перед собою, виливай перед Ним душу свою. Мрії розганяй, турбот не допускай, і одній справі приділяй увагу — справі молитви. Підіймай важку душу вгору і дебелість її розбивай спогляданням речей Божественних. Якщо є що за тобою, зніми з себе покаянням і обітницею виправлення. Якщо совість не сита, додай справ самовіддачі та любові. Стоячи в храмі, підготуйся і на весь час, як будеш поза храмом, не відступати від Господа думкою, а "завжди бачити Його перед собою" (Пс. 15:8), щоб "не похитнулися стопи твої" (Пс. 16:5) з правого шляху на неправий. Від цього, коли прийдеш до храму, тобі легше буде тримати себе в ньому, як належить. А від гідного перебування в храмі, знову легше буде тобі утримати увагу перед Господом, коли будеш поза храмом... І так піде все вище і вище зростати твоє перебування в Господі, а більше цього чого ще бажати?

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.info/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.info/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.info/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

Вандали розбили церковні ікони на території Варваринського храму міста Кременчук.

У ніч з 5 на 6 грудня 2024 року невідомі особи звершили акт вандалізму щодо Варваринського храму міста Кременчук. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на пресслужбу Кременчуцької єпархії.

Вандали розбили церковні ікони, які знаходилися на зовнішній стіні церковної будівлі.

Розбиті образи помітили парафіяни храму вранці 6 грудня. Настоятель храму протоієрей Олександр Юрковський викликав поліцію для фіксування злочинних дій.

🛻Парафія УПЦ на Закарпатті за підтримки благодійників передала шість автомобілів для ЗСУ за рік.

На Закарпатті громада Свято-Покровського храму села Гукливий (Таламаш) на чолі з настоятелем протоієреєм Василем Бабець за допомоги благодійників та небайдужих підтримує Захисників України, військових медиків та усіх, хто постраждав від війни. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на Фейсбук протоієрея Василя Бабець.

«Ще рік тому для мене було фантастичним навіть подумати про те, щоб нашим хлопцям ЗСУ придбати авто. На кінець 2024 року це вже шостий транспортний засіб. Це все завдяки вам, усім тим, хто донатить і допомагає», – зазначив протоієрей Василь.

Священник висловив вдячність родині благодійників за подарований УАЗ.

Завдяки донатам небайдужих були придбані нові колеса та проведено технічне обслуговування автомобіля.

«Наразі авто поїхало служити вірою і правдою нашим захисникам», – ділиться отець Василь.
На сайті.

​#Православний_календар
🗓 11 грудня, середа.
(28 листопада за старим стилем)
Седмиця 25-та після П'ятидесятниці.
Різдвяний піст.

#Святі_дня
✔️ Прмч. і спов. Стефана Нового (767). Мч. Іринарха та святих семи жон (303). Мчч. Cтефана, Василія, Григорія, другого Григорія, Іоанна та інших багатьох (VIII). Свт. Феодора, архієп. Ростовського (1394). Сщмч. митр. Серафима (Чичагова) (1937). Сщмчч. Олексія Веселовського, Oлексія Смирнова пресвітерів, прмчч. Рафаїла (Тюпина), Вікентія (Нікольського), сщмч. Василія Завгородного диякона і мц. Анісії Масланової (1937); мц. Параскеви Федорової (1938); сщмч. Миколая Крилова пресвітера (1941). Знайдення мощей прп. Сергія Сребрянського архімандрита, спов. (2000).

#Читання_дня:
На літ.: — Ап.: 2 Сол. 2:1-12 (зач. 275). Прмч.: 2 Тим. 1:8-18 (зач. 291). Єв.: Лк. 20:1-8 (зач. 99). Прмч.: Мф. 10:23-31 (зач. 37).

#Тропар_дня Святому Стефану Новому
По́стнически предподвиза́вся на горе́,/ у́мная враго́в ополче́ния/ всеору́жием Креста́ погуби́л еси́, всеблаже́нне,/ па́ки же ко страда́льчеству му́жески вооружи́лся еси́,/ уби́в Копрони́ма мече́м ве́ры,/ и обои́х ра́ди венча́лся еси́ от Бо́га,// преподобному́чениче Стефа́не приснопа́мятне.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 20:1-8)
[Іудейські] священники, книжники і старці не вірили в Господа. Щоб привести їх до віри, Він запропонував їм запитання: "Хрещення Іоаннове з небес було чи від людей?" (Лк. 20:4). Поміркуйте про це неупереджено, і міркування ваше приведе вас до віри. Що сказано про явлення Іоанна, то можна сказати про всяку подію, що супроводжувала пришестя Господа у плоті, і про саме пришестя, з усіма його супутніми обставинами. Поміркуй будь-хто про все це, — висновок буде один: "воістину Він був Син Божий" (Мф. 27:54). Можуть приходити різні думки, народжуватися сумніви, зустрічатися начебто неузгодженості, але наприкінці всіх досліджень вийде одне всебічне переконання, що не можна інакше думати, як так, як зображено в Євангеліях і апостольських писаннях. "Велика таємниця благочестя: Бог з'явився у плоті" (1 Тим. 3:16), залишаючись таємницею сама в собі, буде зрозуміла для розуму через моральну необхідність, яку накладе на нього власне його дослідження, сповідувати так, а не інакше. Невіри або зовсім не досліджують усього як треба, або досліджують поверхнево, чужим розумом, або приймають нещасний настрій, протилежний до вимог віри, і, щоб виправдати своє невір'я, задовольняються найменшим для відкидання віри. І віруючих хитають промови невірів з тієї причини, що віруючі, задовольняючись простою вірою, не роз'яснюють для себе підстав віри. Промови ті застають їх зненацька, тому вони й хитаються.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.info/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.info/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.info/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

11 грудня – пам’ять мученика Іринарха та святих семи жон, які з ним постраждали

☘️Початок IV століття був неспокійним для Церкви Господньої — злочестивий імператор розпочав великі гоніння на християн. У 303 році у Вірменському місті Севастія сім праведниць були приведені на язичницький суд. Їх звинуватили в наверненні своїх чоловіків до істинної віри.

☘️Споглядаючи за тортурами святих жон, котрі хоробро сповідали Єдиного Бога, один із мучителів, на ім’я Іринарх, увірував у Христа і оголосив про готовність також прийняти мученицьку кончину.

☘️Коли страждалиць усікли мечем, праведного Іринарха почали змушувати принести жертву ідолам, але він був непохитним і доручив себе волі Спасителя. Тоді безбожники зв’язали його і вкинули в глибоке озеро, проте вода чудесним чином перетворилася на суходіл. Вони намагалися схопити угодника Божого, який стояв посеред озера, проте ідолопоклонників одразу поглинула вода.

☘️Блаженний прославляючи Царя Небесного, повернувся на берег. Нехристі знову схопили його і вкинули у вогняну піч. Однак Ангел Господній оберігав святого Іринарха, який невдовзі вийшов неушкодженим.

☘️Багато іновірних споглядаючи дива, увірувало у Вседержителя. Зрештою, мученик смиренно схилив голову під меч і відійшов у Вічні обителі Творця.

😢⛪️У Мар’їнці у результаті російських обстрілів знищено храм УПЦ.

Журналіст Денис Казанський у себе в Телеграм-каналі опублікував фотографії знищеного від російських обстрілів храму УПЦ на честь Всіх Святих в селі Мар’їнка Донецької області.

Храм було освячено у 2013 році, 10 років у ньому лунала молитва.

Блогер зазначає, що від святині залишилася лише одна колона з фрагментами фресок.
На сайті.

​#Православний_календар
🗓 12 грудня, четвер.
(29 листопада за старим стилем)
Седмиця 25-та після П'ятидесятниці.
Різдвяний піст.

#Святі_дня
✔️ Мч. Парамона і з ним 370-ти мучеників (250). Мч. Філумена (близько 274). Прп. Акакія Синайського (VI). Сщмч. Сатурніна, першого єп. Тулузького (III). Сщмч. Авива, єп. Некреського (VI) (Груз.). Прп. Нектарія Печерського, в Ближніх печерах (XII). Свт. Мардарія (Ускоковича), єп. Американо-Канадського (1935) (Серб.). Сщмч. Сергія Кочурова пресвітера (1941).

#Читання_дня:
На літ.: — Ап.: 2 Сол. 2:13-3:5 (зач. 276) і за п'ятницю (під зачало): 2 Сол. 3:6-18 (зач. 277). Єв.: Лк. 20:9-18 (зач. 100) і за п'ятницю (під зачало): Лк. 20:19-26 (зач. 101).

#Тропар_дня Мученику Парамону
Му́ченик Твой, Го́споди, Парамо́н/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего;/ име́яй бо кре́пость Твою́, мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости.// Того́ моли́твами спаси́ ду́ши на́ша.

Преподобному Нектарію Печерському
В тебе́, о́тче, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу:/ прии́м бо крест, после́довал еси́ Христу́,/ и де́я учи́л еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со а́нгелы сра́дуется, преподо́бне Некта́рие, дух твой.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 20:9-18)
Притча про виноградник зображує старозавітну церкву; робітники — це тодішня її ієрархія. А оскільки вона не відповідала своєму призначенню, то здійснився вирок над нею: взяти в неї виноградник і віддати іншим. Цими іншими були спочатку святі апостоли, потім їхні наступники — архієреї з усім священством. Виноградник Божий — один від початку світу, і призначення будівничих його одне було, є і буде до кінця віку: приносити Господареві винограду плід — спасенні душі. Це завдання християнської ієрархії, відповідно, і нашої. Якою мірою виконується воно — всі ми бачимо. Що ж сказати на це? Багато в чому — слава Богу! Але багато в чому не можна не побажати кращого. Це особливо стосується проповіді слова Божого. Десь чується проповідь; а між тим, це єдиний садовий ніж у руках робітників винограду Божого. Як би і над нами не справдилося: "прийде господар виноградника і погубить виноградарів тих, і віддасть виноградник іншим" (Лк. 20:15-16). Але як би самі не увірвалися ці інші й не погубили не тільки будівничих, а й самий виноград...

(Лк. 20:19-26)
"Кесареве — кесареві, а Боже — Богові" (Лк. 20:25); кожному, значить, своє. У наш час замість "кесареве" поставити треба "житейське", і сказати: житейське своєю чергою, а Боже — своєю. А то всі кинулися на одне житейське, Боже ж залишають позаду. Тому воно стоїть не тільки не на своєму місці, тобто, не на першому плані, як слід, але зовсім забувається. Наслідком цього забуття, ніби не навмисного, є затьмарення його у свідомості; а потім стає незрозумілим і його зміст, і його засади. Звідси слабкість переконання і хиткість віри; і потім відчуження від неї і вплив усіляких вітрів вчення. Цей шлях проходить кожен окремо, коли починає не дбати про Боже; цей же шлях проходить і суспільство, коли воно у своїх порядках починає не звертати уваги на те, чого вимагає від нього Бог. Коли Боже відставлено на задній план, тоді в суспільстві починає запроваджуватися емансипація від Божественних вимог, — у розумовому, моральному й естетичному відношеннях, і секуляризація (служіння духу часу) політики, звичаїв, розваг, а потім виховання і всіх установ. Нині про те, що Боже — не думають, не кажуть, не пишуть і навіть у думці не мають ні при яких починаннях. Чи дивно, що за такого настрою вчення, супротивні вірі, знаходять доступ у суспільство і що суспільство схиляється до повального безвір'я?

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.info/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.info/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.info/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.