Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, як стати на шлях святості.
Всі святі угодники Божі, які досягли святості у своєму подвигу, виконували Божі заповіді не по обов’язку, а по бажанню, з радістю.
«Наприклад, не хоче людина вранці вставати, щоб в храм йти, але ставить будильник, підіймає себе, холодною водою вмивається і йде в церкву. Вона докладає зусилля, себе заставляє. А святі, які досягнули високого ступеня святості, себе не заставляють, вони з бажанням вранці на службу встають, з радістю йдуть в церкву. Ми щось робимо з радістю, а щось заставляючи себе. Цей перехід від обов’язку до бажання виконувати заповідь Божу відбувається не за один день, є певний етап переходу з одного стану в інший, і в кожної людини цей етап буває різний. У нас цей процес може проходити довго, а може і не завершитися ніколи. Але якщо Господь знаходить людину в цій динаміці, коли вона хоче себе виправляти, то така людина також може по благодаті Божій стати святою», — розповів Його Блаженство.

📹ВІДЕО #БогослужінняПредстоятеля у Неділю всіх святих.
https://youtu.be/rJQppt-IHis

#Православний_календар
🗓 12 червня, понеділок.
(30 травня за старим стилем)
Cедмиця 2 після П’ятидесятниці.
Петрів піст.

#Святі_дня
✔️ Прп. Ісаакія спов., ігумена обителі Далматської (383). Сщмч. Василія Смоленського пресвітера (1942).

#Святині_дня
✔️ Бериславської (Касперівської) ікони Божої Матері (перехідне святкування в перший день Петрового посту).

#Читання_дня
На літ.: - Ап.: Рим. 2:28-3:18 (зач. 83). Єв.: Мф. 6:31-34,7:9-11 (зач. 19).

#Тропар_дня
Преподобному Ісаакію Далматському
В тебе́, о́тче, изве́стно спасе́ся е́же по о́бразу:/ прии́м бо крест, после́довал еси́ Христу́/ и де́я учи́л еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́ ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бне Исаа́кие, дух твой.

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 6:31-34,7:9-11)
"Не журіться" (Мф.6:31). Як же жити? Треба їсти, пити, одягатися. Але Спаситель не каже: нічого не робіть, а – не журіться. Не мучте себе цією журбою, яка з'їдає вас і вдень, і вночі і не дає вам спокою ні на хвилину. Журба така - хвороба гріховна. Вона показує, що людина на себе сперлася, а Бога забула, що надію на Промисел Божий загубила, все хоче в себе влаштувати самими лише своїми трудами, добути все потрібне і здобуте зберегти своїми способами.
Зчепився він серцем із тим, що має, і на ньому спочивати думає, як на міцній основі. Любов до багатства зв'язала його, і він тільки й думає, щоб якнайбільше забрати у свої руки. Мамон цей став йому замість Бога.
А ти трудитися - трудися, а журбою злою себе не томи. Чекай успіху всякого від Бога і в Його руки віддай долю свою. Усе здобуте приймай, як дар від руки Господньої, і в міцному сподіванні чекай від Нього продовження щедрості. Знай, що одна хвилина - і може нічого не залишитися від усього, що має той, хто багато має, якщо захоче Бог.
Усе тління і прах. Чи варто через це мучити себе? Отже, не журіться!
#В_допомогу_мирянину
Ранкове_правило
Вечірнє_правило
#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: blagovist.church.ua👈

Петрів піст: чому важливий та як провести? — єпископ Ладанський Феодосій
Петрів піст, або Апостольський чи піст П’ятдесятниці, цього року розпочинається 12 червня.
Що це за піст, та чому його встановлено саме в цей період; у чому його головний сенс, та як його провести з користю; а також про сумніви щодо значущості Петрівського посту — у коментарі Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ розмірковує єпископ Ладанський Феодосій (Марченко), вікарій Ніжинської єпархії.

Враховуючи деякі сумніви, які виникають і в церковному, і в позацерковному середовищах щодо Петропавлівського посту, слід зауважити, що Церква протягом двох тисячоліть випрацювала той механізм, що враховує користь від посту з застосуванням і втіленням у життя. Це дуже важливо розуміти. Вже в Апостольських постановах говориться, що цей піст був. Ще перші отці Церкви згадують його — як піст П’ятдесятниці. Петропавлівський піст слідував за святом П’ятдесятниці, за тим часом, коли люди святкували свято Зішестя Святого Духа, що ще й підкріплювалося постом.

Адже яким чином, як не постом і молитвою, можна зберегти ті дари благодаті Святого Духа, — або ж навпаки ще більше стяжати, — які людина отримала після святкування такого величного свята?!

Ніяким іншим чином, ніякими іншими засобами християнин не може існувати, щоб дійсно жити благодаттю Святого Духа. Тому є період свята та період дозволу на певну їжу, на певну поведінку, що може бути дещо послаблювальною в житті християнина. Але ми повинні пам’ятати, що завжди ведеться боротьба між добром і злом. Завжди повинна проходити свідома боротьба між людиною, яка свідомо спасається і досягає Царства Небесного, і дияволом, який перешкоджає людині жити цим спасительним подвигом.
Читати далі: https://cutt.ly/VweBX0pl

12 червня розпочався Петрів (Апостольський) піст — один із двох літніх постів, він готує християн до дня пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
Публікуємо матеріал про правила, сенс та історію Петрового посту: https://cutt.ly/rwe1Sv7W
СЕНС ПЕТРОВОГО ПОСТУ
Петрів піст, як і будь-який з чотирьох багатоденних постів у році, спонукає нас до самовдосконалення, до перемоги над гріхами і пристрастями. У ці дні й тижні ми намагаємося відчути правильну внутрішню ієрархію свого життя: вирішуємо для себе, що тіло повинно прагнути до душі, душа — до духу. І вся людина повинна бути направлена до Бога. Піст, тобто наше добровільне утримання, закликає нас пройти цим шляхом.
Крім того, піст об’єднує людей, віруючих у Христа. Через спільне говіння ми відчуваємо себе членами єдиної Церкви, єдиної спільноти вірних Спасителю і Його заповідям. Тим самим ми визнаємо, що все, що проповідував Христос, — істинно. Тобто піст — це не тільки самовдосконалення, а й наше свідоцтво всьому світу про те, що ми християни.
Не кожен з нас може постити так строго, як це пропонує Церква, але кожен з нас може засвідчити те, що він частина Церкви, — дотримуючись посту в міру своїх сил і з усією щирістю. Міру посту найкраще узгодити з духівником.

Командир роти охорони Шевченківського РТЦК та СП міста Харкова вручив подяку клірику Харківської єпархії настоятелю храму Різдва Христова протоієрею Ігорю Середичу.
Священника було відзначено за “особистий вагомий внесок, громадянську мужність, патріотизм і участь у шляхетній справі підтримки військових та добровольців, що виборюють Незалежність України”.

📍На Київщині ціла громада заявила проти переходу в ПЦУ.
У місті Миронівка на зборах територіальної громади, які організували прихильники ПЦУ для «переведення» до своєї організації Михайлівської парафії УПЦ, більшість присутніх виступили проти.
Ініціатори зборів у міському Будинку культури, серед яких були депутат облради від партії «Слуга народу» Олена Шуст та «протоієрей» ПЦУ Володимир Петрик, спробували подати голосування територіальної громади, які опинилися у меншості, як «рішення релігійної громади» і на цьому закрити збори. Однак більшість миронівців, серед яких були справжні члени православної громади, не дозволили цього зробити й проголосували проти переходу.
Того ж дня віряни Михайлівської парафії підтвердили свій вибір і на зборах релігійної громади у храмі, ще раз заявивши про свою вірність Українській Православній Церкві.

Закордонні парафії УПЦ долучаються до допомоги постраждалим внаслідок підриву Каховської ГЕС.
Закордонні парафії УПЦ долучаються до допомоги постраждалим внаслідок підриву Каховської ГЕС. Про це повідомив на своєму Telegram-каналі заступник Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на всіх закордонних парафіях УПЦ проводиться збір допомоги для постраждалих внаслідок підриву Каховської ГЕС.
Першою громадою, яка уже надіслала допомогу, стала Миколаївська парафія УПЦ в Безансоні (Франція). Ця парафія зібрала 850 кг (30 ящиків) гуманітарної допомоги та оплатила пересилку до Херсона.